Ухвала суду № 139804908, 16.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/27304/26

Провадження № 1-кп/947/1135/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026160000000720 від 26.06.2026 року у відношенні: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026160000000720 від 26.06.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вказуючи на відсутність передбачених КПК України підстав, які перешкоджали б його призначенню.

Представник потерпілого ОСОБА_6 підтримала позицію прокурора та просила призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, посилаючись на наявність, на його переконання, передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для прийняття такого рішення.

Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала позицію свого захисника та також заперечувала проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, просила повернути обвинувальний акт прокурору.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи в межах питань, які відповідно до КПК України підлягають вирішенню у підготовчому судовому засіданні, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд уповноважений, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, або призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Оцінивши доводи сторони захисту щодо необхідності повернення обвинувального акта прокурору, суд не встановив таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які унеможливлювали б призначення кримінального провадження до судового розгляду. Наведені стороною захисту доводи не свідчать про існування процесуальних перешкод для переходу до стадії судового розгляду та підлягають оцінці судом у відповідних межах під час вирішення заявленого захисником клопотання про повернення обвинувального акта.

Кримінальне провадження підсудне Київському районному суду м. Одеси. Підстав для закриття кримінального провадження, направлення обвинувального акта для визначення підсудності чи прийняття іншого процесуального рішення, яке виключало б можливість призначення судового розгляду, судом не встановлено.

При цьому на стадії підготовчого судового провадження суд не вирішує питання про доведеність винуватості ОСОБА_5 у пред`явленому обвинуваченні, не здійснює оцінку доказів з точки зору їх достатності для встановлення винуватості та не встановлює фактичні обставини кримінального правопорушення. Вказані питання становлять предмет судового розгляду та вирішуються судом після безпосереднього дослідження доказів із дотриманням засад змагальності сторін і свободи в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження, або для розгляду питань про можливість затвердження угоди про примирення або угоди про визнання винуватості не має.

Судовий розгляд має проводитися у відкритому судовому засіданні, оскільки підстави для проведення закритого судового засідання відсутні.

Таким чином, враховуючи відсутність передбачених КПК України процесуальних перешкод для призначення судового розгляду, суд доходить висновку про необхідність завершення підготовчого судового провадження та призначення кримінального провадження щодо ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників судового провадження.

За вказаних обставин кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому засіданні з викликом учасників кримінального провадження.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_5 у межах застосованого до неї запобіжного заходу у вигляді застави, посилаючись на те, що кримінальне провадження на цей час не завершено, а ризики, які стали підставою для покладення на обвинувачену відповідних процесуальних обов`язків, продовжують існувати та не втратили своєї актуальності.

Представник потерпілого ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора та просила його задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 частково заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Не заперечуючи проти продовження строку дії інших покладених на обвинувачену процесуальних обов`язків, просив не продовжувати обов`язок не залишати межі Одеської області без дозволу прокурора або суду, вважаючи подальше застосування такого обмеження необґрунтованим.

Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала позицію свого захисника.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд виходить з наступного.

За змістом ст.ст. 177, 178, 182, 194 КПК України застосування та подальша дія процесуальних обмежень, пов`язаних із запобіжним заходом, мають бути обумовлені необхідністю забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої та наявністю відповідних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. При цьому кожний покладений на особу обов`язок повинен бути необхідним, обґрунтованим та пропорційним меті його застосування.

Суд враховує, що судове провадження на теперішній час не завершено, кримінальне провадження перебуває на стадії призначення до судового розгляду, у зв`язку з чим необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_5 зберігається.

З огляду на характер пред`явленого обвинувачення, стадію кримінального провадження та необхідність забезпечення належної участі обвинуваченої у судовому провадженні, суд вважає обґрунтованим подальше застосування до ОСОБА_5 обов`язків прибувати за кожною вимогою прокурора та суду, повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з особами, які визнані свідками у цьому кримінальному провадженні, а також здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Разом із тим суд погоджується з доводами сторони захисту в частині відсутності на теперішній час достатніх підстав для подальшого продовження обов`язку не залишати межі Одеської області без дозволу прокурора або суду.

Сам по собі факт продовження судового провадження не є безумовною підставою для автоматичного збереження всього обсягу раніше встановлених процесуальних обмежень. Необхідність кожного такого обов`язку підлягає окремій оцінці з урахуванням фактичної процесуальної поведінки обвинуваченої та принципу пропорційності втручання у її права.

З урахуванням встановлених обставин суд не вбачає достатнього обґрунтування того, що забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 на даному етапі кримінального провадження потребує додаткового територіального обмеження у вигляді заборони залишати межі Одеської області без відповідного дозволу. Належна процесуальна поведінка обвинуваченої може бути забезпечена сукупністю інших обов`язків, строк дії яких суд вважає необхідним продовжити.

За таких обставин суд доходить висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, а строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5 у межах запобіжного заходу у вигляді застави, підлягає продовженню на два місяці, за винятком обов`язку не залишати межі Одеської області без дозволу прокурора або суду.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5 , заявив клопотання про повернення цивільного позову, пред`явленого прокурором, посилаючись, зокрема, на відсутність у прокурора повноважень на представництво інтересів комунальної установи та, відповідно, на відсутність належних правових підстав для звернення з таким позовом у межах цього кримінального провадження.

Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала позицію свого захисника та просила клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання сторони захисту, зазначивши, що цивільний позов пред`явлено в межах наданих прокурору законом повноважень та з метою захисту порушених інтересів держави.

Представник потерпілого ОСОБА_6 підтримала позицію прокурора та заперечувала проти повернення цивільного позову.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом. При цьому наявність підстав для представництва підлягає обґрунтуванню прокурором та оцінці судом.

Крім того, положеннями ч. 3 ст. 128 КПК України безпосередньо передбачено право прокурора пред`являти цивільний позов в інтересах держави у кримінальному провадженні за наявності встановлених законом підстав для такого представництва.

Таким чином, саме по собі пред`явлення цивільного позову прокурором у межах кримінального провадження не суперечить вимогам кримінального процесуального закону та не може бути безумовною підставою для його повернення лише з огляду на те, що відповідні майнові інтереси пов`язані з діяльністю комунальної установи.

При цьому суд звертає увагу, що прокурор, звертаючись до суду з цивільним позовом, не набуває необмеженого права на представництво будь-якої юридичної особи публічного сектору. Предметом судової оцінки є те, чи спрямований відповідний позов саме на захист інтересів держави, чи існують передбачені законом підстави для їх представництва прокурором, а також чи підтверджені такі підстави належними доказами.

Водночас на стадії підготовчого судового провадження суд не вправі наперед вирішувати питання про доведеність обставин, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, встановлювати факт і розмір заподіяної шкоди, причинний зв`язок між інкримінованим обвинуваченій діянням та заявленою шкодою, а також фактично вирішувати цивільний позов по суті до дослідження відповідних доказів у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 129 КПК України питання щодо цивільного позову вирішується судом за результатами судового розгляду залежно від встановлених обставин та доведеності підстав і розміру заявлених позовних вимог.

Отже, доводи сторони захисту щодо відсутності належних підстав для представництва прокурором відповідних інтересів, характеру цих інтересів, належності особи, в інтересах якої заявлено позов, а також обґрунтованості та розміру заявлених вимог підлягають перевірці й оцінці судом у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження та доказами, які будуть безпосередньо досліджені під час судового розгляду.

На цьому етапі судового провадження суд не встановив достатніх правових підстав для повернення цивільного позову виключно з наведених стороною захисту мотивів.

За таких обставин клопотання захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5 , про повернення цивільного позову задоволенню не підлягає, а питання щодо наявності підстав для його задоволення повністю або частково чи відмови у задоволенні підлягає вирішенню судом за результатами судового розгляду відповідно до вимог ст. 129 КПК України.

Крім того, захисником ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5 , подано клопотання від 25.06.2026 року про визнання потерпілим, яке сторона захисту просила долучити до матеріалів кримінального провадження та вирішити з урахуванням обставин, викладених у ньому.

Прокурор ОСОБА_3 та представник потерпілого ОСОБА_6 висловили свої заперечення щодо доводів сторони захисту та вважали відсутніми підстави для його задоволення.

Вирішуючи питання щодо поданого стороною захисту клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Отже, вирішення питання про наявність у певної особи процесуального статусу потерпілого безпосередньо пов`язане із встановленням того, чи було такій особі завдано шкоди саме кримінальним правопорушенням, яке є предметом відповідного кримінального провадження, а також характеру такої шкоди та її зв`язку з обставинами кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 314 КПК України підготовче судове провадження має визначені законом завдання та не передбачає вирішення судом питань, які потребують встановлення обставин кримінального правопорушення шляхом безпосереднього дослідження та оцінки доказів по суті пред`явленого обвинувачення.

На цій стадії суд не вправі наперед встановлювати фактичні обставини кримінального правопорушення, визначати характер та розмір заподіяної ним шкоди, встановлювати причинний зв`язок між інкримінованим обвинуваченій діянням та відповідними наслідками, а також надавати оцінку доказам, які сторони мають намір подати та дослідити під час судового розгляду.

Суд також враховує, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності, а сторони є вільними у використанні своїх процесуальних прав у межах та у спосіб, передбачені КПК України. Подане стороною захисту клопотання є формою реалізації її процесуальних прав, а тому підлягає долученню до матеріалів кримінального провадження.

Разом із тим долучення такого клопотання до матеріалів кримінального провадження саме по собі не означає визнання судом обґрунтованими викладених у ньому доводів та не вирішує наперед питання щодо наявності або відсутності відповідного процесуального статусу.

З огляду на те, що належна оцінка доводів клопотання потребує встановлення фактичних обставин кримінального провадження, з`ясування характеру та правових наслідків інкримінованого діяння, а також дослідження й оцінки відповідних доказів у їх сукупності, суд вважає передчасним вирішення порушених у клопотанні питань по суті на стадії підготовчого судового провадження.

Таким чином, клопотання захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5 , від 25.06.2026 року про визнання потерпілим підлягає долученню до матеріалів кримінального провадження, а порушені у ньому питання вирішенню по суті за результатами судового розгляду, з урахуванням обставин, встановлених судом, та доказів, безпосередньо досліджених у судовому засіданні, під час ухвалення судом кінцевого процесуального рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 26, 27, 55, 128, 129, 177, 178, 182, 194, 314316, 369372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_4 , що діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5 , про повернення обвинувального акту залишити без задоволення.

Кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Одеси на 12:00 год., 21.09.2026 року.

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених в рамках запобіжного заходу у відношенні обвинуваченої ОСОБА_5 задовольнити частково

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, покладених в рамках запобіжного заходу у вигляді застави, строком на два місяці, тобто до 16.11.2026 року, а саме:

-прибувати за кожною вимогою прокурора та суду;

-повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування з особами, які визнані свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Клопотання захисника ОСОБА_4 , що діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5 , про повернення цивільного позову залишити без задоволення.

Клопотання захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5 , від 25.06.2026 року про визнання потерпілим долучити до матеріалів кримінального провадження.

Питання, порушені у зазначеному клопотанні, вирішити по суті за результатами судового розгляду кримінального провадження під час ухвалення судом кінцевого процесуального рішення, з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин та досліджених доказів.

Визначити строк дії ухвали суду до 16.11.2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ст.392 КПК України.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1