Ухвала суду № 139804605, 16.09.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 522/16859/22

Провадження № 2/496/881/26

У Х В А Л А

16 вересня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М.,

за участі секретаря Агаджанян Д.Х.

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідачів ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача ОСОБА_1 про застосування наслідків ухилення від участі в експертизі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі, про визнання батьківства, виключення відомостей з актового запису та внесення відомостей до актового запису,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебуває вказана цивільна справа.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про застосування наслідків ухилення від участі в експертизі, передбачених частиною першою статті 109 ЦПК України.

В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що ухвалою суду у справі було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу з метою встановлення біологічного батьківства.

За твердженням позивача, відповідачі разом із дитиною у визначений експертною установою час для відібрання біологічних зразків не з`явились, у зв`язку із чим проведення експертизи не відбулося.

Посилаючись на положення частини першої статті 109 ЦПК України, позивач просить суд зафіксувати факт ухилення відповідача від участі у проведенні експертизи та у випадку повторної неявки відповідача разом із дитиною для відібрання біологічних зразків застосувати наслідки, передбачені вказаною нормою, зокрема визнати факт, для з`ясування якого була призначена експертиза.

Дослідивши клопотання та матеріали справи в межах, необхідних для його вирішення, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що встановлення факту ухилення учасника справи від участі в експертизі саме по собі не зумовлює автоматичного настання визначених статтею 109 ЦПК України процесуальних наслідків.

Застосування положень статті 109 ЦПК України потребує оцінки судом конкретних обставин справи, поведінки відповідного учасника процесу, причин невчинення ним дій, необхідних для проведення експертизи, значення такої експертизи для відповідної особи, а також інших доказів, досліджених судом під час розгляду справи.

Водночас позивач фактично просить суд на даній стадії судового розгляду наперед визначити правові наслідки можливої повторної неявки відповідача для проведення експертизи та вирішити питання про визнання факту, для встановлення якого призначено молекулярно-генетичну експертизу.

Однак вирішення питання про наявність передбачених статтею 109 ЦПК України підстав для визнання або відмови у визнанні факту, для з`ясування якого призначено експертизу, безпосередньо пов`язане із встановленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів, на підставі яких суд вирішуватиме заявлені позовні вимоги.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, обставини, на які посилається позивач як на ухилення відповідача від участі у призначеній судом експертизі, підлягають оцінці судом не ізольовано, а у сукупності з іншими встановленими під час судового розгляду обставинами та дослідженими доказами.

При цьому суд вважає передчасним на даній стадії судового розгляду констатувати наявність юридично значущого ухилення у розумінні статті 109 ЦПК України та наперед визначати наслідки такої поведінки, оскільки це фактично означало б попередню оцінку обставин, які мають значення для вирішення спору по суті.

Суд надасть оцінку обставинам, на які посилається позивач, у тому числі фактам неявки для участі у проведенні призначеної судом експертизи, причинам такої неявки та наявності або відсутності підстав для застосування положень статті 109 ЦПК України, у сукупності з усіма іншими доказами та обставинами справи під час ухвалення рішення у справі.

За таких обставин підстав для застосування на даній стадії розгляду справи наслідків, передбачених статтею 109 ЦПК України, суд не вбачає, а клопотання позивача є передчасним та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 89, 109, 182, 258261 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про застосування наслідків ухилення від участі в експертизі, передбачених частиною першою статті 109 ЦПК України, відмовити як передчасному.

Роз`яснити учасникам справи, що обставини, пов`язані з участю або неучастю сторін у проведенні призначеної судом експертизи, причини такої поведінки та наявність передбачених статтею 109 ЦПК України підстав для застосування відповідних процесуальних наслідків будуть оцінені судом у сукупності з іншими доказами та встановленими обставинами справи під час ухвалення рішення у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Буран