Ухвала суду № 139804601, 09.09.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2856/24

Провадження № 1-кп/496/195/26

У Х В А Л А

09 вересня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання представника «The Prokter & Gambble Compani» - ОСОБА_4 про арешт майна обвинувачених у кримінальному провадженні № 72023160000000061 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України,-

УСТАНОВИВ:

В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться вказане кримінальне провадження.

Представник «The Prokter & Gambble Compani» - ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту набудь яке майно обвинувачених в тому числі рухоме чи нерухоме майно, грошові кошти у будь який валюті готівкою або у безготівкової формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках тощо у межах цивільного позову, а саме на суму 2 046 766, 55 грн.

Клопотання обґрунтовує тим, що факт завдання компанії «The Prokter & Gambble Compani» майнової (матеріальної) шкоди підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, перелік яких зазначає у клопотанні.

Представник «The Prokter & Gambble Compani» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Раніше подавав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності, на задоволенні цивільного позову наполягав.

Інших учасників, в тому числі і обвинувачених суд викликав належним чином про дату, час, та місце розгляду клопотання, однак до суду вони не з`явились. Захисник ОСОБА_5 , - адвокат ОСОБА_9 подав до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, заперечував проти арешту, посилаючись на відсутність майна у ОСОБА_5 , просив відмовити в задоволенні.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання про арешт майна, просив його задовольнити.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши клопотання, матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно зі ст.61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Відповідно до ст.62 КПК України, цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Відповідно до ч.1, 5 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його відчуження, пошкодження, псування, знищення.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

З клопотанням про арешт майна до суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач (ч.1 ст.171 КПК України).

Під час розгляду питання про застосування арешту майна сторони повинні надати слідчому судді, суду докази обставин, на які вони посилаються (ч.5 ст.132 КПК України).

Цивільний позивач має вказати докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди (ч.3 ст.171 КПК України).

Відповідно до ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч.8 ст.170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зокрема повинен зазначити: перелік майна, на яке накладено арешт; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Вирішуючи питання доцільності накладенні арешту на майно обвинувачених, суд виходить з розумності та співрозмірності обмеження права власності та вважає, що представником «The Prokter & Gambble Compani» у клопотанні не обґрунтована та не доведена необхідність такого арешту майна і наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 КПК України.

Крім цього, суд враховує вимоги КПК України про те, що суд зобов`язаний вказати перелік майна, на яке накладається арешт.

Клопотання не містить конкретного переліку майна на яке слід накласти арешт, не додані документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження обвинуваченими таким майном.

Слід зазначити, що представник до цього часу не звертався до суду з клопотанням про витребування інформації, щодо наявності у обвинувачених нерухомого, та рухомого майна, відкритих банківських рахунків, з метою визначитись з обсягом майна (грошових коштів) для накладення арешту.

Як вбачається з самої позовної заяви, ціна позову складає 2 046 766, 55 грн., представник просить суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно та грошові кошти на рахунках в банківських установах обвинувачених, вартість якого не можливо встановити, так як представник не конкретизував на яке саме майно необхідно накласти арешт, у зв`язку з чим неможливо встановити чи є співмірним розмір шкоди, зазначеної у цивільному позові, з вартістю майна, на яке просить накласти арешт представник.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання про забезпечення можливості відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.131-132, 128, 170, 171, 350, 369-372, 376 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника «The Prokter & Gambble Compani» - ОСОБА_4 про накладення арешту на будь яке майно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в тому числі рухоме чи нерухоме майно, грошові кошти у будь який валюті готівкою або у безготівкової формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках тощо у межах цивільного позову, а саме на суму 2 046 766, 55 грн. залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню окремо від вироку не підлягає.

Роз`яснити заявнику про можливість звернутись з клопотанням повторно врахувавши зауваження зазначені у мотивувальній частині ухвали.

Повний текст ухвали складено та оголошено 14 вересня 2026 року о 13.50 годин.

Суддя ОСОБА_1