Рішення № 139780246, 15.09.2026, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/1057/26

н/п 2/174/684/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Данилюк Т.М.,

за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в заочному порядку в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») звернулося до суду з зазначеним позовом, вказуючи, що 02.08.2021 АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 уклали угоду № 002/11061454-SP, відповідно до якої банк надає позичальнику кредит в сумі 24 000,00 грн, на власні потреби, процентна ставка за користування кредитом 0,00%, строку кредиту 24 місяці. Підписавши яку, позичальник акцептував Публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб-сайті банку на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і беззастережно приєднався до умов договору (з усіма змінами та доповненнями, які відбулися протягом дії цієї угоди); погодився з тим, що розмір, строк, процентна ставка, розмір ліміту, розмір мінімального платежу та інші умови щодо банківської кредитної картки та кредиту, що надаються позичальнику у зв`язку із обраним пакетом послуг, кредитним продуктом і приєднанням до договору шляхом підписання цієї заяви-договору, встановлюється відповідно до умов договору та залежить від типу обраного ним пакету послуг та кредитного продукту. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, в свою чергу відповідач свої зобов`язання з повернення коштів не виконує. Станом на 14.02.2025 загальна сума заборгованості за кредитом становить 49 460,33 грн.

14.02.2025 між в АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором відповідача та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за вказаним кредитним договором. А тому, просить стягнути зі ОСОБА_1 , вказану суму заборгованості за кредитним договором та понесені ними судові витрати по справі.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 18.08.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив справу розглядати без участі представника позивача, позов задовольнити в повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку (а.с.47).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про місце, дату і час розгляду справи повідомлена належним чином у відповідності до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України (а.с.49), про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності та відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надала, тому суд, відповідно до ч.8 ст.178, ст.ст.280-281 ЦПК України, вирішує справу у заочному порядку за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.

Так, судом встановлено, що підтверджується письмовими матеріалами справи, що 01.08.2021 відповідач ОСОБА_1 підписавши заяву № 528117, приєдналася до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк»» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» та підтвердила, що перед підписанням цієї заяви вона ознайомилася з Публічною пропозицією разом з додатками, що розміщені на сайті банку та Лендинговій сторінці, посилання на примірник якої разом з додатками вона отримала в мобільному додатку «Sportbank» і з якою вона повністю згодна, зміст розуміє, положення якої зобов`язалася неухильно дотримуватись (а.с.5).

Як вбачається з виписки по особовим рахункам кредитного договору 002/11061454-SP за період з 02.08.2021 по 13.02.2025, ОСОБА_1 , користувалася кредитними коштами, їй нараховувались відсотки, поповнявся даний рахунок та відбувалася часткове погашення відсотків та комісій (а.с.13-25).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 14.02.2025, загальна заборгованості становить 49 460,33 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 23 964,33 грн, заборгованість по відсоткам - 25 496,00 грн (а.с.26-31).

14.02.2025 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу № НІ/11/26-Ф, згідно з яким клієнт зобов`язується відступити фактору право вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги, переліз позичальників зазначений у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с.6-11). Вказане підтверджується актом прийому-передачі реєстру прав вимоги вищезазначеним договором факторингу, витягом з реєстру боржників, серед яких значиться і відповідач ОСОБА_1 (а.с.11 зворот, 12 зворот).

Відповідно до копії платіжного доручення № 660 від 14.02.2025, платник ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» перерахував АТ «Таскомбанк» 16 147 019,47 грн за право вимоги згідно договору факторингу № НІ/11/26-Ф від 14.02.2025 (а.с.12).

Згідно копії платіжної інструкції № 2427 від 13.06.2026, позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 328,00 грн (а.с.1).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суд України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Зазначена правова позиція міститься і в постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , шляхом підписання заяви від 01.08.2021, приєдналася до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», тобто уклала кредитний договір, відповідно якого їй надано кредит в розмірі 24 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом. Однак, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, не внесла платежі у строки і розмірах, встановлених договором, чим істотно порушила його умови, внаслідок чого у неї творилася заборгованість у розмірі 49 460,33 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 23 964,33 грн, заборгованість по відсоткам - 25 496,00 грн, вказані обставини відповідачем не спростовані, тому позов підлягає задоволенню, а вказана заборгованість - стягненню з відповідача на користь позивача ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», яке згідно договору факторингу НІ/11/26-Ф від 14.02.2025 прийняло належні кредиторові права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Аналізуючи норми ЦПК України про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, Верховний Суд у справі 686/28627/18 від 27.07.2022 дійшов висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та адвокатом Руденком К.В. 24.02.2026 укладено договір № 24-02/26 про надання правничої допомоги (а.с.32-33), в акті приймання-передачі наданих послуг від 26.03.2026 зафіксовано обсяг робіт та послуг, наданих адвокатом та їх вартість (а.с.33 зворот), відповідно до копії платіжної інструкції № 1349 від 30.03.2026 позивачем здійснена оплата за правничу допомогу згідно зазначеного договору в розмірі 9 200,00 грн (а.с.37).

Вказані обставини дають суду підстави для висновку, що поза розумним сумнівом доведено факт понесення позивачем витрат на правову допомогу та їх розмір, який відповідає критеріям, як реальності наданих позивачу адвокатських послуг, так і розумної необхідності таких витрат, тобто вимогам ч.4 ст.137 ЦПК України, а відтак понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 9 200,00 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3 328,00 грн - підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.ст. 207, 526, 626, 628, 633, 638, 639, 1050,1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263- 265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (ІКЮО: 40340222, місцезнаходження: пл.Солом`янська, буд.2, м.Київ, 03035) заборгованість за кредитним договором у розмірі 49 460,33 (сорок дев`ять тисяч чотириста шістдесят гривень 33 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 328,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 200,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя підпис Т.М.Данилюк