Ухвала суду № 139792040, 15.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 вересня 2026 року м. Київ № 320/64763/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Національної поліції України до ОСОБА_1 про стягнення вартості однострою,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася Національна поліція України (адреса Україна, 01601, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10, ЄДРПОУ 40108578) до ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Національної поліції України (ідентифікаційний код юридичної особи 40108578; вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601) 3 987,96 грн (три тисячі дев`ятсот вісімдесят сім гривень дев`яносто шість копійок) вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року відкрите провадження в адміністративній справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

На адресу суду надійшло клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку на звернення до суду.

Згідно з ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Необхідно зазначити, що строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті.

До позовної заяви позивачем не долучена заява про поновлення строків на звернення до суду.

В той же час, у позовній заяві, позивач просить суд поновити строк звернення до суду з позовом.

Таку вимогу позивач обґрунтовує тим, що: внесення змін до Порядку наказом N 288 (яким було визначено, що підрозділ правового (юридичного) забезпечення за місцем звільнення із служби організовує претензійну та позовну роботу у разі непогашення суми відшкодування поліцейським, якого звільнено із служби в поліції) відбулося в період дії правового режиму воєнного стану в Україні; на час дії воєнного стану територіальні органи та структурні підрозділи центрального органу управління Національної поліції України переведено на посилений варіант службової діяльності, значно збільшено кількість завдань, покладених на територіальні органи та структурні підрозділи центрального органу управління Національної поліції України по наданню відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації; зважаючи на існуючі обмеження та перешкоди, які встановлені під час вказаного особливого правового режиму; задля забезпечення права Позивача на звернення до Суду, враховуючи постанову Верховного Суду від 29.09.2022 у справі N 500/1912/22 щодо уникнення судами надмірного формалізму в питання строків звернення.

Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною. Саме по собі посилання на воєнний стан не може свідчити про неможливість виконувати процесуальні права та обов`язки вчасно.

З урахуванням зазначеного, суддя вважає вказані доводи позивача безпідставними, оскільки вони не містять належного обґрунтування, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом через запровадження воєнного стану в Україні.

При цьому, як справедливо зазначає відповідач підстави для звернення позивача до суду виникли у 2021 році, тоді як позов подано лише у 2025 році, тобто з істотним пропуском установленого процесуального строку.

Так, в ухвала від 16.03.2018 року у справі № 808/418/17 Верховний Суд зазначав, що внутрішні організаційні труднощі щодо своєчасного виконання процесуальних обов`язків не є поважною причиною пропуску строку на звернення до суду.

Так, дійсно у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан. Однак, жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду саме через обмеження, впроваджені у зв`язку з введенням воєнного стану, військовою агресією російської федерації проти України або з виконанням обов`язків служби (відрядження співробітників у зону бойових дій, відсутність поруч засобів зв`язку, відділень поштового зв`язку тощо) позивач суду не надав.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Відтак суд вважає, що саме по собі введення воєнного стану та проходження військової служби не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду і не може бути самостійною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки позивач не вказав обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду саме у зв`язку із введенням воєнного стану або несенням служби.

Встановлення наявності або відсутності факту порушеного права здійснюється під час розгляду справи судом по суті лише у випадку своєчасного звернення до суду або у випадку пропуску строку з поважних причин (постанова ВС від 12.09.2019 №826/3318/17).

Початок перебігу строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Сучасна судова практика сформувала такі критерії поважності причин пропуску строку на звернення до суду: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування (постанова ВС від 27.11.2018 № 473/2236/17).

Також, суд має враховувати наступні підходи ЄСПЛ до поновлення строків: 1) поновлення пропущеного строку є порушенням принципу правової визначеності, тому має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, 6) враховувати можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Отже, поновлення строку це виняток з загального правила, тому потребує докладного обґрунтування.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (постанова ВП ВС від 20.11.2019, № 9901/405/1).

Тобто, особа повинна також довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права (постанова ВС України від 16.11.2016 №6-2469цс16).

Тому, тягар доведення, що особа не могла знати про порушення її прав лежить саме на такій особі.

Крім цього, як зазначав суд вище, одним з критеріїв поважності причин пропуску строку на звернення до суду є обставини, які виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

До суду позивач звернувся у грудні 2025 року, тобто чотири роки після закінчення спірного періоду.

Тому, суд зауважує, що необізнаність позивача з нормами законодавства не може свідчити про поважність причин пропуску такого строку, оскільки вказана обставина не є незалежною від його волі та не пов`язана з дійсними істотними перешкодами та труднощами. За виявлення належної активності та небайдужості, існувала об`єктивна можливість реалізувати своє право на оскарження у встановлений законом строк.

За наведених обставин судом вбачається, що позивач не обґрунтував поважність пропуску строку звернення до суду в такій мірі щоб вирішити питання про відкриття провадження.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені, у п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права.

Керуючись статтями 122, 123, 160 - 162, частиною 1, 2 статті 169, статтями 241-243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Національної поліції України до ОСОБА_1 про стягнення вартості однострою залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

У зв`язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв`язку або нарочно у паперовому вигляді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.