Ухвала суду № 139785222, 15.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

15.09.2026 Справа № 914/1078/26

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Рентал», м.Львів,

про розстрочення виконання рішення

у справі №914/1078/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укршина УА», м.Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Рентал», м.Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерного товариства «Акцент-Банк», м.Дніпро,

про: стягнення 6 008 675 грн

Суддя Козак І.Б.

При секретарі Р.Волошин

Представники сторін:

Представник позивача (стягувача): Старовойт В.П. (поза межами приміщення суду);

Представник відповідача (заявника): не з`явився;

Представник третьої особи: не з`явився.

Через систему Електронний суд 01.09.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Блек Рентал» подало заяву про розстрочення виконання рішення (вх.№4041/26)

Ухвалою суду від 07.09.2026 заяву про розстрочення виконання рішення прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 15.09.2026.

Позиція заявника (боржника).

У судове засідання 15.09.2026 представник заявника (боржника) не з`явився. Через систему Електронний суд 14.09.2026 подав заяву (вх.№25903/26) про розгляд заяви про розстрочення виконання рішення без участі відповідача. Заява про розстрочення виконання рішення мотивована тим, що ТОВ «Блек Рентал» на цей час фактично не здійснює господарської діяльності та не має достатніх вільних грошових коштів для одноразової сплати суми судового збору. Наявні на рахунку підприємства грошові кошти у розмірі 6 008 675 грн не є вільними оборотними коштами підприємства та безпосередньо пов`язані з предметом спору, у зв`язку з чим їх наявність не свідчить про платоспроможність ТОВ «Блек Рентал» або можливість сплати судового збору за рахунок цих коштів. Крім того, підприємство фактично не здійснює господарської діяльності, не має працівників, крім директора, та не має достатнього поточного доходу для одноразової сплати 72 104,10 грн.

З огляду на наведені обставини одноразова сплата зазначеної суми є істотним фінансовим навантаженням для підприємства. У зв`язку з чим просить суд надати ТОВ «Блек Рентал» розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 05.08.2026 у справі № 914/1078/26 в частині сплати 72 104,10 грн судового збору строком на 12 місяців.

Позиція стягувача.

У судове засідання 15.09.2026 представник стягувача з`явився в режимі відеоконференції, проти розстрочення виконання рішення заперечив повністю із підстав наведених в запереченнях на клопотання (вх.№25807/26 від 14.09.2026). В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що боржник не довів наявності виняткових, об`єктивних і непереборних обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення в частині сплати судового збору, а відтак відсутні підстави для розстрочення виконання судового рішення від 05.08.2026.

Проти аргументів позивача відповідач заперечив у письмових поясненнях (вх.№25911/26 від 15.09.2026).

Позиція третьої особи.

У судове засідання 15.09.2026 представник третьої особи не з`явився.

Обставини справи.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.08.2026 у справі №914/1078/26 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Рентал» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укршина УА» 6 008 675 грн безпідставно набутих коштів та 72 104,1 грн судового збору.

На виконання судового рішення від 05.08.2026 у справі №914/1078/26, Господарським судом Львівської області 31.08.2026 видано відповідний судовий наказ.

Оцінка суду.

Відповідно до Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковим до виконання; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ст. 129-1, п. 9 ч. 1 ст. 129).

Обов`язковість судового рішення є однією із засад (принципів) також господарського судочинства (п. 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Згідно ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно зі ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю.

Водночас розстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а, навпаки, це організація та створення умов власне для подальшого виконання рішення суду, виконання боржником зобов`язань перед стягувачем.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Крім того, наведеними нормами ГПК України встановлено, що розстрочка або відстрочка виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, зокрема, у справі "Жовнер проти України", заява № 56848/00, рішення від 29.06.2004, зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Заява про розстрочку виконання рішення суду обґрунтована тим, що ТОВ «Блек Рентал» на цей час фактично не здійснює господарської діяльності та не має достатніх вільних грошових коштів для одноразової сплати суми судового збору.

Суд зауважує, що сплата відповідачем заборгованості на користь позивача за рішенням суду у цій справі не може ставитись в залежність від фінансових результатів господарської (підприємницької) діяльності відповідача, зокрема, скрутне фінансове становище особи в будь-якому разі не є тією обставиною, яка б давала підстави для розстрочення виконання судового рішення. Більше того, такі доводи відповідача не підтверджені будь якими доказами.

Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб`єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Як передбачено ст. 42 ГК України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п. 1, абз. 4 ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.02.2018 у справі № 910/15430/16, від 27.04.2018 у справі № 910/313/17 та від 02.05.2018 у справі № 910/3816/16.

Складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська (підприємницька) діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання судового рішення; при цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (постанова Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17).

Відтак, саме лише посилання відповідача на важкий фінансовий стан та необхідність надання судом розстрочки, за відсутності документального підтвердження дійсної економічної ситуації саме станом на момент подання такої заяви, яка склалась в підприємницькій діяльності, не може бути гарантією того, що відповідачка буде виконувати рішення суду згідно запропонованого нею графіком розстрочки такого виконання.

Судом враховано, що боржником не підтверджено відсутності грошових коштів на банківських рахунках у необхідній сумі, можливості зарахування коштів на її рахунок (після надання судом розстрочки), розмір таких сум із визначенням конкретних джерел надходження грошових коштів або контрагентів.

Суд враховує ту обставину, що існування заборгованості, підтвердженої обов`язковим і таким, що підлягає виконанню судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесене, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року, заява №3236/03, п.43).

Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно затримувати (рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, п.40; рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява №59498/00, п.34, ECHR 2002-ІІІ, та рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви", заява №41510/98, п.27).

Задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення, фактично б свідчило про врахування лише інтересів відповідача, в той же час, дотримання справедливого балансу прав та інтересів вимагає врахування інтересів також і стягувача.

У постанові від 03.09.2020 у справі № 905/30/16 Верховний Суд також зазначив, що оскільки питання щодо розстрочення виконання рішення належить до дискреційних повноважень суду, який у свою чергу навів відповідні та достатні підстави в обґрунтування свого висновку про розстрочення виконання рішення, відсутні підстави вважати, що суд першої інстанції, задовольняючи чи відмовляючи у відповідній заяві, допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, або "справедливого балансу" між сторонами, що може бути підставою для скасування рішень.

Враховуючи викладене, відсутність доказів скрутного фінансового становища боржника станом на дату подання заяви, ефективності організації системи виконання рішення у цій справі шляхом надання розстрочки такого виконання, наведені заявником доводи є необґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимим доказами, не є доказами наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для розстрочки виконання рішення суду, з врахуванням інтересів обох сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Рентал» про розстрочення виконання рішення.

Повна ухвали складена 16.09.2026.

Ухвала набирає законної сили в строк і порядок передбачений ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у строки та в порядку, визначеному Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Козак І.Б.