Рішення № 139822149, 17.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2026Справа № 910/8088/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" (03186, м. Київ, вул. Левка Мацієвича, 6, ідентифікаційний код 35756919)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн Агро Інвест" (03067, м. Київ, вул. Андрія Мельника, 3/1, ідентифікаційний код 41281535)

про стягнення 716 083, 36 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн Агро Інвест" про стягнення 716 083, 36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.12.2021 року між Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн Агро Інвест" (орендар) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" (балансоутримувач) укладено договір № 1431 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - договір), на підставі якого боржнику було надано в користування нежитлове приміщення загальною площею 329,8 кв.м, за адресою вул. Андрія Мельника (Тупикова), 3/1 в м. Києві. Однак відповідач, в порушення своїх договірних зобов`язань, у період з 01.07.2025 по 01.05.2026 не здійснював орендні платежі, в зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 645 437, 26 грн, а також право на нарахування 3% річних у розмірі 6 918, 36 грн, інфляційних втрат у розмірі 32 201, 23 грн та пені у розмірі 31 526, 51 грн, які позивач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2026 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" було залишено без руху.

10.07.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 06.07.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.07.2026 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв`язку до суду за закінченням встановленого терміну зберігання.

Частиною шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомленням від 03.08.2026 про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 13.07.2026.

Поряд з цим, частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Однак, станом на дату розгляду справи відповідач, відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, не зареєстрував електронний кабінет, а відтак отримання ухвали Господарського суду міста Києва від 13.07.2026, зокрема в електронному кабінеті, залежало виключно від волі відповідача.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

20.12.2021 між Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією (далі - орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн Агро Інвест" (далі - орендар) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" (далі - балансоутримувач) укладено договір № 1431 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, за умовами якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно - нежитлове приміщення розташоване за адресою: вул. Генерала Тупікова, 3/1, загальною площею 329, 80 кв.м., у т.ч.: І поверх - 228, 80 кв.м., підвал - 101, 0 кв.м. згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору (додаток № 1), вартість якого становить 86 187, 59 грн.

Договір складається з двох частин: змінювані умови (розділ I) та незмінюваних умов (розділ II).

Майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 змінюваних умов договору, а саме: об`єкт оренди може використовуватися за будь-яким цільовим призначенням (п. 1.2. незмінюваних умов договору).

Відповідно до п. 2.1. незмінюваних умов договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна, який є додатком до цього договору (додаток 2). Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.

Згідно п. 3.1. незмінюваних умов договору орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 умов, а саме: місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону - 55 555, 00 грн. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об?єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо). Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.

Пунктом 3.3. незмінюваних умов договору визначено, що орендар сплачує орендну плату балансоутримувачу, щомісячно до 15 числа поточного місяця оренди.

У пункті 3.4. незмінюваних умов договору сторони погодили, що орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за п?ять робочих днів до дати платежу. Протягом п?яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди балансоутримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість.

Згідно п. 3.7. незмінюваних умов договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується балансоутримувачем. Балансоутримувач може звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за яким у орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і інші витрати пов`язані з поданням позову.

Відповідно до п. 3.8. незмінюваних умов договору, на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності) - п. 3.10 незмінюваних умов договору.

Відповідно до пункту 3.7. незмінюваних умов договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується балансоутримувачем. Балансоутримувач може звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і інші витрати, пов`язані з поданням позову.

Пунктом 3.8. незмінюваних умов договору сторони погодили, що на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Згідно з пунктом 4.1. незмінюваних умов договору у разі припинення договору орендар зобов`язаний, зокрема сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати що передує даті повернення майна з оренди.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із законом і договором (пункт п. 11.1. незмінюваних умов договору).

Цей договір укладено на строк, визначений у пункті 12 умов: - 10 років з 20.12.2021 по 19.12.2031. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (п. 12.1. незмінюваних умов договору).

За актом приймання-передачі в оренду нерухомою майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва від 20.12.2021 балансоутримувач передав, а орендар прийняв в користування нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул. Генерала Тупікова, 3/1, загальною площею 329, 80 кв. м., у т.ч.: І поверх -228, 80 кв.м., підвал - 101, 0 кв. м.

На виконання умов договору позивачем направлено відповідачу акти про надання послуг: від 31.07.2025, від 31.08.2025, від 30.09.2025, від 31.10.2025, від 30.11.2025, від 31.12.2025, від 31.01.2026, від 28.02.226, від 31.03.2026, від 30.04.2026; рахунки на оплату №1431-1/5 від 09.07.2025, №1431-1/5 від 09.08.2025,№1431-1/5 від 09.09.2025, №1431-1/5 від 09.10.2025, №1431-1/5 від 09.11.2025, №1431-1/5 від 09.12.2025, №1431-1/5 від 09.01.2025, №1431-1/5 від 09.02.2025, №1431-1/5 від 09.03.2025, №1431-1/5 від 09.04.2025, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 10.07.2026.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача у спірний період претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов`язання зі здійснення орендної плати у період з 01.07.2025 по 01.05.2026 не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 645 437, 26 грн.

При цьому, пунктами 1.2., 1.2.1. рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 "Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану в Україні" (із змінами) у сфері комунального майна територіальної громади міста Києва: на період дії воєнного стану та протягом одного місяця з дати його припинення орендарі за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва звільняються від орендної плати, крім орендарів, визначених у позиціях 1.2.2 та 1.2.3 цього рішення. Тобто орендна плата за договором № 1431 не нараховувалась.

Підпунктом 1.8. пункту 2 Рішення Київської міської ради від 05.12.2024 № 424/10232 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 14.12.2023 № 7531/7572 "Про бюджет міста Києва на 2024 рік" установлено, що на період з 01.01.2025 до 31.12.2025 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 75% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.

Рішенням Київської міської ради від 30.01.2025 року № 21/10488 "Про особливості нарахування орендної плати за договорами оренди суб`єктам господарювання міста Києва під час дії воєнного стану в Україні та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради" було унесено зміни до рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № № 4551/4592 "Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану в Україні" доповнивши рішення новим підпунктом 1.7.1., яким було встановлено розмір орендної плати - 50% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.

Визнано таким, що втратив чинність підпункт 1.8. пункту 2 Рішення Київської міської ради від 05.12.2024 № 424/10232 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 14.12.2023 № 7531/7572 "Про бюджет міста Києва на 2024 рік".

Таким чином, розмір орендної плати нарахований позивачем у відповідності до рішенням Київської міської ради від 30.01.2025 року № 21/10488, що становить 50% від визначеного у договорі розміру.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 31 526, 51 грн пені, 6 918, 36 грн 3% річних та 32 201, 23 грн інфляційних втрат за несвоєчасне внесення орендних платежів.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму, а відповідно до частин 1, 3 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (частина 1, 3 статті 760 ЦК України).

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1, та 5 статті 762 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Пунктом 3.3. незмінюваних умов договору визначено, що орендар сплачує орендну плату балансоутримувачу, щомісячно до 15 числа поточного місяця оренди.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту пункту 3.3. договору строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з отриманих послуг за договором на момент розгляду справи настав.

Втім, як встановлено судом, і не спростовано відповідачем, останній у визначені договором строки орендну плату за спірний період не здійснив.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів за договором підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 645 437, 26 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3.8. незмінюваних умов договору сторони погодили, що на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 3.8 договору, позивачем заявлено до стягнення пеню в загальному розмірі 31 526, 51 грн.

Окрім цього, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 6 918, 36 грн та інфляційні втрати у розмірі 32 201, 23 грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд №910/12604/18 від 01.10.2019).

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про належне виконання свого обов`язку чи відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 144 грн витрат, понесених у зв`язку з направленням відповідачу засобами поштового зв`язку копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Згідно з частин 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 2 ст. 128 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходження, забезпечення доказів та вчинення інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

На підтвердження розміру понесених витрат позивачем надано фіскальний чек на суму 144 грн.

За таких обставин, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати позивача на вчинення дій, пов`язаних з розглядом справи у розмірі 144 грн.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн Агро Інвест" (03067, м. Київ, вул. Андрія Мельника, 3/1, ідентифікаційний код 41281535) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" (03186, м. Київ, вул. Левка Мацієвича, 6, ідентифікаційний код 35756919) заборгованість у розмірі 645 437 грн 26 коп., пеню у розмірі 31 526 грн 51 коп., 3% річних у розмірі 6 918 грн 36 коп., інфляційні втрати у розмірі 32 201 грн 23 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 8 593 грн 0 коп., та витрати на вчинення дій, пов`язаних з розглядом справи, у розмірі 144 грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст складено 17.09.2026

Суддя Л.Г. Пукшин