Рішення № 139800467, 16.09.2026, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/2574/26

Провадження № 2/0158/1155/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Сіліч Ю.Л.,

за участю секретаря судового засідання - Оніщук Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" (далі - ТОВ "Деал Фінанс Груп") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 72627119 від 31.10.2022 (далі - Договір позики).

Позов мотивує тим, що 31 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" (далі - ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів") та ОСОБА_1 укладено Договір позики, який підписаний електронним підписом позичальника ІНФОРМАЦІЯ_3, за умовами якого позикодавець надав відповідачу кредит в розмірі 8500,00 грн строком на 14 днів із сплатою процентів у розмірі 2,5% в день.

ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" на виконання Договору позики передало відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 8500,00 грн за посередництвом платіжної системи ТОВ "ФК "Фінекспрес", яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку.

14.11.2022 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та відповідачем, за ініціативою останнього, укладено Додаткову угоду №8057031 до Договору позики №72627119, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 3 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 17 днів тобто до 17.11.2022 року). Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису T3uw36GBTN, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1).

Проте, відповідач належним чином свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 29197 грн 50 коп., з яких: 8500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 20697 грн 50 коп. - сума заборгованості за процентами.

03.04.2023 року ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Сіроко Фінанс" уклали договір факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за Договором позики.

05.12.2025 року ТОВ "Сіроко Фінанс" та ТОВ "Деал Фінанс Груп" уклали договір факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 за умовами якого до позивача перейшло право вимоги за Договором позики № 72627119 від 31.10.2022 р..

Просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором позики у розмірі 29197,50 грн, а також судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та 4500,00 грн витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 24.06.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

В період розгляду спрощеного позовного провадження по даній справі заяв, клопотань та заперечень у порядку ст. 182 ЦПК України, сторонами подано до суду не було. Крім того, відзиву на позовну заяву відповідачем до суду подано не було.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом установлено, що 31.10.2022 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено Договір позики, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора - DYgio3KT40. За умовами Договору позики ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" надає ОСОБА_1 позику в розмірі 8500,00 гривень (п. 2.1 Договору позики) строком на 14 днів (п. 2.2 Договору позики) з базовою процентною ставкою 2,5 % в день, зниженою процентною ставкою - 1% в день (п. 2.3 Договору позики).

ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" на виконання умов Договору позики 31.10.2022 року надало відповідачу кредит в сумі 8500,00 грн, перерахувавши на платіжну картку № НОМЕР_1 , указану відповідачем у реквізитах до Договору позики, що підтверджується довідкою ТОВ "ФК "Фінекспрес" № КД-000125703/ТНПП від 02.03.2026 р. та копією платіжної інструкції № 45710ed8-0f4b-4f04-82d9-415c75962530 від 31.10.2022 р..

14.11.2022 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та відповідачем, за ініціативою останнього, укладено Додаткову угоду №8057031 до Договору позики №72627119, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 3 (три) дні (в результаті чого строк кредитування складає - 17 днів тобто до 17.11.2022 року). Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису T3uw36GBTN, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1).

З наданого ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 за Договором позики установлено, що у відповідача перед первісним кредитором станом на 04.05.2023 року виникла заборгованість у сумі 29197,50 грн, з яких: 8500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 20697,50 грн - заборгованість за процентами. Крім того, з даного розрахунку заборгованості вбачається, що 14.11.2022 року відповідач ОСОБА_1 здійснив лише оплату заборгованості по процентах на суму - 255,00 грн..

В подальшому, між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Сіроко Фінанс" 03.04.2023 року укладено договір факторингу № 033-030423, відповідно до умов якого ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" за грошові кошти відступає ТОВ "Сіроко Фінанс" права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі прав вимог.

Згідно з реєстром прав вимог № 04/05/23 від 04.05.2023р. "Сіроко Фінанс" за договором факторингу № 033-030423 набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором позики в сумі 29197,50 грн, з яких: 8500,00 грн - сума заборгованості за тілом; 20697,50 грн - сума заборгованості за процентами.

Крім того, між ТОВ "Сіроко Фінанс" та ТОВ "Деал Фінанс Груп" 05 грудня 2025 року укладено договір факторингу № 05/12/25-01, відповідно до умов якого ТОВ "Сіроко Фінанс" за грошові кошти відступає ТОВ "Деал Фінанс Груп" права вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимог.

Згідно з реєстром прав вимог № 05/12/25 до договору факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 ТОВ "Деал Фінанс Груп" набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором позики в сумі 29197,50 грн, з яких 8500,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 20697,50 грн - сума заборгованості по процентах за користування позикою.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію" (далі - Закон).

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону (тут і далі - в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із ст. 12 Закону Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин електронна ідентифікація - це процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. При цьому ідентифікаційні дані особи - це унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. А сама процедура ідентифікації особи є використанням ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З долученої до матеріалів справи довідки про ідентифікацію встановлено, що ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" ідентифіковано ОСОБА_1 за посередництва системи BnkID НБУ та відправки одноразових ідентифікаторів - DYgio3KT40, T3uw36GBTN на електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач у реквізитах до Договору позики зазначено свої контактні дані, зокрема дату народження, серію паспорта, РНОКПП, адресу проживання, номер телефону, адресу електронної пошти, банківський рахунок та одноразовий ідентифікатор, який був надісланий ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" на вказану ним електронну пошту.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність позивачем факту укладення Кредитного договору між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 , а також отримання останнім грошових коштів за умовами Кредитного договору в сумі 8500,00 грн..

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем боргових зобов`язань перед ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Сіроко Фінанс" після переходу прав вимог до ТОВ "Деал Фінанс Груп".

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт укладення Договору позики, перехід прав вимог за кредитним договором до позивача, отримання ОСОБА_1 позики у розмірі 8500,00 грн, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині та стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості за основною сумою позики в розмірі 8500,00 грн.

Водночас, суд не погоджується з розміром нарахованих відсотків за Договором позики з огляду на таке.

Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема за кредитними договорами, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.

Зокрема, ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1056-1 ЦК України установлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Пунктом 2.2 Договору позики чітко встановлений строк дії договору 14 днів.

Разом з тим, згідно п. 1 Додаткової угоди № 8057031 від 14.11.2022 року до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72627119 від 31.10.2022, відповідач ініціював пролонгацію строку кредитування на 3 дні. Таким чином, сторони домовились продовжити строк позики та викласти п.п. 2.2. п. 2 Договору в новій редакції: «2.2. строк позики (строк Договору) 17 днів». У зв`язку зі зміною строку позики сторони домовились, дата повернення позики (останній день) - 17.11.2022 року.

З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування позикою поза межами строку дії договору є безпідставним, тому проценти за користування позикою за Договором позики повинні нараховуватися впродовж 17 днів, а саме з 31.10.2022 до 16.11.2022 включно.

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком № 1 до ДОГОВОРУ ПОЗИКИ (НА УМОВАХ ПОВЕРНЕННЯ ПОЗИКИ В КІНЦІ СТРОКУ ПОЗИКИ) № 72627119 від 31.10.2022 року, загальна вартість кредиту становить 9690,00 грн, з яких 8500, грн - сума позики, 1190,00 грн - проценти за користування позикою, нараховані упродовж 14 календарних днів.

А згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є Додатком № 1 до ДОГОВОРУ ПОЗИКИ (НА УМОВАХ ПОВЕРНЕННЯ ПОЗИКИ В КІНЦІ СТРОКУ ПОЗИКИ) № 72627119 ВІД 31.10.2022 (зі змінами, внесеними згідно додаткової угоди № 8057031 від 14.11.2022), загальна вартість кредиту становить 9945,00 грн, з яких 8500, грн - сума позики, 1445,00 грн - проценти за користування позикою, нараховані упродовж 17 календарних днів.

Таким чином, розмір відсотків, які слід сплатити відповідачу відповідно до умов Договору позики та додаткової угоди становить 1445,00 грн (8500,00х1%х17).

За наведених обставин, та враховуючи часткову сплату відповідачем процентів за позикою в сумі 255,00 грн., сума заборгованості за Договором позики, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 9690,00 грн, яка складається із суми позики в розмірі 8500,00 грн та відсотків за користування позикою у розмірі 1190,00 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 883 грн 59 коп (9690,00/29197,50*2662,40).

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, укладений між ТОВ "Деал Фінанс Груп" та адвокатом Ткаченко Ю.О.; копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2099 від 03.04.2018; витяг з акту № 8-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, відповідно до якого адвокат Ткаченко Ю.О. надала правову допомогу ТОВ "Деал Фінанс Груп" щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за Договором позики на загальну суму 4500 грн; платіжну інструкцію № 579942739.1 від 05.03.2026, відповідно до якого позивачем перераховано 193500 грн на рахунок адвоката Ткаченко Ю.О. в рахунок оплати за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 р. згідно з Актом приймання-передачі наданої правничої допомоги №8-ДІЛ від 16.02.2026 р. без ПДВ.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Тобто вказана судова практика є незмінною.

Таким чином, витрати за надану професійну правничу допомогу, які поніс позивач є реальними, доведеними, тобто такими, що підтверджені належними доказами, а тому підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідач доводів щодо неспівмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявив.

З огляду на викладене, частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1493 грн 45 коп. (9690,00/29197,50х4500,00).

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 1048-1050, 1077 ЦК України, суд

У Х В А Л И В

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" заборгованість за кредитним договором № 72627119 від 31.10.2022 року в розмірі 9690 (дев`ять тисяч шістсот дев`яносто) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" витрати на оплату судового збору в сумі 883 (вісімсот вісімдесят три) гривні 59 копійок.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» адреса: м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 40/3, Київської області, код ЄДРПОУ 44280974.

Представник позивача - адвокат Ткаченко Юлія Олегівна, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Текст рішення складений 16.09.2026 року.

Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч