Ухвала суду № 139789829, 20.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/7285/26

Провадження №2/760/13813/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Маковчик К.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «Науково-виробнича компанія «Техавіаком» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «НВК «Техавіаком», в якому просить суд:

- визнати незаконним наказ №52-К та зобов`язати змінити підставу звільнення на ч.3 ст.38 КЗпП,

- зобов`язати відповідача подати до реєстру ПФУ відомості про звільнення за ч.3 ст.38 КЗпП,

- стягнути з відповідача на користь позивача 154374,44 грн основного боргу та вихідної допомоги,

- стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку з 13 лютого 2026 року по день ухвалення рішення суду, що станом на 28 лютого 2026 року становить 10647,45 грн,

- стягнути моральну шкоду у розмірі 20000 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2026 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою від 17 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

06 квітня 2026 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача 209964,98 грн, з яких:

- заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 93996,09 грн;

- вихідну допомогу у розмірі 62432,79 грн;

- середній заробіток за 26 робочих днів затримки у розмірі 25166,70 грн;

- компенсацію за 12 днів відпустки у розмірі 8369,40 грн;

- моральну шкоду у розмірі 20 000 грн;

- судові витрати. До заяви додано квитанцію про сплату судового збору.

Таким чином, у встановлений ухвалою строк недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

29 серпня 2026 троку до суду позивача ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій просить суд стягнути з ТОВ «НВК «Техавіаком» на користь позивача

- заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 93996,09 грн;

- вихідну допомогу у розмірі 62432,79 грн;

- компенсацію за 12 днів відпустки у розмірі 7970,64 грн;

- середній заробіток 129 робочих днів затримки (за 6 місяців) у розмірі 124865,55 грн;

- моральну шкоду у розмірі 20 000 грн;

- інфляційні втрати та 3% річних до 24.03.2026 року 2007,21 грн;

- 3% річних з 25.03.2026 року по 12.08.2026 року у сумі 1905,23 грн;

- компенсацію втрати частини доходів у сумі 1400 грн, що разом становить 314577,51 грн.

Дослідивши подану заяву, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 3 ст.279 ЦПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Відповідно до ч.5 ст.49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Однак, до заяви не додано докази направлення копії такої заяви іншим учасникам справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заяву про збільшення розміру позовних вимог ОСОБА_1 від 29 липня 2026 року необхідно повернути позивачу на підставі ч.5 ст.49 ЦПК України.

Крім того, загальні положення ЦПК України вказують, що підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Предмет позову це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.

Суд звертає увагу, що Верховним Судом у постанові від 09 липня 2020 року у справі №922/404/19 зроблено висновок: позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під видом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається, і Верховний Суд вказує, що, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Отже під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

У разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Як вбачається із заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить стягнути інфляційні втрати та 3% річних до 24.03.2026 року у сумі 2007,21 грн; 3% річних з 25.03.2026 року по 12.08.2026 року у сумі 1905,23 грн; а також компенсацію втрати частини доходів у сумі 1400 грн, які є новими позовними вимогами, адже такі вимоги були відсутні у позовній заяві та в заяві про усунення недоліків позовної заяви.

Відтак, із заяви про збільшення позовних вимог від 29 липня 2026 року вбачається зміна підстав та предмету позову, оскільки заявлені у цій заяві вимоги про стягнення інфляції, 3% річних та компенсації втрати частини доходів є новими позовними вимогами. Указані обставини є підставою для відмови у прийнятті заяви про заяви про збільшення позовних вимог, що не позбавляє позивача права на звернення до суду з такими вимогами шляхом подання до суду нової позовної заяви.

Керуючись ст. 43, 49, 260, 261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву про збільшення розміру позовних вимог ОСОБА_1 від 29 липня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «Науково-виробнича компанія «Техавіаком» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова