Ухвала суду № 139789702, 15.09.2026, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/9344/26

ун. № 759/25141/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42024112320000072 від 05.08.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Лютіж, Вишгородського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 240 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 .

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на наступне.

Відповідно до вимог статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 4 Кодексу України про надра (далі - Кодекс) передбачено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами.

Права та обов`язки користувача надр виникають з дня, наступного за днем внесення інформації про спеціальний дозвіл на користування надрами до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами, якщо в такому спеціальному дозволі не передбачено більш пізній строк, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою.

Відповідно до частини першої статті 23 Кодексу землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов`язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 метрів.

Досудовим розслідуванням встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вважав, що на відповідних земельних ділянках залягає торф, та мав намір здійснювати його видобування без спеціального дозволу з метою подальшої реалізації на земельних ділянках з кадастровими номерами 3210900000:03:002:0049, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , площею 1,7489 га, з цільовим призначенням код 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 3210900000:03:002:3003, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , площею 0,5288 га, з цільовим призначенням код 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 3210900000:03:002:3001, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , площею 0,48 га, з цільовим призначенням код 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 3210900000:03:002:0062, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , площею 0,7015 га, з цільовим призначенням код 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 3210900000:03:002:0063, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , площею 0,0385 га, з цільовим призначенням код 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, 3210900000:03:002:0051, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_9 , площею 1,499 га, з цільовим призначенням код 02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, що розташовані у межах Ірпінської міської територіальної громади Бучанського району Київської області та мають спільні межі і утворюють собою єдину територію.

Так, у 2024 році, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне видобування без спеціального дозволу породи, яку він вважав торфом, з метою її подальшої реалізації, про що він повідомив ОСОБА_7 та ОСОБА_10 і залучив їх до реалізації зазначеного умислу.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне видобування корисної копалини без спеціального дозволу з метою її подальшої реалізації, протягом 2024-2025 років, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб, залучив до реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_7 , яка, достовірно знаючи, що ФОП ОСОБА_4 не має спеціального дозволу на видобування корисної копалини, заздалегідь погодилася сприяти вчиненню кримінального правопорушення та здійснювала ведення бухгалтерського обліку господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 , виготовлення від його імені первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних, рахунків на оплату, товарно-транспортних накладних та ін.), отримувала на власний банківський рахунок грошові кошти за реалізацію видобутої корисної копалини, а також ОСОБА_10 , яка, достовірно знаючи, що ФОП ОСОБА_4 не має спеціального дозволу на видобування корисної копалини, заздалегідь погодилася сприяти вчиненню кримінального правопорушення та здійснювала пошук покупців видобутої корисної копалини шляхом створення інтернет-сторінки ІНФОРМАЦІЯ_2 та сторінки в соціальній мережі «Facebook», на яких розмістила рекламні оголошення про продаж видобутої корисної копалини під найменуванням «торф», а також вела перемовини з потенційними покупцями щодо цінової пропозиції, обсягів та адреси доставки придбаної корисної копалини. ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою отримання неправомірної вигоди, не маючи передбачених законодавством України дозвільних документів на видобування корисних копалин та повноважень на проведення таких робіт, всупереч вимогам ст. 13 Конституції України, ст.ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 19, 56 Кодексу України «Про надра», організував незаконне видобування корисної копалини на земельних ділянках з кадастровими номерами 3210900000:03:002:0049, 3210900000:03:002:3003, 3210900000:03:002:3001, 3210900000:03:002:0062, 3210900000:03:002:0063, 3210900000:03:002:0051, що розташовані у межах Ірпінської міської територіальної громади Бучанського району Київської області та мають спільні межі і утворюють собою єдину територію, яку помилково вважав торфом.

ФОП ОСОБА_4 спеціального дозволу на користування надрами не отримував. У межах земельних ділянок з кадастровими номерами 3210900000:03:002:0049, 3210900000:03:002:3003, 3210900000:03:002:3001, 3210900000:03:002:0062, 3210900000:03:002:0063, 3210900000:03:002:0051 спеціальні дозволи на користування надрами відсутні, родовища корисних копалин на зазначених земельних ділянках Державним балансом запасів корисних копалин України не обліковуються.

З цією метою ОСОБА_4 , використовуючи самоскид марки «TATRA 815» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 , вантажний автомобіль марки «КРАЗ 65032» д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 , вантажний автомобіль марки «КАМАЗ 5511» д.н.з. НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 , вантажний автомобіль марки «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4 , екскаватор марки «O&K MH5» д.н.з. НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_4 , екскаватор марки «ATLAS 1504LC» д.н.з. НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_11 , навантажувач марки «Liebherr L531» д.н.з. НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_4 , до кермування якими залучив вільнонайманих працівників, організував та забезпечив проведення робіт з видобування корисної копалини на вказаних земельних ділянках, унаслідок чого без спеціального дозволу на користування ділянкою надр фактично було видобуто сапропель - корисну копалину місцевого значення - загальним об`ємом 16 411 куб. м, що за встановленої щільності 1050 кг/куб. м відповідає масі 17 231,55 т.

Відповідно до висновку лабораторних досліджень, ґрунтова суміш, видобута на земельних ділянках з кадастровими номерами 3210900000:03:002:0049, 3210900000:03:002:3003, 3210900000:03:002:3001, 3210900000:03:002:0062, 3210900000:03:002:0063, 3210900000:03:002:0051, що розташовані у межах Ірпінської міської територіальної громади Бучанського району Київської області, є мінерально-органічною осадовою породою - сапропелем, який належить до корисних копалин місцевого значення відповідно до Переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. № 827.

Фактично видобута на земельних ділянках з кадастровими номерами 3210900000:03:002:0049, 3210900000:03:002:3003, 3210900000:03:002:3001, 3210900000:03:002:0062, 3210900000:03:002:0063, 3210900000:03:002:0051, що розташовані у межах Ірпінської міської територіальної громади Бучанського району Київської області, мінерально-органічна осадова порода є сапропелем - корисною копалиною місцевого значення, яка за напрямом використання належить до сировини для хімічних меліорантів ґрунтів (код корисної копалини 2.0.01.04). Відібрані зразки мають спільну родову (групову) належність; щільність сапропелю становить 1050 кг/куб. м, органічна частина - 16-55 %.

Унаслідок організованого ОСОБА_4 незаконного видобування корисної копалини, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, незаконно видобуто корисну копалину місцевого значення - сапропель масою 17 231,55 т, ринковою вартістю 16 111 499,25 грн, тобто у великому розмірі, чим державі заподіяно збитків на суму 26 708 902,50 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у видобуванні корисної копалини місцевого значення - сапропелю - у великому розмірі, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 240 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, та наявність доказів того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтю 177 цього Кодексу. Саме тому слідчий за погодженням із прокурором звернувся із вказаним клопотанням до слідчого судді.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді застави, пославшись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, зазначених в клопотанні слідчого. Зазначив, що застава у розмірі 998 400 грн. є непомірною для підозрюваного.

Підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував і підтримав позицію захисника.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та захисника, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Згідно до ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

11.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 240 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 240 КК України, як зазначає орган досудового розслідування підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності, зокрема:

- протоколом огляду комп?ютерних даних від 13.08.2024

- ?протоколом допиту свідка ОСОБА_12 . Від 16.04.2025

- ?протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 16.04.2025

- ?протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 16.04.2025

- ?протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 16.04.2025

- ?протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 16.04.2025

- ?протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 02.05.2025

- ?висновоком експерта # СЕ-19/111-26/10529-ФХЕД

- ?висновоком експерта # СЕ-19/111-26/23450-ФХД

- ?протоколом огляду від 25.02.2026

- ?протоколом проведення НСРД від 31.03.2025

- ?протоколом проведення НСРД від 25.04.2025

- ?протоколом проведення НСРД від 15.11.2024

- ?висновоком експерта № 137-0226 від 26.08.2026.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слід зазначити, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, та, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його вини, існує ризик щодо можливості переховування підозрюваного від слідчого, прокурора та суду. Крім того, існує ризик незаконно впливати на свідків, а тому слідчий суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу ОСОБА_4 , який є особою раніше не судимою, має міцні соціальні зв`язки та вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді застави, оскільки прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може на даному етапі запобігти доведеному ризику та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків

Згідно із ч. 4 та 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Слідчий у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави просить визначити підозрюваному заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 грн., оскільки, на його думку, саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному, повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків. Цей розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

Слідчий суддя також бере до уваги обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його роль, розмір завданих збитків державі, які складають 26 708 902 грн. 50 коп. та вважає що в даному випадку слід визначити підозрюваному заставу у 300 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 гривень, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, беручи до уваги обставини вчинення злочину.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на рахунок та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного територіального органу/підрозділу ДМС України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.

Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави до 11.11.2025.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов`язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1