Постанова № 139804905, 16.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

Справа № 947/31509/26

Провадження № 3/947/3100/26

16.09.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 №722296 від 18.07.2026, складеним інспектором УПП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Чичельницьким С.В. щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

Водій ОСОБА_1 18.07.2026 року, близько 00:55, навпроти буд.31 по проспекту Адміральський в м.Одесі керував транспортним засобом - електросамокат, без державного знаку, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9.а «Правил дорожнього руху України».

Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою особи за допомогою приладу Drager Alcotest 7510, прилад ARLM-0390, що підтверджується тестом 1096 від 18.07.2026. Результат огляду становить 1,86 проміле, що відповідає стану алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 , представлений адвокатом Іваницьких Ю.В., про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. В судове засідання не прибув.

Адвокат Іваницьких Ю.В. подала письмове клопотання про зупинення провадження у справі до припинення воєнного стану, оскільки ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій академії (м.Одеса).

Згідно ст.268 КпАП України явка особи, щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення, у вказаній категорії справ не є обов`язковою, а тому в задоволені клопотання адвоката про зупинення провадження до припинення воєнного стану було відмовлено, оскільки таке не передбачено КпАП України, та протокол розглянуто без участі ОСОБА_1 , але за участю його представника адвоката Іваницьких Ю.В.

Адвокат Іваницьких Ю.В. подала в різний час письмові клопотання про закриття провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАп України.

Свої клопотання адвокат Іваницьких Ю.В. обґрунтовує тим, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував електросамокатом, факту його зупинки тощо. Адвокат звертає увагу суду на те, що зупинка передбачає припинення руху транспортного засобу, тобто логічно та фактично повинен перебувати факт попереднього руху транспортного засобу. Разом з тим, на думку адвоката, з відеозапису неможливо встановити послідовність подій: рух транспортного засобу під керування ОСОБА_1 , його зупинка працівником поліції, припинення руху, подальше спілкування з працівниками поліції.

Крім того, адвокат Іваницьких Ю.В. зазначає, що на її думку самокат, у керуванні яким в стані алкогольного сп`яніння обвинувачується ОСОБА_1 , не є механічним транспортним засобом, оскільки доказів того, що на самокаті встановлений електродвигун, матеріали справи не містять.

Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху України: «Механічним транспортним засобом є транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється ... на транспортні засоби з електродвигуном понад 3 кВт».

Отже, на думку адвоката, докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України відсутні.

Адвокат Іваницьких Ю.В., приймаючи участь в судовому засідання, підтримала доводи, викладені нею в письмових клопотаннях та просила закрити провадження по справі.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, CD-диск в відеозаписом, яким поліцейські обґрунтовують складений протокол про адміністративне правопорушення, вислухавши адвоката Іваницьких Ю.В., дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у порушені правил дорожнього руху України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерств внутрішніх справ України і охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №1413/27858 від 11.11.2015, (далі, Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі, поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Тобто, поліцейський на місці зупинки транспортного засобу самостійно виявляє і приходять висновку про наявність у водія відповідних ознак сп`яніння.

В свою чергу, на виконання вимог п.2.9 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винність ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується сукупністю інших доказів, що є у справі: протоколом про адміністративне правопорушення, актом на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат тесту 1,86 проміле, оптичним диском з відеозаписом обставин адміністративного правопорушення, проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу, довідками інформаційного порталу Національної поліції, згідно яких ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КпАП України протягом року не притягувався та посвідчення водія отримував.

Так, з відеозапису на оптичному диску вбачається, що транспортний засіб без державного номерного знаку під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за керування транспортним засобом під час дії комендантської години та за рух з порушенням правил дорожнього руху, а саме рух на зустріч по смузі, призначеної для руху транспортних засобів у зустрічному напрямку. Поліцейські повідомили ОСОБА_1 причини зупинки. ОСОБА_1 на місці зупинки не заперечував факту керування транспортним засобом, не заперечував рух на зустріч по смузі зустрічного руху. Під час спілкування поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що у нього вбачаються ознаки алкогольного сп`яніння, після чого запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на місці за допомогою приладу Drager або проїхати до медичного закладу на медичний огляд. Поліцейський також роз`яснив наслідки відмови від проходження огляду та стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 не заперечував проти проведення дослідження за допомогою газоаналізатору Drager. Під час перевірки виявляється, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, рівень якого перевищує допустимий. ОСОБА_1 погодився з результатами вимірювання. На пропозицію поліцейського підтвердити результати вимірювання в медичному закладі відмовився. Після чого починається процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений.

Оскільки ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, то він визнається винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

Доводи адвоката Іваницьких Ю.В., які вона навела в своїх письмових запереченнях та судовому засіданні, спростовуються матеріалами справи та дослідженим відеозаписом.

Так, правомірність зупинки ОСОБА_1 , який керував електросамокатом з порушенням правил дорожнього руху та під час дії комендантської години, підтверджено відеозаписом. Ознаки алкогольного сп`яніння водія були виявлені уповноваженим поліцейським, після чого стан алкогольного сп`яніння підтверджений у встановленому порядку.

До того ж, на місці зупинки ОСОБА_1 не заявляв поліцейським, що він не керував електросамокатом, а навпаки підтвердив факт руху з порушенням правил дорожнього руху.

Верховний Суд у справі №338/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку, а для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст. 251 КпАП України працівники мають надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.

Відповідно до вимог ст.ст.31, 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тому, наявні в матеріалах справи CD-диск з відеозаписом обставин адміністративного правопорушення, є належними та допустимим доказом.

В рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Доводи адвоката Іваницьких Ю.В. про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, також спростовуються дослідженим відеозаписом, а тому не приймаються до уваги.

Крім того, доводи адвоката про те, що транспортний засіб, керування яким ставиться в провину ОСОБА_1 , не є механічним транспортним засобом, оскільки відсутні докази того, що на нього встановлений електродвигун відповідної потужності, також спростовуються наявним та дослідженим в судовому засіданні відеозаписом.

Крім того, не має значення для кваліфікації дій за ст.130 КпАП України та притягнення до адміністративної відповідальності, потужність двигуна електросамокату, оскільки електросамокат є транспортним засобом відповідно до положень Правил дорожнього руху та положень Закону України «Про дорожній рух».

Згідно довідки інформаційного порталу Національної поліції ОСОБА_1 отримував у встановленому порядку посвідчення водія, а відтак знає вимоги Правил дорожнього руху щодо заборони керування транспортними засобами у стані алкогольного чи іншого сп`яніння.

Визначаючи міру відповідальності правопорушника, враховується характер адміністративного правопорушення, данні про особу винного.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати водія ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (Сімнадцять тисяч) гривень, на користь держави (р/р-UA848999980313080149000015001 ЄДРПОУ (код отримувача) 37607526, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 21081300, отримувач: ГУК Одеської області, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (Шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів - ГУК в Одеській області /Київський район/ 22030101, код отримувача (код за ЄРПОУ) - 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA758999980313171206000015756, код класифікації доходів бюджету - 22030101).

Роз`яснити ОСОБА_1 положення ст.308 КпАП України, згідно якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст.307 КпАП України, а саме не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Після чого в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Термін позбавлення ОСОБА_1 права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня здачі або вилучення документа, що засвідчує це право.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.

Суддя Борщов І. О.