Ухвала суду № 139803202, 16.09.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/514/19

Провадження № 2-зз/541/4/26

У Х В А Л А

іменем України

16 вересня 2026 року Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі суду:

Головуючого судді Морозовської О.А.,

за участю секретаря Калініченко Л.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Поліс», адвоката Тута І.В.,

представника третьої особи ТОВ «Пермус» - Сидоренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представник ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» ОСОБА_2 про часткове скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06.03.2020 року у справі №541/755/19 (об`єднана у справу №541/514/19) за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тишко Ірина Олександрівна про скасування державної реєстрації права власності, третя особа на стороні позивача яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пермус», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», Міністерство юстиції України,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» Кривутенко А.А. звернувся через систему «Електронний суд» до суду з клопотанням про часткове скасування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області перебуває об`єднана справа № 541/514/19 за позовом ОСОБА_3 (надалі ОСОБА_3 , Позичальник) до ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» (надалі ТОВ «ФК «Поліс», Іпотекодержатель), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тишко Ірини Олександрівни (надалі приватний нотаріус Тишко І.О.) про скасування державної реєстрації права власності, та за позовом ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , Поручитель) до ТОВ «ФК «Поліс» про скасування державної реєстрації права власності. 22.04.2019 року ОСОБА_3 подала до суду позовну заяву, в якій з урахуванням її заяви про зміну предмету позову від 19.02.2021 року вона просить суд: Визнати протиправними та незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тишко І.О. під час прийняття рішення від 25.03.2016 року індексний номер 28947979 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Поліс» (надалі Рішення від 25.03.2016 року), яким за ТОВ «ФК «Поліс» зареєстровано право власності на нежитлове приміщення 1 по АДРЕСА_1 , загальною площею 269,6 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна: 58420953109 (надалі Нежитлове приміщення); Визнати незаконним та скасувати Рішення від 25.03.2016 року; Припинити право власності/скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно індексний номер запису про право власності 13880222 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» на Нежитлове приміщення. 26.04.2019 року суд виніс ухвалу про прийняття до розгляду позовної заяви та відкриття провадження у справі №541/755/19. 06.03.2020 року суд виніс ухвалу про вжиття двох заходів забезпечення позову у справі №541/755/19 шляхом: накладення арешту на Нежитлове приміщення; Заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо Нежитлового приміщення. В Ухвалі про забезпечення позову суд зазначив: Позивачкою оскаржується рішення приватного нотаріуса про вчинення реєстраційної дії та результати реєстраційної дії, що призвели до переходу права власності до відповідача - ТОВ «Фінансова компанія «Поліс». Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення. Таким чином, суд вважає за необхідне накласти на спірний об`єкт нерухомості арешт та заборону вчиняти реєстраційні дії щодо нього. На переконання суду, вказані заходи забезпечать розумний баланс між інтересами володіючого власника та завданнями цивільного судочинства. 23.02.2021 року суд вирішив об`єднати в одне провадження справу № 541/755/19 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «ФК «Поліс», приватного нотаріусу КМНО Тишко І.О. про скасування державної реєстрації права власності зі справою № 541/514/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Поліс» про скасування державної реєстрації права власності. Об`єднаному провадженню було присвоєно номер справи 541/514/19. 22.04.2019 року ТОВ «Пермус», як іпотекодавець, звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ «ФК «Поліс» про скасування вже згаданого Рішення від 25.03.2016 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Поліс» на вже згадане Нежитлове приміщення. Позов ТОВ «Пермус» розглядався в межах справи № 910/3867/19. Вже після вжиття заходів забезпечення позову у цій справі, а саме 25.11.2021 року Східний апеляційний господарський суд виніс постанову у іншій справі №910/3867/19 (надалі Постанова апеляційного господарського суду), якою позов ТОВ «Пермус» було задоволено, а саме: скасовано Рішення від 25.03.2016 року про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Поліс» на Нежитлове приміщення; скасовано державну реєстрацію прав на нерухоме майно, індексний номер запису про право власності: 13880222 від 25.03.2016 на Нежитлове приміщення за ТОВ «ФК «Поліс»; поновлено відомості у Державних реєстрах речових прав на нерухоме майно (надалі - ДРРПНМ) про Нежитлове приміщення, що передували скасованим записам. Вказана Постанова апеляційного господарського суду була залишена без змін постановою Касаційного господарського суду від 29.08.2023 року. Таким чином, Постанова апеляційного господарського суду, якою скасовано Рішення від 25.03.2016 року про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Поліс» на Нежитлове приміщення та поновлено право власності ТОВ «Пермус», була переглянута судом касаційної інстанції ще 29.08.2023 року та є чинною до сьогодні. Водночас заборона вчинення реєстраційних дій щодо Нежитлового приміщення, яка накладена судом в межах цієї справи, перешкоджає припиненню права власності ТОВ «ФК «Поліс» шляхом скасування Рішення від 25.03.2016 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Поліс» на підставі Постанови господарського апеляційного суду. Зокрема, предметом позову ОСОБА_3 у цій справі, щодо якого винесено Ухвалу про забезпечення позову, є припинення державної реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Поліс». Тобто, позовні вимоги ОСОБА_3 спрямовані на позбавлення ТОВ «ФК «Поліс» статусу власника Нежитлового приміщення. Разом з тим, 12.03.2026 року ТОВ «ФК «Поліс» звернулося до Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області із заявою про державну реєстрацію прав № 71938923 для державної реєстрації припинення права власності ТОВ «ФК «Поліс» на Нежитлове приміщення на підставі Постанови господарського апеляційного суду. Однак, рішенням державного реєстратора про зупинення реєстраційних дій № 83781032 від 16.03.2026 року встановлено, що в базі даних заява зареєстровано ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області щодо заборони вчинення реєстраційних дій від 06.03.2020 року у справі № 541/755/19, що є підставою зупинення вчинення реєстраційних дій за вищевказаною заявою ТОВ «ФК «Поліс» про державну реєстрацію прав. Отже, збереження чинного арешту майна є самодостатньою та належною гарантією захисту прав Позивачки. Натомість заборона вчинення реєстраційних дій щодо Нежитлового приміщення у цій справі навпаки перешкоджає досягненню заявленого позивачкою ОСОБА_3 результату. Тоді як скасування заборони на реєстраційні дії щодо Нежитлового приміщення лише усуне штучні перешкоди для державної реєстрації припинення права власності ТОВ «ФК «Поліс», що повністю відповідає заявленому позову ОСОБА_3 . Таким чином, просить, суд скасувати заходи забезпечення позову в частині накладення заборони вчинення реєстраційних дій щодо Нежитлового приміщення, а в частині арешту - залишити без змін; посилається на нові обставини, зокрема, звернення до державного реєстратора із заявою від 12.03.2026 року про припинення права ТОВ «ФК «Поліс» на підставі Постанови апеляційного господарського суду та отримання рішення державного реєстратора від 16.03.2026 року про зупинення вчинення реєстраційних дій; вказує на можливість досягнення мети забезпечення позову (збереження майна до завершення судового розгляду від несумлінних дій власника Нежитлового приміщення) діючим заходом забезпечення позову у вигляді арешту Нежитлового приміщення, який накладений у цій справі.

В судовому засіданні Представник ТОВ ФК «Поліс», адвокат Тута І.В. підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав викладених у ньому.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні категорично заперечувала проти задоволення клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову.

Суд, заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову та матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Регламентації інституту забезпечення позову в цивільному процесуальному праві присвячені статті 149-159 ЦПК України.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев`ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення - ухвали.

Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Частиною 1 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що підставами для відмови в державній реєстрації прав, є зокрема: 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших осіб, яких законом уповноважено накладати відповідну заборону (обмеження), або такі, що виникли з правочину. В ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державній реєстрації прав підлягають: 4) обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, зокрема, заборона відчуження та/або користування, арешт.

У постанові від 19.10.2020 року у справі №915/373/20 Касаційний господарський суд наголосив на тому, що за своєю суттю арешт майна це тимчасовий захід, який має наслідком накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. У разі вжиття такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном і не позбавляється їх.

В постанові Касаційного цивільного суду від 24.07.2024 року у справі №567/459/23 вказано про те, що арешт, як заборона на право розпоряджатися майном, включає і обмеження на розпорядження таким майном. Тому при накладенні арешту на майно вжиття додаткових заходів забезпечення, направлених на обмеження розпорядження таким майном, не є необхідним. Не є необхідним і співмірним додатково забороняти державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам держреєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо зазначеного нерухомого майна, в тому числі вносити до державного реєстру речових прав записи про держреєстрацію речових прав та їх обтяжень, про скасування держреєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів.

Судом встановлено, що ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06.03.2020 року вжито заходи забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , загальною площею 269,6 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 58420953109, номер запису про право власності 13880222;

заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , загальною площею 269,6 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 58420953109, номер запису про право власності 13880222.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначив: позивачкою оскаржується рішення приватного нотаріуса про вчинення реєстраційної дії та результати реєстраційної дії, що призвели до переходу права власності до відповідача - ТОВ «Фінансова компанія «Поліс». Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення. Відчуження відповідачем своїх майнових прав на спірне майно фактично знівелює позовні вимоги, з якими позивач звернувся до відповідача, що не відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема в частині ефективного захисту порушених прав. Таким чином, суд вважає за необхідне накласти на спірний об`єкт нерухомості арешт та заборону вчиняти реєстраційні дії щодо нього. На переконання суду, вказані заходи забезпечать розумний баланс між інтересами володіючого власника та завданнями цивільного судочинства.

Крім того, судом встановлено, що після постановлення ухвали про забезпечення позову від 06.03.2020 року відбулися істотні зміни обставин, які мають значення для оцінки необхідності подальшого застосування заборони на вчинення реєстраційних дій.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 року у справі № 910/3867/19, позов ТОВ «Пермус» задоволено, а саме: скасовано рішення про державну реєстрацію права власності від 25.03.2016 без вчинення нотаріальної дії приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.А., індексний номер 28947979 щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_3 , загальною площею 269,6 кв.м.;

Скасовано державну реєстрацію прав на нерухоме майно індексний номер запису про право власності: 13880222 від 25.03.2016 на нежитлове приміщення 1 по АДРЕСА_3 , загальною площею 269,6 кв.м. за ТОВ «ФК «Поліс»; поновлено відомості у державних реєстрах речових прав на нерухоме майно (надалі - ДРРПНМ) про об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення 1 по АДРЕСА_3 , загальною площею 269,6 кв.м., що передували скасованим записам.

Вказана Постанова апеляційного господарського суду була залишена без змін постановою Касаційного господарського суду від 29.08.2023 року.

Окрім того, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 року у справі № 910/3867/19 було відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Поліс» про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 у справі №910/3867/19 за нововиявленими обставинами.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду, якою скасовано рішення від 25.03.2016 року про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Поліс» на Нежитлове приміщення та поновлено право власності ТОВ «Пермус», була переглянута судом касаційної інстанції ще 29.08.2023 року та набрала законної сили.

Отже, на момент розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову спірна державна реєстрація вже скасована судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому правовий стан спірного об`єкта нерухомого майна істотно змінився порівняно з тим, який існував на момент застосування заходів забезпечення.

Після набрання законної сили Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 року, 12.03.2026 року ТОВ «ФК «Поліс» звернулося до Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області із заявою про державну реєстрацію прав №71938923 для державної реєстрації, у якій у відомостях про речове право зазначено «припинення» права власності ТОВ «ФК «Поліс» на нежитлове приміщення на підставі постанови господарського апеляційного суду.

Зі змісту зазначеної заяви вбачається, що метою звернення ТОВ «ФК «Поліс» було проведення відповідної реєстраційної дії у зв`язку з набранням законної сили рішенням господарського суду, яким скасовано рішення про державну реєстрацію права власності та відповідну державну реєстрацію прав на спірне нерухоме майно.

Таким чином, зміст заяви про державну реєстрацію прав не свідчить про намір ТОВ «ФК «Поліс» набути, поновити або повторно зареєструвати за собою право власності на спірне нерухоме майно. Навпаки, заявлена реєстраційна дія стосувалася припинення речового права.

При цьому, рішенням державного реєстратора про зупинення реєстраційних дій №83781032 від 16.03.2026 року встановлено, що в базі даних заяв зареєстровано ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області щодо заборони вчинення реєстраційних дій від 06.03.2020 року у справі №541/755/19, що є підставою зупинення вчинення реєстраційних дій за вищевказаною заявою ТОВ «ФК «Поліс» про державну реєстрацію прав.

Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову пов`язане з установленням обставин, які свідчать про відпадіння необхідності у застосуванні відповідних заходів або про зміну обставин, що зумовили їх застосування.

Предметом спору у цій справі є, зокрема, вимоги про визнання незаконними дій нотаріуса щодо державної реєстрації права на спірний об`єкт нерухомого майна. Отже, правомірність виникнення/набуття та державної реєстрації права щодо цього об`єкта є безпосереднім предметом судового розгляду.

На час розгляду клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову спір по суті судом не вирішено, провадження у справі не завершено.

За таких обставин суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що необхідність у забезпеченні позову відпала.

Навпаки, з огляду на характер заявлених позовних вимог суд вважає, що ризик зміни правового статусу спірного об`єкта до вирішення спору по суті продовжує існувати.

Скасування заборони на вчинення реєстраційних дій до вирішення спору по суті потенційно створює можливість для здійснення щодо спірного об`єкта нових реєстраційних дій, зміни відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, переходу права до інших осіб або виникнення інших юридичних наслідків, що у разі задоволення позову може істотно ускладнити ефективне поновлення порушених прав позивача та виконання судового рішення.

При цьому суд враховує, що предметом спору є законність реєстраційних дій щодо того самого об`єкта, на який поширюються застосовані заходи забезпечення.

Таким чином, існує безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між предметом позову та застосованим заходом забезпечення: позивач оспорює законність реєстрації права власності відповідача на конкретний об`єкт, а заборона вчинення подальших реєстраційних дій спрямована на збереження існуючого правового стану цього об`єкта до остаточного вирішення спору.

Посилання заявника на наявність рішення господарського суду щодо того самого об`єкта не свідчить про відсутність потреби в забезпеченні позову, оскільки цивільно-правовий спір стосовно законності державної реєстрації права власності та правових наслідків дій приватного нотаріуса на момент розгляду цього питання залишається невирішеним.

Сам факт існування іншого судового рішення щодо спірного об`єкта не усуває ризику зміни його правового статусу. Якщо це рішення не вирішує вимоги у поточній справі, збереження існуючого стану майна є необхідним до вирішення спору по суті.

Суд також враховує, що заходи забезпечення позову не вирішують питання про належність права власності на спірний об`єкт та не надають переваги будь-якій стороні у вирішенні спору по суті, а лише забезпечують збереження існуючого стану спірного майна на час розгляду справи.

Враховуючи характер позовних вимог, спірність права власності відповідача, спосіб його набуття, предмет оскарження державної реєстрації та ризик подальшої зміни правового статусу спірного майна, суд доходить висновку про відсутність на цей час правових підстав для скасування чи часткового скасування застосованих заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 223, 247, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» Кривутенко Андрія Анатолійовича про часткове скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06.03.2020 року у справі №541/755/19 (об`єднана у справу №541/514/19) за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тишко Ірина Олександрівна про скасування державної реєстрації права власності, третя особа на стороні позивача яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пермус», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», Міністерство юстиції України - відмовити.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний термін апеляційної скарги.

Суддя: О. А. Морозовська