Ухвала суду № 139790018, 14.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21958/20

Провадження № 2/761/146/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Аббасової Н.В.,

за участю секретаря: Сухини А.С.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року позивачка звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом.

22.07.2020 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Рибаку М.А.

31.07.2020 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Рибака М.А. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

На підставі розпорядження № 01-08-482 від 16.06.2023 року щодо повторного автоматизованого розподілу справи № 761/21958/20 за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О., у зв`язку із тим, що суддю Рибака М.А. наказом голови суду від 06.06.2023 № 02-04-К-159 відраховано зі штату суддів Шевченківського районного суду м. Києва у зв`язку зі звільненням за власним бажанням відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 06.06.2023 № 615/0/15-23, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2023 року матеріали позову передані на розгляд судді ОСОБА_3.

На підставі розпорядження № 01-08-1138 від 19.03.2026 року щодо повторного автоматизованого розподілу справи № 761/21958/20 за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О., у зв`язку із тим, що суддю ОСОБА_3. наказом голови суду від 05.02.2025 № 02-04-К-27 відраховано зі штату суддів Шевченківського районного суду м. Києва у зв`язку із звільненням у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 04.02.2025 № 171/0/15-25, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2026 року матеріали позову передані на розгляд судді Аббасовій Н.В.

Ухвалою суду від 23.03.2026 року вказану цивільну справу прийнято до провадження судді Аббасової Н.В., розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання сторони не з`явились, повідомлені належним чином про дату та час розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов слід залишити без розгляду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи в судові засідання, призначені на 09.07.2026 та 14.09.2026 позивачка, будучи належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, повторно не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд за її відсутності до суду не направила.

Вимогами ч.5 ст.223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічні положення містяться в п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України, якими передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У частинах першій, другій та четвертій статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Також, суд враховує, що інформація стосовно слухання судом справи є публічною та розміщується на офіційному сайті Шевченківського районного суду м. Києва в мережі Інтернет.

У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Крім того, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон ЕліментаріяСандерс проти Іспанії"(AlimentariaSanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того аналіз норм ст. 223, 257 ЦПК України вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Водночас, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі № 310/12817/13.

Також суд враховує, що вказана цивільна справа тривалий час перебуває провадженні суду, а також те, що позивач, як найбільш зацікавлена особа в розгляді даної справи, мала право бути присутнім в судовому засіданні особисто, укласти договір з представником.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачка належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи повторно не з`явилася, свого представника не направила, що, в свою чергу, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог ст. 257 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 260, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП - залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н.В. Аббасова