Рішення № 139812243, 04.09.2026, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/804/26

Провадження № 2-а/602/38/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" вересня 2026 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого РАДОСЮКА А. В.

при секретарі ЯБЛОНСЬКІЙ М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ланівці за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 23 липня 2026 року інспектором ВП №1 (м.Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області відносно нього винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення ЕНА № 7600806, згідно якої його визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП, а саме: порушення п.2.9.в ПДР керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20м. Вважає, вказану постанову незаконною та необґрунтованою, винесеною безпідставно та з істотним порушенням його прав, такою, що не відповідає обставинам справи та вимогам закону. Просить скасувати дану постанову, справу про притягнення його до адміністративної відповідальності провадженням закрити.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача Старцун М.І. в судове засідання не з`явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, однак на адресу суду надійшла заява, в якій представник позивача просить розгляд справи проводити без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, надіславши на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що 23.07.2026 року винесено постанову серії ЕНА № 7600806 відносно позивача ОСОБА_1 в зв`язку із тим, що 23.07.2026 року близько 15 год. 09 хв. він, рухаючись по вул. Шевченка, м.Ланівці керував транспортним засобом Dacia Logan р.н. НОМЕР_1 , у якого був закритий номерний знак стороннім предметом, а саме пластиковою стяжкою, чим порушив п.2.9 (в) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121-3 КУпАП, вказаною постановою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн.

Вказує, що постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки поліцейським, як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем ПДР України, маючи відповідні повноваження, зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Підстав для умисного спотворення обставин події у працівників поліції не було.

У зв`язку з викладеним просить відмовити у задоволенні позову через його безпідставність, також просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень статті 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку всіх учасників справи відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши та оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного наданого учасниками справи доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд встановив фактичні обставини справи, відповідні спірні правовідносини та дійшов наступних висновків.

Суд установив, що 23.07.2026 о 16 год. 54 хв. інспектором ВП № 1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції Модною І.В. була винесена постанова серії ЕНА №7600806 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн. (далі у тексті спірна постанова або оскаржувана постанова).

В оскаржуваній постанові вказано, що 23.07.2026 о 15 год. 09 хв. у м. Ланівці на вул. Шевченка, ОСОБА_1 керував транспортним засобом DACIA-LOGAN, н.з. НОМЕР_1 , в якого був закритий номерний знак стороннім предметом, а саме пластиковою стяжкою, чим порушив п.2.9.в ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.121-3 КУпАП.

Предметом позову у цій адміністративній справі є оскарження рішення суб`єкта владних повноважень (поліцейського) щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 3, 8, 11 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно зі статтею 222 КУпАП органи Національної поліції, серед іншого, розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху (зокрема, частина перша статті 121-3). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частина перша статті 121-3 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за керування або експлуатацію транспортного засобу з номерним знаком, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Відповідно до положень статті 41 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII) питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону № 3353-XII встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху або ПДР).

Підпунктом «в» пункту 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.

Зі змісту положень підпункту «В» пункту 2.9 ПДР України та частини першої статті 121-3 КУпАП, у їх системному взаємозв`язку, слідує, зокрема, що водієві заборонено керувати транспортним засобом з номерним знаком, що закритий іншими предметами, внаслідок чого неможливо чітко визначити символи (або буквено-числову комбінацію) номерного знака з відстані 20 м. У такому випадку настає адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

В оскаржуваній постанові інспектор поліції зазначила, що номерні знаки на транспортному засобі, яким керував позивач, були закриті пластиковою стяжкою.

Слід зауважити, що сама по собі наявність пластикової стяжки на номерному знаку транспортного засобу не тягне адміністративної відповідальності.

Для твердження про наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 123-1 КУпАП необхідне встановлення тієї обставини, що номерний знак транспортного засобу закритий предметом (в даному випадку пластиковою стяжкою) таким чином, що це унеможливлює чітке визначення (ідентифікацію) символів номерного знака з відстані 20 м.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує про недоведеність події та складу адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача покликається на відеозапис з реєстратора службового автомобіля, долучений до відзиву, як на доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Зі змісту дослідженого у судовому засіданні відеозапису з реєстратора службового автомобіля поліцейського убачається, що службовий автомобіль поліцейського у зазначені в оскаржуваній постанові дату, час та місці рухався позаду автомобіля DACIA-LOGAN, н.з. НОМЕР_1 , на відстані приблизно від 10 до 20 м. З цієї відстані на відеозаписі взагалі не видно жодних предметів, які б закривали номерний знак зазначеного автомобіля. При цьому, символи номерного знаку можна чітко визначити. Лише після того, як автомобіль, яким керував позивач, зупинився на вимогу поліцейського, а службовий автомобіль поліцейського, на якому встановлено відеореєстратор, наблизився до автомобіля позивача на відстань близько 2-3 м та зупинився позаду нього, можна помітити тоненькі смужки пластикових стяжок білого кольору, якими номерний знак додатково прикріплений до автомобіля. При цьому, буквенно-числова комбінація ( НОМЕР_1 ) номерного знаку автомобіля DACIA-LOGAN проглядається чітко, без будь-яких спотворень.

Інших доказів, які б підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, відповідач не надав і матеріали справи їх не містять.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зауважує, що встановлення вини особи у вчиненні правопорушення, у т.ч. адміністративного, має грунтуватися на беззаперечних, належних та допустимих доказах.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово вказував на те, що саме по собі описання у постанові адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення (див. до прикладу постанови КАС ВС від 26.04.2018 у справі №338/1/17, від 14.02.2019 у справі № 127/163/17-а та інші).

У цій справі відповідач в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірність свого рішення, оскільки не надав беззаперечних, належних та допустимих доказів того, що позивач порушив вимоги ПДР та вчинив адміністративне порушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про те, що рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнято суб`єктом владних повноважень (поліцейським) з недотриманням вимог частини другої статті 2 КАС України (п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України) у зв`язку з чим були порушені права та інтереси позивача.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зважаючи на встановлені судом обставини, оспорювану постанову, яка не відповідає вимогам закону, слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відтак, позов слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 2, 77, 246, 250, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (місце знаходження: м.Тернопіль, вул.Валова,11, Тернопільської області, ЄДРПОУ 40108720) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7600806 від 23.07.2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн за ч. 1 ст.121-3 КУпАП, - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: А. РАДОСЮК