Ухвала суду № 139826927, 16.09.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/2562/26Провадження № 4-с/724/6/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ковальчук Т.М.

за участі:

секретаря судового засідання: Копайгородського Д.Я.

представника скаржника: Мельника Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин Чернівецької області скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність виконуючого обов`язки начальника Хотинського відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лобчук Ганни Олександрівни; стягувач: Акціонерне Товариство Комерційний Банк «Приват Банк»,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог скарги

У серпні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мельник Роман Іванович, звернулася до суду із скаргою на бездіяльність в.о. начальника Хотинського відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лобчук Г.О. щодо незняття арешту з належного їй нерухомого майна.

Скаргу обґрунтовано тим, що судовим наказом Хотинського районного суду Чернівецької області від 05 червня 2008 року у справі № 2н-60 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПриватБанк» борг у сумі 7851,95 грн.

На підставі виданого судового наказу від 05.06.2008 №2н-60 було відкрито виконавче провадження № 26052736 Хотинським РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області. Постановою державного виконавця від 22 квітня 2011 року накладено арешт на все належне боржнику нерухоме майно та оголошено заборону його відчуження.

30 серпня 2012 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункту 5 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на той час.

Посилається на те, що після повернення виконавчого документа стягувачу він упродовж понад десять років повторно до виконання не пред`являвся, нові виконавчі провадження не відкривалися, майнових претензій до неї не заявлялося.

Попри відсутність відкритого виконавчого провадження та можливості подальшого примусового виконання рішення, накладений у 2012 році арешт досі не знято. У відповідь на її звернення державна виконавча служба повідомила про відсутність передбачених статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» підстав для зняття арешту в позасудовому порядку.

Зазначає, що станом на день звернення зі скаргою у неї відсутні будь-які боргові зобов`язання перед стягувачем АТ «КБ «ПриватБанк» (до зміни назви - ПАТ «ПриватБанк»), що підтверджується довідкою стягувача від 05.07.2025.

Вказує, що після повернення виконавчого документа стягувачу та фактичного припинення виконавчого провадження подальше збереження арешту втратило свою правову мету. Тривале існування такого обтяження за відсутності невиконаних зобов`язань і майнових вимог стягувача становить невиправдане та непропорційне втручання у її право мирно володіти, користуватися і розпоряджатися належним майном.

Також вказує, що бездіяльність державної виконавчої служби щодо незняття арешту має триваючий характер, тому строк на звернення до суду зі скаргою нею не пропущено.

На підставі вищенаведеного, просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність в.о. начальника Хотинського відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Івано Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лобчук Г.О. щодо не вжиття заходів спрямованих на зняття арешту з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , скасування заборони на його відчуження накладених постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції № ЄДРВП 26052736 від 22.04.2011 року;

- зобов`язати в. о. начальника Хотинського відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лобчук Г.О. усунути порушення права ОСОБА_1 шляхом винесення постанови про зняття арешту з усього нерухомого майна (невизначене майно), ОСОБА_1 та скасувати заборону на його відчуження (реєстраційний номер обтяження 11118913, зареєстровано: 27.04.2011 о 15:03:59 за № 11118913, реєстратором: Чернівецька філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України), що були накладені постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, № ЄДРВП 26052736 від 22.04.2011 року, державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції;

- зобов`язати в.о. начальника Хотинського відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лобчук Г.О. вчинити передбачені законом дії, необхідні для припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження №11118913 від 27.04.2011 року.

Процесуальні дії по справі. Аргументи учасників справи, подані заяви (клопотання).

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 21 серпня 2026 року провадження за скаргою було відкрито та призначено до судового розгляду. Одночасно ухвалою суду було витребувано з Хотинського відділу ДВС матеріали виконавчого провадження №26052736 (а.с.25).

24.08.2026 року на адресу суду надійшов лист з Хотинського відділу ДВС, в якому зазначають, що на виконанні Відділу перебувало виконавче провадження ВП № 26052736 з примусового виконання судового наказу №2н-60 виданого по рішенню Хотинського районного суду Чернівецької області 05.06.2008 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Приват Банк" заборгованості в сумі 7851,95 грн., яке 30.08.2012 на підставі п.5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» було повернуто стягувачу. Проте, надати завірені копії виконавчого провадження не має можливості, оскільки згідно наказу Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення. Так, актом про вилучення виконавчих проваджень для знищення проведено знищення виконавчих проваджень, завершених у 2012 році. Також не мають можливості надати ідентифікатор доступу до ВП №26052736, оскільки ідентифікатор доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) з`явився у 20162017 роках разом із ухваленням нового Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року (який набрав чинності 5 жовтня 2016 року) та запровадженням оновленого Положення (Порядку) про АСВП Міністерством юстиції України, коли законом було закріплено право сторін на безперешкодний електронний доступ до матеріалів провадження за допомогою унікального цифро-буквеного коду (а.с.30-31).

Представник скаржника Мельник Р.І. в судовому засіданні просив скаргу задовольнити, зазначивши, що оскільки виконавчий документ повернуто стягувачу, у ОСОБА_1 відсутні боргові зобов`язання перед АТ КБ «Приват Банк», тому вважає, що наявні підстави для скасування арешту майна боржника, так як дане обтяження перешкоджає скаржнику вільно користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Представник Хотинського відділу ДВС у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою суду про доставлення ухвали суду до електронного кабінету ДВС (а.с.29).

Представник стягувача АТ КБ «Приват Банк» Мартиненко І.Ю. в судове засідання не з`явилася, 07.09.2026 на адресу суду скерувала заяву про розгляд скарги без участі представника банку (а.с.35).

Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Фактичні обставини встановлені судом

Судовим наказом від 05 червня 2008 року у справі №2н-60, виданим Хотинським районним судом Чернівецької області, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПриватБанк» борг в сумі 7851,95 грн.

22 квітня 2011 року державним виконавцем Хотинського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області (після змін Хотинський відділ ДВС у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) відкрито виконавче провадження 26052736 з примусового виконання судового наказу від 05.06.2008 №2н-60 (а.с.8 зворот-9).

22 квітня 2011 року постановою державного виконавця накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 та оголошено заборону на його відчуження, відомості про що внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером обтяження 11118913 (а.с.20).

30 серпня 2012 року виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції чинній на той час (у зв`язку з неможливістю встановити особу боржника, з`ясувати місце проживання боржника) (а.с.9).

Відповідно до довідки № Н4К6LH252DNT81CM від 05.07.2025 року, виданої Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 05 липня 2025 року не має заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.12).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 встановлено, що станом на 25.07.2025 року у реєстрі наявне обтяження за № 11118913 від 27.04.2011 року здійснене на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №26052736 від 22.04.2011 року ВДВС Хотинського РУЮ та внесені обтяження у вигляді арешту нерухомого майна (невизначене майно, все майно) (а.с.20).

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Хотинського ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області із заявою про зняття арешту з майна (а.с.21).

Листом від 25 липня 2025 року №29.6-20/13902 в.о. начальника Хотинського відділу державної виконавчої служби Лобчук Г.О. повідомила ОСОБА_1 про відсутність законних підстав для зняття арешту та вилучення обтяження №11118913 від 27.04.2011 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.21).

У цій же відповіді зазначено, що виконавче провадження здійснювалося з примусового виконання виконавчих документів про стягнення на користь банків кредитних зобов`язань. Для забезпечення повного виконання виконавчих документів державним виконавцем було накладено арешт на все нерухоме майно боржника (невизначене майно). У зв`язку із відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення виконавчі документи були повернуті стягувачу.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Згідно статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 7 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання ним чинності, а після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до його положень.

На час повернення виконавчого документа у виконавчому провадженні 26052736 спірні правовідносини регулювалися Законом України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21 квітня 1999 року у редакції, чинній на момент вчинення відповідної виконавчої дії.

30 серпня 2012 року виконавчий документ у виконавчому провадженні 26052736 було повернуто стягувачу на підставі пункту 5 частини першої статті 47 Закону №606-XIV. При цьому накладений постановою державного виконавця від 22 квітня 2011 року арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 та заборона його відчуження скасовані не були.

Частиною п`ятою статті 47 Закону №606-XIV було передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, установлених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, визначених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону №606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, зокрема шляхом повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону. Отже, повернення виконавчого документа стягувачу є однією із передбачених законом форм завершення виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону №606-XIV інші виконавчі документи могли бути пред`явлені до виконання протягом одного року, якщо інше не передбачено законом.

Арешт майна боржника за своєю правовою природою є заходом, спрямованим на забезпечення реального виконання судового рішення, а тому його застосування та подальше збереження повинні бути пов`язані з реальною можливістю і необхідністю примусового виконання такого рішення.

Статтею 59 Закону №1404-VIII у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1 до органу державної виконавчої служби, визначено випадки, коли арешт з майна та коштів боржника знімається постановою виконавця або начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Водночас частиною п`ятою цієї статті передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, відсутність однієї з формальних підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 Закону №1404-VIII для позасудового зняття арешту виконавцем, сама по собі не може бути підставою для безстрокового збереження обтяження майна та для відмови у судовому захисті права власника. Суд, здійснюючи контроль за виконанням судового рішення, повинен оцінити не лише формальну наявність підстав, перелічених у зазначеній нормі, а й те, чи зберігає арешт свою законну мету та чи є подальше обмеження права власності пропорційним.

Разом з тим, Закон №1404-VIII безпосередньо не врегульовує правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання після повернення виконавчого документа стягувачу та спливу строку для його повторного пред`явлення до виконання.

У постанові від 30 квітня 2025 року у справі №753/12589/23 Верховний Суд звернув увагу на те, що на момент повернення виконавчого документа стягувачу підстави для зняття арешту могли бути відсутні, оскільки повернення виконавчого документа не позбавляє стягувача права повторно пред`явити його до виконання у встановлений законом строк.

Разом з тим, тривале збереження арешту після спливу такого строку, за відсутності повторного пред`явлення виконавчого документа та відкритих виконавчих проваджень, може становити невиправдане втручання у право боржника на мирне володіння майном.

Як вбачається з встановлених у цій справі обставин, виконавчий документ було повернуто стягувачу 30 серпня 2012 року. Після цього він повторно до примусового виконання не пред`являвся, а відкриті виконавчі провадження з його примусового виконання щодо ОСОБА_1 відсутні.

Таким чином, з часу повернення виконавчого документа минуло понад чотирнадцять років, протягом яких примусове виконання рішення не здійснювалося. Матеріали справи не містять відомостей про повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання або поновлення строку для його пред`явлення.

За таких обставин, арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , який був застосований як захід забезпечення виконання судового рішення, фактично продовжує існувати поза межами відкритого виконавчого провадження та без здійснення будь-яких виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання цього рішення.

Суд вважає, що за відсутності протягом такого тривалого часу виконавчого провадження та повторного пред`явлення виконавчого документа подальше збереження арешту втратило правову мету, для досягнення якої цей захід було застосовано.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 30 квітня 2025 року у справі №753/12589/23, відповідно до якого збереження протягом тривалого часу після повернення виконавчого документа арешту, накладеного з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритого виконавчого провадження та реального продовження примусового виконання є невиправданим втручанням у право боржника на мирне володіння своїм майном. Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 26 липня 2023 року у справі №761/687/14.

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 321 ЦК України право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної фізичної та юридичної особи мирно володіти своїм майном. Втручання держави у це право повинно переслідувати законну мету та забезпечувати справедливий баланс між загальним інтересом і захистом прав особи.

Враховуючи тривалість існування обтяження, відсутність відкритого виконавчого провадження, непред`явлення виконавчого документа повторно до виконання та відсутність у матеріалах справи відомостей про вчинення після 30 серпня 2012 року виконавчих дій з примусового виконання відповідного судового рішення, суд доходить висновку, що подальше збереження арешту та заборони відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 є невиправданим і непропорційним втручанням у її право на мирне володіння майном.

Так само знищення матеріалів завершеного виконавчого провадження після закінчення встановленого строку їх архівного зберігання не може мати наслідком безстрокове збереження обтяження майна особи.

Організація зберігання матеріалів виконавчого провадження належить до сфери діяльності органу державної виконавчої служби, а тому негативні наслідки відсутності таких матеріалів не можуть покладатися на боржника шляхом необмеженого в часі обмеження його права власності.

Відсутність у державного виконавця формальної підстави для самостійного зняття арешту не усуває обов`язку суду перевірити правомірність подальшого існування обмеження права власності та, у разі встановлення його невиправданості, забезпечити усунення такого обмеження.

За встановлених у справі обставин відмова уповноваженої посадової особи органу державної виконавчої служби усунути обтяження, яке втратило зв`язок із реальним примусовим виконанням судового рішення та продовжує безстроково обмежувати право власності ОСОБА_1 , призвела до триваючого порушення її права на мирне володіння майном. Тому бездіяльність щодо незняття такого арешту підлягає визнанню неправомірною.

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, суд доходить висновку про обґрунтованість скарги ОСОБА_1 та наявність підстав для визнання неправомірною бездіяльності в.о. начальника Хотинського відділу державної виконавчої служби щодо незняття арешту з майна скаржника і зобов`язання уповноважених осіб цього відділу зняти арешт та заборону його відчуження.

Керуючись ст.ст. 259-261, 447-451 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність виконуючого обов`язки начальника Хотинського відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лобчук Ганни Олександрівни; стягувач: Акціонерне Товариство Комерційний Банк «Приват Банк» - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність в.о. начальника Хотинського відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лобчук Ганни Олександрівни щодо не вжиття заходів спрямованих на зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 .

Зобов`язати уповноважених осіб Хотинського відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт та заборону на відчуження всього нерухомого майна ОСОБА_1 , накладені постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22 квітня 2011 року у виконавчому провадженні № 26052736, реєстраційний номер обтяження 11118913.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 16.09.2026 року.

Суддя: Т.М.Ковальчук