Рішення № 139795100, 16.09.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3796/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу

В С Т А Н О В И В:

I. Рух справи

1.1. Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 38589,71 грн до відповідних бюджетів.

1.2. Ухвалою суду від 22.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), одноособово суддею О.В. Анісімовим.

1.3. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем подано не було, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

II. Обставини справи та аргументи сторін

2.1. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за даними інформаційної системи «Податковий блок» за відповідачем обліковується податковий борг з земельного податку з фізичних осіб у сумі 38589,71 грн, який виник унаслідок несплати грошового зобов`язання, нарахованого податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» № 445682-2410-2406-UA730606300000913011 від 16.07.2025.

2.2. Позивач посилається на те, що відповідачу раніше виставлялася податкова вимога форми «Ф» від 11.05.2023 № 0001249-1310-2413, яка вважається врученою платнику поштою 24.06.2023, а оскільки борг, охоплений цією вимогою, погашений не був, додаткова податкова вимога, з посиланням на абзац другий пункту 59.5 статті 59 ПК України, не надсилалася.

2.3. Позивач зазначає про дотримання строку звернення до суду, встановленого пунктом 102.4 статті 102 ПК України, а також про те, що інший позов до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав не подавався.

2.4. Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, заперечень проти позову та доказів погашення заборгованості суду не надав.

III. Обставини, встановлені судом

3.1. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , обліковується платником земельного податку з фізичних осіб за об`єктом нерухомості, розташованим у Чернівецькій області, Сторожинецькому районі, с. Чудей, що підтверджується інтегрованою карткою платника та розрахунком заборгованості, наявними в матеріалах справи.

3.2. За кодом платежу 18010700 (земельний податок з фізичних осіб, Чудейська територіальна громада) контролюючим органом нараховано, а відповідачем не сплачено грошове зобов`язання у розмірі 38589,71 грн, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» № 445682-2410-2406-UA730606300000913011 від 16.07.2025.

3.3. Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, загальна сума заборгованості відповідача станом на дату звернення до суду становить 38589,71 грн основного платежу, без нарахування штрафних санкцій та пені.

3.4. Судом встановлено, що відповідачу раніше виставлялася податкова вимога форми «Ф» від 11.05.2023 № 0001249-1310-2413, яка направлялася поштовим відправленням за податковою адресою платника та, з огляду на дані поштового повідомлення, вважається врученою відповідно до пункту 42.2 та абзацу другого пункту 42.5 статті 42 ПК України.

3.5. Оскільки після направлення (вручення) зазначеної податкової вимоги податковий борг відповідача погашений не був, додаткова податкова вимога позивачем не надсилалася, що відповідає вимогам абзацу другого пункту 59.5 статті 59 ПК України.

3.6. Судом враховано наявні в матеріалах справи відомості про припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємця 09.02.2022, проте зазначена обставина не звільняє відповідача від обов`язку, встановленого статтями 269, 270 ПК України, як власника земельної ділянки, сплачувати земельний податок з фізичних осіб, що не пов`язаний зі статусом суб`єкта підприємницької діяльності.

3.7. Доказів сплати податкового боргу, оскарження податкового повідомлення-рішення чи наявності обставин, що звільняють від відповідальності, відповідачем суду не надано.

3.8. Судом встановлено, що позивачем дотримано строк звернення до суду, встановлений пунктом 102.4 статті 102 ПК України; інший позов до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав не подавався.

IV. Релевантні джерела права та позиція суду

4.1. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

4.2. Статтею 269 ПК України платниками податку за землю визначено, зокрема, власників земельних ділянок, земельних часток (паїв).

4.3. Об`єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності (пункт 270.1 статті 270 ПК України).

4.4. Базою оподаткування, відповідно до пункту 271.1 статті 271 ПК України, є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

4.5. Згідно з пунктом 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами, які надсилають платнику до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком суми податку.

4.6. Відповідно до пункту 287.5 статті 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

4.7. Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі виникнення податкового боргу контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

4.8. Абзацом другим пункту 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася (збільшилася чи зменшилася), але податковий борг не був погашений у повному обсязі, додаткова податкова вимога не надсилається (не вручається).

4.9. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.04.2025 у справі № 320/31761/23, відповідно до якого законодавство не передбачає формування та направлення окремих податкових вимог при збільшенні або зменшенні суми податкового боргу після її первинного виникнення; первісна податкова вимога залишається чинною і поширюється на всю актуальну суму боргу, що існує на день погашення.

4.10. Пунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи; стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

4.11. Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника, у тому числі шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

4.12. Пунктом 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам.

4.13. Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючому органу надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах на суму податкового боргу або його частини.

4.14. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд встановив, що документи, якими оформлено виникнення податкового боргу відповідача, а також докази надсилання (вручення) податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення, підтверджують обґрунтованість заявлених позовних вимог.

4.15. Позовну заяву подано з дотриманням строку давності, встановленого пунктом 102.4 статті 102 ПК України, а доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

V. Висновки суду

5.1. Враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми права, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДПС у Чернівецькій області та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

5.2. Суд враховує принцип «належного урядування», сформульований, зокрема, у практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Серявін та інші проти України»), відповідно до якого судове рішення повинно містити мотиви, достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін, що судом і дотримано за результатами оцінки наявних у справі доказів.

VI. Розподіл судових витрат

6.1. Відповідно до пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну податкову політику, його територіальні органи в частині стягнення сум податкового боргу.

6.2. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до відповідного бюджету податковий борг у розмірі 38589 (тридцять вісім тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять) грн 71 коп.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013 код ЄДРПОУ ВП 44057187);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя О.В. Анісімов