Ухвала суду № 139792076, 10.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

10 вересня 2026 року м. Київ № 320/23096/26

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Жука Р.В., суддів: Білоноженко М.А., Діски А.Б., за результатами проведення підготовчого засідання в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України

третя особа Адміністрація державної прикордонної служби України

про визнання протиправними та нечинними в частині Правил №57 та Порядку №560,

УСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, третя особа - Адміністрація державної прикордонної служби України, про визнання протиправними та нечинними в частині Правил №57 та Порядку №560.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за загальними правилами позовного провадження.

13.08.2026 до суду від Кабінету Міністрів України надійшло клопотання про продовження строку, встановленого судом на подання відзиву на позовну заяву, в якому просили продовжити Кабінету Міністрів України строк на подання відзиву на позовну заяву та доказів у справі № 320/23096/26 до наступного підготовчого засідання, яке відбудеться 27.08.2026. В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що станом на момент подання клопотання із Секретаріату Кабінету Міністрів України, як органу який забезпечує організаційно-технічне, інформаційне забезпечення діяльності Уряду, до Міністерства юстиції України, як органу який відповідно до статті 37 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», забезпечує представництво (самопредставництво) інтересів Кабінету Міністрів України в судах України не надійшли належним чином засвідчена копії оскаржуваних постанов Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 та від 16.05.2024 № 560, а також документи, які можуть бути використанні, як докази у вказаній справі, що у свою чергу унеможливлює їх вивчення та опрацювання, в межах строку, визначеного в ухвалі Суду, для підготовки правової позиції у відзиві на позовну заяву. Тому, відсутність зазначених вище матеріалів унеможливлює підготовку особою, яка діє від імені та в інтересах Відповідача у справі, відзиву на позовну заяву, та подання належним чином засвідчених копій оскаржуваних постанов Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 та від 16.05.2024 № 560, а також інші документи, які можуть бути використанні, як докази у вказаній справі у строк, встановлений процесуальним законодавством.

До суду від позивача надійшли заперечення на клопотання Кабінету Міністрів України від 13.08.2026 про продовження процесуального строку та заява про недобросовісну процесуальну поведінку відповідача.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук Р.В., Білоноженко М.А. та Діска М.А.

Підготовче засідання призначене на 27.08.2026, не відбулося у зв`язку з перебуванням одного з членів колегії суддів у відпустці. Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося. Наступне підготовче засідання призначене на 10.09.2026.

28.08.2026 від позивача надійшла заява, в якій серед іншого позивач просив суд провести підготовче засідання, призначене на 27.08.2026 о 14:00, та весь подальший розгляд справи без особистої участі позивача ОСОБА_1 на підставі наявних у справі письмових матеріалів.

03.09.2026 до суду від Кабінету Міністрів України надійшло клопотання про залучення до участі у справі Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України, Міністерство внутрішніх справ України та Міністерство оборони України, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову, на стороні відповідача. В рішення у справі № 320/23096/26, стосується та впливає на права, обов`язки та повноваження МВС, Мінсоцполітики та Міноборони, як на органів, на яких покладено здійснювати функції щодо приведення у відповідність нормативно-правових актів Уряду України, у відповідній сфері, та які несуть відповідальність за реалізацію вказаних функцій, шляхом розроблення проєктів актів КМУ про внесення до них змін.

Також, 03.09.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій останній просив суд поновити Кабінету Міністрів України строк на подання відзиву на позовну заяву та доказів у справі № 320/23096/26 та врахувати клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву та доказів у справі, яке наявне в матеріалах справи.

04.09.2026 до суду від Кабінету Міністрів України надішли докази для приєднання до матеріалів справи, в загальній кількості 749 арк.

10.09.2026 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про залучення третіх осіб. В обґрунтування вказаних заперечень зазначено, що КМУ посилається на те, що предметом цієї справи не є законність дій цих міністерств. Предметом спору є законність нормативних положень, прийнятих Кабінетом Міністрів України. Автор проекту нормативного акта і суб`єкт, який прийняв нормативний акт, не одне й те саме. Сам факт підготовки проєкту не створює самостійного права міністерства на збереження прийнятої Кабінетом Міністрів норми. Міністерство оборони та Міністерство внутрішніх справ не є адресатами оспорюваного другого речення пункту 17. Судове рішення не визнаватиме дії Міністерства протиправними і не вирішуватиме питання про його відповідальність.

Фіксація підготовчого засідання, призначеного на 10.09.2026, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, не проводилась.

Суд, дослідивши матеріали справи та заявлене клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву, дійшов до наступного висновку.

У відповідності до частини 5 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до приписів частини 1, 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначено у частинах 1 та 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд враховує, що відзив на позовну заяву є різновидом заяв по суті справи, подання якого є правом учасника справи (частини друга, четверта статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України), та в якому відповідач, як правило, викладає свої заперечення щодо позову із посиланням на відповідні докази та норми права.

Тобто по своїй суті відзив це інструмент доведення відповідачем до суду своєї позиції (доводів, заперечень, спростувань) щодо суті спірних правовідносин та предмету спору. А для справ, розгляд яких здійснюється у письмовому провадження за відсутності сторін, - це фактично єдина можливість викласти свої аргументи щодо позову.

Право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України й статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа могла скористатись своїм правом висловити свою позицію щодо позову.

Так, у справі «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; пункт 30).

Отже, право на доступ до суду, на змагальний розгляд і на ефективний засіб захисту права є основоположними правами осіб, які гарантуються Конвенцією. Попри свою важливість, цілі досягнення ефективності та прискорення здійснення судочинства не виправдовують порушення цих прав.

Суд також враховує, що строк на подання відзиву пропущено на незначний період часу, при цьому поданий відповідачем відзив містить виклад правової позиції щодо предмета спору.

За цих обставин обмеження в праві подачі відзиву не буде відповідати загальним засадам справедливого судового розгляду, з огляду на об`єктивні чинники, на які посилається відповідач.

Також суд враховує те, що пріоритетним є вирішення справи на засадах змагальності та з`ясування всіх обставин справи, а не дотримання надмірного формалізму.

Про наведене, зокрема, було наголошено Верховним Судом у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, в якій суд вказав, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України.

З огляду на необхідність забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, а також з метою надання можливості сторонам реалізувати процесуальні права в повному обсязі, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення відповідачу строку на подання відзиву та прийняття його до розгляду судом.

Розглянувши заява про вступ у справу в якості третьої особи, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку про те, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України, Міністерство внутрішніх справ України та Міністерство оборони України, а тому є підстави для залучення останніх в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Враховуючи зазначене, керуючись статтями 49, 121, 123, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Поновити Кабінету Міністрів України процесуальний строк на подання відзиву у справі №320/23096/26 та прийняти до розгляду судом відзив на позовну заяву.

2. Клопотання Кабінету Міністрів України про залучення до участі у справі третіх осіб - задовольнити.

3. Залучити до участі у справі Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України, Міністерство внутрішніх справ України та Міністерство оборони України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на сторона відповідача.

4. Запропонувати третім особам подати до суду протягом 10-ти днів з дня отримання даної ухвали письмові пояснення з приводу предмету позову, разом із доказами направлення таких пояснень учасникам справи.

5. Копію ухвали направити учасникам справи разом із повісткою про виклик у судове засідання.

Відповідно до статті 294, частин другої та третьої статті 93 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження даної ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя Р.В. Жук

Судді: М.А Білоноженко

А.Б. Діска

повний текст ухвали виготовлено 16.09.2026.