Ухвала суду № 139779919, 11.09.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4641/25

Провадження № 1-кп/496/290/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:

Судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Біляївського районного суду Одеської області клопотання про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні № 12024160000001486 від 20.12.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 209 (чинній у редакції Закону № 770-VIII від 10.11.2015 р.), ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 240 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Захисник обвинуваченого звернувся до суду з клопотаннями про скасування арешту з автомобіля Toyota Hi Ace з д.н.з. НОМЕР_1 накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.04.2025 року, судова справа № 947/4143/25, провадження № 1-кс/947/4222/25, яке обґрунтовано тим, що досудове розслідування вже закінчилось, обвинувальний акт передано до суду, власником авто є ОСОБА_7 , яка являється свідком у кримінальному провадженні, тому питання конфіскації щодо вказаного автомобіля не буде проводитись. Існування арешту на автомобіль є обтяжливим для його власника.

Також подав клопотання про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.04.2025 року, судова справа № 947/4143/25, провадження № 1-кс/947/2919/25 на: мобільний телефон Iphone XR з ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 ; ноутбук «Lenovo» з s/n:WB09650456, модель V580c із зарядним пристроєм до нього; зворотній осмос «ecosoft» модель М024000, з s/n M24VCTF. Клопотання обґрунтовано тим, що власником вказаного майна є ОСОБА_8 , тому у зв`язку з закінченням досудового розслідування та передачею обвинувального акту до суду, просить скасувати арешт на вказане майно.

Захисник та обвинувачений в підготовчому засіданні підтримали клопотання про скасування арешту.

Прокурор заперечувала проти скасування арешту на речові докази, про що подала відповідні письмові заперечення.

Заслухавши учасників, ознайомившись із матеріалами провадження, клопотання про скасування арешту з майна, заперечень, вислухавши сторони, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.04.2025 року, судова справа № 947/4143/25, провадження № 1-кс/947/4222/25 було накладено арешт, в тому числі, на автомобіль Toyota Hi Ace з д.н.з. НОМЕР_1 . Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.04.2025 року, судова справа № 947/4143/25, провадження № 1-кс/947/2919/25 було накладено арешт, в тому числі, на: мобільний телефон Iphone XR з ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 ; ноутбук «Lenovo» з s/n:WB09650456, модель V580c із зарядним пристроєм до нього; зворотній осмос «ecosoft» модель М024000, з s/n M24VCTF.

Слід зазначити, що слідчий суддя при накладанні арешту на майно, керується положеннями ч. 3 ст. 132 КПК України, а саме застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Тобто, враховуючи вищевказане, слід зазначити, що слідчий суддя накладаючи арешт на майно, виходив з обґрунтованості такого клопотання про накладення арешту.

Залишаючи арештованими вказані речові докази, суддя також виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ» проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. TheUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження, втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч.3 ст.28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

На даний час не спростовано необхідності подальшого застосування арешту майна і потреба в ньому не відпала.

Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, було застосовано з метою збереження та подальшого дослідженні речових доказів. На стадії підготовчого судового засідання судом ще не було досліджено речові докази, тому вирішення питання про зняття арешту з майна є передчасним, оскільки на цей час неможливо встановити, яке значення мають зазначені речі у цьому кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, суддя приходить до висновку про обґрунтованість існування такого обмеження, на цьому етапі кримінального провадження потреби у втручанні у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, не відпали. Вирішення питання про скасування арешту майна без дослідження доказів у справі, суд вважає передчасним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174, 372, 537, 539 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченого про скасування арешту з автомобіля Toyota Hi Ace з д.н.з. НОМЕР_1 накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.04.2025 року, судова справа № 947/4143/25, провадження № 1-кс/947/4222/25 залишити без задоволення.

Клопотання захисника обвинуваченого про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.04.2025 року, судова справа № 947/4143/25, провадження № 1-кс/947/2919/25 на: мобільний телефон Iphone XR з ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 ; ноутбук «Lenovo» з s/n:WB09650456, модель V580c із зарядним пристроєм до нього; зворотній осмос «ecosoft» модель М024000, з s/n M24VCTF залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний тест ухвали виготовлено та проголошено 15.09.2026 року о 10:00 годинні.

Суддя ОСОБА_1