Ухвала суду № 139792997, 15.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/29716/23

УХВАЛА

15 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суду у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження звіт НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) та клопотання представника позивача про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

У проваджені Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року - скасовано, в частині висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, з прийняттям у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168. Зобов`язано НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) перерахувати ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168. В решті, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року - залишено без змін.

Ухвалою суду від 25.05.2026 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі № 420/29716/23 задоволено частково. Зобов`язано НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) подати протягом одного місяця з дати отримання копії даної ухвали звіт про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі № 420/29716/23. Попереджено НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Від НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) надійшов звіт, в якому представник зазначив, що НОМЕР_1 мобільним прикордонним загоном рішення П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 по справі № 420/29716/23 виконано в повному обсязі, а саме враховано суму додаткової винагороди передбаченої постановою № 168 у перерахунку компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, перерахувавши її чинним порядком встановленим наказом МВС № 558.

В обґрунтування поданого звіту представник військової частини НОМЕР_2 зазначив, що відповідно до картки на грошове забезпечення ОСОБА_1 на 2023 рік вбачається, що в останній місяць, позивач отримав додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях з розрахунку 100 000 грн в розмірі 48 387, 10 гривень, та з розрахунку 30 000 тис 27096 гривень 78 копійок. Дана додаткова винагорода була виплачена за липень та серпень місяці, що підтверджується витягами з наказів від 15.09.2023 № 229-ОС та 22.09.2023 №236-ОС. Витягами з наказів підтверджено фактичну участь у виконанні бойових завдань передбачених ОСОБА_1 за липень та серпень місяць із зазначенням дат. Згідно даних наказів військовослужбовцю було виплачено додаткову винагороду, на яку мав право військовослужбовець за липень та серпень місяці пропорційно часу виконанню бойових завдань. В даних витягах з наказів чітко зазначено за який період відбувається виплата (серпень місяць з 04-18 серпня з розрахунку 100 000 грн. 01-03 та з 19-28 серпня з розрахунку 30 000 грн. згідно наказу 236-ОС, 17-31 липня з розрахунку 30 000 грн. згідно наказу № 229-ОС). Суми зазначені в картці на грошове забезпечення та ті які вказані в наказах співпадають. З розрахунку 100 000 грн - 48387 гривень 10 копійок, та з розрахунку 30 000 тис 27096 гривень 78 копійок (сума 12 580,64 згідно наказу 236-ОС та 14 516,13 згідно наказу 229-ОС). Також, це зазначено в рапортах про виплату додаткової винагороди. Виходячи із вищевикладеного, ОСОБА_1 у вересні 2023 (останній місяць служби) отримав додаткову винагороду передбачену постановою №168 за попередні періоди, а отже за останній місяць служби, та відповідно на день виключення з військової частини права на отримання додаткової винагороди не мав. Таким чином, НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін, не порушуючи положення викладені у абзаці 3 пункту 6 частини 8 розділу V наказу № 558 для перерахунку компенсації днів невикористаної відпустки застосовував суму додаткової винагроди передбаченої постановою КМУ № 168, на яку мав право позивач на день виключення із списків особового складу 0 грн. За результатами перерахунку даної компенсації з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою № 168, сума до сплати вийшла 0 гривень 0 копійок.

Представником позивача подано заперечення щодо прийняття звіту, в обґрунтування яких зазначено, що згідно архівної відомості № 5 в вересні 2023 року (місяць звільнення та місяць набуття права на грошову компенсацію за невикористані дні відпусток) Позивачу нараховано 75483,88 грн. додаткової винагороди. Тобто саме в такому розмірі додаткову винагороду належить враховувати в складі грошового забезпечення, з якого обчислено грошову компенсацію за невикористані дні відпусток. Грошове забезпечення (без додаткової винагороди) у вересні 2023 року (місяць звільнення та місяць набуття права на грошову компенсацію за невикористані дні відпусток) складало 34529,00 грн. Відповідач нарахував та виплатив позивачу грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток за 42 дні щорічної основної відпустки та за 28 днів щорічної додаткової відпустки, виходячи із місячного грошового забезпечення без додаткової винагороди.

Також представник позивача вказує, що відповідач умисно та безпідставно обчислив таку доплату в розмірі 0 грн. а тому відповідач не виконав судове рішення та умисно уникає виконання судового рішення. Враховуючи, що відповідач до цього часу повністю не виконав рішення суду а саме не виплатив позивачу належні нараховані суми доплати грошової компенсації, позивач має право на встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Крім того, представник позивача вважає, що наявні підстави для накладення штрафу на відповідача у зв`язку з невиконанням рішення суду.

Представником НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону подано відповідь на заперечення на звіт, в якій наполягає на правомірності дій відповідача.

Оцінюючи наданий звіт, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Суд зазначає, що звіт складений з дотриманням ст. 382-2 КАС України.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Аналізуючи приписи наведених норм, суд приходить до висновку, що обов`язковою умовою для не прийняття звіту є: або відсутність обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення; або заходи, які вживаються відповідачем, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Натомість виконання судового рішення не в повному обсязі не є підставою для відмови у прийнятті звіту, якщо відповідачем суб`єктом владних повноважень доведено, що існують обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, а ним, в свою чергу, ужито всіх належних від нього заходів для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Отже, за результатом розгляду звіту судом може бути ухвалено рішення про прийняття звіту або про відмову у прийнятті звіту.

Суд зазначає, що звіт складений з дотриманням ст. 382-2 КАС України.

Судом встановлено, що попри висновки суду та зобов`язання відповідача перерахувати ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, відповідачем фактично не включено до розрахунку грошової компенсації за невикористану відпустку суму додаткової винагороди.

Щодо доводів представника військової частини НОМЕР_2 стосовно правильності розрахунку суми додаткової винагороди як « 0 грн», яка повинна бути включена до суми, з якої обраховується місячне грошове забезпечення позивача, суд зазначає таке.

На час нарахування та виплати грошової компенсації невикористаної щорічної відпустки та грошової компенсації невикористаної відпустки як учаснику бойових дій позивача діяла Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України № 558.

Пунктом 2 Інструкції 558, передбачено, що «місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія)».

Підпунктом 6 пункту 8 розділу V Інструкції 558 передбачено, що у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Отже, наведена норма передбачає врахування усіх складових грошового забезпечення, які належать військовослужбовцю за останньою займаною посадою, і не обмежує їх лише тими виплатами, що фактично нараховувалися безпосередньо у місяці звільнення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до архівної відомості № 1 за період з жовтня 2022 року по грудень 2022 року позивачу у листопаді та грудні 2022 року виплачено додаткової винагороди за постановою КМУ №168 від 28 лютого 2022 року в сумі 30 000,00 грн та 60 000,00 грн відповідно та індексацію грошового забезпечення. Відповідно до архівної відомості № 5 за період з січня 2023 року по вересень 2023 року позивачу виплачувались у вказаний період додаткова винагорода за Постановою КМУ №168 від 28 лютого 2022 року в сумі 31 612,90 грн у січні 2023 року та у сумі 100 000,00 грн у березні та квітні 2023 року.

Також в останній місяць, позивач отримав додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях з розрахунку 100 000 грн в розмірі 48 387, 10 гривень, та з розрахунку 30 000 тис 27096 гривень 78 копійок. Дана додаткова винагорода була виплачена за липень та серпень місяці 2023 року.

Враховуючи викладене, станом на день звільнення зі служби позивач щомісячно отримував додаткову винагороду передбачену постановою КМУ №168.

Отже, саме ця сума додаткової винагороди повинна бути включена відповідачем до складу місячного грошового забезпечення з якого обраховується компенсація днів відпустки позивача під час виконання рішення суду по цій справі, а не « 0», як помилково вважає відповідач, що є неналежним виконанням рішення суду, оскільки фактично змінює його зміст та не забезпечує досягнення мети судового захисту.

Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.

При цьому поданий Військовою частиною НОМЕР_2 звіт не містить доказів виплати позивачу грошових сум, визначених постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024, а також не підтверджує виконання зазначеного рішення саме у спосіб, встановлений його резолютивною частиною.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе прийняти поданий військовою частиною НОМЕР_2 звіт та одночасно встановити новий строк для подання звіту.

Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним установити строк для подання звіту 30 днів з дня отримання відповідачем цієї ухвали.

Суд також не вбачає підстав для накладення на командира військової частини НОМЕР_2 штрафу при розгляді цього звіту.

Керуючись ст.ст. 241-245, 248, 256, 295, 382-382-3 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти звіт НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі № 420/29716/23.

Встановити НОМЕР_1 мобільному прикордонному загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) новий строк для подачі звіту про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі № 420/29716/23 та зобов`язати подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали про встановлення нового строку для подання звіту.

Попередити НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зобов`язати НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) надати до суду відомості про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення (в тому числі наказ про призначення, відомості про персональні данні).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Марин П.П