Рішення № 139824032, 14.09.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/1136/26

провадження № 2/179/1127/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кравченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Чабаненко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивує тим, що 06 червня 2006 року між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №_35/А-059.06.2, відповідно до умов якого банком відкрито відповідачу (позичальнику) відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 43 000 доларів США. Кредитні кошти надані відповідачу виключно на цілі: купівлю автомобіля та сплату страхових платежів.

Відповідно до п.1.5 та 3.3 кредитного договору, відповідач (позичальник) зобов`язувався сплатити банку відсотки за користування кредитом в розмірі 13% річних.

ПАТ «Родовід Банк» виконав умови кредитного договору та надав відповідачу кредитні кошти на цілі, передбачені у п.1.2 цього договору, а в свою чергу відповідач не виконав умови кредитного договору щодо повернення наданих коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.

29 травня 2019 року було укладено договір відступлення права вимоги між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (нині назву ТОВ змінено на ТОВ «ВІН ФІНАНС»), відповідно до умов якого відступлено право вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором №_35/А-059.06.2 від 06 червня 2006 року.

Таким чином, банк, правонаступником якого є позивач, виконало зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час, відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом в повному обсязі та у визначений строк.

Станом на дату подання позову загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 1023174,28 грн., з яких: 906968,92 грн. заборгованість за тілом кредиту; 116205,36 грн. заборгованість за відсотками.

Заборгованість розрахована станом на дату укладення договору про відступлення права вимоги №16 від 29.05.2019, укладеного між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та зафіксована у додатку №1 до договору.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №_35/А-059.06.2 від 06 червня 2026 року у загальному розмірі 80 000 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Ухвалою суду від 01 липня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутність суду не надав. Відзив на позовну заяву не надходив.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено, що 06 червня 2006 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №35/А-059.06.2.

Відповідно до умов кредитного договору банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальнму суму 43 000 доларів США, 00 центів терміном по 05 червня 2011 року включно. Кредитні кошти надаються виключно на наступні цілі: купівлю автомобіля та сплату страхових платежів. Процентна ставка за кредитами за цим договором встановлюється в розмірі 13% (тринадцять) процентів річних (п.п.1.1, 1.2, 1.5 кредитного договору). Для обліку виданих кредитів банк відкриває позичальнику позичковий рахунок (п.1.3 кредитного договору).

Відповідно до п.1.4 кредитного договору кредити надаються позичальнику готівкою з подальшим їх обов`язковим продажем через касу банку для проведення подальших розрахунків за договорами, вказаними у пункті 1.2 цього договору, здіно з чинним законодавством України.

Відповідно до п.3.1 кредитного договору позичальник зобов`язується починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до 10 числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитом у сумі 717 доларів США на рахунок, вказаний у пункті 1.3 цього Договору, шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку.

Банк умови зазначеного кредитного договору виконав та надав відповідачу кошти у розмірі 43 000 доларів США, що підтверджується розпорядженням від 06.06.2006 року та заявою на видачу готівки №285_3 від 06.06.2006.

29.05.2019 року між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» укладено договір про відступлення прав вимоги №16, відповідно до умов якого ПАТ «Родовід Банк» відступив новому кредитору - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» права вимоги до позичальників, поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього договору.

Відповідно до витягу з додатку до договору №16 про відступлення права вимоги від 29.05.2019, ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №35/А-059.06.2 від 06.06.2026 у загальному розмірі 1023174,28 грн., з яких: 906968,92 грн. залишок по тілу кредиту; 116205,36 грн. залишок по відсотках.

Рішенням загальних зборів ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» від 25 липня 2024 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» змінило свою назву на ТОВ «ВІН Фінанс».

Відповідно до довідки ТОВ «ВІН ФІНАНС» №26-21/05 від 21.05.2026, станом на 21.05.2026 заборгованість за кредитним договором №35/А-059.06.2 від 06.06.2006 становить 1023174,28 грн., з яких: 906968,92 грн. борг по тілу кредиту; 116205,36 грн. борг по відсоткам.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ВІН ФІНАНС» просить стягнути з відповідача забогованість за кредитним договором у розмірі 80 000 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять його умови. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит, а також на підтвердження розміру заборгованості.

Верховний Суд у постановах від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Отже, суди беруть до уваги належні, допустимі і достовірні докази, сформовані в процесі відступлення права вимоги, що містять дані за кредитним договором, прав кредитора за яким набуває новий кредитор.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі № 2221/2373/12 (провадження № 61-483св23), від 02 жовтня 2024 року у справі № 172/209/24 (провадження № 61-11869св24).

З матеріалів справи судом установлено, що 06 червня 2006 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №35/А-059.06.2, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 43 000 доларів США на придбання автомобіля, зі сплатою 13% річних, терміном до 05 червня 2011 року включно.

Відповідно до довідки ТОВ «ВІН ФІНАНС» №26-21/05 від 21.05.2026, станом на 21.05.2026 заборгованість за кредитним договором №35/А-059.06.2 від 06.06.2006 становить 1023174,28 грн., з яких: 906968,92 грн. борг по тілу кредиту; 116205,36 грн. борг по відсоткам.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 80 000 грн., без зазначення складових заборгованості.

Разом з тим, належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором (розрахунків, банківських виписок), періоду виникнення заборгованості та її розміру позивачем суду не надано.

Надана до матеріалів справи довідка ТОВ «ВІН ФІНАНС» із зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів (в розумінні процесуального закону), що підтверджують факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем на момент звернення до суду з позовом (не надано виписки за рахунком). Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 80 000 грн., без зазначення її складових (розмір тіла та розмір відсотків).

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

Позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа 755/18920/18, провадження 61-17205ск19.

Отже, з огляду на те, що позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження порушення боржником своїх зобов`язань та їх розміру, вимоги про стягнення заборгованості з відповідача задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладаються на позивача. Відповідачем не було заявлено вимог щодо стягнення з позивача понесених ним судових витрат.

Датою ухвалення рішення, у відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції ОП КЦС ВС у справі №1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», ЄДРПОУ 38750239, адреса місцезнаходження: 04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 14.09.2026.

Суддя О.Ю.Кравченко