Ухвала суду № 139785340, 15.09.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

15 вересня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/1337/26

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 13421/26 від 09.09.2026 р.) Першого заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, пров. Костенка 2; код ЄДРПОУ 0291004824) в інтересах держави в особі Єланецької селищної ради (55501, Миколаївська область, Вознесенський район, с-ще Єланець, вул. Паркова, 15А; код ЄДРПОУ 04375079) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Багор-Союз» (54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Карла Лібкнехта, 12/39; код ЄДРПОУ 34234188) про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Єланецької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Багор-Союз» про:

- розірвання достроково договору оренди земельної ділянки, укладеного 27.11.2006 між Єланецькою районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «Багор-Союз» щодо земельної ділянки площею 7,1 га з кадастровим номером 4823084200:01:000:0115, який зареєстровано Єланецьким районним відділом реєстрації Миколаївської філії ДП «Центр ДЗК» у Державному реєстрі земель 07.12.2006 за № 040601402081;

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Багор-Союз» повернути у розпорядження територіальної громади в особі Єланецької селищної ради земельну ділянку площею 7,1 га з кадастровим номером 4823084200:01:000:0115, розташовану на території Єланецької селищної ради Вознесенського району Миколаївської області.

В обґрунтування підстав позову прокурор зазначає обставини щодо систематичного порушення відповідачем (орендарем) умов п. 9 та 11 договору та приписів ст. 21, 24, 25 Закону України «Про оренду землі», п. 288.1, 288.4 ст. 288 ПК України, ст. 96, 206 ЗК України в частині сплати орендної плати за за використання земельної ділянки з кадастровим номером 4823084200:01:000:0115 площею 7,1 га що, на ствердження прокурора, порушує право орендодавця на своєчасне її отримання. Так, прокурор з посилання на інформацію Єланецької селищної ради зазначає, що з 01.01.2023 відповідачем орендна плата не сплачувалась, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість зі сплати орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 4823084200:01:000:0115 за 2022, 2023, 2024, 2025 роки та 5 місяців 2026 року у сумі 2627,37 грн.

Відтак, прокурор з посиланням на приписи ст. 651, 653 ЦК України, ст. 13, 21, 32, 34 Закону України «Про оренду землі», с. 141 ЗК України вважає, що спірний договір, укладений 27.11.2006 між Єланецькою районною державною адміністрацією та ТОВ «Багор-Союз» договір, який зареєстровано у Державному реєстрі земель від 07.12.2006 за №040601402081, підлягає достроковому розірванню, а земельна ділянка - поверненню у розпорядження нинішнього власника - Єланецької селищної ради.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Поряд з цим в силу приписів ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, у позові прокурор просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 27.11.2006 р. Разом з цим, судом встановлено, що доданий до позову договір оренди землі від 27.11.2006 р. не містить всіх невід`ємних частин договору, які зазначені в розділі «Прикінцеві положення», а саме: кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 162 ГПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Статтею 53 цього Кодексу передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб`єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

Частиною 4 статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

У відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Системне тлумачення вказаних норми закону дозволяє дійти висновку, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені.

Так, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, яка свідчить про те, що вказаний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Водночас, частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Так, в позовній заяві прокурором зазначено, що Окружною прокуратурою листом від 19.02.2026 №53/4-1179ВИХ-26 повідомлено позивача про встановлення прокурором підстав для представництва інтересів держави у суді та намір звернутись із позовом до суду. Однак, матеріали позовної заяви не містять вказаного повідомлення. Натомість до матеріалів позовної заяви прокурором подано копію листа (повідомлення) від 04.09.2026 р. №53/4-6542ВИХ-26 (файл 28. Повідомлення Єлан. с.р про пред. позову.pdf).

Водночас, судом встановлено, що прокурором не додано до позовної заяви доказів направлення (вручення) позивачу вказаного повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про звернення до суду із даним позовом.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.

Як вказано в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 910/5367/20, у випадку якщо прокурор, звертаючись з позовом, посилається на обставини, які можуть бути підставою для здійснення представництва інтересів держави в суді, однак не надає суду обґрунтування про наявність цих підстав з відповідними доказами, суд залишає позовну заяву без руху для усунення цих недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Вознесенською окружною прокуратурою Миколаївської області при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не дотримано вимоги ч. 3 ст. 162, ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Першого заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Єланецької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Багор-Союз» про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки залишити без руху.

2. Встановити Вознесенській окружній прокуратурі Миколаївської області 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити Вознесенській окружній прокуратурі Миколаївської області, що при невиконанні вимог даної ухвали позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили 15.09.2026 року та оскарженню не підлягає.

Ухвалу складено та підписано 15.09.2026 року у зв`язку з перебуванням судді Ільєвої Л.М. у щорічній відпустці 14.09.2026.

Суддя Л.М. Ільєва