Рішення № 139801794, 15.09.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1366/21

Номер провадження 2/289/4/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі під головуванням судді Мельника О.В., за участі секретаря судових засідань Писаренко К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Осички" (місце знаходження / місце проживання: вул. Несененка, 50, с. Осички, Радомишльський р-н, Житомирська обл., 12241) третя особа: ОСОБА_2 , про скасування рішення про притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати незаконними та скасувати Рішення № 1 від 24 травня 2021 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та Рішення № 3 від 07 червня 2021 року про притягнення до матеріальної відповідальності.

Позов обґрунтований тим, що позивач з 01 січня 2016 року працює на посаді директора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ОСИЧКИ»), яке здійснює господарську діяльність у сфері виробництва сільськогосподарської продукції та використовує земельні ділянки на підставі договорів оренди.

У 2021 році позивачу стало відомо про державну реєстрацію припинення права оренди СТОВ «ОСИЧКИ» щодо окремих земельних ділянок на підставі додаткових угод про розірвання договорів оренди, які містять нібито підпис позивача. Позивач зазначає, що вказаних угод не укладав та не підписував.

Про зазначені обставини позивач повідомив єдиного учасника товариства, однак рішеннями від 24 травня 2021 року та 07 червня 2021 року його притягнуто відповідно до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.

Позивач вважає зазначені рішення незаконними та необґрунтованими, оскільки не вчиняв дій щодо розірвання договорів оренди та не порушував своїх трудових обов`язків. На підтвердження своїх доводів посилається на письмові пояснення орендодавців про неукладення ними відповідних додаткових угод, а також на ознаки технічного виготовлення окремих документів та використання печатки, яка товариством не використовувалася.

У зв`язку з цим позивач просить скасувати рішення єдиного учасника СТОВ «ОСИЧКИ» від 24 травня 2021 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та від 07 червня 2021 року про притягнення до матеріальної відповідальності.

Ухвалою від 30.07.2021 відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання сторони не з`явилися, надіславши до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Рішенням від 24 травня 2021 року № 1 учасника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ОСИЧКИ» ОСОБА_2 , який володіє 100 % статутного капіталу товариства, директора товариства, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани у зв`язку з припиненням права користування товариством низкою земельних ділянок і відповідні факти можуть мати своїм наслідком скорочення виробничої діяльності товариства та спричинення збитків.

Також Рішенням від 07 червня 2021 року учасника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ОСИЧКИ» ОСОБА_2 який володіє 100 % статутного капіталу товариства, директора ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі середнього місячного заробітку 13 667 грн. 50 коп.

Підставою зазначено припинення права користування товариством земельними ділянками, спричинення збитків згідно калькуляції у розмірі 102 282 грн. 10 коп. та скорочення виробничої діяльності товариства.

Згідно з копіями додаткових угод про розірвання договорів оренди землі від 12, 18 та 22 березня 2021 року, такі угоди укладені між СТОВ «ОСИЧКИ» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової технічної експертизи документів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 22990/33 від 13.11.2025, за результатами дослідження спірних документів експертом встановлено: що Додаткові угоди про розірвання Договорів оренди землі від 12.03.2021 року укладені від імені СТОВ «ОСИЧКИ» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не є копіями відповідних документів, а являють собою змонтовані документи, що виконанні за допомогою графічних редакторів комп`ютерних програм/копіювальної техніки з використанням одного й того ж фрагмента, який у графі «Код ЄДРПОУ 30797636 та підпис ОСОБА_1 » розділу «Реквізити сторін» складається із зображення підпису від імені ОСОБА_1 та зображення відтиску печатки від імені СТОВ «ОСИЧКИ».

Також Додаткові угоди про розірвання Договорів оренди землі від 22.03.2021 року укладені від імені СТОВ «ОСИЧКИ» та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та Додаткова угода про розірвання договору оренди землі від 18.03.2021 р., укладена від імені СТОВ «ОСИЧКИ» та ОСОБА_11 - не є копіями відповідних документів, а являються собою змонтовані документи, що виконанні за допомогою графічних редакторів комп`ютерних програм/копіювальної техніки з використанням одного й того ж фрагмента, який у графі «Директор підпис ОСОБА_1 » розділу «Реквізити сторін» складається із зображення підпису від імені ОСОБА_1 та зображення відтиску печатки від імені СТОВ «ОСИЧКИ».

З копії листів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 вбачається, що Додаткові угоди про розірвання договору оренди землі з СТОВ «ОСИЧКИ» вони не укладали та для державної реєстрації не подавали.

Відповідно до ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Статтею 148 КЗпП визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість.

Правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 травня 2022 року у справі №331/2395/20, від 27 квітня 2021 року у справі №461/8132/17, від 20 травня 2020 року у справі №754/4355/17, від 22 липня 2020 року у справі №554/9493/17 та інших.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року у справі №554/9493/17 зазначено, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 липня 2019 року у справі №487/1885/17 вказано, що підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно виявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Так, у оскаржуваних рішеннях відповідачем (роботодавцем) не зазначено, у чому полягає суть порушення за яке до позивача застосовано догану. Не вказано, які саме встановлені законом, посадовими інструкціями обов`язки позивач не виконував або виконував неналежним чином, тобто не зазначено, у зв`язку з невиконанням яких обов`язків позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Висновки учасника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ОСИЧКИ» ОСОБА_2 , який володіє 100 % статутного капіталу товариства про те, що внаслідок умисних дій директора ОСОБА_1 припинено право користування товариством низкою земельних ділянок, наслідком чого є спричинення збитків згідно калькуляції у розмірі 102 282 грн. 10 коп. та скорочення виробничої діяльності товариства, є передчасними і не підтверджуються матеріалами справи та спростовуються висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 22990/33 від 13.11.2025.

З висновку експерта вбачається, що Додаткові угоди про розірвання Договорів оренди землі від 12.03.2021, 18.03.2021 та 22.03.2021 року від імені директора СТОВ «ОСИЧКИ» ОСОБА_1 є підробними і доказів, які б не узгоджувались із висновком експерта матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Крім того, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Отже, належними та допустимими доказами не підтверджено вину позивача в невиконанні посадових обов`язків, не зазначено у наказі які саме посадові обов`язки порушив позивач, не надано належних та достовірних доказів, що дають підстави в своїй сукупності дійти висновку про правомірність накладеного дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

За таких обставин суд вважає, що оскаржувані рішення про застосування дисциплінарного стягнення прийняті без всебічного, повного та об`єктивного з`ясування фактичних обставин, які є підставою для застосування дисциплінарного стягнення, тому є незаконними та підлягають скасуванню, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Осички" третя особа: ОСОБА_2 , про скасування рішення про притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення учасника СТОВ «ОСИЧКИ» від 24 травня 2021 року про притягнення директора СТОВ «ОСИЧКИ» ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Визнати незаконним та скасувати рішення учасника СТОВ «ОСИЧКИ» від 07 червня 2021 року про притягнення директора СТОВ «ОСИЧКИ» ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності.

Стягнути з СТОВ «ОСИЧКИ» код ЄДРПОУ 30797636 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 1903,20 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК