Ухвала суду № 139808465, 15.09.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5949/26

Провадження № 4-с/461/19/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Радченко В.Є.

при секретарі Яцишин В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Галицького районного суду м. Львова цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна, Акціонерне товариство «Ідея Банк», на дії приватного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Галицького районного суду м. Львова зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни у виконавчому провадженні №80270133, в якій просить суд: прийняти скаргу до розгляду та визнати її невідкладною; визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни щодо утримання під арештом її банківських рахунків за умов зупиненого виконавчого провадження №80270133; визнати протиправною та скасувати відмову приватного виконавця Золотарьової Т.В., викладену в листі від 08.07.2026 року №27438; скасувати постанову приватного виконавця Золотарьової Т.В. про накладення арешту на кошти боржника в межах виконавчого провадження №80270133 в частині накладення арешту на її банківські рахунки, крім визначеного видаткового рахунку в АТ КБ «ПриватБанк»; зобов`язати приватного виконавця Золотарьову Т.В. протягом 24 годин з моменту набрання ухвалою суду законної сили винести постанову про зняття арешту з її рахунків у банківських установах та направити її до виконання банкам.

В обґрунтування скарги посилається на те, що у провадженні приватного виконавця Золотарьової Т.В. перебуває виконавче провадження №80270133. Постановою приватного виконавця від 27.05.2026 року вказане виконавче провадження зупинено у зв`язку з відкриттям апеляційного провадження Львівським апеляційним судом.

08.07.2026 року приватний виконавець листом №27438 відмовила у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зняття арешту з банківських рахунків, посилаючись на положення ч.4 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження».

Скаржниця вважає такі дії приватного виконавця незаконними, посилаючись на те, що утримання під арештом рахунків, призначених для отримання заробітної плати та коштів, які є засобами для існування, в умовах зупинення виконавчого провадження порушує її права. Вважає, що приватний виконавець зобов`язана зняти арешт із відповідних рахунків, у зв`язку з чим просить скаргу задоволити.

18.08.2026 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшли заперечення на скаргу від представника АТ «Ідея Банк» Пилата Тараса Івановича, в яких останній зазначає, що скарга ОСОБА_1 є безпідставною та необґрунтованою, а обставини, викладені у скарзі, не відповідають дійсності.

В обґрунтування заперечень представник АТ «Ідея Банк» зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду. Водночас відповідно до ч.ч.4, 5 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених законом. Відтак вважає безпідставними твердження скаржниці про незаконність відмови приватного виконавця у знятті арешту у зв`язку із зупиненням виконавчих дій.

Крім цього, представник АТ «Ідея Банк» зазначає, що не відповідають дійсності твердження скаржниці про те, що приватний виконавець відмовляється зняти арешт з рахунків, призначених для отримання заробітної плати та засобів до існування. ОСОБА_1 зверталася до приватного виконавця із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій, в якій просила визначити рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ПриватБанк», як рахунок для здійснення видаткових операцій, та надала приватному виконавцю довідку АТ «ПриватБанк» про те, що на вказаний рахунок вона отримує зарплатні виплати. На підставі вказаної заяви приватним виконавцем 18.02.2026 року винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника для здійснення видаткових операцій. Враховуючи наведене, представник АТ «Ідея Банк» просить у задоволенні скарги Саприкіної Т.В. відмовити.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки до її електронного кабінету.

Приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Т.В. в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке вручено 17.08.2026 року.

Представник АТ «Ідея Банк» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги, заперечення представника АТ «Ідея Банк», суд доходить висновку про відмову в задоволенні скарги з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Т.В. перебуває виконавче провадження №80270133 з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Галицького районного суду м. Львова у справі за позовом АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У межах виконавчого провадження №80270133 приватним виконавцем накладено арешт на кошти боржника.

Постановою приватного виконавця від 27.05.2026 року вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №80270133 зупинено у зв`язку з відкриттям Львівським апеляційним судом апеляційного провадження.

ОСОБА_1 зверталася до приватного виконавця із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій, в якій просила визначити рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ПриватБанк», як рахунок для здійснення видаткових операцій, надавши довідку АТ «ПриватБанк» про те, що на вказаний рахунок вона отримує зарплатні виплати.

18.02.2026 року приватним виконавцем Золотарьовою Т.В. винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника для здійснення видаткових операцій.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини третьої статті 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі №641/7824/18 (провадження №61-10355св19) вказано, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану. Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

З аналізу наведених норм вбачається, що зупинення вчинення виконавчих дій не є підставою для зняття арешту, а відтак доводи скаржниці про незаконність відмови приватного виконавця у знятті арешту виключно з підстав зупинення виконавчого провадження є безпідставними.

Крім цього, суд враховує доводи скаржниці щодо накладення арешту на рахунки, призначені для отримання заробітної плати.

ОСОБА_1 звернулася до приватного виконавця із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій та надала довідку АТ «ПриватБанк» про те, що на рахунок НОМЕР_1 вона отримує зарплатні виплати.

На підставі вищенаведеної заяви приватним виконавцем 18.02.2026 року винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника для здійснення видаткових операцій.

Згідно з п.10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, фізичні особи-боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом.

Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється. У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи-боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи-боржника в одному банку.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що за заявою самої ОСОБА_1 приватним виконавцем визначено поточний рахунок, на який надходять її зарплатні виплати, для здійснення видаткових операцій у встановленому законом порядку. Відтак ОСОБА_1 має можливість отримувати заробітну плату та здійснювати видаткові операції з визначеного рахунку в межах, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №80270133 не є передбаченою законом підставою для зняття накладеного приватним виконавцем арешту, а визначення приватним виконавцем за заявою боржниці поточного рахунку для здійснення видаткових операцій забезпечує можливість користування коштами на такому рахунку в межах та порядку, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що оскаржувані дії приватного виконавця Золотарьової Т.В. були вчинені всупереч вимогам закону, поза межами наданих їй повноважень чи призвели до порушення прав скаржниці.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про правомірність дій приватного виконавця Золотарьової Т.В., що відповідно до ст.451 ЦПК України є підставою для відмови в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст.12, 13, 247, 263, 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна (адреса: 25006, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 43, РНОКПП: НОМЕР_3 ), Акціонерне товариство «Ідея Банк» (адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11, ЄДРПОУ: 19390819), на дії приватного виконавця відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 15 вересня 2026 року.

Суддя В.Є. Радченко