Рішення № 139825169, 07.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3831/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатої В.В.

при секретарі судового засідання Корнух В.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5) в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (03035, м. Київ, вул. Гетьмана Павла Скоропадського (колишня назва вул. Льва Толстого), 61) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ" (61001, м. Харків, вул. Військова, 37) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Штирхун І.В.;

відповідача - Романченко О.М.;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ", в якому просить:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕКСІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 31236774, вул. Військова, 37, м. Харків, 61001) на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 41149437, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 61, м. Київ, 03035) заборгованість за договором оренди нерухомого майна № БМЕС-01/38- ВУМ від 01.04.2020 у розмірі 1 898 585,46 грн (один мільйон вісімсот дев`яносто вісім тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять гривень 46 копійок) за період оренди березень 2022 року - серпень 2024 року включно, у т.ч.:

- основного боргу - 1 259 849,08 грн (один мільйон двісті п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот сорок дев`ять гривень 08 копійок);

- пені - 453 813,99 грн (чотириста п`ятдесят три тисячі вісімсот тринадцять грн 99 коп.);

- штрафу - 37 795,47 грн (тридцять сім тисяч сімсот дев`яносто п`ять грн 47 коп.);

- інфляційних збитків - 107 732,15 грн (сто сім тисяч сімсот тридцять дві грн 15 коп.);

- 3 % річних від суми заборгованості - 39 394,77 грн (тридцять дев`ять тисяч триста дев`яносто чотири грн 77 коп.).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на Відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна № БМЕС-01/38-ВУМ від 01.04.2020 щодо своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3831/24. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на 25 листопада 2024 року о 11:00 год.

06.11.2024 через систему «Електронний суд» представником позивача до суду подано заяву про участь у судових засіданнях у справі № 922/3831/24 в режимі відеоконференції за вх. № 27959.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 заяву представника позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції (вх. № 27959 від 06.11.2024) - задоволено. Постановлено підготовче засідання у справі № 922/3831/24 призначене на "25" листопада 2024 р. о 11:00 год. та наступні судові засідання, які будуть призначені під час розгляду справи, провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача адвоката Штирхун Ірини Вікторівни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з використанням власних технічних засобів (за допомогою системи для проведення відеоконференцій https://vkz.court.gov.ua).

25.11.2024 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання та продовження процесуального строку за вх. № 29504.

В судовому засіданні 25.11.2024 постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача (вх. № 29504 від 25.11.2024), на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.12.2024 о 12:00 год.

27.11.2024 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано відзив на позов за вх. № 29839 та зустрічну позовну заяву за вх. № 29930.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.12.2024 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ" зустрічну позовну заяву (вх.№ 29930 від 27.11.2024) та додані до неї документи.

02.12.2024 через систему «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив за вх. № 30296.

05.12.2024 через систему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання за вх. № 30692 про долучення до матеріалів справи заяви про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить: прийняти заяву про зменшення позовних вимог; зменшити розмір позовних вимог та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕКСІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 31236774, вул. Військова, 37, м. Харків, 61001) на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 41149437, 03035, м. Київ вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 61) заборгованість за Договором оренди нерухомого майна № БМЕС-01/38-ВУМ від 01.04.2020 у розмірі 1 845 432,67 грн (один мільйон вісімсот сорок п`ять тисяч чотириста тридцять дві гривні 67 копійок), у тому числі: орендна плата за період оренди березень 2022 року - серпень 2024 року включно - 1206696,29 грн (один мільйон двісті шість тисяч шістсот дев`яносто шість гривень двадцять дев`ять копійок), пеня - 453 813,99 грн (чотириста п`ятдесят три тисячі вісімсот тринадцять грн 99 коп.), штраф - 37 795,47 грн ( тридцять сім тисяч сімсот дев`яносто п`ять грн 47 коп ), інфляційні збитки - 107 732,15 грн (сто сім тисяч сімсот тридцять дві грн 15 коп.), 3% річних від суми заборгованості - 39 394,77 грн (тридцять дев`ять тисяч триста дев`яносто чотири грн 77 коп.); судові витрати по сплаті судового збору покласти на Відповідача.

09.12.2024 через систему «Електронний суд» представником відповідача подані заперечення на відповідь на відзив за вх. № 30863.

В судовому засіданні 09.12.2024 постановлено протокольну ухвалу про прийняття заяви Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 30692 від 05.12.2024) до провадження та здійснення подальшого розгляду справи з її урахуванням. Зокрема, постановлено вважати сформованими позовні вимоги в наступній редакції:

«Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕКСІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 31236774, вул. Військова, 37, м. Харків, 61001) на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 41149437, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 61, м. Київ, 03035) заборгованість за договором оренди нерухомого майна № БМЕС-01/38- ВУМ від 01.04.2020 у розмірі 1 845 432,67 грн (один мільйон вісімсот сорок п`ять тисяч чотириста тридцять дві гривні 67 копійок), у тому числі:

- орендна плата за період оренди березень 2022 року - серпень 2024 року включно - 1206696,29 грн (один мільйон двісті шість тисяч шістсот дев`яносто шість гривень двадцять дев`ять копійок);

- пеня - 453 813,99 грн (чотириста п`ятдесят три тисячі вісімсот тринадцять грн 99 коп.);

- штраф - 37 795,47 грн ( тридцять сім тисяч сімсот дев`яносто п`ять грн 47 коп.);

- інфляційні збитки - 107 732,15 грн (сто сім тисяч сімсот тридцять дві грн 15 коп.);

- 3% річних від суми заборгованості - 39 394,77 грн (тридцять дев`ять тисяч триста дев`яносто чотири грн 77 коп.).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на Відповідача.».

Крім того, у судовому засіданні 09.12.2024 постановлено протокольну ухвалу про відмову в задоволенні усного клопотання відповідача про відкладення розгляду справи за безпідставністю його обґрунтування; на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів; на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 13.01.2025 о 12:15 год.

13.01.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи довіреності на представника за вх. № 793.

Приймаючи до уваги те, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.12.2024 витребувано у господарського суду Харківської області саме матеріали справи №922/3831/24, ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.01.2025 зупинено провадження у справі №922/3831/24. Провадження по справі зупинено до повернення матеріалів вказаної справи до Господарського суду Харківської області.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ" адвоката Романченко О.М. залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 02.12.2024 року у справі №922/3831/24 залишено без змін.

31.01.2025 матеріали справи № 922/3831/24 повернуто на адресу господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2025 провадження у справі № 922/3831/24 поновлено. Призначено у справі підготовче засідання на 10 лютого 2025 року о 12:45 год.

06.02.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано клопотання про долучення доказів за вх. № 3310, в якому просить: встановити ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ» додатковий строк для подання доказів; долучити до матеріалів справи № 922/3831/24 копію сертифікату Харківської торгово-промислової палати № 6300-25-0031 від 08.01.2025 про форс-мажорні обставини; долучити до матеріалів справи № 922/3831/24 копію висновку від 17.01.2025 Харківської Торгово-промислової палати про істотну зміну обставин.

Також, 06.02.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі за вх. № 3354, в якому представник відповідача просить зупинити провадження у справі № 922/3831/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/296/25.

В судовому засіданні 10.02.2025 постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача про долучення доказів (вх. № 3310 від 06.02.2025), запропоновано позивачу письмово викласти свою думку щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 3354 від 06.02.2025), а також на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 17.02.2025 о 12:15 год.

11.02.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подані заперечення на клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі за вх. № 3790.

17.02.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подані додаткові пояснення за вх. № 4168.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.02.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ" про зупинення провадження у справі (вх. № 3354 від 06.02.2025) - задоволено. Провадження у справі № 922/3831/24 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі №922/296/25. Зобов`язано сторони повідомити суд про результати розгляду справи № 922/296/25 та набрання у вказаній справі судовим рішенням законної сили.

27.08.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про поновлення провадження у справі за вх. № 19684, в якому просить поновити провадження у справі № 922/3831/24 та повідомляє, що рішенням Господарського суду Харківської області від 16.05.2025 у справі №922/296/25 було частково задоволено позовну заяву ТОВ «Імпексінвест». 12.08.2025 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову у справі № 922/296/25, якою залишив без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ». Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 16.05.2025 у справі №92/296/25 скасував. Ухвалив нове рішення, яким в позові відмовив. Постанова від 12.08.2025 у справі № 922/296/25 набрала законної сили з дня її ухвалення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.09.2025 клопотання представника позивача про поновлення провадження у справі (вх. № 19684 від 27.08.2025) - задоволено. Провадження у справі № 922/3831/24 поновлено. Призначено у справі підготовче засідання на 08 вересня 2025 року о 12:15.

08.09.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи за вх. № 20437.

В судовому засіданні 08.09.2025 постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 20437 від 08.09.2025), на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.09.2025 о 13:00 год.

12.09.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подані додаткові пояснення за вх. № 20981.

15.09.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі за вх. №21078.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.09.2025 знято з розгляду справу № 922/3831/24, призначену до розгляду у судовому засіданні на "15" вересня2025 р. о 13:00 год. Призначено розгляд справи № 922/3831/24 у судовому засіданні на "22" вересня 2025 р. о 12:00 год. Попереджено, що дату та час проведення судового засідання може бути змінено, з урахуванням поточної обстановки у місті Харкові, про що учасників справи буде повідомлено додатково ухвалою суду.

17.09.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подані заперечення на додаткові пояснення відповідача за вх. № 21473.

19.09.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подані заперечення на клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі за вх. № 21666.

19.09.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. № 21646.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.09.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 21646 від 19.09.2025) - задоволено. Постановлено судове засідання у справі № 922/3831/24 призначене на "22" вересня 2025 р. о 12:00 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника відповідача адвоката Романченко Олексія Михайловича ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з використанням власних технічних засобів (за допомогою системи для проведення відеоконференцій https://vkz.court.gov.ua).

22.09.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання за вх. № 21836.

В судовому засіданні 22.09.2025 задоволено клопотання відповідача про відкладення судового засідання (вх. № 21836 від 22.09.2025), постановлено протокольну ухвалу про відкладення засідання на 02.10.2025 о 14:15 год.

26.09.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. 22344.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 22344 від 26.09.2025) - задоволено. Постановлено судове засідання у справі № 922/3831/24 призначене на "02" жовтня 2025 р. о 14:15 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника відповідача адвоката Романченко Олексія Михайловича ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з використанням власних технічних засобів (за допомогою системи для проведення відеоконференцій https://vkz.court.gov.ua).

02.10.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано клопотання про долучення доказів за вх. № 22849, а саме копії ухвали Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 у справі № 922/3319/25 про відкриття провадження у справі.

В судовому засіданні 02.10.2025 постановлено протокольну ухвалу про повернення на стадію підготовчого провадження для розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 21078 від 15.09.2025).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ" про зупинення провадження у справі (вх. № 21078 від 15.09.2025) - задоволено. Провадження у справі № 922/3831/24 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі №922/3319/25. Зобов`язано сторони повідомити суд про результати розгляду справи № 922/3319/25 та набрання у вказаній справі судовим рішенням законної сили.

07.07.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про поновлення провадження у справі за вх. № 16536, в якому просить поновити провадження у справі № 922/3831/24 та повідомляє, що рішенням Господарського суду Харківської області від 01.04.2026 у справі №922/3319/25 було відмовлено Позивачу в позовних вимогах в повному обсязі. 25.06.2026 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову у справі № 922/3319/25, якою залишив без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Імпексінвест», а рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2026 у справі №922/3319/25 залишено без змін. Постанова Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі № 922/3319/25 набрала законної сили з дня її ухвалення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2026 клопотання представника позивача про поновлення провадження у справі (вх. № 16536 від 07.07.2026) - задоволено. Провадження у справі № 922/3831/24 поновлено. Призначено у справі підготовче засідання на 20 липня 2026 року о 13:45.

17.07.2026 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання за вх. № 17517.

В судовому засіданні 20.07.2026 постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 17517 від 17.07.2026), на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.08.2026 о 13:00 год.

06.08.2026 через систему «Електронний суд» представником відповідача подані додаткові пояснення у справі за вх. № 19216.

В судовому засіданні 06.08.2026 на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 17.08.2026 о 15:30 год.

07.08.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про вступ у справу за вх. № 19334.

10.08.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача подано про участь у судовому засіданні у справі № 922/3831/24 в режимі відеоконференції за вх. № 19488.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.08.2026 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні у справі № 922/3831/24 в режимі відеоконференції (вх. № 19488 від 10.08.2026) - задоволено. Постановлено судове засідання у справі № 922/3831/24 призначене на "17" серпня 2026 р. о 15:30 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача адвоката Семенова Олена Петрівна ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з використанням власних технічних засобів (за допомогою системи для проведення відеоконференцій https://vkz.court.gov.ua).

В судовому засіданні 17.08.2026 на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 07.09.2026 о 14:40 год.

В судовому засіданні 07.09.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Отже, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01 квітня 2020 року між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт на експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі - Позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпексінвест» (надалі - Відповідач, Орендар) був укладений Договір оренди нерухомого майна № БМЕС-01/38-ВУМ (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Орендарю за Актом приймання-передачі майна передано в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 585,60 кв.м, а саме: частину критого механізованого складу №9 нежитлової будівлі літ.»Н/1-1» - складські та підсобні приміщення №№ 6,7,8,9,10,11,12, що розташований в місті Харкові та знаходиться за адресою: вул. Плеханівська, № 114, літ. Н/1-1, загальною площею 668,40 кв.м (далі - Майно).

Відповідно до п. 1.3. Договору майно надасться Орендарю для його використання за цільовим призначенням - вільне призначення.

Відповідно до 2.1. Договору передача Орендареві Майна в строкове платне користування здійснюється на підставі Акта приймання-передачі майна від Орендодавця до Орендаря, складеного згідно з формою, що є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток 1). Майно вважається переданим Орендодавцем Орендарю з дати підписання уповноваженими представниками Сторін Акта приймання-передачі майна та скріплення печатками (у разі наявності) в строки, встановлені цим Договором. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Майна переходить до Орендаря з дати підписання Сторонами Акта приймання-передачі майна від Орендодавця до Орендаря.

Факт передачі майна Орендарю у користування підтверджується Актом приймання-передачі майна від 02.04.2020.

Згідно з п.п. 3.1.-3.2. Договору розмір орендної плати визначається за результатами електронних торгів (аукціону), який відбувся в березні 2020 року і становить за перший базовий місяць березень 2020 року користування за 1 кв.м. Майна 50 грн. 91 коп. (п`ятдесят гривень 91 коп.), крім того ПДВ - 10 грн. 18 коп. (десять гривень 18 коп.), а всього разом з ГІДВ - 61 грн. 09 коп. (шістдесят одна гривня 09 коп.).

Загальний розмір орендної плати за перший базовий місяць березень 2020 року користування Майном становить 29810 грн. 00 коп. (двадцять дев`ять тисяч вісімсот десять гривень 00 коп.), крім того ПДВ - 5962 грн. 00 коп. (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 коп.), а всього разом з ПДВ - 35772 грн. 00 коп. (тридцять п`ять тисяч сімсот сімдесят дві гривні 00 коп.) (надалі - Орендна плата).

У разі підписання Сторонами Акта приймання-передачі майна від Орендодавця до Орендаря у місяці, що не є місяцем проведення аукціону, розмір Орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування Орендної плати за базовий місяць, визначений у пункті 3.1. Договору, на індекс інфляції за місяць, що передують місяцю підписання та за місяць підписання Сторонами Акта приймання-передачі майна від Орендодавця до Орендаря.

Розмір Орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування Орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Сторони погодили, що для розрахунків приймається індекс інфляції розрахований Державною службою статистики України, та опублікований на офіційному ресурсі http://index.minfin.com.ua/economy/index/inflation/.

Відповідно до п.п. 3.3.-3.4. Договору орендна плата нараховується починаючи з дати передачі Майна за Актом приймання-передачі Майна від Орендодавця до Орендаря та сплачується Орендарем щомісяця, шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний банківський рахунок Орендодавця до 20 числа поточного місяця, за попередній місяць, за який здійснюється розрахунок.

Невиставлення рахунку Орендодавцем не звільняє Орендаря від сплати Орендної плати за Договором.

Орендна плата не включає вартість комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення), експлуатаційних та інших витрат, що безпосередньо пов`язані з Майном.

Відшкодовування вартості комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення), експлуатаційних та інших витрат, що безпосередньо пов`язані з Майном, відшкодування земельного податку здійснюється Орендарем Орендодавцю щомісячно на підставі окремого підписаного Сторонами договору про відшкодування витрат на утримання Майна та надання комунальних послуг. Договір про відшкодування витрат на утримання Майна та надання комунальних послуг Орендарем та Орендодавцем укладається протягом 5 робочих днів з дня підписання Сторонами Акта приймання-передачі Майна від Орендодавця до Орендаря.

Відповідно до п. 3.6. Договору, нарахування Орендної плати здійснюється за весь час фактичного користування Майном.

Згідно п. 3.9. Договору у разі припинення (розірвання) цього Договору Орендар сплачує Орендну плату до дати фактичного повернення Майна за Актом приймання-псредачі майна від Орендаря до Орендодавця включно. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Орендаря від обов`язку виконання перед Орендодавцем всіх грошових зобов`язань за цим Договором, враховуючи і відповідальність за порушення умов Договору.

Відповідно до п. 11.1 Договору він набирає чинності з дати його підписання уповноваженим представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток Сторін (за наявності) і діє до 27 березня 2023 року та в будь-якому разі до повного виконання Сторонам своїх зобов`язань.

Пунктом 11.10 передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов не менше ніж за один місяць до закінчення строку дії Договору, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, про що Сторони укладають додаткову угоду до Договору.

Згідно з п.2.5. Договору Майно вважається повернутим Орендодавцю з дати підписання уповноваженими представниками Сторін Акта приймання-передачі майна від Орендаря до Орендодавця та скріплення печатками (у разі наявності).

Позивач вказує, що на момент подання позовної заяви Майно не було пошкоджене та не було знищене внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Майно Орендарем Орендодавцю не повернуто, у зв`язку із чим Позивач вважає, що має правові підстави здійснювати нарахування Орендної плати за весь час, що Майно перебуває у Орендаря.

Пунктом 6.2.3. Договору передбачено обов`язок Відповідача своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендну плату та інші платежі, передбачені Договором.

За Договором Відповідачеві були виставлені рахунки за оренду Майна на загальну суму 1 259 849,08 грн за період оренди березень 2022 року - серпень 2024 року включно.

Позивач вказує, що ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ» не були виконані в повному обсязі взяті на себе зобов`язання за Договором оренди нерухомого майна № БМЕС-01/38-ВУМ від 01.04.2020 щодо своєчасного внесення орендної плати.

У заяві про зменшення позовних вимог (вх. № 30692 від 05.12.2024) позивач зазначає, що відповідно до даних з Виписки банку про рух коштів на банківському рахунку філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» 01 листопада 2024 року Відповідач здійснив оплату рахунку за березень 2023 року по договору оренди нерухомого майна № БМЕС-01/38-ВУМ від 01.04.2020 у розмірі 53 152,79 грн.

Відповідно, за розрахунком позивача, розмір основного боргу Відповідача за Договором оренди нерухомого майна №БМЕС-01 /38-ВУМ від 01.04.2020 за період оренди березень 2022 року - серпень 2024 року складає 1 206 696,29 грн.

А отже, за твердженнями позивача, за відповідачем рахується непогашена заборгованість з орендної плати у розмірі 1 206 696,29 грн.

Відповідно до п. 8.2. Договору у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим Договором, Орендар сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення грошового зобов`язання.

Згідно з п. 8.4. Договору у разі, якщо на дату сплати Орендної плати заборгованість Орендаря по її сплаті становить загалом більше ніж три місяці, Орендар також зобов`язується сплатити штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Відповідно до п. 14. 7 Договору Сторони дійшли згоди, що строк позовної давності, в тому числі з питань відповідальності, відшкодування збитків та щодо стягнення та нарахування штрафних санкцій за цим Договором, складає три роки.

Оскільки зобов`язання зі сплати орендних платежів Відповідачем не виконані у строк, встановлений п. 3.3. Договору, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 453 813,99 грн, штраф у розмірі 37 795,47 грн, інфляційні збитки у розмірі 107 732,15 грн, 3% річних у розмірі 39 394,77 грн.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом, в якому позивач (з урахуванням зменшення позовних вимог) просить стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди нерухомого майна № БМЕС-01/38- ВУМ від 01.04.2020 у розмірі 1 845 432,67 грн, у тому числі: орендна плата за період оренди березень 2022 року - серпень 2024 року включно - 1206696,29 грн, пеня - 453 813,99 грн, штраф - 37 795,47 грн, інфляційні збитки - 107 732,15 грн, 3% річних від суми заборгованості - 39 394,77 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Судом встановлено, що на підставі Договору оренди нерухомого майна № БМЕС-01/38-ВУМ від 01.04.2020 відповідачу передано в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 585,60 кв.м, а саме: частину критого механізованого складу №9 нежитлової будівлі літ.»Н/1-1» - складські та підсобні приміщення №№ 6,7,8,9,10,11,12, що розташований в місті Харкові та знаходиться за адресою: вул. Плеханівська, № 114, літ. Н/1-1, загальною площею 668,40 кв.м (далі - Майно).

Факт передачі майна Орендарю (відповідачу) у користування підтверджується Актом приймання-передачі майна від 02.04.2020.

За приписами ч. ч. 1,3, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Норма права, закріплена у частині шостій статті 762 ЦК України, визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря.

Для застосування вказаної норми та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за це, мають бути доведені.

Відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В частині 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За Договором оренди нерухомого майна № БМЕС-01/38-ВУМ від 01.04.2020 Відповідачеві були виставлені рахунки за оренду Майна на загальну суму 1 259 849,08 грн за період оренди березень 2022 року - серпень 2024 року включно.

Відповідно до даних з Виписки банку про рух коштів на банківському рахунку філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця», 01 листопада 2024 року Відповідач здійснив оплату рахунку за березень 2023 року по договору оренди нерухомого майна № БМЕС-01/38-ВУМ від 01.04.2020 у розмірі 53 152,79 грн.

А отже, за розрахунком позивача, розмір основного боргу Відповідача за Договором оренди нерухомого майна №БМЕС-01 /38-ВУМ від 01.04.2020 за період оренди березень 2022 року - серпень 2024 року складає 1 206 696,29 грн.

В той же час, матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем орендної плати за договором у визначеній позивачем сумі.

Матеріали справи також не містять доказів повернення у спірний період орендованого майна позивачу за Актом приймання-передачі.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що до 24.02.2022 року (початок збройної агресії російської федерації) ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ» сумлінно виконувало свої зобов`язання та вносило орендну плату за Договором оренди нерухомого майна № БМЕС-01/38-ВУМ від 01.04.2020, що не заперечується і з боку Позивача. Однак, з березня 2022 року ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ» в безпосередньому зв`язку із воєнним станом в країні та постійними обстрілами м. Харкова, фінансове становище Відповідача значно погіршилося, чим викликало тимчасову відсутність потрібних грошових коштів, в тому числі для виконання умов Договору оренди.

Також, обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати України № 2024//02.0-7.1. від 28.02. 2022 року та частину 6 ст. 762 ЦК України, якою встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Не погоджуючись з доводами відповідача, слід звернути увагу, що позивачем до позовної заяви була додана Довідка від 17.09.2024 №БМЕСД-3-10/2387 про те, що орендоване Відповідачем за Договором нерухоме майно не пошкоджене і не знищене внаслідок військової агресії російської федерації. А отже, Відповідач мав змогу користуватися орендованим майном, в тому числі з 24.02.2022.

Доказів того, що орендоване нерухоме майно не використовувалося або не могло бути використане відповідачем у спірний період матеріали справи не містять.

Враховуючи вказане, суд вважає посилання відповідача ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України необґрунтованими.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань.

Не є достатнім формальне посилання на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 про визнання форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, оскільки суд має досліджувати докази в сукупності. Відповідна правова позиція наведена і в постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року по справі №922/854/21.

Звернення суб`єктів господарської діяльності до ТПП України за отриманням сертифіката для засвідчення форс-мажорних обставин є належним доказом їх засвідчення відповідно до законодавства України.

Згідно з частиною 3 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Частиною 1 статті 14-1 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Верховним Судом в частині застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», викладені наступні висновки:

- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;

- наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» шляхом видачі сертифіката (постанова Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21).

У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22 викладено наступні висновки:

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин;

- форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання;

- наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 912/750/22 викладено висновок про те, що лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 викладено наступні висновки:

- Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили);

- вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні;

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

У постанові Верховного Суду від 29.06.2023 у справі № 922/999/22 викладено наступні висновки:

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, на який посилався скаржник у судах попередніх інстанцій, та яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Отже лист Торгово-промислової палати України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»;

- наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку;

- сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-можором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання;

- той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/ неналежне виконання договірних зобов`язань.

У постанові Верховного Суду від 24.10.2023 у справі № 910/7352/22 зазначено про те, що застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» мають загальний характер та підлягають застосуванню, у тому числі до орендних правовідносин (у питанні звільнення від сплати орендної плати на підставі форс-мажорних обставин, з огляду на введення воєнного стану), що підтверджується також і висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 916/1788/22.

При цьому, із наведеного вище вбачається, що як умовами Договору, так і застосовним законодавством та сталими висновками Верховного Суду, у розумінні приписів частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, унормовано те, що підтвердженням настання дії форс-мажорних обставин, як умови можливості звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов Договору, є саме сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як свідчать матеріали справи, у січні 2025 року, тобто вже під час розгляду справи про стягнення заборгованості у судовому порядку, позивач отримав сертифікат Харківської Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №6300/25-0071 від 08.01.2025, яким засвідчено період дії форс-мажорних обставин з 24.02.2022 по 31.05.2022, а також висновок про істотну зміну обставин (hardship) за нормами статті 652 ЦК України №14/63.01-6 від 17.01.2025, в яких зазначено, що для ТОВ "Імпексінвест" дійсно настала істотна зміна обставин, яка знаходиться поза контролем підприємства і значно обмежує його можливість користуватися орендованим майном та належним чином виконувати зобов`язання за договором.

Разом з цим, слід звернути увагу, що сторонами у Договорі було узгоджено порядок дій у випадку настання для Сторони форс-мажорних обставин.

Так, пунктом 10.2. Договору передбачено, що Сторони у п`ятиденний термін (строк) повинні сповістити одна одну про початок вказаних обставин, що в подальшому має бути підтверджено документом, виданим компетентним органом, але не більше 20 робочих днів з дати виникнення обставин. Строк дії обставин непереборної сили підтверджується документом, виданим Торгово-промисловою палатою України або іншим компетентним органом. Неповідомлення, а також несвоєчасне повідомлення про обставини непереборної сили, позбавляє Сторону права посилання на них.

Однак, у встановлений у п. 10.2. Договору строк, відповідач не проінформував позивача про виникнення у нього обставин непереборної сили, які унеможливили виконання з його боку умов Договору. У зв`язку з чим, відповідач позбавив себе права посилатись на такі обставини.

Стосовно посилання відповідача на ініціювання питання про внесення змін до Договору, зокрема, про зменшення площі орендованого майна, слід звернути увагу на те, що право на внесення змін до договору виникає лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено договором або законом. Однак, як свідчать матеріали справи, згоди між сторонами щодо внесення змін до договору досягнуто не було. Позивач у відповідях відповідачу на його звернення щодо зміни орендованої за Договором площі надавав свою обґрунтовану позицію щодо неможливості внесення таких змін у Договір.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Імпексінвест» було подано позов до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» про внесення змін до договору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.04.2026, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі № 922/3319/25 у задоволенні позовних вимог ТОВ «Імпексінвест» відмовлено.

Відповідачем звернуто увагу, що рішенням Господарського суду Харківської області від 01.04.2026 у справі № 922/3319/25 встановлено:

«Взаємне листування сторін свідчить, що позивач неодноразово ініціював питання зміни умов договору пропонуючи варіанти, а відповідач надавав письмові відповіді, в яких висловлював заперечення або інші умови, що свідчить не про ігнорування звернень орендаря, а про розбіжність позицій сторін щодо способу порядку зміни умов договору.

Натомість сторонами не було досягнуто згоди на продовження дії договору та не було підписано додаткову угоду, як то визначено самими сторонами у пункті 11.10. договору.

Також, слід звернути увагу на строковий статус договору оренди №БМЕС-01/38-ВУМ від 01.04.2020 на момент розгляду спору.

Листування сторін щодо зміни орендованої площі відбувалося у період, коли дія договору була вже припинена.

Позивач мав можливість ініціювати внесення змін про продовження його дії на новий строк шляхом направлення відповідачу проекту додаткової угоди (ч. 3 ст. 188 ГК України, ч. 1 ст. 651, ст. 653 ЦК України однак доказів вчинення таких дій суду не надав. Проте, наявний в матеріалах справи додаток № 5 до спірного договору, який не скріплений ані підписами уповноважених сторін, ані печатками юридичних осіб, не містить в собі умов щодо продовження строку до договору.

Посилання представників сторін на те, що договір не припинився, не дивлячись на відсутність додаткової угоди про його пролонгацію, оскільки позивач продовжує користуватися орендованими приміщеннями, відповідач продовжує нараховувати йому орендну плату, є безпідставними, оскільки: поперше, з умовами п. 11.10 договору він може бути продовжений лише раз на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, а не автоматично на кожний наступний строк; по-друге, згідно з п. 11.10 договору сторони мали укласти додаткову угоду до договору про продовження строку його дії, але сторонами не було укладено такої додаткову угоду та відповідно до п. 11.7.2 договору договір припинився через закінчення строку, на який його було укладено. Користування позивачем орендованим майном після припинення договору через закінчення строку його дії не свідчить про продовження договору.»

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі № 922/3319/25 встановлено наступні обставини:

«Як вбачається зі змісту укладеного договору, договір діє до 27 березня 2023 року (п.11.1).

При цьому, умови укладеного договору не передбачають такої підстави для продовження дії договору оренди як «мовчазна згода», адже сторони у договорі оренди, користуючись принципом свободи договору, чітко передбачили обов`язок укладення додаткової угоди до договору у разі його продовження.

Натомість матеріали справи не містять укладеної додаткової угоди щодо продовження строку дії договору.

Як обґрунтовано звернув увагу суд першої інстанції, наявний в матеріалах справи додаток № 5 до спірного договору, який не скріплений ані підписами уповноважених сторін, ані печатками юридичних осіб, не містить в собі умов щодо продовження строку дії договору.

При цьому встановлений факт направлення позивачем додаткової угоди № 5 у постанові Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2025 року у справі № 922/296/25 не свідчить про його погодження відповідачем.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на вказаний додаток 5 до договору оренди нерухомого майна №БМЕС-01/38ВУМ від 01.04.2020 року не містить умови щодо зміни строку його дії.

При цьому, колегія суддів зауважує, що пунктом 11.10 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов не менше ніж за один місяць до закінчення строку до договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, про що сторони укладають додаткову угоду до договору. Ключовим у даному випадку є не лише обов`язковість укладення додаткової угоди до договору, а й «відсутність заяви сторони про припинення чи зміну його умов».

Як вбачається з листування, позивач неодноразово ініціював саме питання зміни умов договору (зменшення площі орендованих приміщень і пропорційного зменшення орендної плати), без зазначення умов щодо строку його дії. А відповідач, надавши згоду на його продовження, зазначив про необхідність виконання умов - відсутність заборгованості з орендної плати на дату його продовження та укладення відповідної додаткової угоди (лист Департаменту майнової політики АТ «Укрзалізниця» від 07.03.2023 року №ЦКМ-13/890).

Враховуючи, що позивачем не було оплачено заборгованість, додаткова угода про пролонгацію договору не була підписана відповідачем.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про внесення змін до договору лише щодо площі орендованого майна з 28.03.2023 року, заявлені після закінчення строку дії договору, без умов щодо продовження строку дії договору, є неналежним способом захисту, оскільки не вирішують спір по суті.

Колегія суддів зауважує, що фактично такі дії сторін (позивача - щодо пропозиції провести новий аукціон на меншу площу складу; відповідача - щодо оголошення та проведення аукціону щодо оренди спірної нежитлової будівлі також свідчать про те, що договір між сторонами припинився.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Тож, за умовами договору, договір оренди нерухомого майна №БМЕС-01/38-ВУМ від 01.04.2020 року припинився внаслідок закінчення строку дії, на який його було укладено, 27.03.2023 року, тобто строк його дії станом на день звернення позивача з позовом до суду у даній справі закінчився.

Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність предмету спору, яким і є у такому разі договір, до якого вносяться зміни, що є підставою для відмови у позові».

Таким чином, рішенням Господарського суду Харківської області від 01.04.2026 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі № 922/3319/25 встановлено, що Договір оренди нерухомого майна №БМЕС-01/38-ВУМ від 01.04.2020 року припинився внаслідок закінчення строку дії, на який його було укладено, тобто 27.03.2023 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Разом з цим, суд зауважує, що згідно з п.2.5. Договору Майно вважається повернутим Орендодавцю з дати підписання уповноваженими представниками Сторін Акта приймання-передачі майна від Орендаря до Орендодавця та скріплення печатками (у разі наявності).

Відповідно до п. 3.6. Договору, нарахування Орендної плати здійснюється за весь час фактичного користування Майном.

Згідно п. 3.9. Договору у разі припинення (розірвання) цього Договору Орендар сплачує Орендну плату до дати фактичного повернення Майна за Актом приймання-псредачі майна від Орендаря до Орендодавця включно. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Орендаря від обов`язку виконання перед Орендодавцем всіх грошових зобов`язань за цим Договором, враховуючи і відповідальність за порушення умов Договору.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем нерухомого майна після закінчення строку дії Договору за Актом приймання-передачі майна, а також не містять доказів його повернення і у період, за який позивачем нараховано орендну плату, заявлену до стягнення.

А отже, після закінчення строку дії договору відповідач продовжив користуватись орендованим майном, у зв`язку з чим, суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо нарахування орендної плати за весь час такого фактичного користування.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, доказів оплати заборгованості не надав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1206696,29 грн. заборгованості з орендної плати за період березень 2022 року - серпень 2024 року обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

В даному випадку, у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошових зобов`язань, позивачем відповідачу нараховано інфляційні збитки у розмірі 107 732,15 грн та 3% річних у розмірі 39 394,77 грн за період з 21.07.2022 по 30.09.2024.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням прострочення по сплаті грошового зобов`язання, господарський суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, нараховані арифметично вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 39 394,77 грн та інфляційних втрат у розмірі 107 732,15 грн., суд визнає обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 453 813,99 грн та штрафу у розмірі 37 795,47 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно положень статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2. Договору у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим Договором, Орендар сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення грошового зобов`язання.

Згідно з п. 8.4. Договору у разі, якщо на дату сплати Орендної плати заборгованість Орендаря по її сплаті становить загалом більше ніж три місяці, Орендар також зобов`язується сплатити штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

За порушення строків виконання грошових зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна № БМЕС-01/38- ВУМ від 01.04.2020, позивачем відповідачу нараховано пеню у розмірі 453 813,99 грн та штраф у розмірі 37 795,47 грн.

З розрахунків позивача вбачається, що таке нарахування здійснено з урахуванням усієї суми заборгованості з орендної плати.

Втім, не погоджуючись з такими нарахуваннями, суд звертає увагу, що договір оренди нерухомого майна №БМЕС-01/38-ВУМ від 01.04.2020 року припинився внаслідок закінчення строку дії 27.03.2023. А отже, нарахування пені та штрафу має бути здійснене лише на суму заборгованості, яка виникла саме в період дії договору. Нарахування пені та штрафу на суму заборгованості з орендної плати, яка виникла поза межами дії договору, є безпідставним, оскільки умови п.8.2. та п. 8.4. Договору не розповсюджуються на таку заборгованість.

Здійснивши власний розрахунок, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 264440,08 грн та штрафу розмірі 9 919,10 грн, оскільки в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими, не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам Договору. В частині стягнення пені у розмірі 189373,91 грн та штрафу у розмірі 27876,37 грн - суд вважає за необхідне відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нерухомого майна № БМЕС-01/38- ВУМ від 01.04.2020 у розмірі 1 628 182, 39 грн , з яких: орендна плата за період оренди березень 2022 року - серпень 2024 року включно - 1206696,29 грн, пеня - 264440,08 грн, штраф - 9 919,10 грн, інфляційні збитки - 107 732,15 грн, 3% річних від суми заборгованості - 39 394,77 грн. В решті позовних вимог - суд відмовляє у задоволенні.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 19538,19 грн..

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 31236774, вул. Військова, 37, м. Харків, 61001) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 41149437, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 61, м. Київ, 03035) заборгованість за договором оренди нерухомого майна № БМЕС-01/38- ВУМ від 01.04.2020 у розмірі 1 628 182, 39 грн , у тому числі: орендна плата за період оренди березень 2022 року - серпень 2024 року включно - 1206696,29 грн, пеня - 264440,08 грн, штраф - 9 919,10 грн, інфляційні збитки - 107 732,15 грн, 3% річних від суми заборгованості - 39 394,77 грн; витрати зі сплати судового збору у розмірі 19538,19 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 189373,91 грн. та штрафу у розмірі 27876,37 грн. - відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 41149437, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 61, м. Київ, 03035).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПЕКСІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 31236774, вул. Військова, 37, м. Харків, 61001).

Повне рішення складено "17" вересня 2026 р.

СуддяВ.В. Усата

справа № 922/3831/24