Рішення № 139829003, 30.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32307/25-ц

пр. 2-4500/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

позивача - не з`явилась,

представника відповідача - не з`явився,

представника третьої особи: - не з`явився,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Присяжнюк Оксани Михайлівни, про встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Присяжнюк Оксани Михайлівни (далі - третя особа, Приватний нотаріус Присяжнюк О.М.), про встановлення факту родинних відносин.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний дядько позивачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який до дня смерті постійно мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , про що було складено відповідний запис та отримано свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що 27 жовтня 2023 року складено відповідний актовий запис № 685. Батько позивачки, ОСОБА_3 є рідним братом померлого дядька позивачки - ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який до дня смерті постійно мешкав в АДРЕСА_1 , залишилось спадкове майно, яке, серед іншого, складалось із 1/4 частки земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:121:0011.

У встановлений законом порядок, після смерті дядька, ОСОБА_2 , позивачка звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте постановою, виданою приватним нотаріусом Присяжнюк О.М. від 16 серпня 2024 року, у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом щодо майна померлого було відмовлено та надане роз`яснення про необхідність підтвердження родинних відносин між позивачкою та ОСОБА_2 та відсутність документів на 1/4 частку земельної ділянки, яка була набута та оформлена 28 березня 2005 року дружиною померлого - ОСОБА_4 , після якої її чоловік ОСОБА_2 , прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

З урахуванням викладеного, позивачка просить суд:

встановити факт родинних відносин, а саме, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про що було складено відповідний запис та отримано свідоцтво про смерть, серія НОМЕР_1 , виданий Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що 27 жовтня 2023 року складено відповідний актовий запис № 685, є рідним дядьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для успадкування майна;

визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 дядька ОСОБА_2 , право власності на спадкове майно, а саме 1/4 частку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:121:0011, з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку та господарських будівель, що розташована в АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 14 липня 2025 року роз`єднано в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Присяжнюк О.М., про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності, у цивільній справі № 757/32307/25-ц шляхом виділення в окреме провадження позовної вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Присяжнюк О.М., про визнання права власності.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 липня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 19 листопада 2025 року.

08 жовтня 2025 року від сторони відповідача надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якій останній просить у позові відмовити, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вимог.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2025 року розгляд справи відкладено на 12 лютого 2026 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2026 року розгляд справи відкладено на 20 квітня 2026 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2026 року оголошено перерву до 30 липня 2026 року.

Представник позивачки в судове засідання не з`явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав заяву, у якій просив розглядати справу за його відсутності та задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився; відзив на позов не подав; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; у відзиві на позовну заяву просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до архівної довідки, наданої Вінницькою обласною військовою адміністрацією Державного архіву у Вінницької області від 13 вересня 2024 року № 08-2292/7 адміністрацією Державного архіву Вінницької області від 13 вересня 2024 року № 08-2292/7 вказано, що у книзі реєстрації актів про народження по м. Козятин Козятинського району (нині Хмільницький район) Вінницької області за 1937 рік є актовий запис про народження № 80 від 09 лютого 1937 року, батьком якого є ОСОБА_5 - 26 років, та матір`ю якого є ОСОБА_6 - 18 років.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 27 квітня 1954 року, вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьки: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Отже ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є рідними братами.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 29 квітня 1967 року, вбачається, що ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батьки: ОСОБА_3 (рідний брат померлого) та ОСОБА_9 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Козятинським відділом реєстрації актів громадянського стану Вінницької області.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 02 серпня 1986 року, між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 було зареєстровано шлюб, що стало підставою для зміни прізвища позивачки з ОСОБА_11 на ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Після смерті ОСОБА_2 , позивачка 19 березня 2024 року звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте постановою, виданою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Присяжнюк О.М. від 16 серпня 2024 року, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - відмовлено.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що вона є матір`ю позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 жив у Києві, за життя приїзжав до неї, дітей не цурався. ОСОБА_2 є рідним дядьком ОСОБА_1 , вона до нього їздила в гості.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що вона є сестрою позивачки ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 є їх дядьком. Сестра привозила його до них на свята. Дядько ОСОБА_2 до них ставився дуже добре, дітей у нього не було, син помер, вони не спілкувалися. У ОСОБА_2 з рідних, крім них, нікого немає.

Згідно із частиною першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами

Частиною другою статті 315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно з пунктом 7 Пленуму Верховного суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та четвертої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, тому застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування.

У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17 (провадження № 61-15921св19) зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та документам, що їх підтверджують, суд дійшов висновку про доведеність факту родинних відносин ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що 19 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини після смерті рідного дядька - ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Присяжнюк О.М. від 15 серпня 2024 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку із відсутністю доказів родинних чи інших відносин спадкоємиці зі спадкодавцем.

Отже, зважаючи на те, позивачка відносяться до спадкоємців за правом представлення спадкоємців другої черги за законом, наявні підстави для встановлення факту родинних відносин в судовому порядку.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 січня 2024 року у справі № 522/17831/20 (провадження № 61-7951 св 23) суд зазначив: «Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів».

Суд вважає, що доводи ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а факт родинних відносин підтверджується наявними доказами по справі, а тому вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту родинних відносин підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Присяжнюк Оксани Михайлівни, про встановлення факту родинних відносин, - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 є рідною племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 27 жовтня 2023 року, серії НОМЕР_1 .

Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач - Київська міська рада: м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ 22883141.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Присяжнюк Оксана Михайлівна: м. Київ, вул. М. Закревського, буд. 15, оф. 21.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 13.08.2026 року.

Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ