Ухвала суду № 139792658, 16.09.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5867/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Притули К.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника Олександрійської міської ради про залишення позову без розгляду та про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради, Управління справами Олександрійської міської ради про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Олександрійської міської ради та Управління справами Олександрійської міської ради про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року відкрито провадження у справі №340/5867/26 та визначено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

15 вересня 2026 року представник Олександрійської міської ради подав клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з несплатою позивачем судового збору в установленому законом розмірі.

Клопотання обґрунтоване тим, що компенсація втрати частини доходів не належить до заробітної плати, а має самостійний компенсаційний характер, тому пільга, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», на заявлені вимоги не поширюється.

Представник відповідача зазначає, що позивач заявив вимогу майнового характеру про стягнення 266 920,68 грн та вимогу немайнового характеру про зобов`язання нарахувати і виплатити компенсацію, у зв`язку із чим мав сплатити судовий збір у загальному розмірі 4 000,41 грн.

Також 15 вересня 2026 року представник Олександрійської міської ради подав клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

На обґрунтування цього клопотання представник відповідача посилається на складність визначення норм матеріального права та правових висновків Верховного Суду, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, значний розмір заявленої до стягнення суми, необхідність забезпечення належного захисту інтересів територіальної громади та бюджетних коштів, а також поєднання в позові вимог майнового і немайнового характеру.

Розглянувши подані клопотання та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Щодо клопотання про залишення позову без розгляду

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Зміст заявлених позивачем вимог свідчить, що спір виник у зв`язку з нарахуванням та виплатою належних йому сум, пов`язаних із трудовими відносинами, зокрема компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі та компенсації за невикористану відпустку.

У постанові від 09 квітня 2026 року у справі №120/15898/23 Верховний Суд зазначив, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, є складовими заробітної плати.

Верховний Суд указав, що такі кошти мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, а спір про їх нарахування та виплату стосується заробітної плати працівника.

У постанові від 08 жовтня 2025 року у справі №320/7077/24 Верховний Суд дійшов висновку, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений частиною другою статті 235 КЗпП України, та середній заробіток у разі затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, передбачений статтею 236 КЗпП України, мають однакову юридичну природу, оскільки обидві норми гарантують працівникові оплату за час, протягом якого він з вини роботодавця не працював.

З огляду на це Верховний Суд констатував, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі стосуються стягнення належної працівникові заробітної плати.

Водночас посилання представника відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 травня 2026 року у справі №280/8933/24 не спростовує наведених висновків.

У справі №280/8933/24 Велика Палата Верховного Суду вирішувала питання про нарахування компенсації втрати частини доходу на суму додаткової винагороди військовослужбовця, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, та дійшла висновку, що така винагорода за конкретних обставин тієї справи мала разовий характер.

Натомість у справі, що розглядається, компенсація втрати частини доходу заявлена у зв`язку з порушенням строків виплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі. Тому правовідносини у справі №280/8933/24 не є подібними до правовідносин у цій справі в частині юридичної природи доходу, на який позивач просить нарахувати компенсацію.

Вимога про виплату компенсації за невикористану відпустку також пов`язана з оплатою праці та належними працівникові виплатами, які роботодавець зобов`язаний провести у зв`язку з трудовими відносинами.

За таких обставин підстав для висновку, що позивач зобов`язаний сплатити судовий збір за заявлені вимоги, суд не встановив.

Крім того, вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання нарахувати і виплатити відповідні суми становлять єдиний спосіб захисту порушеного права позивача та не утворюють самостійних об`єктів справляння судового збору лише через поєднання способів захисту майнового і немайнового характеру.

Окремо суд зазначає, що запропонований відповідачем процесуальний наслідок не відповідає встановленому КАС України порядку.

Пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України, а не пунктом 1 цієї частини, як помилково зазначено у клопотанні, передбачено залишення позову без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, установлений судом.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів із дня вручення ухвали.

Лише у разі неусунення позивачем недоліків позовної заяви в установлений судом строк позовна заява залишається без розгляду на підставі частини п`ятнадцятої статті 171 та пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.

Отже, навіть установлення після відкриття провадження факту несплати судового збору не є підставою для негайного залишення позову без розгляду без попереднього надання позивачу строку для усунення такого недоліку.

У цій справі суд не постановляв ухвали про залишення позову без руху після відкриття провадження та не встановлював позивачу строку для сплати судового збору. Відповідно, передбачені пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України процесуальні умови для залишення позову без розгляду відсутні.

З огляду на викладене клопотання представника Олександрійської міської ради про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, якщо немає клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням сторони або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Пунктом 2 частини шостої статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного і всебічного встановлення обставин справи.

За частиною восьмою статті 262 КАС України під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи.

Предметом спору є наявність правових підстав для нарахування і виплати позивачу компенсації втрати частини доходу та компенсації за невикористану відпустку. Обставини, які мають значення для вирішення спору, можуть бути встановлені на підставі письмових доказів, судових рішень, документів щодо нарахування і виплати відповідних сум, розрахунків та письмових пояснень учасників справи.

Наявність різних правових позицій сторін щодо застосування норм матеріального права сама по собі не зумовлює необхідності проведення судового засідання. Правова кваліфікація спірних відносин та вибір норм права, які підлягають застосуванню, належать до повноважень суду.

Посилання відповідача на значний розмір заявленої до стягнення суми та необхідність захисту бюджетних коштів також не свідчать про неможливість повного й усебічного розгляду справи за наявними письмовими матеріалами. Процесуальний закон не ставить форму розгляду справи в залежність від джерела фінансування можливого виконання судового рішення.

Поєднання взаємопов`язаних вимог майнового та немайнового характеру не доводить складності справи, яка вимагала б заслуховування усних пояснень учасників.

Відповідачі не позбавлені можливості викласти всі аргументи, заперечення, правові позиції та надати докази у відзиві, запереченнях і додаткових письмових поясненнях. Розгляд справи без повідомлення сторін не обмежує їхніх процесуальних прав та не порушує принципу змагальності.

Клопотання не містить посилань на конкретні обставини, які неможливо або істотно складно встановити на підставі письмових доказів, не обґрунтовує необхідності допиту свідків чи безпосереднього дослідження інших доказів у судовому засіданні.

Тому характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням учасників справи.

У разі виникнення під час розгляду справи необхідності заслухати усні пояснення учасників суд не позбавлений права з власної ініціативи призначити судове засідання з їх повідомленням.

З огляду на викладене клопотання представника Олександрійської міської ради про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 171, 240 243, 248, 256, 262, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Олександрійської міської ради про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду відмовити.

У задоволенні клопотання представника Олександрійської міської ради про розгляд адміністративної справи №340/5867/26 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовити.

Продовжити розгляд адміністративної справи №340/5867/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА