Рішення № 139795050, 16.09.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/4808/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просить (з урахуванням заяви, про зміну предмета спору):

- скасувати рішення Міністерства оборони України закріплене в протоколах № 22/925 від 30 червня 2023 року та №28/975 від 28 липня 2023 року про призначення одноразової грошової допомоги: 9. Дружині та сину померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, старшого сержанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 29.06.2022 - в розмірі 1/3 частини від 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 620250 (Шістсот двадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. у рівних частках кожному;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, як члену сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 старшого сержанта, внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі 15 000 000 грн та здійснити виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням проведених виплат;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені витрати на оплату судового збору та на правничу допомогу.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що його батько ОСОБА_2 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Золоте Луганської області. Причиною смерті визначено хронічну ішемічну хворобу серця, при цьому, за висновком військово-лікарської комісії, захворювання та причина смерті пов`язані із захистом Батьківщини.

Позивач звертав увагу суду на те, що після смерті батька останньому виплачено двома платежами кошти по 310 125 грн, однак надалі виплати припинилися. Рішення про призначення допомоги, її розмір та підстави припинення виплат йому не повідомлялися. На адвокатський запит від 31 липня 2025 року Міністерство оборони України відповіді не надало.

На думку позивача, відповідно до статей 16, 16-1, 16-2, 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 він має право на одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю батька у розмірі 15 000 000 грн, яка підлягає розподілу між особами, які мають право на її отримання.

Позивач також вважає протиправним рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколами № 22/925 від 30 червня 2023 року та № 28/975 від 28 липня 2023 року, якими допомогу визначено у розмірі 620 250 грн, та просить зобов`язати відповідача призначити і виплатити йому належну частину одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому постановою № 168, з урахуванням проведених виплат.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову зазначив, що смерть ОСОБА_2 22.06.2022 року настала під час дії воєнного стану, однак не внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих під час бойових дій, а від захворювання, у зв`язку з чим відсутні передбачені законодавством підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.

Звертав увагу суду на те, що за заявою позивача від 16.01.2023 року останньому призначено одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975. (Заява форми 10 Положення затвердженого наказом МОУ №530 від 14.08.2014).

Також наголошував, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та зазначив, що обставини смерті військовослужбовця не відповідають умовам, визначеним пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168, оскільки документально не підтверджено причинно-наслідкового зв`язку смерті з пораненням, травмою, контузією чи каліцтвом, отриманими під час бойових дій.

У відзиві представником відповідача також наведено перелік питань, на які на думку відповідача, в рішенні суду має надавати відповідь саме суд.

3. Позивач подав до суду відповідь на відзив, в обґрунтування якої наведені переважно подібні аргументи, які викладені в позовній заяві.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

1. Ухвалою суду за клопотанням представника позивача поновлено строк звернення до суду та визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду. Відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

2. Ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідачав про залишення адміністративного позову без розгляду.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на підставі контракту від 10.01.2022 №4.

2. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер під час проходження військової служби та виконання бойового завдання у районі населеного пункту Золоте Луганської області, що підтверджується актом службового розслідування за фактом його смерті та іншими матеріалами справи.

3. Згідно зі свідоцтвом про смерть та довідкою про причину смерті, смерть ОСОБА_2 настала внаслідок хронічної ішемічної хвороби серця, яка протікала з явищами стенозуючого коронаросклерозу, кардіосклерозу та ускладнилася гострою недостатністю кровообігу.

4. Регіональною військово-лікарською комісією встановлено, що захворювання ОСОБА_2 та причина його смерті пов`язані із захистом Батьківщини.

5. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2969 від 23.06.2022 причиною смерті ОСОБА_2 була ішемічна хвороба серця, ускладнена гострою серцево-судинною недостатністю.

6. Зазначені обставини також підтверджуються актом службового розслідування, проведеного за фактом смерті військовослужбовця.

7. Судом також встановлено, що питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 вже розглядалося відповідною комісією Міністерства оборони України.

8. За результатами розгляду поданих позивачем документів комісією Міністерства оборони України прийнято рішення, оформлене витягом із протоколу засідання від 30.06.2023 № 22/975, про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

У подальшому зазначене питання повторно розглядалося комісією Міністерства оборони України, за результатами чого прийнято рішення, оформлене витягом із протоколу засідання від 28.07.2023 № 28/975.

9. На виконання зазначених рішень позивачу та іншому члену сім`ї померлого військовослужбовця призначено та виплачено одноразову грошову допомогу у загальному розмірі 620 250 грн, що становить відповідну частку від 750-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року.

Виплата зазначеної допомоги позивачу здійснювалася двома платежами 20.07.2023 та 18.08.2023, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими документами.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі змістом частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

2. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 2 цієї ж статті визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1);

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2);

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві (підпункт 3).

3. Підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Одноразова грошова допомога є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

Пунктом третім статті 16-2 Закону № 2011-XII визначено, що розмір та порядок призначення і виплати такої допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

4. Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 № 975, якою затвердив відповідний Порядок (далі - Порядок № 975, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У пунктах 4 та 5 Порядку № 975 визначено аналогічні пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII положення щодо категорій осіб, члени сімей яких набувають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті (загибелі) та аналогічні пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII положення щодо розміру одноразової грошової допомоги, яка виплачується членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Отже, Закон № 2011-XII та Порядок № 975 є нормативно-правовими актами, що регулюють призначення і виплату одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

5. Суд також звертає увагу на те, що абзац другий пункту 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII було викладено в новій редакції згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо окремих питань виплати одноразової грошової допомоги» від 16.07.2025 № 4546-IX (далі - Закон № 4546-IX), положення якого відповідно до розділу II «Прикінцеві положення» застосовуються з 24.02.2022. Однак, ці положення не змінюють необхідності встановлення передбачених законом умов для призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн у кожному випадку смерті військовослужбовця, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.

Зазначеною нормою встановлено, що розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, у тому числі під час перебування в полоні (крім випадків добровільної здачі в полон), становить 15 000 000 гривень.

6. Водночас, предметом даного спору є правомірність рішень Міністерства оборони України, оформлених протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Слід зазначити, що Закон № 4546-IX не слугував правовою підставою для прийняття оскаржуваного рішення Комісії.

Як убачається з пояснювальної записки до цього Закону, його мета полягала в уніфікації підходів до обчислення розміру виплат членам сімей військовослужбовців, які загинули або померли під час перебування в полоні, а також у врегулюванні деяких питань призначення одноразової грошової допомоги. З огляду на це, зазначені законодавчі зміни не змінюють правового регулювання спірних правовідносин, оскільки обставини цієї справи не пов`язані з перебуванням військовослужбовця в полоні.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

7. Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з пунктом 2 Постанови № 168 сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

8. Аналіз змісту пункту 2 Постанови № 168 свідчить про те, що Кабінет Міністрів України установив дві самостійні альтернативні підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн:

- загибель особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, зокрема, військовослужбовця, у період дії воєнного стану;

- смерть військовослужбовця внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

У другому випадку юридично значущим є не лише безпосередня причина смерті, зазначена в медичних документах, а насамперед встановлений належними та допустимими доказами прямий причинний зв`язок між смертю військовослужбовця та пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими за обставин, визначених абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168.

Тому слід відокремлювати випадки, коли захворювання є самостійною причиною смерті військовослужбовця, від випадків, коли смерть перебуває у прямому причинному зв`язку з документально підтвердженим пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони.

9. Отже, формальний зміст абзаців першого та шостого пункту 2 Постанови № 168 вказує на те, що Кабінет Міністрів України установив виплату одноразової грошової допомоги в однаковому розмірі 15 000 000 гривень при настанні одного і того ж наслідку - смерті особи, але залежно від її причин (загибель або в результаті поранення (контузії, травми, каліцтва)).

Такий підхід відповідає цільовому характеру підвищеної одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн, яка є винятковою соціальною гарантією воєнного часу та має застосовуватися лише за умов, прямо визначених законодавцем. Її розширене застосування без належної правової підстави призводило б до необґрунтованого навантаження на Державний бюджет України, у тому числі на видатки, пов`язані із забезпеченням обороноздатності держави.

При цьому, пункт 2 Постанови № 168 прямо не передбачав, що смерть військовослужбовця внаслідок захворювання є самостійною підставою для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн саме за абзацом шостим цього пункту, якщо не встановлено, що така смерть настала внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва.

10. Водночас такий висновок не означає, що смерть військовослужбовця від захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, не породжує права членів його сім`ї на соціальний захист. Така смерть може бути підставою для призначення одноразової грошової допомоги за Законом № 2011-XII та Порядком № 975, якщо встановлено передбачені цими нормативно-правовими актами умови.

Особливе значення для цієї категорії спорів має те, що нормативне регулювання після виникнення спірних правовідносин зазнавало змін. У зв`язку з цим необхідно визначати редакцію нормативно-правового акта, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, з урахуванням моменту виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема дати смерті військовослужбовця.

Тому при вирішенні спорів цієї категорії слід розмежовувати три правові ситуації:

- перша - загибель військовослужбовця у період дії воєнного стану за обставин, які охоплювалися пунктом 2 Постанови № 168 у відповідній редакції;

- друга - смерть військовослужбовця внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих за обставин, визначених абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168;

- третя - смерть військовослужбовця внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, яка може породжувати право на одноразову грошову допомогу за Законом № 2011-XII та Порядком № 975, але не охоплюється абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168 без установлення прямого причинного зв`язку з пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом (спеціальних умов, з якими законодавство пов`язує виникнення права саме на підвищену одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000 грн).

11. Відтак, суд при вирішенні даного спору враховує, що судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає, що висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а та від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23, про те, що пункт 2 Постанови № 168 не обмежує виплату одноразової грошової допомоги лише випадками смерті від поранення (контузії, травми чи каліцтва), а охоплює випадки смерті військовослужбовця в період воєнного стану, пов`язані із захистом Батьківщини, включаючи смерть від захворювання, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.

Суд звертає увагу також на те, що судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступила від таких висновків та сформувала наступні висновки:

Положення пункту 2 Постанови № 168 підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII та не можуть тлумачитися відокремлено від нього.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168, виникає у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті військовослужбовця, щодо якої встановлено причинний зв`язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони.

Сам по собі висновок військово-лікарської комісії про зв`язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для застосування пункту 2 Постанови № 168, якщо матеріалами справи не підтверджено обставин, з якими зазначена постанова пов`язує виникнення права на відповідну виплату.

Смерть військовослужбовця внаслідок захворювання не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги, якщо за медичними документами встановлено, що така смерть, незалежно від безпосереднього клінічного механізму її настання, перебуває у причинному зв`язку з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, визначених пунктом 2 Постанови № 168.

За відсутності підстав для застосування пункту 2 Постанови № 168 питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги вирішується відповідно до положень Закону № 2011-XII та Порядку № 975, з урахуванням установлених ними підстав та умов надання відповідних соціальних гарантій.

Застосовуючи ці висновки в контексті обставин справи, суд бере до уваги, що як встановлено з матеріалів справи, причиною смерті ОСОБА_2 була хронічна ішемічна хвороба серця, яка протікала з явищами стенозуючого коронаросклерозу, кардіосклерозу та ускладнилася гострою недостатністю кровообігу - причина смерті пов`язані із захистом Батьківщини.

Однак, саме по собі встановлення зв`язку захворювання та причини смерті із захистом Батьківщини не означає, що така смерть є загибеллю у розумінні абзацу першого пункту 2 Постанови № 168. За чинного законодавства поняття «загибель» має самостійне юридичне значення і не охоплює кожен випадок смерті військовослужбовця в період дії воєнного стану чи при виконанні обов`язків військової служби.

Водночас судом не встановлено та матеріали справи не містять доказів причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими саме під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів із національної безпеки і оборони.

За таких обставин передбачені пунктом 2 Постанови № 168 підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн відсутні.

13. Водночас члени сім`ї померлого військовослужбовця мають право на отримання соціальних гарантій та одноразової грошової допомоги у порядку та розмірах, визначених Законом № 2011-XII і Порядком № 975, а також, за наявності передбачених законом підстав, на реалізацію гарантій, запроваджених подальшими змінами до Закону № 2011-XII.

Суд бере до уваги, що смерть військовослужбовця від захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини або виконанням обов`язків військової служби, є обставиною, яка зумовлює особливо високий рівень соціального захисту членів його сім`ї. Водночас у межах цієї справи суд вирішує питання не про наявність у позивачів права на соціальний захист загалом, а про наявність спеціальних умов для виплати саме у розмірі 15 000 000 грн за тією правовою підставою, яка була покладена в основу заявлених вимог та оскарженого рішення суб`єкта владних повноважень.

14. Отже, суд дійшов висновку, що смерть військовослужбовця настала під час проходження військової служби та виконання бойового завдання, а його захворювання та причина смерті пов`язані із захистом Батьківщини.

Разом з тим, безпосередньою причиною смерті було захворювання, а доказів причинного зв`язку смерті з пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими під час захисту Батьківщини або участі у бойових діях, матеріали справи не містять.

Тому передбачені пунктом 2 постанови №168 підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн відсутні.

Водночас позивач має право на одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю батька на підставі Закону №2011-XII та Порядку №975, що підтверджується прийнятим Міністерством оборони України рішенням про призначення такої допомоги у розмірі 620 250 грн та фактичною її виплатою.

Наведений висновок суду узгоджується з правою позицію Верховного Суду, яка наведене в постанові від 16.06.2026 року в справі № 620/10029/24 в аналогічних правовідносинах, що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, суд застосовує до спірних правовідносин.

15. Отже, проаналізувавши наведене вище в контексті встановлених обставин у справі суд дійшов висновку про те, що рішення Міністерства оборони України, оформлені протоколами № 22/925 від 30 червня 2023 року та № 28/975 від 28 липня 2023 року, прийняті в межах повноважень, у спосіб та на підставі законодавства, що підлягало застосуванню, а тому підстав для їх скасування не встановлено.

Вимога про зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000 грн також є безпідставною, оскільки необхідні юридичні факти для застосування пункту 2 постанови № 168 відсутні.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії задоволенню не підлягають.

16. Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідачів, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

17. На підставі вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, у спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та Законами України, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

З огляду на те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, судом не вирішується питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснюється.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_3 );

Відповідач - Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ: 00034022).

Суддя О.В. Боднарюк