Рішення № 139786833, 16.09.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1184/26

Провадження №2-о/338/100/26

16 вересня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді Куценка О. О., за участю секретаря судового засідання Дякун М. В., заявника ОСОБА_1 , представника адвоката Гоголь М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Богородчани цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Богородчанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті його дочки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Росільна Богородчанського району Івано-Франківської області.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Росільна Богородчанського району Івано-Франківської області у сім`ї заявника ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

На початку вересня 1965 року малолітня ОСОБА_2 захворіла та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Після смерті дитину поховали на кладовищі села Росільна Богородчанського району Івано-Франківської області.

У зв`язку з малолітнім віком дитини, молодим віком батьків та обставинами, пов`язаними з її смертю і похованням, належного медичного документа про смерть отримано не було, а державна реєстрація смерті у встановленому законом порядку не проведена.

У травні 2026 року заявник звернувся до Богородчанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану з метою отримання документа про смерть дочки.

За результатами перевірки Богородчанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану актового запису про смерть ОСОБА_2 не виявлено.

Встановлення факту смерті необхідне заявнику для проведення державної реєстрації смерті його дочки ОСОБА_2 , отримання відповідного свідоцтва про смерть та приведення відомостей про склад його сім`ї у відповідність до фактичних обставин.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав та просив її задовольнити. Пояснив, що ОСОБА_2 була його дочкою, народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак у малолітньому віці захворіла та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла в селі Росільна. Після смерті її поховали на місцевому кладовищі. Державна реєстрація смерті дитини свого часу проведена не була, медичний документ про смерть не зберігся. Після звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану йому стало відомо про відсутність відповідного актового запису.

Представник заявника - адвокат Гоголь М. М. додатково пояснила, що встановлення факту смерті ОСОБА_2 має значення також для належного визначення у майбутньому кола спадкоємців заявника, оскільки, крім померлої дочки, у нього є син. Водночас у державних реєстрах відсутні відомості про смерть ОСОБА_2 , унаслідок чого вона формально обліковується як жива особа. Представник заявника також зазначила, що ОСОБА_1 за віком та станом здоров`я потребує постійного догляду, який має намір здійснювати його син. За її поясненнями, відсутність державної реєстрації смерті дочки заявника та формальна наявність відомостей про неї як про живу особу ускладнюють оформлення сином відповідних документів, що набуває для сім`ї практичного значення, зокрема в умовах воєнного стану.

Представник заінтересованої особи Богородчанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. З огляду на належне повідомлення заінтересованої особи та відсутність обставин, які перешкоджали розгляду справи, її неявка не перешкоджає розгляду справи, у зв`язку з чим суд ухвалив провести судове засідання за відсутності представника заінтересованої особи за наявними у справі матеріалами.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 пояснив, що особисто знав сім`ю ОСОБА_5 , оскільки є рідним братом дружини заявника. Йому відомо про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дочки - ОСОБА_2 . Підтвердив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 малолітня дитина померла. Свідок особисто був присутній на її похороні, ніс дитину в труні на рушниках, після чого її поховали на кладовищі села Росільна.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_6 пояснив, що проживав по сусідству із сім`єю ОСОБА_5 та був обізнаний про обставини їхнього життя. Підтвердив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла та була похована на кладовищі села Росільна. Свідок особисто був присутній під час її поховання.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, показання свідків, дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав.

Таким чином, встановлення факту смерті ОСОБА_2 має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне не лише для проведення державної реєстрації її смерті та отримання свідоцтва про смерть, а й для усунення невідповідності між фактичними обставинами та відомостями державних реєстрів, що має значення для реалізації особистих і майнових прав заявника та членів його сім`ї, зокрема у питаннях спадкування та оформлення догляду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно із частиною другою статті 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає державній реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює документів, що видаються цими органами, а є лише підставою для одержання таких документів.

Частиною другою статті 49 ЦК України визначено, що смерть фізичної особи є актом цивільного стану.

Відповідно до частини четвертої статті 49 ЦК України смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою.

Відповідно до статті 17 зазначеного Закону державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час чи про оголошення її померлою.

Отже, за відсутності документа встановленої форми про смерть державна реєстрація смерті особи може бути проведена на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Відповідно до частин першої та другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються письмовими, речовими та електронними доказами, висновками експертів і показаннями свідків.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду наперед установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності.

Відповідно до повторно виданого 03 липня 2026 року свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Росільна Богородчанського району Івано-Франківської області. Її батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Таким чином, письмовими доказами підтверджено, що заявник ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 .

З листа Богородчанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 22 травня 2026 року № 355/24.2.5.7-01/360 вбачається, що проведено перевірку наявності актового запису про смерть ОСОБА_2 за первинними та поновленими актовими записами, архівними даними та відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян, за результатами якої відповідного актового запису про смерть не виявлено.

Показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є послідовними, узгоджуються між собою, з поясненнями заявника та наявними у справі письмовими доказами. Обидва свідки особисто знали сім`ю заявника та були безпосередньо обізнані з обставинами смерті та поховання малолітньої ОСОБА_2 . Підстав сумніватися в достовірності їхніх показань судом не встановлено.

Долучені до матеріалів справи фотографії підтверджують наявність на кладовищі села Росільна місця поховання малолітньої дитини.

Сукупність досліджених судом доказів підтверджує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Росільна Богородчанського району Івано-Франківської області та була похована на місцевому кладовищі.

Документ установленої форми про смерть відсутній, актовий запис про смерть не виявлено, а з огляду на час, що минув із моменту смерті, отримання документа закладу охорони здоров`я, який міг би бути самостійною підставою для державної реєстрації смерті, є неможливим.

За таких обставин проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 в позасудовому порядку неможливе.

Встановлення зазначеного факту не пов`язане з вирішенням спору про право та необхідне заявнику для проведення державної реєстрації смерті його дочки й отримання відповідного свідоцтва.

Беручи до уваги сукупність досліджених та перевірених доказів, суд вважає доведеним факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Росільна Богородчанського району Івано-Франківської області.

За таких обставин заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі наведеного, керуючись статтею 49 ЦК України, статтями 3, 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», статтями 76-81, 89, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Богородчанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка села Росільна Богородчанського району Івано-Франківської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Росільна Богородчанського (на цей час Івано-Франківського, району) Івано-Франківської області.

Рішення суду після набрання ним законної сили є підставою для проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 та не замінює собою свідоцтва про смерть, яке видається відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Повний текст судового рішення складено 16 вересня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: