Ухвала суду № 139807164, 11.09.2026, Приморський районний суд м. Одеси

11.09.2026

Справа № 522/17317/24

Провадження по справі № 1-кп/522/1757/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси № 106 в режимі відеоконференції клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024163510000694 від 11.09.2024 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

законного представника - ОСОБА_6 ,

особи, відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції з КНП Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» ),

ВСТАНОВИВ:

В провадження Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024163510000694 від 11.09.2024 року, стосовно ОСОБА_3 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом, у зв`язку з тим, що за своїм психічним станом він потребує тримання в психіатричному закладі та лікування в умовах звичайного нагляду.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 вчинив у стані неосудності суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за таких обставин.

Як встановлено судом, на адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024163510000694 від 11.09.2024 року, стосовно ОСОБА_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Ухвалою Приморського районного судуд м. Одеси від 15.05.2025 року у криміналоному провадженні призначено стаціонарну судово-психіатричну експертизу, з метою визначення психічного стану обвинуваченого на момент вчинення інкримінованого правопорушення та на теперішній час.

Під час судового розгляду за результатами проведеної стаціонарної судово-психіатричної експертизи №587, на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 27.05.2026 року змінено порядок розгляду вказаного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024163510000694 від 11.09.2024 року, стосовно ОСОБА_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і продовжено судовий розгляд згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_3 у стані неосудності суспільно-небезпечні діяння вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за таких обставин.

10.09.2024 року ОСОБА_3 приблизно о 15:00 годині в умовах дії воєнного стану на території України, перебуваючи поблизу Тимчасової станції поліції Аркадія за адресою: м. Одеса, вул. Аркадійська Алея, 1, таємно заволодів велосипедом марки «Формула», завдавши Департаменту Патрульної поліції шкоду у сумі 33250 грн.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Таким чином, ОСОБА_3 , за своїм психічним станом, не будучи здатним усвідомлювати свої дії та не маючи можливості керувати ними внаслідок страждання на психічний розлад Психотичного, шизофреноподібного розладу, внаслідок поєднаного вживання різних груп психоактивних речовин та алкоголю, (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F19.50 за МКХ-10), у зв`язку з чим не міг усвідомлювати значення свої дії та керувати ними, який вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 587 за результатами проведення судово-психіатричної експертизи встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу, що відноситься до вчинення інкримінованих йому дій, страждав на хронічний хворобливий психічний розлад Психотичного, шизофреноподібного розладу, внаслідок поєднаного вживання різних груп психоактивних речовин та алкоголю, (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F19.50 за МКХ-10), у зв`язку з чим не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (тобто підпадає під дію ст. 19, 20 КК України).

На теперішній час, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також страждає на хронічне психічне захворювання (розлад) у вигляді Психотичного, шизофреноподібного розладу, внаслідок поєднаного вживання різних груп психоактивних речовин та алкоголю, (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F19.50 за МКХ-10), що позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, самостійно реалізовувати своє право на захист, тому робить недоцільним його особисту участь у проведенні з ним подальших процесуальних дій.

З урахуванням свого нестабільного актуального психічного стану обвинуваченого ОСОБА_3 , він потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру, що пов`язане саме із госпіталізацією до закладу, з надання психіатричної допомоги, більш доцільним є із звичайним наглядом (згідно ч. 3 ст. 94 КК України).

В судовому засіданні прокурор просив клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 задовольнити з підстав, зазначених в клопотанні.

Захисник та законний представник ОСОБА_3 не заперечували проти задоволення клопотання.

В судовому засіданні представник потерпілої юридичної особи - Департамент Патрульної Поліції ОСОБА_7 надав заяву про розгляд клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру без участі представника. Щодо застосування до ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру заперечень від представника потерпілої особи до суду не надходило.

Заслухавши думки сторін та дослідивши надані докази, суд доходить висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України, за обставин, викладених у клопотанні, повністю визнається учасниками судового провадження та обставини їх вчинення ніким не оспорюються.

Вчинення ОСОБА_3 вказаного суспільно-небезпечного діяння, окрім його власних показань, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами у кримінальному провадженні: протоколом прийняття заяви ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 10.09.2024 року; заявою представника потерпілого та підтверджуючі право власності документи на викрадений велосипед, який згідно розписки передано на відповідальне зберігання представнику потерпілої особи ОСОБА_9 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.09.2024 року зі свідком ОСОБА_10 , який згідно заяви добровільно надав фото документу на ім`я ОСОБА_3 (посвідчення особи з інвалідністю); протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК від 11.09.2024 року стосовно ОСОБА_3 ; протоколом огляду відеозапису від 18.09.2024 року з додатком у виді диску з відеозаписом з камери зовнішнього відеоспостереження за адресою: м. Одеса, вул. Аркадійська алея, 1, наданий ТОВ «АРКАДІЯ СІТІ» за запитом та скріншотами із відеозапису у виді таблиці; протоколом огляду електронного документу від 18.09.2024 року з посту в Telegram каналі зі скріншотами з посту з додатком у виді DVD-диску із відеозаписом; висновком судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_3 ; характеризуючими особу ОСОБА_3 даними та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності (витягом з ЄРДР, рапортами, супровідними листами та інше).

Судовий розгляд здійснено за відсутності представника потерпілої юридичної особи, який надав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, який з цивільним позовом до суду не звертався.

Оцінюючи зібрані у даному кримінальному провадженні докази в їх сукупності, шляхом повного і всебічного дослідження в судовому засіданні, суд дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_3 суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у стані неосудності, оскільки, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи він не міг усвідомлювати значення своїх дії та керувати ними під час вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 587 за результатами проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період часу, що відноситься до вчинення інкримінованих йому дій, страждав на хронічний психічний розлад у вигляді Психотичного, шизофреноподібного розладу, внаслідок поєднаного вживання різних груп психоактивних речовин та алкоголю, (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F19.50 за МКХ-10), у зв`язку з чим не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (тобто підпадає під дію ст. 19, 20 КК України).

На даний час, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на хронічний психічний розлад Психотичного, шизофреноподібного розладу, внаслідок поєднаного вживання різних груп психоактивних речовин та алкоголю, (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F19.50 за МКХ-10), у зв`язку з чим він не може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_3 за своїм психічним станом на теперішній час становить суспільну небезпеку і потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом для надання стаціонарної психіатричної допомоги, з метою запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь (відповідно до ст. 92, ч. 3 ст. 94 КК України).

Частиною 2 ст. 513 КПК України визначено, що визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Частиною 2 ст. 19 КК України передбачено, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до вимог ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

При цьому, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які зокрема вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння (п. 1 ч. 1 ст. 93 КК України).

Згідно з ч. 1 ст. 94 КК України обрання судом певного виду примусового заходу медичного характеру залежить від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КК України, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

За приписами ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінально-процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу з суворим наглядом.

Як встановлено у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, страждав і в теперішній час страждає на психічний розлад Психотичного, шизофреноподібного розладу, внаслідок поєднаного вживання різних груп психоактивних речовин та алкоголю, (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F19.50 за МКХ-10).

Суд звертає увагу на те, що метою примусових заходів медичного характеру є не тільки обов`язкове лікування особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, але й запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст. 92 КК України). Для досягнення цієї мети суд має визначити конкретний вид примусового заходу, враховуючи всі передбачені ст. 94 КК України критерії в їх сукупності.

Пункт 5 частини 1 статті 513 КПК України покладає саме на суд обов`язок під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру, у разі застосування таких заходів, визначати їх вид.

Як встановлено в даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 в період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, страждав і в теперішній час страждає на психічний розлад Психотичного, шизофреноподібного розладу, внаслідок поєднаного вживання різних груп психоактивних речовин та алкоголю, (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F19.50 за МКХ-10).

Крім того, ОСОБА_3 підлягає поміщенню в спеціальний лікувальний заклад, з метою його обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню ним суспільно небезпечних діянь.

Відповідно до роз`яснень п.п. 5, 15 Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», розглядаючи справи про застосування примусових заходів медичного характеру, суди повинні враховувати, що такі заходи, як надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, госпіталізація до психіатричного закладу зі звичайним, посиленим або суворим наглядом, передбачені ст. 94 КК України, можуть застосовуватися до осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння (злочини) в стані неосудності (обмеженої осудності) або вчинили злочини в стані осудності чи обмеженої осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіли на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними. Судам потрібно мати на увазі, що тимчасовий розлад психічної діяльності особи, який позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, що настав після вчинення злочину (як до постановлення вироку, так і під час відбування покарання), також може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру, а суд при визначенні виду психіатричного закладу, в який слід помістити психічно хворого, має виходити як з його психічного стану, так і характеру скоєного ним суспільно-небезпечного діяння.

Заслухавши думки учасників судового провадження, враховуючи висновок судово-психіатричної експертизи №587, суд доходить висновку, що ОСОБА_3 на даний час потребує застосування стосовно нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації у психіатричний заклад.

Суд звертає увагу на те, що метою примусових заходів медичного характеру є не тільки обов`язкове лікування особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, але й запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст. 92 КК України). Для досягнення цієї мети суд має визначити конкретний вид примусового заходу, враховуючи всі передбачені ст. 94 КК України критерії в їх сукупності.

Обираючи вид примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_3 суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним діяння, тяжкість та характер захворювання, ступень небезпечності психічно хворого, який вчинив суспільно-небезпечне діяння та представляє небезпеку для суспільства і вважає за необхідне застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізація у психіатричний заклад із звичайним наглядом.

Виходячи із роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові №7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строк, на який ці заходи призначені.

Запобіжний захід у вигляді поміщення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Комунального некомерційного підприємства Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, застосований в порядку ст. 508 КПК України, слід залишити без змін до набрання ухвалою законної сили.

Арешт на майно у даному кримінальному провадженні не накладався.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З урахуванням того, що відносно ОСОБА_3 застосовано примусові заходи медичного характеру, тому в даному випадку будь-які витрати стягненню з нього не підлягають та необхідно віднести на рахунок держави.

Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку вимог ст. 100 КПК України.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 19, 94 КК України, ст. 100, 174, 372, 376, 512, 513 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_3 у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом задовольнити.

Застосувати стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Запобіжний захід у вигляді поміщення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Комунального некомерційного підприємства Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, залишити без змін до набрання ухвалою законної сили.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні №12024163510000694 від 11.09.2024 року віднести на рахунок держави.

Речові докази у кримінальному провадженні №12024163510000694 від 11.09.2024 року відсутні.

Копію ухвали суду вручити особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, прокурору та направити до Комунального некомерційного підприємства Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України».

Ухвала суду може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Одеського апеляційного суду з моменту її оголошення.

Суддя Приморського районного

суду м. Одеси ОСОБА_11