Ухвала суду № 139823576, 17.09.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Пересипський районний суд міста Одеси

Справа №523/12877/26

Провадження №1-кс/523/8436/26

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , підозрюваного та його захисника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, клопотання слідчого в кримінальному провадженні №62026150020001812 від 08 травня 2026 рокупро продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, утримуючого малолітню дитину, військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, не судимого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,

в с т а н о в и в:

14 вересня 2026 року до Пересипського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , якого підозрюють у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та усуненням перешкод, з корисливих мотивів.

В обґрунтування клопотання слідчий та прокурор посилаються на обґрунтованість вказаної підозри та наявність ризиків: переховування від органу досудового розслідування, суду; незаконного впливу на свідків в цьому ж провадженні; перешкоджання провадженню іншим чином; а також знищення, схову або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

З`ясувавши думку прокурора в підтримку внесеного клопотання, а також заперечення сторони захисту, слідчий суддя дійшов наступного.

Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві розслідується кримінальне провадження №62026150020001812 від 08 травня 2026 року, за ознаками ч.3 ст.332 КК України, в якому нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування здійснюється прокурорами Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом, у невстановлений день та час, але не пізніше квітня 2026 року, вирішив організувати незаконне переправлення громадян України віком від 23 до 60 років через державний кордон України поза межами пункту пропуску та на пунктах пропуску, за грошову винагороду до Республіки Молдова та невизнаної Придністровської Молдавської Республіки (далі ПМР).

Так, наприкінці 2025 року, більш точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 зустрівся із своїм знайомим ОСОБА_7 , поблизу автовокзалу «Одеса», за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 58, де в ході розмови ОСОБА_5 вказав, що має можливість організувати незаконний перетин державного кордону України (на виїзд) осіб чоловічої статі віком від 23 до 25 років, але дана «послуга» коштуватиме від 8000 доларів США, в залежності від способу перетину кордону.

Усвідомлюючи, що ОСОБА_5 є діючим військовослужбовцем Національної гвардії України та має намір вчинити неправомірні дії, ОСОБА_7 звернувся з відповідним повідомленням до правоохоронних органів.

Далі, близько 13 години 30 хвилин 28 травня 2026 року ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, виконуючи свої злочинні дії, зустрівся із ОСОБА_7 на паркувальному майданчику магазину «Обжора», за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, зі сторони АЗС «Амік» та повідомив останньому, що незаконне переміщення через державний кордон України військовозобов`язаного громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (який діяв під контролем правоохоронних органів), виїзд якого обмежений з території України, у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, через пункт пропуску коштуватиме 13000 доларів США, а поза межами пункт пропуску - 8000 доларів США. При цьом, ОСОБА_5 додав, що у день, коли буде перетин кордону, незалежно від обраного способу, при собі необхідно мати рюкзак, споряджений засобами живлення, необхідними продуктами харчування та питною водою. Також ОСОБА_5 додав, що особа, яка матиме намір незаконно перетнути державний кордон, повинна передати йому, через ОСОБА_7 , заставу у вигляді грошових коштів, яку він особисто визначить.

Близько 13 години 15 хвилин 02 червня 2026 року ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, виконуючи свої злочинні дії, зустрівся із ОСОБА_7 на паркувальному майданчику магазину «Обжора», за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, зі сторони АЗС «Амік», якому повідомив, що за надання йому неправомірної вигоди, у вигляді грошових коштів у сумі 13000 доларів США з можливістю перетнути державний кордон України (на виїзд) у напрямку м. Кишинів та за 8000 доларів США у напрямку ПМР, є можливість за 20000 доларів США, перетнути кордон у напрямку м. Кишинів, але при цьому здійснюється належний супровід через кордон. При цьому ОСОБА_5 ще раз зазначив, що у день перетну кордону необхідно при собі мати засоби живлення, продукти харчування, питну воду та документи, які посвідчують особу.

Далі, близько 13 години 15 хвилин 06 червня 2026 року ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, виконуючи свої злочинні дії, зустрівся із ОСОБА_7 на паркувальному майданчику магазину «Обжора», за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, зі сторони АЗС «Амік», якому повідомив, що за надання йому неправомірної вигоди, у вигляді грошових коштів у сумі 13000 доларів США, є можливість перетнути державний кордон України (на виїзд) у напрямку м. Кишинів, через прикордонний пункт пропуску у супроводі його знайомих без зупинок до кордону, майже у день передачі такої суми, але коли ОСОБА_8 , опиниться у Республіці Молдова, буде діяти самостійно. Також повідомив, що є можливість перетину державного кордону України (на виїзд), поза межами пунктів пропуску у напрямку ПМР, але така «послуга» коштуватиме 8000 доларів США та без належного супроводу ОСОБА_8 . При цьому, незалежно від вибраного варіанту, при передачі грошових коштів, необхідно очікувати від ОСОБА_5 подальші вказівки. Крім цього, ОСОБА_5 вказав, що для перетину кордону, незалежно від вибраного варіанту, спочатку ОСОБА_5 визначає дату та час, звідки ОСОБА_8 його «люди» забирають та супроводжують до кордону.

Далі, близько 13 години 50 хвилин 10 червня 2026 року ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, продовжуючи реалізацію своїх злочинних дій, спрямованих на організацію незаконного перетину через державний кордон України ОСОБА_8 , виїзд якого обмежений з території України у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, перебуваючи на паркувальному майданчику магазину «Обжора», за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, зі сторони АЗС «Амік», отримав від ОСОБА_7 першу частину грошових коштів у сумі 3000 доларів США (що відповідно до курсу НБУ станом на 10 червня 2026 року становить 134 531,1 грн).

Далі, близько 13 години 15 хвилин 15 червня 2026 року ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, продовжуючи реалізацію своїх злочинних дій, зустрівся із ОСОБА_7 на паркувальному майданчику магазину «Обжора», за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, зі сторони АЗС «Амік», якому повідомив, що сума неправомірної вигоди за організацію незаконного перетину через державний кордон України ОСОБА_8 , виїзд якого обмежений з території України у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, у вигляді грошових коштів з 13000 доларів США, яка раніше обумовлювалась, зросла до 15000 доларів США, при цьому визначив, що перетин кордону здійснюватиметься зі сторони Болградського району Одеської області через пункт пропуску у напрямку Республіки Молдова. Крім цього, ОСОБА_5 висунув вимогу, що для реалізації зазначених злочинних дій, необхідно надати йому другу частину грошових коштів, як «заставу» та для початку етапу підготовки відповідних документів, що складатиме половину від 15000 доларів США, а саме у сумі 4500 доларів США, ксерокопію паспорту громадянина України та витяг про місце реєстрації на ім`я ОСОБА_8 .

Далі, близько 08 години 10 хвилин 18 червня 2026 року ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх злочинні наслідки, бажаючи їх настання, продовжуючи реалізацію своїх злочинних дій, перебуваючи на паркувальному майданчику магазину «Обжора», за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, зі сторони АЗС «Амік», отримав від ОСОБА_7 раніше обумовлену другу частину грошових коштів у сумі 4500 доларів США (що відповідно до курсу НБУ станом на 18 червня 2026 року становить 201 628,8 грн) за організацію незаконного перетину через державний кордону України ОСОБА_8 , виїзд якого обмежений з території України у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, у пункті пропуску у напрямку Республіки Молдова, шляхом керівництва такими діями, а також сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та усуненням перешкод.

Після вищевказаних дій, ОСОБА_5 18 червня 2026 року викрито та затримано, після чого йому повідомлено слідчим про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду з прав людини, у п-п. «с» п.1 ст.5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру. У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства (1994), суд визначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у зазначеному діянні доводиться: матеріалами ДВКР СБУ та УСР в Одеській області ДСР; заявою про злочин ОСОБА_7 від 06 травня 2026 року; протоколом допиту та додатковими допитами ОСОБА_7 як свідка від 11 травня 2026 року, від 28 травня 2026 року, від 10 червня 2026року та від 18 червня 2026 року; протоколом допиту ОСОБА_8 як свідка від 28 травня 2026 року; протоколами огляду та вручення грошових коштів від 10 червня 2026 року та від 18 червня 2026 року; протоколом затримання у порядку ст.208 КПК України ОСОБА_5 від 18 червня 2026 року; протоколом обшуку (автомобіля ОСОБА_5 ) від 18 червня 2026 року; протоколом обшуку (місця проживання ОСОБА_5 ) від 18 червня 2026 року; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності, а також не оспорюється стороною захисту.

На думку слідчого судді, первинно зібраних слідчим доказів достатньо для обґрунтування підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Відповідно до вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний не виконає покладені на нього процесуальні обов`язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому слідчий суддя зазначає, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до несудимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 КПК України, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суду необхідно враховувати вимоги дотримання розумного строку як застосування такого запобіжного заходу, так і продовження строку його застосування. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років.

Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 19 червня 2026 року до підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 16 серпня 2026 року, з альтернативою внесення застави в розмірі 600 (шістсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 1996800 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто шість тисяч вісімсот) грн, та 13 серпня 2026 року продовжено строк застосованого запобіжного заходу до 18 вересня 2026 року.

Строк досудового розслідування в провадженні продовжено ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2026 року до п`яти місяців, тобто до 18 листопада 2026 року, для завершення якого необхідно:

- отримати висновок призначеної комп`ютерно-технічної експертизи за експертною спеціальністю 10.9 «Дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів»;

- встановити інших учасників злочинної діяльності та повідомити їм про підозру;

- допитати як свідків інших осіб про відомі обставини вчинення кримінального правопорушення;

- повідомити підозрюваного про зміну раніше повідомленої підозри, за результатами призначених експертиз;

- розсекретити у визначений законодавством порядок матеріали отримані за наслідками проведення негласних (слідчих) розшукових дій (матеріальні носії інформації), клопотання та ухвали слідчого судді;

- допитати підозрюваного після ознайомлення з результатами негласних слідчих (розшукових) дій;

- в установленому законом порядку повідомити осіб, відносно яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії, про вказаний факт;

- скласти обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, здійснити інші процесуальні та слідчі дії, у виконанні яких може виникнути необхідність під час подальшого досудового розслідування.

Обставинами, які перешкоджали здійснити вищевказані процесуальні дії раніше є складність, великий обсяг слідчих дій та тривалий процес їх проведення, специфіка розслідування злочину.

Незважаючи на отримані в суді дані про перше притягнення до кримінальної відповідальності, оцінюючи доводи слідчого та прокурора про наявність доказів в обґрунтування існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, у взаємозв`язку із тим, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити подальшу належну поведінку підозрюваного та виконання останнім процесуальних обов`язків в межах даного кримінального провадження, слідчий суддя з цим погоджується, виходячи з наступного.

ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість вчиненого діяння, суворість можливого покарання за його вчинення. В справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Окрім того, у справі «W проти Швейцарії» ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки це свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення підозрюваним території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.

При цьому, оскільки ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями), зокрема і суворістю передбаченого покарання, та обставинами вчинення інкримінованого ОСОБА_5 злочину, вищезазначене, на думу слідчого судді, обґрунтовує продовження існування ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Органом досудового розслідування продовжується здійснення слідчих дій в провадженні, в тому числі за участі свідків, що не виключає того, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, надасть тому можливість здійснювати неправомірний вплив на свідків для надання показань, які б допомогли підозрюваному уникнути відповідальності за вчинене.

Необхідно також виходити і із передбаченої КПК процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до якої спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином продовжує існувати ризик можливого незаконного впливу підозрюваного на свідків в даному кримінальному провадженні.

Водночас, підозрюваний також може продовжити займатися організацією незаконного перетину інших осіб через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, оскільки обізнаний про методи роботи прикордонників, знає місцевість, що межує з державним кордоном України, а отже має доступ та можливість продовжувати аналогічну злочинну діяльність.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Вищенаведене в сукупності з встановленими ризиками свідчить про те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під не зможе запобігти заявленим прокурором ризикам та не дозволить контролювати місце перебування ОСОБА_5 , який у випадку застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу цілком ймовірно може вдатись до спроб зникнути з поля зору правоохоронного органу.

Слідчий суддя приймає до уваги посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_5 є раніше не судимим, має постійне місце проживання, однак вказані обставини не можливо визнати такими, що можуть гарантувати запобіганню встановлених ризиків у разі застосування до ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Слідчий суддя також враховує суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , спрямовано на шкоду мобілізаційного забезпечення та обороноздатності України, в умовах воєнного стану, в період часу, коли продовжує тривати агресивна війна з боку російської федерації проти України.

Доводи сторони захисту щодо зменшення визначеного ОСОБА_5 розміру застави, слідчий суддя вважає обґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Частиною 4 ст.182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Позиція ЄСПЛ стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у виді застави та призначення її розміру цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28 вересня 2010 року, в якому Суд зазначає, що розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі».

У вказаному рішенні ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого підозрюваного/обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Конституційний суд України 21 липня 2026 року у своєму рішенні №9-р(ІІ)/2026 дійшов висновку, що абзац п`ятий частини п`ятої ст.182 КПК України у взаємозв`язку з частиною четвертою тієї ж статі є виправданим.

Конституційний суд України зазначив, що законодавче унормування застави, розмір якої покладає на особу, яку підозрюють чи обвинувачують, значне фінансове зобов`язання, має бути спрямоване на ефективну мотивацію особи утримуватися від неправомірної поведінки, оскільки лише в такий спосіб застава є реальною альтернативою запобіжному заходу у виді тримання під вартою. Тому законодавче врегулювання застави вимагає індивідуалізації стосовно особи, яку підозрюють чи обвинувачують, а також щодо обставин кримінального провадження, тобто розмір застави має бути відчутним для особи, однак не таким, що фактично унеможливлює її альтернативність тримання під вартою.

Приймаючи рішення про визначення розміру застави, як альтернативи триманню під вартою, суд враховує дані про особу ОСОБА_5 , його статус військовослужбовця, наявність сім`ї з обов`язком утримання малолітньої дитини, його майновий стан, обставини інкримінованого йому злочину, пов`язаного із незаконним переправленням осіб через державний кордон під час дії воєнного стану в державі, що опосередковано впливає на обороноздатність держави та свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, високий ступінь встановлених ризиків, а також той факт, що раніше визначений слідчими суддями виключний розмір застави в 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не було сплачено, тобто він виявився явно непомірним.

Зважаючи на вищевикладене слідчий суддя вважає, що раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із виключним розміром застави, як альтернативи ув`язненню, є необхідним та достатнім для забезпечення подальшого дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків, а тому клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, із зменшенням раніше застосованого розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,183,184,193,199 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 задовольнити частково.

Продовжити строк застосування стосовно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 15 листопада 2026 року включно.

Визначити розмір застави, як альтернативи триманню ОСОБА_5 під вартою, - у розмірі 450 (чотириста п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 1497600 (один мільйон чотириста дев`яносто сім тисяч шістсот) грн.

Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок: Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Код ЄДРПОУ отримувача: 26302945; р/р UA418201720355249001000005435; банк: Державна казначейська служба України; МФО 820172, після чого ОСОБА_5 звільняється з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження із встановленою останньою службовою особою періодичністю; утримуватись від спілкування із свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в даному провадженні з питань, що є предметом досудового розслідування; здати на зберігання до Головного управлянні Державної міграційної служби України в Одеській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну на строк до 17 листопада 2026 року включно.

Роз`яснити підозрюваному (обвинуваченому) або заставодавцю наслідки невиконання обов`язків, передбачених частинами 8, 10, 11 ст.182 КПК України, а саме: у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний (обвинувачений), будучи належним чином повідомленим не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана впродовж п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1