Рішення № 139826624, 17.09.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/1467/26

Провадження 2/718/660/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого-судді Мінів О.І.

секретаря судових засідань Анучкіної О.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань цивільну справу №718/1467/24 року за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Гірчак Наталія Аліківна до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача: Кіцманська державна нотаріальна контора Чернівецької області про скасування арешту на нерухоме майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача: Кіцманська державна нотаріальна контора Чернівецької області про скасування арешту на нерухоме майно,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Гірчак Н.А. звернулася 12.05.2026 до Кіцманського районного суду Чернівецької області із позовом до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача: Кіцманська державна нотаріальна контора Чернівецької області про скасування арешту на нерухоме майно.

Свої вимоги мотивує тим, що вона являється співвласником частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 . Право власності на вказане майно виникло у неї на підставі рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10.11.2010 року у справі №2-264/2010 за її позовом до ОСОБА_2 про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та поділ спільного майна подружжя. А право власності за нею на частку в спільному із ОСОБА_2 майні зареєстроване у передбаченому законом порядку, що стверджується витягом про реєстрацію.

Зазначає, що на даний час у неї виникло бажання розпорядитися належною їй часткою в спільному майні на користь сина, а тому вона звернулася до нотаріуса на консультацію, де дізналася, що на підставі ухвали Кіцманського районного суду від 22.02.2010 року у цивільній справі №2-264/2010 накладено арешт на нерухоме майно житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , який по закінченню розгляду справи та ухвалення остаточного рішення залишився не скасованим.

Відтак, згідно інформації Кіцманського районного суду від 05.05.2026р., виданої на заяву адвоката Гірчак Н.А. оригінал ухвали суду про накладення арешту від 22.02.2010 року в архіві суду та у цивільній справі №2-264/2010 не зберігся, а сама цивільна справа знищена.

Разом з тим, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що 20.04.2010 року реєстратором Кіцманською державною нотаріальною конторою було внесено відомості в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №9745599 про накладення обтяження арешту нерухомого майна житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 та підставою обтяження являється ухвала Кіцманського районного суду від 22.02.2010 року у справі №2-264/2010.

Посилається на те, що на даний час існування арешту на майно є недоцільним, оскільки судова справа завершена та за нею на підставі рішення суду визнано право власності на частину вказаного житлового будинку, інша частка нерухомого майна належить ОСОБА_2 на праві власності. Проте, вважає, що існуванням арешту на нерухоме майно порушуються її права як власника на вільне розпорядження майном.

З посиланням на відповідні правові норми, відсутність у нотаріуса підстав самостійно скасувати обтяження на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст зустрічних позовних вимог

18.06.2026 відповідач ОСОБА_2 подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача: Кіцманська державна нотаріальна контора Чернівецької області про скасування арешту з його частини нерухомого майна.

21.07.2026 ухвалою Кіцманського районного суду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 прийнято та об`єднано із первісним позовом ОСОБА_1 до спільного розгляду.

Позовні вимоги ОСОБА_2 мотивує тим, що він являється співвласником частки нерухомого майна, про яке йдеться в даному позові, а тому бажає скористатися правом на пред`явлення зустрічного позову, оскільки обидва позови виникають з одних правовідносин та спільний їх розгляд є доцільним.

Вказує на те, що житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 був збудований ним та ОСОБА_1 за час перебування в шлюбі, свідоцтво про право власності на будинок від 30.01.2008 було видане Мамаївською сільською радою на його ім`я.

В подальшому, на підставі рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10.11.2010 року у справі №2-264/2010 за позовом ОСОБА_1 , в порядку поділу майна подружжя, було визнано частково недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 30.01.2008, видане на ім`я ОСОБА_2 на житловий будинок по АДРЕСА_1 . Поділено спільне майно подружжя, визнано за ОСОБА_1 право власності на частину вказаного житлового будинку з господарськими та побутовими спорудами.

Таким чином житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 належить йому та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності по частці кожного. Право власності зареєстровано в передбаченому законом порядку, що стверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В процесі розгляду даної цивільної справи за ухвалою суду від 22.02.2010 у справі № 2-264/2010 накладено арешт на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який не скасований до сьогодні.

Зазначає, що на даний час він має намір розпорядитися належним житловим будинком на користь сина, а тому перебування нерухомого майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , під арештом - не дає можливості розпорядитися своєю власністю.

На даний час існування арешту на майно є недоцільним, оскільки судова справа завершена та за ОСОБА_1 на підставі рішення суду визнано право власності на частину вказаного житлового будинку, чого він не оспорює. Тому на підставі наведено просить задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Заяви, клопотання учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18.05.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.06.2026 (а.с.15)

18.06.2026 відповідач ОСОБА_2 скерував до суду зустрічну позовну заяву. (а.с.19-28)

18.06.2026 представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Гірчак Н.А. надала суду уточнення позовних вимог. (а.с.29-30)

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 21.07.2026 прийнято до провадження зустрічну позовну заяву відповідача ОСОБА_2 про скасування арешту на нерухоме майно та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування арешту на нерухоме майно, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.09.2026.

14.09.2026 представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Гірчак Н.А. скерувала до суду заяву про підтримання позовних вимог за первісним позовом. Зустрічні вимоги визнає та наслідки визнання позову зрозумілі. Просить розглядати справу за відсутності позивачки та представника.

14.09.2026 ОСОБА_2 надав суду заяву про визнання позовних вимог за позовом ОСОБА_1 .. Свої зустрічні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.

Згідно ч.1. ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст. ст. 76, 81 ЦПК України, які вони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з`ясувавши фактичні обставини справи, приходить до наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , було накладено 20.04.2010 року за № 9745599 на підставі ухвали Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22.02.2010 року у справі № 2-264/2010.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10.11.2010 року у справі № 2-264/2010, яке набрало законної сили 21.11.2010 року, за ОСОБА_1 визнано право власності на частину зазначеного житлового будинку. Інша частина будинку належить на праві власності ОСОБА_2 .

Отже, на момент розгляду справи спірний житловий будинок перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , по частині кожному, а в Державному реєстрі містилися відомості про накладений на нього арешт.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону, запис про скасування державної реєстрації прав до державного реєстру прав вноситься у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Згідно ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна, права якого порушені, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.

Згідно з п. 2.1. Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 №31/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.06.1999 за №364/3657 підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є: 1. Накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом Реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна. 2. Заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об`єкта нерухомого майна, що подається: - державною нотаріальною конторою та приватним нотаріусом, які не є Реєстраторами, у зв`язку з накладенням (зняттям) ними заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна; - судами (крім третейських судів) і слідчими органами у зв`язку з накладенням ними арешту на об`єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту); - органами державної виконавчої служби у зв`язку з накладенням ними арешту на об`єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту). За вищевказаним Положенням зняття арешту може здійснюватися у будь-якого реєстратора (тобто у будь-якого нотаріуса). Отже, нотаріус при поданні йому заяви за встановленою формою може зняти будьякий арешт, накладений судовими і слідчими органами, крім арештів, накладених органами державної виконавчої служби. При цьому, відповідно до п. 2.1. Положення зняття арешту на об`єкти нерухомого майна, накладеного судами і слідчими органами, відбувається на підставі заповненої цими органами заяви за формою. Таким чином, нотаріус не має права вносити відомості до Єдиного реєстру заборон про зняття арешту на підставі інших документів.

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Як убачається з матеріалів справи, арешт на спірне нерухоме майно було накладено саме в межах цивільної справи № 2-264/2010 як захід забезпечення позову. Водночас рішення у зазначеній справі ухвалено 10.11.2010 року та набрало законної сили 21.11.2010 року, тобто спір, у зв`язку з яким було застосовано відповідний захід забезпечення позову, розглянуто по суті.

При цьому подальше існування арешту на нерухоме майно, накладеного в межах розгляду справи № 2-264/2010, за відсутності чинних підстав для забезпечення позову, обмежує право власників на володіння, користування та розпорядження належним їм майном.

З огляду на те, що цивільна справа № 2-264/2010 розглянута по суті, рішення суду набрало законної сили, а необхідність у подальшому застосуванні заходу забезпечення позову відпала, суд доходить висновку про наявність підстав для скасування арешту, накладеного на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого 20.04.2010 року за № 9745599.

Водночас зазначена обставина сторонами не заперечується. Оскільки арешт на нерухоме майно був накладений на підставі ухвали суду та на даний час продовжує обліковуватися як обтяження, сторони не мають можливості скасувати його в позасудовому порядку. За таких обставин належним способом захисту порушеного права є звернення до суду з позовом про зняття арешту з нерухомого майна.

Відтак арешт зазначеного нерухомого майна підлягає скасуванню.

За наведених обставин, суд дійшов до висновку про те, що зібрані в справі докази оцінені судом належним чином, кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за первісним позовом та позивачу ОСОБА_2 за зустрічним позовом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 158, 259, 263-265 ЦПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Гірчак Наталія Аліківна, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Кіцманська державна нотаріальна контора Чернівецької області, про скасування арешту на нерухоме майно задовольнити.

Скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 20.04.2010 року за № 9745599 реєстратором Кіцманської державної нотаріальної контори Кіцманського (нині Чернівецького) району Чернівецької області.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача - Кіцманська державна нотаріальна контора Чернівецької області, про скасування арешту на нерухоме майно задовольнити.

Скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 20.04.2010 року за № 9745599 реєстратором Кіцманською державною нотаріальною конторою Кіцманського (нині Чернівецького) району Чернівецької області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Кіцманський районний суд Чернівецької області до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Кіцманська державна нотаріальна контора Чернівецької області (місцезнаходження: вул. Незалежності,83, м.Кіцмань, Чернівецького району Чернівецької області)

Повний текст рішення виготовлено 17.09.2026.

Суддя: О.І. Мінів