Рішення № 139818622, 17.09.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 686/16170/26

2/683/1872/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в особі головуючого -судді Лугового О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №686/16170/26, 2/683/1872/2026 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

28 травня 2026 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №2923015 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.02.2022 року в розмірі 91 629 грн. 87 коп., яка складається з 19 999 грн. 99 коп. заборгованість по тілу кредиту, 71 629 грн. 88 коп. заборгованість за відсотками, та 2 662 грн. 40 коп. судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що 10 лютого 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №2923015 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями. Відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 20 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,99% на день, знижена процентна ставка становить 1,90 % в день.

23.05.2023 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу №01.02-25/23 за плату відступило, а ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №2923015 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.02.2022 року.

Згідно рішення від 25.03.2024 року, ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» перейменовано на ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, відсотків, в результаті чого станом на 28 травня 2026 року утворилась заборгованість в розмірі 91 629 грн. 87 коп., яка складається з 19 999 грн. 99 коп. заборгованість по тілу кредиту, 71 629 грн. 88 коп. заборгованість за відсотками.

У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вищезазначену заборгованість.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 червня 2026 року справу передано за підсудністю до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 серпня 2026 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачам 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву у встановлені судом строки, згідно ухвали Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 серпня 2026 року, скористався.

25 серпня 2026 року подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого не заперечує самого факту укладання договору, однак заперечує проти заявленого розміру заборгованості, порядку їх формування та правомірності нарахувань. Крім того зазначає, що він з 19 травня 2022 року є військовослужбовцем, на підтвердження чого долучив копії підтверджуючих документів, та згідно ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом за період з моменту його призову у зв`язку з мобілізацією. Тому вважає що з нього не повинні стягуватися проценти за користування кредитом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 10 лютого 2022 року ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №2923015 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.

Відповідно до п.1.2 Договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 20 000,00 гривень. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі, згідно п.1.3 Договору.

Відповідно до п.1.3.1. договору, строк кредиту, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту, встановлені Договором, продовженню не підлягають.

Згідно п.1.4.1-1.4.2 договору, сторони погодили, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: Стандартна процента ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0,90% в день та застосовується на таких умовах. Якщо Клієнт до 12.03.2022 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Пунктом 1.5. Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 12 524,84% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 12 524,84% річних.

Пунктом 1.6. Договору, визначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 163 280,00 грн.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 156 713,00 грн.

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту. Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 10.02.2022 або 11.02.2022 (п.2.1.-2.2 договору).

Відповідач підписав вищезазначений електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е552, цим самим погодився з умовами договору, що підтверджується п. 10 Договору.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало 10.02.2022 року позичальнику грошові кошти в сумі 20 000 грн., що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 04.03.2024 року.

Із копії розрахунку заборгованості за договором №2923015 від 10.02.2022 року судом встановлено, що ОСОБА_1 за період з 10.02.2022 року по 05.02.2023 року нараховано: загальна заборгованість 91 629 грн. 87 коп., яка складається з 19 999 грн. 99 коп. заборгованість по тілу кредиту, 71 629 грн. 88 коп. заборгованість за відсотками.

23 травня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» було укладено договір факторингу №01.02-25/23, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) фактору, а фактор набуває права вимоги клієнта за договорами та сплачує клієнту за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Відповідно до витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу №01.02-25/23 від 23.05.2023 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором складала: 91 629 грн. 87 коп., яка складається з 19 999 грн. 99 коп. заборгованість по тілу кредиту, 71 629 грн. 88 коп. заборгованість за відсотками, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором №2923015 від 10.02.2022 року у розмірі 91 629 грн. 87 коп.

Згідно рішення від 25.03.2024 року, ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» перейменовано на ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

ОСОБА_1 в порушення умов договору кредитні кошти не повернув.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою та другою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За статтею 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) в п. 95-108, щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем письмові докази свідчать, що 10.02.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 в електронній формі було укладено договір №2923015 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу надано 20 000 грн. кредиту, який перераховано на платіжну картку № НОМЕР_1 , вказану відповідачем, зі сплатою відсотків, строк кредитування 360 днів, стандартна процентна ставка 1,99 % в день. Згодом права вимоги за даним кредитним договором перейшло від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «Свеа Фінанс».

Відповідач підписав вищезазначений електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е552, цим самим погодився з умовами кредитного договору, що підтверджується та 10 Договору, відповідно до ч.ч.6, 8 ст.11, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

За змістом ч.13 ст.11 цього Закону докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 ЦПК України.

Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Доказів, які б спростували цю заборгованість за кредитним договором, відповідачем не надано.

Ураховуючи викладене, оскільки відповідач не сплатив заборгованість за кредитним договором, необхідно задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 19 999 грн. 99 коп. заборгованість по тілу кредиту.

Щодо стягнення відсотків за кредитними договорами слід зазначити наступне.

Судом установлено, що відповідач з 10 березня 2022 року був добровольцем територіальної оборони, що підтверджується наявним в матеріалах справи копією контракту добровольця територіальної оборони від 10.03.2022 року.

Крім того, згідно довідки №1977 від 21.08.2026 року судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 Збройних Сил України із 19 травня 2022 року по теперішній час.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на: військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.

Таким чином, проходження відповідачем служби добровольцем з 10 березня 2022 року є проходженням військової служби, а відповідач на відповідний період має статус військовослужбовця.

Судом встановлено, що кредитором ТОВ «Лінеура України» за договором №2923015 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.02.2022 року нараховано відсотки в розмірі 71 629 грн. 88 коп. за період з 10.02.2022 року по 05.02.2023 року.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Зазначена норма є спеціальною нормою закону, спрямованою на забезпечення соціального та правового захисту військовослужбовців, і встановлює імперативну заборону нарахування визначених нею платежів у період, на який поширюється відповідна гарантія.

Правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 14 травня 2021 року у справі № 502/1438/18. У цій справі позичальники проходили військову службу за контрактом, однак Верховний Суд погодився з висновком про поширення на них гарантій, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону № 2011-XII, та зазначив, що проценти, штрафні санкції та інші платежі, на які поширюється дія зазначеної норми, не підлягають нарахуванню військовослужбовцю в особливий період.

Отже, правова природа військової служби відповідача як добровольця територіальної оборони не виключає його із кола військовослужбовців, на яких поширюються встановлені законом соціальні гарантії. Навпаки, факт проходження ним військової служби підтверджений належними письмовими доказами, а саме контрактом добровольця територіальної оборони від 10.03.2022 року.

При цьому закон не містить положень, відповідно до яких військовослужбовці, які проходять військову службу згідно контрактів добровольця територіальної оборони, виключаються з числа осіб, на яких поширюються гарантії, встановлені пунктом 15 статті 14 Закону № 2011-XII.

Таким чином, з огляду на встановлений судом факт проходження відповідачем військової служби з 10.03.2022 року нарахування ТОВ «Лінеура Україна» процентів за користування кредитом за період, на який поширюється дія зазначеної законодавчої гарантії, є неправомірним.

З урахуванням вищезазначеного, судом встановлено, що кредитором ТОВ «Лінеура Україна» за договором №2923015 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.02.2022 року нараховано відсотки в розмірі 71 629 грн. 88 коп. за період з 10.02.2022 року по 05.02.2023 року, однак з 10.03.2022 року відповідач є військовослужбовцем по сьогоднішній день, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки №1977 від 21.08.2026 року та копією контракту добровольця територіальної оборони від 10.03.2022 року, тому згідно ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути відсотки за період з 10.02.2022 року по 09.03.2022 року (28 днів) в розмірі 5 040 грн. (що відповідає наявному в матеріалах справи розрахунку (20 000 грн.*0,90%*28 днів).

Вирішуючи питання про розподіл судового збору, суд відповідно до ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 91 629 грн. 87 коп., а підлягає задоволенню в сумі 25 039 грн. 99 коп.., що складає 27,33% (25 039 грн. 99 коп. х 100 : 91 629 грн. 87 коп.). Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 727 грн. 63 коп. судового збору (2662,4 х 27,33%).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором №2923015 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.02.2022 року в розмірі 25 039 грн. 99 коп., яка складається з 19 999 грн. 99 коп. заборгованість по тілу кредиту, 5 040 грн. заборгованість за відсотками.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» 727 грн. 63 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження: 04070, вул.Іллінська, 8, м.Київ, ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: