Рішення № 139816644, 17.09.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/6496/26

Провадження №2/442/2636/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючої судді - Курус Р.І., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в інтересах якого діє представник Кудіна Анастасія Вячеславівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

в с т а н о в и в :

19.08.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №1684327 у розмірі 12991,66 грн., за кредитним договором №2006352 в розмірі 14760,00 грн. та заборгованість за кредитним договором №727230251 у розмірі 17152,31 грн. Всього просить стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 44903,97 гривень та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову посилаються на те, що 20.03.2021 між Первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 1684327.

14.06.2021 між TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ`укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Вказує, що всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором позики № 1684327 в розмірі 12 991,66 грн., з яких: 4 238,72 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 752,94 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Окрім цього, 08.06.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2006352.

27.06.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №27062022, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Вказує, що всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 2006352 в розмірі 14 760,00 грн., з яких: 4 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 260,00 грн. - сума заборгованості за процентами.

Окрім цього, 10.06.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 727230251.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон плюс» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» приймає належні ТОВ «Стар файненс груп» Права Вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі боржників.

Крім цього, 20.10.2022 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №20102022, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» Права Вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі боржників.

Вказує, що всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК"ЄАПБ" за кредитним договором № 727230251 в розмірі 17 152,31 гри, з яких: 4499,50 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 12 652,81 грн. - сума заборгованості по відсоткам.

На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами №1684327 від 26.03.2026, №2006352 від 08.06.2021, №727230251 від 10.06.2021 у загальному розмірі 44903,97 грн. та понесені судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 2662,40 грн. та витрат пов`язаних із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів та забезпечення доказів у сумі 1664,00 грн.

20.08.2026 суддею отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідача,/а.с.70/.

Ухвалою від 20.08.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 17.09.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення,/а.с.71/.

Дана ухвала разом з позовною заявою та додатками направлялась сторонам по справі. Позивачем отримана у підсистемі «Електронний суд»,/а.с.72-73/. Відповідачу була направлена за встановленою судом адресою місця реєстрації,/а.с. 64-65/.

26.08.2026 представником відповідача, адвокатом Вовк А.В., подано заяву про вступ у справу як представника,/а.с.75-80/.

31.08.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач позовні вимоги не визнає та вважає їх безпідставними. Зазначає про сплив строку позовної давності, оскільки кредитний договір укладено у 2021 році, а з позовом позивач звернувся лише у серпні 2026 року, при цьому доказів переривання позовної давності не позивачем надано. Також представник відповідача посилається на незаконність нарахування відсотків, пені та штрафних санкцій, оскільки з 30.10.2024 ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації. Крім того, вказує, що позивач не надав належних доказів факту видачі кредиту та розміру заборгованості, зокрема банківських виписок та інших первинних документів, а поданий ним розрахунок заборгованості є лише внутрішнім документом. З огляду на наведене відповідач просить застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі,/а.с.81-83/.

Разом із відзивом на позовну заяву представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, посилаючись на виняткове значення справи для відповідача та його статус військовослужбовця, складність справи та обсяг і характер доказів,/а.с.87-88/.

Окрім цього, 31.08.2026 представником відповідача подано додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, у яких останній уточнює наведені у відзиві обставини щодо проходження ОСОБА_1 військової служби у лавах ЗСУ, зокрема, зазначає, що датою призову ОСОБА_1 на військову службу є 20.04.2022, на підтвердження чого надає довідку командира військової частини НОМЕР_1 ,/а.с.90-93/.

02.09.2026 представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, у якій останній вважає доводи відповідача безпідставними та необґрунтованими. Позивач зазначає, що відповідно до умов договорів, у тому числі про надання фінансового кредиту, розміщених безпосередньо на сайті позикодавця та з якими відповідач був ознайомлений при їх укладенні, сторони усвідомлювали дистанційний характер правочину. Укладення договору відбулося в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи позикодавця, що за положеннями Закону України «Про електронну комерцію» зумовлює виникнення у сторін відповідних цивільних прав та обов`язків,/а.с.94-118/.

Заперечуючи доводи відповідача щодо ненадання доказів видачі кредитних коштів, первинних бухгалтерських документів та підтвердження розміру заборгованості, представник позивача вказує, що до суду було надано всі наявні матеріали кредитної справи, передані первісними кредиторами до ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договорами факторингу. Позивач наголошує, що, не будучи банківською установою, безпосереднім учасником укладення кредитного договору та не здійснюючи перерахування коштів на рахунок відповідача, він позбавлений об`єктивної можливості надати оригінали первинних банківських документів, зокрема виписок за рахунками.

Крім того, представник позивача не погоджується з твердженнями про сплив позовної давності та вважає, що строк для звернення до суду з цим позовом пропущено не було.

Щодо нарахованої заборгованості військовослужбовцям позивач зауважує, що відповідач був зобов`язаний письмово повідомити первісних кредиторів про свій статус з моменту мобілізації, надати підтверджуючі документи для призупинення нарахування процентів згідно з умовами договорів та отримати відповідний підтверджуючий документ. Натомість відповідач порушив умови договору, не повідомивши або свідомо приховавши цю інформацію від первісного кредитора. Оскільки заборгованість нараховувалася первісними кредиторами на підставі істотних умов кредитних договорів і надалі була відступлена ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договорами факторингу, позивач вважає такі проценти нарахованими правомірно. При цьому позивач підкреслює, що з моменту набуття права вимоги самостійно не здійснював нарахування процентів та не застосовував жодних штрафних санкцій.

Щодо відступлення права вимоги та повідомлення про це відповідача, представник позивача стверджує, що договори факторингу між первісними кредиторами та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент їх підписання, а самі правочини жодним чином не порушують права та законні інтереси відповідача.

04.09.2026 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив. Представник відповідача стверджує, що наведені аргументи позивача є безпідставними, маніпулятивними та хибними. Зокрема, представник відповідача вважає, що позивач намагається виправдати нарахування відсотків за кредитними договорами тим, що відповідач не повідомив кредиторів про свій статус військовослужбовця, а тому такі нарахування є правомірними, однак, відповідач вказує, що необізнаність фінансової установи про мобілізації клієнта не надає їй права порушувати закон та не легалізує вже нараховані кредиторами відсотками. Щодо спливу позовної давності представник відповідача зазначає, що позивач не довів конкретними календарними розрахунками, що станом на серпень 2026 року строк позовної давності за договорами 2021 року не сплив, а отже заява відповідача про застосування строків позовної давності підлягає задоволенню,/а.с.119-123/.

Ухвалою від 17.09.2026 в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ізст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ізст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладення кредитного договору.

Судом встановлено, що 26.03.2021 між Первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №1684327, який підписаний електронним підписом позичальника з одноразовим ідентифікатором,/а.с.8/.

Згідно з п.1 Договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

А також погодився, що до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі. (п.п. 4.1, 4.2 Договору позики).

Згідно п.2 Договору сума позики становить 5000,00 грн., строк на який надається позика 30 днів, дата надання позики 26.03.2021, дата повернення позики 25.04.2021, базова процента ставка фіксована 1,99%, знижена процента ставка становить 0,59%, проценти за понадстрокове користування позикою 2,70%, орієнтовна загальна вартість позики 5885 грн.

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 02.07.2026, підтверджується виконання переказу коштів 26.03.2021 у сумі 5000,00 грн. на номер картки № НОМЕР_2 отримувач ОСОБА_2 ,/а.с.8 (зворот)/.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язалося відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» належні права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників,/а.с.12-15/.

Як вбачається з Акту прийому-передачі Реєстру боржників №11 від 27.10.2023 до Договору факторингу №14/06/21 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передав, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв Реєстр боржників №11, в результаті чого від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржників вказаних у реєстрі,/а.с.18(зворот)/.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників №11 до договору факторингу №14/06/21 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12991,66 грн.,/а.с.19(зворот)/.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №1684327 від 26.03.2021 заборгованість ОСОБА_1 становить 12991,66 грн., з яких: 4238,72 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8752,94 грн. - сума заборгованості за відсотками. Проценти нараховувались первісним кредитором з 26.03.2021 по 24.02.2022,/а.с.10-11/.

Крім цього, відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1684327 від 26.03.2021 відповідач здійснив оплату в рахунок погашення заборгованості у розмірі 7203,00 грн., тим самим вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки.

Щодо розміру нарахованих відсотків за користування кредитом суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження №14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну сплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України

Оскільки кредитним договором №1684327 від 26.03.2021 визначено, що кредит надається позичальнику строком на 30 днів від дати отримання кредиту, а саме до 25.04.2021, а тому кредитодавець мав право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами лише до 25.04.2021 включно. Позивачем не надано суду жодних доказів продовження строку кредитного договору.

Згідно розрахунку заборгованості первісний кредитор нараховував проценти за користування позикою за зниженою процентною ставкою 0,59% за кожен день користування кредитними коштами.

Таким чином, за користування коштами за договором позики №1684327 від 26.03.2021 у позичальника виник обов`язок зі заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 885 грн., виходячи із розрахунку 5000 (тіло кредиту)*0,59% (процентна ставка)*30 (строк кредитування)=885 грн. Відтак перед відповідачем стояв обов`язок по сплаті заборгованості договором позики №1684327 від 26.03.2021 у загальному розмірі 5885 грн., що зокрема у визначено в основних параметрах договору, які ОСОБА_1 фактично сплачені.

Відтак, станом на визначену позивачем дату заборгованість відповідача за тілом кредиту та процентами за договором позики №1684327 від 26.03.2021 відсутня. При цьому, здійснені відповідачем платежі не лише повністю погасили суму кредиту та належні до сплати проценти, а й перевищили розмір основного зобов`язання.

За таких обставин, заявлена позивачем до стягнення заборгованість у розмірі 12991,66 грн. є необґрунтованою, оскільки визначена без урахування належного розподілу здійснених відповідачем платежів та процентів, які могли бути нараховані лише в межах строку кредитування.

Отже, станом на час розгляду справи, ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином виконав, в результаті чого у нього відсутня заборгованість за договором позики №1684327 від 26.03.2021.

На підставі чого, суд вважає, що у частині позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за договором позики №1684327 від 26.03.2021 слід відмовити.

Як встановлено судом, 08.06.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , укладено договір №2006352 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора. Сума виданого кредиту 4500 гривень, строк кредиту - 30 днів, стандартна процентна ставка - 1,90 % в день. Додатком №1 до вказаного договору погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, реквізити для оплати. Договір та додатки до нього знаходяться в електронних матеріалах справи.

Як вбачається із паспорту споживчого кредиту, який знаходиться в електронних матеріалах справи, відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту.

Згідно листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 01.03.2024 за вих.1-0103, за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна» 08.06.2021 о 20:37 було здійснено перерахування кредитних коштів на суму 4500 грн. на маску картки № НОМЕР_2 ,/а.с.24/.

03.07.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про продовження строку користування кредитом до договору за №2006352 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно умов якого строк кредитування продовжується на 30 днів (дата повернення кредиту 03.08.2021),/а.с.22/.

30.07.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про продовження строку користування кредитом до договору за №2006352 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно умов якого строк кредитування продовжується на 30 днів (дата повернення кредиту 30.08.2021),/а.с.23/.

27.06.2022 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та «Лінеура Україна» укладено договір факторингу №27062022 відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою) та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту,/а.с.25-29/.

На підтвердження переходу права грошової вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» надало акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №27062022 від 27.06.2022,/а.с.30/.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 27.06.2022 до договору факторингу №27062022 від 27.06.2022 ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14760,00 грн., з яких: 4500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10260 грн. - сума заборгованості за процентами,/а.с.31/.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором №2006352 від 08.06.2021, що знаходиться в електронних матеріалах справи заборгованість ОСОБА_1 становить 14760,00 грн., з яких: 4500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10260 грн. - сума заборгованості за процентами. Проценти нараховані за період 08.06.2021 по 28.11.2021.

Крім цього, відповідно до розрахунку заборгованості за договором №2006352 від 08.06.2021 відповідач здійснив оплату в рахунок погашення заборгованості у розмірі 3197,70 грн., тим самим вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки.

Щодо розміру нарахованих відсотків за користування кредитом суд зазначає наступне.

З огляду на вищезазначені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, та зважаючи на те, що кредитним договором №2006352 від 08.06.2021 визначено, що кредит надається позичальнику строком на 90 днів (враховуючи додаткових договорів про продовження строку кредитування), від дати отримання кредиту, а саме до 30.08.2021, а тому кредитодавець мав право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами лише до 30.08.2021 включно, процентна ставка за якою нараховуються проценти за користування кредитними коштами 1,90 % за день користування кредитом.

Таким чином, за користування коштами за кредитним договором №2006352 від 08.06.2021 у позичальника виник обов`язок зі заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 7695 грн., виходячи із розрахунку 4500 (тіло кредиту)*1,90% (процентна ставка)*90 (строк кредитування)= 7695 грн. Відтак перед відповідачем стояв обов`язок по сплаті заборгованості договором позики №2006352 від 08.06.2021 у загальному розмірі 12195 грн., що складається із 4500 грн. суми тіла кредиту та 7695 грн. суми процентів за користування кредитом.

Окрім цього, оскільки відповідно до розрахунку заборгованості відповідач здійснив часткове погашення кредиту у розмірі 3197,70 грн, а тому залишок заборгованості за кредитним договором №2006352 від 08.06.2021 становить 8997,30 грн., виходячи із розрахунку 12195,00 грн 3197,70 грн=8997,30 грн.

На підставі цього, суд дійшов висновку, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №2006352 від 08.06.2021 у розмірі 8997,30 грн., що складається із 4500 грн. заборгованості за тілом кредиту, 4497,30 грн. заборгованості за процентами.

Як встановлено судом, 10.06.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 в електронному вигляді, шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, укладено Договір кредитної лінії №727230251,/а.с.34-36/.

Відповідно до п.1.1. Договору Кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт».

Відповідно до п. 1.2.-1.3. Договору сума кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. договору, це максимальна сума кредиту протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника, кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 4500 грн. одразу після укладення договору.

Згідно з п.1.7. Договору Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «Дисконтний період»).У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Як передбачено п.1.9.- 1.9.2 за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавця проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно за період строку визначеного п.1.7. Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,7 процентів від суми кредиту за кожен день користування ним.

Факт виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язання за кредитним договором підтверджується платіжним дорученням від 10.06.2021, у якому вказано, що 10.06.2021 перераховано 4500 грн. отримувачу ОСОБА_1 на маску карти №5168-75хх-хххх-2770, призначення платежу переказ коштів згідно договору №727230251 від 10.06.2021,/а.с.37/.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон плюс» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Права Вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі боржників. Договір знаходиться в електронних матеріалах справи.

20.10.2022 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №20102022, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» Права Вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі боржників,/а.с.48-53/.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 10.06.2021 по 14.09.2021 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №727230251 від 10.06.2021 становить 11563,85 грн., з яких 4500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 815,34 грн. заборгованість за процентами,/а.с.38-39/.

Крім цього, відповідно до розрахунку заборгованості за договором №727230251 від 10.06.2021 відповідач здійснив оплату в рахунок погашення заборгованості у розмірі 1148,00 грн., тим самим вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки.

Як вбачається із розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон плюс» за період з 14.09.2021 по 21.10.2022 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №727230251 від 10.06.2021 становить 17152,31 грн., з яких 4499,50 грн. заборгованість за тілом кредиту, 12652,81 заборгованість за процентами,/а.с.40/.

Щодо розміру нарахованих відсотків за користування кредитом суд зазначає наступне.

Відповідно до вищевикладеної відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду (постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 14-154цс18, від 31.10.2018 у справі № 14-318цс18 та від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16) та оскільки кредитним договором №727230251 від 10.06.2021 визначено, що кредит надається позичальнику строком на 30 днів, від дати отримання кредиту, а саме до 10.07.2021, а тому кредитодавець мав право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами лише до 10.07.2021 включно, процентна ставка за якою нараховуються проценти за користування кредитними коштами 0,85 % за день користування кредитом.

Таким чином, за користування коштами за договором позики №727230251 від 10.06.2021 у позичальника виник обов`язок зі заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 1147,50 грн., виходячи із розрахунку 4500 (тіло кредиту)*0,85% (процентна ставка)*30 (строк кредитування)=1147,50 грн. Відтак перед відповідачем стояв обов`язок по сплаті заборгованості договором позики №727230251 від 10.06.2021 у загальному розмірі 5647,50 грн.

Окрім цього, оскільки відповідно до розрахунку заборгованості відповідач здійснив часткове погашення кредиту у розмірі 1148,00 грн, а тому залишок заборгованості за кредитним договором №727230251 від 10.06.2021 становить 4499,50 грн., виходячи із розрахунку 5647,50 грн 1148,00 грн. = 4499,50 грн.

На підставі цього, суд дійшов висновку, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №727230251 від 10.06.2021 у розмірі 4499,50 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч.1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За положеннями п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з правовою позицією ВС в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, - боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Згідно із вказаними нормами щодо заміни кредитора, за своєю правовою природою договір відступлення права вимоги є договором про заміну кредитора у певному зобов`язанні, яка здійснюється без згоди боржника. В такому договорі сторони мають право самостійно визначити обсяг прав, які переходять до нового кредитора і цей обсяг не вичерпується лише існуючим боргом та при цьому чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог.

Отже, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитних договорів №1684327 від 26.03.2021, №2006352 від 08.06.2021, №727230251 від 10.06.2021.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2006352 від 08.06.2021 в розмірі 8997,30 грн. та заборгованості за кредитним договором 727230251 від 10.06.2021 в розмірі 4499,50 грн., що в загальному розмірі становить 13496,80 грн.

Щодо доводів відповідача про неналежність доказів, які підтверджують видачу коштів за кредитними договорами, первинних бухгалтерських документів та розрахунку заборгованості, суд зазначає наступне.

Згідно висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.01.2023 у справі №209/3103/21, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Відповідач, в обґрунтування своїх заперечень та доводів щодо належності доказів про видачу кредиту, розміру розрахунку заборгованості, вказував на те, що позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів, однак, наголошуючи на відсутності доказів наявності заборгованості за отриманими ним коштами, які за умовами договору переховувались в безготівковій формі на платіжну банківську картку, не надав ні суду виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження своїх доводів щодо неотримання коштів, так і факту погашення ним заборгованості у повному обсязі, враховуючи, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не є первісним кредитором та не є банківською установою.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Отже, в даному випадку надано достатні докази на підтвердження порушення відповідачем умов кредитного договору та наявності у відповідача відповідного розміру заборгованості, при цьому відповідачем доказів на спростування вказаних обставин не надано.

Щодо доводів відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України). За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

При цьому згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Водночас частина п`ята даної статті Кодексу визначено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Так з встановлених судом обставин вбачається, що первісний кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості шляхом звернення з позовом до суду та в подальшому відступив вказане право позивачу у справі.

Пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені в тому числі статтею 257 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Окрім того, пунктом 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції, що була чинною станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом, було визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Так Указом Президента України №64/20211 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, і такий діяв на момент пред`явлення позову та продовжує діяти на даний час.

Отже, строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовженими відповідно до Закону № 540-ІХ у разі, якщо їх закінчення припадає на період дії карантину (з 12.03.2020 року до 01.07.2023 року) та зупиненими, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якщо їх закінчення припадає на період дії воєнного стану.

Водночас, відповідно до ЗУ "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) виключено. Закон набрав чинності з 04.09.2025 року.

Отже, період з 12.03.2020 по 03.09.2025 включно у строк позовної давності не враховується.

Оскільки, кредитні договори між позивачем та відповідачем були укладені в березні та червні 2021 року, до суду позивач звернувся 19.08.2026, а загальний строк позовної давності був продовжений на строк дії карантину (з 12.03.2020 року до 01.07.2023 року) і в подальшому зупинений у зв`язку із введенням воєнного стану (з 25.02.2022 до 03.09.2025), відтак такий строк не пропущено позивачем.

Щодо доводів відповідача про незаконне нарахування відсотків, штрафів та пені під час проходження військової служби суд зазначає наступне.

Пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду в розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 серпня 2020 року у справі №813/402/17 дійшла висновку про те, що за змістом наведених вище визначень, навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.

Відповідно до п. 13 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення.

Аналіз ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» дає підстави зробити висновок, що перелік пільг військовослужбовців та членів їх сімей закріплений у п. 1-12 цього Закону та право на отримання саме цих пільг потребує наявність відповідного посвідчення.

Разом з цим, п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц.

Крім того, указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.

Згідно довідки (форма-5) командира військової частини НОМЕР_1 від 16.09.2024 молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий у військовій частині НОМЕР_1 з 20.04.2022,/а.с.92/.

Також згідно довідки (форма-5) заступника командира військової частини НОМЕР_3 від 22.05.2026 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий у військовій частині НОМЕР_3 з 30.10.2024,/а.с.86/.

Враховуючи періоди, за які ОСОБА_1 нараховано відсотки за користування кредитними коштами згідно з кредитними договорами: №1684327 від 26.03.2021 (строк дії договору 30 днів, тобто до 25.04.2021); №2006352 від 08.06.2021 (строк дії договору 90 днів, тобто до 30.08.2021); №727230251 від 10.06.2021 (строк дії договору 30 днів, тобто до 10.07.2021), суд вважає помилковим посилання представника відповідача на положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Так, зі змісту наведених довідок вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 20.04.2022, тоді як строки дії зазначених кредитних договорів закінчилися у 2021 році. Відтак, нарахування відсотків за користування кредитними коштами за вказаними договорами здійснювалося за період, що передував початку проходження відповідачем військової служби, а тому пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до спірних правовідносин за вказаними кредитними договорами застосуванню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат у виді судового збору в розмірі 2662,40 грн. підтверджено відповідним платіжним дорученням №171143 від 24.07.2026,/а.с.60/.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 800,23 грн., виходячи з розрахунку 13496,80 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн. (ставка судового збору) : 44903,97 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 800,23 грн., що буде пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, суд вважає, що оскільки позивачем не надано жодних доказів щодо понесення судових витрат в сумі 1664 грн., пов`язаних з витребуванням доказів, а відтак, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 77, 81, 141, 142, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №2006352 від 08.06.2021 в розмірі 8997,30 грн. та за кредитним договором №727230251 від 10.06.2021 в розмірі 4499,50 грн., що в загальному розмірі становить 13496,80 грн. (тринадцять тисяч чотириста шістдесят дев`ять гривень, 80 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 800,23 гривень (вісімсот гривень, 23 копійки) понесених судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 17 вересня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження вул. Лісова, 2 м. Бровари Київської області, 07400.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Головуюча-суддя Курус Р.І.