Ухвала суду № 139786801, 15.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

15 вересня 2026 року м. ХарківСправа № 922/4628/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Ломакіній О. В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Олія", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Захист", м. Полтава про стягнення 1243109,59 грн.

за участю представників учасників справи:

позивача - Махоніна О.С.,

відповідача - Теслі М.Г.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Олія", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Захист", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 900000,00 грн збитків, завданих відповідачем внаслідок невиконання підрядних робіт та 343109,59 грн неустойки, нарахованої за прострочення виконання підрядних робіт. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.12.2025 (суддя Лавренюк Т.А.) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4628/25. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до розпорядження В.о. керівника апарату суду від 24.04.2026 №119/2026 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи, обґрунтування призначення проведення повторного автоматизованого розподілу справи: відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами судді Лавренюк Т.А., відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено та здійснено повторний автоматизований розподіл справи №922/4628/25.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2026 для розгляду справи № 922/4628/25 визначено суддю Сальнікову Г.І.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 19.06.2026 №223/2026 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи через тимчасову непрацездатність судді Сальнікової Г.І., що вже триває 30 і більше календарних днів поспіль, призначено та здійснено повторний автоматизований розподіл справи №922/4628/25.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2026 для розгляду справи № 922/4628/25 визначено суддю Шарко Л.В.

Ухвалою суду від 24.06.2026 постановлено прийняти справу № 922/4628/24 до провадження. У зв`язку зі зміною складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи почати спочатку. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

04.09.2026 до суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому позивач просить суд повернутись до стадії підготовчого провадження з метою належного вирішення питання щодо заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог від 13.02.2026 та зменшити розмір позовних вимог згідно із заявою позивача від 13.02.2026, викладеною у відповіді на відзив. В обґрунтування клопотання позивач вказує на те, що 13.02.2026 позивачем на стадії підготовчого засідання в межах відповіді на відзив було подано до попереднього складу суду (суддя Лавренюк Т.А.) заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення суми неустойки, нарахованої за прострочення з виконання підрядних робіт, - з 343109,59 гривень до 223356,16 гривень. Однак наразі, при дослідженні процесуального руху справи, позивачем встановлено, що попереднім складом суду (суддя Лавренюк Т.А.) прийнято вказану заяву в межах відповіді на відзив, але фактично питання про зменшення позовних вимог у визначеній частині судом не вирішено - дотепер відображається первинний розмір позовних вимог. Питання про зменшення позовних вимог пріоритетно розглядається в межах підготовчого засідання. При цьому, попередній склад суду (суддя Лавренюк Т.А.) за фактом прийняття та заслуховування заяви про зменшення розміру позовних вимог не здійснив процесуального оформлення відповідного питання.

10.09.2026 до суду від представника відповідач надійшли заперечення на клопотання позивача, в яких відповідач вказує на те, що ТОВ «ІНТЕР ОЛІЯ», як позивач, скористалося своїм правом на зменшення позовних вимог шляхом включення відповідної заяви до змісту відповіді на відзив. Дана заява була подана на стадії підготовчого засідання. При цьому ГПК України не передбачає необхідності постановлення судом окремого процесуального рішення про «задоволення» заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог. Зменшення розміру позовних вимог є процесуальною дією самого позивача, а не суду. Заява ТОВ «ІНТЕР ОЛІЯ» про зменшення розміру позовних вимог заявнику не поверталася. Отже, за відсутності встановлених судом перешкод для реалізації відповідного процесуального права, подана позивачем заява визначає той остаточний розмір позовних вимог, який ним підтримується у цій справі та в межах якого має здійснюватися подальший розгляд спору. Отже, спрямоване до суду прохання представника позивача про зменшення судом розміру позовних вимог не узгоджується із порядком реалізації відповідного права позивача. Прохання «зменшити розмір позовних вимог» не відповідає правовій природі такої процесуальної дії: розмір позовних вимог уже був зменшений самим позивачем шляхом подання відповідної заяви 13.02.2026, а завданням суду є врахування визначеного позивачем актуального розміру вимог при подальшому розгляді справи. Також відповідач зазначає, що нормами ГПК України не врегульовано питання повернення до підготовчого засідання після його закриття. У даному випадку таких вагомих обставин не існує. Позивач своєчасно реалізував передбачене ст. 46 ГПК України право на зменшення розміру позовних вимог; відповідна заява міститься в матеріалах справи та не була повернута позивачу. Позовні вимоги є остаточно визначеними. Отже, відсутнє будь-яке процесуальне питання, яке необхідно було б вирішувати виключно на стадії підготовчого провадження.

15.09.2026 у судовому засіданні представник позивача підтримав клопотання про перехід до стадії підготовчого провадження та зменшення позовних вимог.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення клопотання про перехід до стадії підготовчого провадження та зменшення позовних вимог заперечував.

Розглянувши клопотання позивача, суд дійшов таких висновків.

Стаття 13 ГПК України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Співставляючи стадії процесу доказування та стадії судового процесу, суд враховує, що згідно із статтею 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За змістом статей 181, 182 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У главі 3 розділу ІІІ ГПК України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.

Відповідно до статті 194 ГПК України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Тобто, вирішення спору на підставі матеріалів, які зібрані поза межами підготовчого провадження, не відповідає завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу.

Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючі пункт 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Втім, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Так, у Постанові від 26.07.2023 по справі №911/1638/22 (пункти 5.31., 5.32.) Верховний суд вказав, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть повернутися до стадії вчинення тих чи інших процесуальних дій, які за загальним правилом можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, й після закриття підготовчого провадження. Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до дій, що проводяться на стадії підготовчого провадження, з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21.

Також, подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 07.03.2023 у справі № 904/1252/22, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22 та в ухвалі Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 923/525/20.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Пунктом 2 частини 2 статті 46 ГПК України визначено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1243109,59 грн. Натомість, в заяві про зменшення розміру позовних вимог, позивач, зменшив розмір позовних вимог до 1123356,16 грн.

Тобто, позивач змінив цифровий еквівалент позовних вимог в бік зменшення (з 1243109,59 грн до 1123356,16 грн).

Дослідивши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, судом встановлено, що дана заява подана з дотриманням строку, встановленого на її подання (тобто до закінчення підготовчого провадження), підписана уповноваженим представником позивача та скерована на адресу відповідача та відповідає вимогам нормам статі 46 Господарського процесуального кодексу України, відтак, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Оскільки, позивач, реалізуючи процесуальні права, визначені статтею 46 ГПК України, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, суд здійснює подальший розгляд справи з урахуванням зменшеного позивачем загального розміру позовних вимог до 1123356,16 грн.

Відтак, з метою недопущення порушення прав відповідача та позивача, а також з метою запобігання скасування рішення по даній справі з підстав неможливості скористатися правами, які надані сторонам на стадії підготовчого провадження, суд доходить до висновку про існування законних підстав для повернення на стадію підготовчого провадження.

Відповідно до ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи відсутність в учасників справи інших заяв (клопотань), здійснивши усі необхідні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, передбачені ст. 182 ГПК України, враховуючи досягнення мети підготовчого провадження та те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне закрити підготовче провадження у справі №922/4628/25 та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 46, 185, 233, 234, 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Олія" про повернення на стадію підготовчого провадження у справі - задовольнити.

Здійснити повернення на стадію підготовчого провадження у справі № 922/4628/25.

Прийняти та задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Олія" про зменшення позовних вимог.

Зменшити розмір позовних вимог згідно із заявою позивача (вх. № 3740/26 від 16.02.2026), викладеною у відповіді на відзив.

Подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням нової ціни позову у розмірі 1123356,16 грн, а саме: про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Захист" (вул. Європейська, 146Е, кв. 244, м. Полтава, Полтавська обл., 36088, код ЄДРПОУ 42281007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Олія" (вул. 23 Серпня, 34, оф. 12, м. Харків, Харківська обл., 61072, код ЄДРПОУ 38957704) 900000,00 грн збитків, завданих відповідачем внаслідок невиконання підрядних робіт, та неустойки, нарахованої за прострочення з виконання підрядних робіт, у розмірі 223356,16 грн.

Закрити підготовче провадження у справі № 922/4628/25.

Призначити справу № 922/4628/25 до судового розгляду по суті на 15.09.2026 року о 15:30.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал № 114.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повна ухвала підписана "16" вересня 2026 р.

СуддяЛ.В. Шарко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.