Ухвала суду № 139778634, 11.09.2026, Приморський районний суд м. Одеси

11.09.2026

Справа № 522/2110/25

Провадження по справі № 1-кп/522/1985/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у Приморському районному суді м. Одеси зала №106, в режимі відеоконференції, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023160000001305 від 04.10.2023 року, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Оріхівка, Болградського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно обвинувального акту проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 2 ст. 203-2 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів через ВКЗ),

ВСТАНОВИВ:

В провадження Приморського районного суду м. Одеси на розгляді перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023160000001305 від 04.10.2023 року, стосовно ОСОБА_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 2 ст. 203-2 КК України.

Від прокурора надійшло клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «ОСІ», без визначення розміру застави, посилаючись на обґрунтованість пред`явленого обвинувачення та доведеності існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення у якому обвинувачується.

В судовому засіданні сторона захисту заперечувала проти клопотання прокурора, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність наведених у клопотанні ризиків та просила відмовити його задоволенні, надавши суду характеризуючі особу дані, окрема щодо наявності на утриманні ОСОБА_3 дружини та неповнолітньої дитини та договір оренди обвинуваченим житла у Республіці Болгарія.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання прокурора, суд дійшов такого висновку.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України при застосуванні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст. 178 КПК України.

Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Зважаючи на стадію судового провадження та враховуючи, що судом ще не завершено дослідження матеріалів кримінального провадження, тому суд не переглядає наявність обґрунтованості висунутого обвинувачення у вчиненні інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 на даній стадії судового провадження обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 2 ст. 203-2 КК України.

Як вбачається з матеріалів судового провадження під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Згідно змісту ч. 6 ст. 193 КПК України, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, суд за участю обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

У даному кримінальному провадження здійснювалось спеціальне досудове розслідування в порядку ст. 297-1 297-5 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04.12.2023 року ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 с. 193 КПК України.

Під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_3 на підставі ухвал суду приймає участь в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів, у зв`язку з перебуванням за кордоном у Республіці Болгарія, оскільки бажає приймати участь під час судового розгляду даного кримінального провадження та має для цього технічну можливість.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02.03.2026 року було постановлено здійснювати судовий розгляд у даному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 2 ст. 203-2 КК України, у загальному порядку, на підставі ч. 4 ст. 323 КПК України.

При цьому, у своєму клопотанні про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор просить обрати даний вид запобіжного заходу з утримання в ДУ «ОСІ». У судовому засіданні прокурор не зміг надати суду обґрунтованого пояснення щодо реальної можливості виконання ухвали в цій частині, у разі задоволення клопотання прокурора.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з подальшим його поміщенням до ДУ «ОСІ» стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 без його безпосередньої доставки до місця кримінального провадження, тобто до Приморського районного суду м. Одеси, - неможливе.

Крім того, строк дії ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04.12.2023 року, на підставі якої ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, - не зазначався. Сторона обвинувачення не позбавлена права організації виконання цієї ухвали.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 прокурор не звертався до суду з клопотанням про надання дозволу на затримання обвинуваченого, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ст. 188 КПК України, чи про оголошення його у розшук.

Крім того, суд вважає, що ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду наразі не доведений прокурором, оскільки обвинувачений виконує свій обов`язок щодо участі під час судового розгляду даного кримінального провадження, приймає активну участь у судових засіданнях шляхом відеоконференції, місце його перебування відоме суду та прокурору, а саме Республіка Болгарія, м. Варна.

Доказів того, що обвинувачений ОСОБА_3 , знаходячись за кордоном, будь-яким чином впливає на свідків у даному кримінальному провадженні, прокурором надано не було.

Також прокурором не долучено до клопотання доказів того, що ОСОБА_3 після інкримінованих йому подій підозрюється або обвинувачується у вчиненні інших кримінальних правопорушень або продовжує вчиняти злочини, у яких обвинувачується, окрім існування кримінального провадження, матеріали з якого було виділено в дане кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 .

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність на даний час відмови в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023160000001305 від 04.10.2023 року за ч. 5 ст. 255, ч. 2 ст. 203-2 КК України.

Крім того, у судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_6 заявила клопотання, в якому просила повторно передати вказане кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , для вирішення питання про об`єднання кримінальних проваджень, оскільки в провадженні судді Приморського районного суду м. Одеса ОСОБА_8 перебувають матеріали кримінального провадження №12022160000000581 від 22.08.2022 року стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_3 та інших осіб за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 255-2, ч. 2 ст. 203-2 КК України (справа № 521/1424/24). В обґрунтування клопотання захисник посилалася на необхідність об`єднання вказаних кримінальних проваджень, з метою забезпечення об`єктивності, повноти судового розгляду, дотримання розумних строків судового розгляду та процесуальної економії, оскільки епізоди інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, пов`язані між декількома особами.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 підтримали клопотання захисника.

Прокурор заперечував проти клопотання захисника, посилаючись на те, що суддею ОСОБА_8 вже двічі було відмовлено в об`єднанні вказаних кримінальних проваджень, тому вважав клопотання захисника недоцільним.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт з додатками, доводи клопотання, дійшов такого висновку.

У відповідності до ч. 1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 334 КПК України у разі якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

Згідно ч. 1 ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Ухвалами Приморського районного суду м. Одеси суддею ОСОБА_8 від 20.06.2025 року та від 13.04.2026 року було відмовлено в об`єднанні вказаних кримінальних проваджень, мотивуючи тим, що кримінальне провадження №12022160000000581 від 22.08.2022 року значний час перебуває на розгляді судді, на стадії дослідження доказів, тому вважав, що їх об`єднання є недоцільним.

Разом з тим, суд звертає увагу що, в ухвалі Одеського апеляційного суду від 01.05.2025 року, при вирішенні питання щодо підсудності даного кримінального провадження, колегія суддів наголосила, що ураховуючи те, що докази в обох вищевказаних кримінальних провадженнях є тотожними, зібрані в рамках одного кримінального провадження, у зв`язку із чим їх дослідження повинно відбуватись в ході єдиного судового розгляду, а також ураховуючи те, що обвинувачення стосовно інших співучасників кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , є предметом розгляду в Приморському районному суді м. Одеси, з метою оперативності судового розгляду, вирішення питання щодо об`єднання обвинувальних актів у кримінальних провадженнях №12023160000001305 і №12022160000000581, у зв`язку із чим колегія суддів з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження та забезпечення проведення такого розгляду у розумні строки, вважала за необхідне кримінальне провадження №12023160000001305 внесеного до ЄРДР 04.10.2023 року відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 2 ст. 203-2 КК України повернути до Приморського районного суду м. Одеси для подальшого розгляду.

За таких обставин, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023160000001305 від 04.10.2023 року стосовно ОСОБА_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 2 ст. 203-2 КК України, слід направити судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_8 для вирішення питання про об`єднання з матеріалами кримінального провадження №12022160000000581 від 22.08.2022 року стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_3 та інших осіб за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 255-2, ч. 2 ст. 203-2 КК України (справа № 521/1424/24), яким вже здійснюється судовий розгляд вказаного кримінального провадження зазначеним складом суду та яке надійшло до суду раніше, у зв`язку із чим клопотання захисника ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 36, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 217, 331, 334, 372, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023160000001305 від 04.10.2023 року за ч. 5 ст. 255, ч. 2 ст. 203-2 КК України відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_6 про направлення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023160000001305 від 04.10.2023 року стосовно ОСОБА_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 2 ст. 203-2 КК України, судді ОСОБА_8 для вирішення питання про об`єднання з матеріалами кримінального провадження №12022160000000581 від 22.08.2022 року стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_3 та інших осіб за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 255-2, ч. 2 ст. 203-2 КК України (справа № 521/1424/24) задовольнити.

Матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023160000001305 від 04.10.2023 року стосовно ОСОБА_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 2 ст. 203-2 КК України, направити судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_8 для вирішення питання про об`єднання з матеріалами кримінального провадження №12022160000000581 від 22.08.2022 року стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_3 та інших осіб за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 255-2, ч. 2 ст. 203-2 КК України (справа № 521/1424/24).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Приморського районного

суду м. Одеси ОСОБА_10