Ухвала суду № 139784843, 18.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18.08.2026Справа № 910/19091/23

За заявою Публічного акціонерного товариства Укрнафта

про розгляд звіту про виконання судового рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нью Енерджі Юкрейн

до Публічного акціонерного товариства Укрнафта

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Костюк А.С.

за участю представників:

від заявника (боржника): Пучка В.А.

від стягувача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Нью Енерджі Юкрейн (далі ТОВ Нью Енерджі Юкрейн, заявник) про зобов`язання подати звіт щодо виконання судового рішення у даній справі.

Вказана заява обґрунтована тим, що боржник (ПАТ Укрнафта) тривалий час не виконує судове рішення від 04.04.2024 у справі № 910/19091/23, що набрало законної сили, на виконання якого відкрите виконавче провадження, у зв`язку з чим ТОВ Нью Енерджі Юкрейн просить суд зобов`язати керівника ПАТ Укрнафта подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 було задоволено заяву ТОВ Нью Енерджі Юкрейн, зобов`язано керівника Публічного акціонерного товариства Укрнафта подати до суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 року у справі № 910/19091/23 в строк 30 днів з дня отримання боржником відповідної ухвали.

19.06.2026 від ПАТ Укрнафта надійшов звіт про виконання судового рішення у справі № 910/19091/23 та клопотання про розгляд звіту за участю представника ПАТ Укрнафта.

22.06.2026 від стягувача надійшли заперечення на звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 було призначено розгляд звіту ПАТ Укрнафта про виконання судового рішення.

У судовому засіданні представник боржника надав пояснення щодо поданого звіту про виконання судового рішення.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про судове засідання.

Розглянувши в судовому засіданні звіт боржника про виконання судового рішення та заслухавши пояснення представника боржника, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2024 та постановою Верховного Суду від 24.09.2024, з ПАТ Укрнафта на користь ТОВ Нью Енерджі Юкрейн було стягнуто основний борг у розмірі 1 810 073,05 грн. та 27 151,10 грн судового збору.

На виконання зазначеного рішення Господарським судом м. Києва був виданий відповідний наказ від 13.08.2024 № 910/19091/23, який є дійсним для пред`явлення до виконання до 01.08.2027, який був пред`явлений стягувачами на примусове виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, постановою державного виконавця від 27.11.2024 було зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу від 13.08.2024 у справі № 910/19091/23 з посиланням на те, що наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 23 березня 2023 року №52 АТ Укрнафта було включено до Переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

Так, судовий контроль за виконанням судових рішень встановлено розділом VI ГПК України.

Згідно зі ст. 339 ГПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Отже, запровадження інституту подачі боржником звіту про виконання судового рішення є елементом судового контролю за належним, своєчасним та ефективним виконанням судових рішень.

Суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах (ч. 1 ст. 345-1 ГПК України).

Згідно із частиною другою статті 345-1 Господарського процесуального кодексу України стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.

Частиною 4 ст. 345-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов`язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 345-4 ГПК України за наслідками розгляду звіту боржника суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 345-2 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо боржником не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються боржником для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 345-3 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт є формою забезпечення виконання судових рішень. При цьому для подання стягувачем заяви про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення мають бути наявні відповідні правові умови аби застосувати вказаний спосіб судового контролю, суд повинен мати обґрунтовані сумніви у невиконанні боржником свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення.

Зі змісту ст.ст. 345-1 345-4 ГПК України вбачається, що як крайній захід для захисту прав стягувача, закон встановив можливість звернення до суду з заявою про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення. У той же час, перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує боржника здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається невиконаним, в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку ст. 345-1 ГПК України (аналогічна правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20).

Правовою підставою для зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі № 826/9960/15).

Судом враховано, що обставини відкриття виконавчого провадження, а також суб`єктний склад учасників справи надає стягувачу достатній обсяг процесуальних повноважень для звернення до суду з відповідною заявою про зобов`язання боржника подавати звіт про виконання судового рішення.

Водночас, право вимоги стягувача до боржника подати відповідний звіт кореспондує юридичним фактам відкриття виконавчого провадження та невиконання судового рішення, а також необхідності виявлення причин, котрі свідчать про неефективність примусових заходів виконання судового рішення за рахунок наданих повноважень державному або приватному виконавцю; встановлення добросовісної поведінки боржника та можливості виконати рішення, наявності чи відсутності об`єктивних перешкод такого виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 345-2 ГПК України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, подача звіту про виконання судового рішення можлива на стадії примусового, а не добровільного виконання рішення суду.

Згідно із частиною 2 ст. 345-3 ГПК України звіт боржника про виконання судового рішення має містити, зокрема, відомості про виконання боржником судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про те, чи існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення.

Судом встановлено, що поданий боржником звіт містить вказівку на обставини, які ускладнюють виконання судових рішень у справі № 910/19091/23, а саме віднесення ПАТ Укрнафта до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, тоді як господарська та фінансова діяльність товариства в умовах воєнного стану має імперативне і домінантне спрямування на забезпечення потреб обороноздатності держави, зокрема, і шляхом виплати дивідендів державі та спрямування прибутків у затверджені Урядом капітальні інвестиції; включення боржника на підставі наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 23 березня 2023 року №52 АТ Укрнафта до Переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

Також суд враховує, що відповідно до Законів України Про правовий режим воєнного стану, Про оборону України, Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану, згідно з наказом Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.11.2022 року Про рішення Ставки Верховного Головнокомандувача від 05.11.2022 року, наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України від 06.11.2022, на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.11.2022, акції, емітентом яких є АТ Укрнафта, активи що належали фізичним і юридичним особам, примусово відчужено у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану.

Акціонерами Товариства наразі є Держава Україна в особі Міністерства оборони України та АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України. При цьому АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на 100% належить Державі Україна.

Відтак, суд вважає, що господарська та фінансова діяльність боржника в умовах воєнного стану має першочергове спрямування на забезпечення потреб держави, що значною мірою перешкоджає виконувати, зокрема, грошові зобов`язання підприємства.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 24.04.2025 у справі №340/5977/22 наведений правовий висновок, що наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує боржника його виконати. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України №1404-VIII Про виконавче провадження від 02.06.2016, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку судового контролю за виконанням рішення суду.

Отже, предметом оцінки суду під час розгляду звіту боржника є не факт добровільного невиконання судового рішення, а обставини, які перешкоджають його виконанню в межах виконавчого провадження, а також заходи, що вживаються боржником для усунення таких перешкод та забезпечення виконання судового рішення.

Згідно приписів статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

25 серпня 2022 року набрали чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану" та Закон України "Про внесення зміни до пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" щодо зупинення виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги у період дії воєнного стану".

Цими Законами пункт 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено новими абзацами.

Зокрема, визначено:

"Зупиняється у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Дія заборони, встановленої абзацом дванадцятим цього пункту, не поширюється на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб`єкти, визначені в абзаці дванадцятому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення".

06 травня 2023 року набрав чинності новий Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану", яким пункт 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" викладено в новій редакції.

Положення щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, залишилися незмінними.

Отже, з 25 серпня 2022 року у період дії воєнного стану в Україні:

- зупиняється вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу;

- такий перелік боржників - підприємств оборонно-промислового комплексу визначається відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Це правило не застосовується до виконання:

- рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом;

- рішень, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб`єкти, визначені в абзаці двадцять другому пункту 10-2;

- рішень про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

04 лютого 2023 року Кабінет Міністрів України постановою №101 затвердив Порядок, який встановлює процедуру визначення підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану (далі - Порядок).

У цьому Порядку під підприємством оборонно-промислового комплексу (далі підприємство) слід розуміти підприємство, що розробляє та / або виробляє, та / або модернізує, та / або ремонтує, та / або утилізує продукцію військового призначення, та / або надає послуги в інтересах оборони для оснащення та матеріального забезпечення сил безпеки і оборони, та / або здійснює постачання товарів військового призначення та подвійного використання, надання послуг військового призначення під час військово-технічного співробітництва України з іншими державами (пункт 2 Порядку).

Перелік підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану (далі - Перелік), визначається Мінстратегпромом, яке протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви та доданих до неї документів забезпечує їх розгляд та приймає рішення про включення або про відмову у включенні підприємства до Переліку, про що видається відповідний наказ. Копія наказу надсилається заявнику протягом п`яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення з дотриманням вимог Законів України "Про інформацію", Про державну таємницю" разом із супровідним листом (пункт 9 Порядку).

Так, згідно з наказом Міністерства з питань стратегічних галузей Наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 23 березня 2023 року №52 ПАТ Укрнафта було включено до Переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

Як вбачається з матеріалів справи, з врахуванням вище вказаних обставин та положень законодавства державним виконавцем було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, спрямованих на виконання судового рішення у даній справі.

Як станом на день подання звіту про виконання рішень суду у даній справі, так і на дату постановлення даної ухвали, постанова державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій є чинною та не скасованою, а обставини, які слугували підставою для зупинення вчинення виконавчих дій боржником за якими є АТ Укрнафта не припинили свого існування.

Саме ці обставини боржник навів у своєму звіті як такі, що ускладнюють виконання судового рішення, зазначивши також про особливості здійснення господарської діяльності підприємства в умовах воєнного стану та виконання ним завдань, пов`язаних із забезпеченням обороноздатності держави.

Суд наголошує, що неможливість своєчасного виконання судових рішень обмеженим державою колом суб`єктів господарської діяльності та з врахуванням умов воєнного стану не може однозначно кваліфікуватись як невиконання судових рішень в контексті їх обов`язковості і відповідно не може трактуватись як порушення усталеної судової практики (як вітчизняних так і міжнародних судів) щодо обов`язковості виконання судових рішень.

А тому, обставини неможливості виконання рішення суду у даній справі є обґрунтованими та такими, що ускладнюють його виконання.

При цьому суд зазначає, що доводи стягувача про те, що боржник був зобов`язаний визначити конкретний календарний строк виконання рішення суду, є необгрунтованими, враховуючи наступне.

Так, вимога пункту 6 частини другої статті 345-3 Господарського процесуального кодексу України щодо зазначення орієнтовних строків виконання рішення та їх обґрунтування підлягає застосуванню з урахуванням конкретних обставин справи, оскільки у даному випадку можливість виконання судового рішення об`єктивно залежить від усунення встановлених законом обмежень щодо здійснення виконавчих дій.

Отже, сам по собі факт відсутності у звіті конкретної дати виконання рішення суду за таких обставин не може бути самостійною підставою для відмови у прийнятті звіту, якщо боржником наведено об`єктивні причини, що унеможливлюють визначення такого строку.

Станом на день подання звіту про виконання рішення суду у даній справі постанова державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій є чинною та не скасованою, а обставини, які слугували підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, боржником за якими є ПАТ "Укрнафта", не припинили свого існування.

Таким чином, враховуючи приписи п. 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", а також наявні об`єктивні обставини, які в умовах воєнного стану ускладнюють виконання боржником судових рішень у справі № 910/19091/23, зупинення виконавчого провадження з виконання наказу у даній справі, суд дійшов висновку прийняти звіт боржника про виконання судового рішення.

Разом з тим, частиною 7 статті 345-4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але боржником судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 345-2 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Крім того, в силу приписів частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25 квітня 2012 року).

Також судом враховано, що хоча на даний момент п. 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" зупинено вчинення виконавчих дій за виконавчими документами, боржником за якими є АТ Укрнафта, однак останнє не позбавлене права добровільно виконати рішення суду. Доказів неможливості добровільного виконання рішення суду у даній справі відповідачем не надано.

Частиною 3 статті 345-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Оскільки судове рішення у справі № 910/19091/23 на даний час залишається невиконаними, суд вважає за необхідне встановити новий строк керівнику АТ "Укрнафта" для подання звіту про виконання рішень суду в цій справі.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 345-1, 345-3, 345-4 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти звіт Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 у справі № 910/19091/23.

2. Зобов`язати керівника Публічного акціонерного товариства Укрнафта (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; ідентифікаційний код 00135390) у строк до 18.11.2026 надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 у справі № 910/19091/23.

Ухвала набирає законної сили 18 серпня 2026.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 15 вересня 2026.

Суддя О.В. Котков