Рішення № 139777539, 16.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15647/26

провадження № 2/753/13808/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 6543266 від 19 серпня 2025 року.

Позов обґрунтовано тим, що 19 серпня 2025 року між сторонами в електронній формі укладено договір надання коштів у кредит з оплатою частинами (Надійний) № 6543266, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 4 000 грн. 00 коп. строком на 360 днів, із 19 серпня 2025 року до 13 серпня 2026 року, зі сплатою процентів та інших передбачених договором платежів.

Позивач зазначив, що договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «746080», направленим на зазначену відповідачем електронну адресу. Особу відповідача ідентифіковано через систему BankID НБУ.

На виконання договору кредитні кошти в сумі 4 000 грн. 00 коп. перераховано на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Проте відповідач належним чином своїх зобов`язань не виконав, кредит не повернув, проценти та інші платежі не сплатив.

У первісній редакції позову позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 16 148 грн. 00 коп., з яких: 4 000 грн. 00 коп. - основний борг; 3 458 грн. 00 коп. - проценти; 690 грн. 00 коп. - комісія; 8 000 грн. 00 коп. - пеня/неустойка. Також позивач просив стягнути судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 грн. 00 коп.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 20 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами.

05 вересня 2026 року відповідач подав відзив, у якому просив відмовити в задоволенні позову. Відповідач заперечував факт укладення ним договору, указував на відсутність оригіналу електронного договору та належних доказів направлення одноразового ідентифікатора, а також заперечував отримання кредитних коштів. Відповідач зазначив, що платіжна інструкція та довідка платіжної установи не підтверджують зарахування коштів саме на належний йому рахунок. Також послався на незаконність нарахування комісії в сумі 690 грн. 00 коп. і пені в сумі 8 000 грн. 00 коп. під час дії воєнного стану. Крім того, відповідач заперечив проти стягнення 4 500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх непідтвердженими та неспівмірними зі складністю справи. Відповідач просив витребувати у позивача оригінал електронного кредитного договору № 71397675 від 25 серпня 2025 року.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що укладення договору № 6543266 підтверджується самим електронним договором, електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором «746080», довідкою про ідентифікацію через BankID НБУ та відомостями про направлення одноразового ідентифікатора. На підтвердження видачі кредиту позивач послався на електронну платіжну інструкцію № f4772000-7510-4f10-bf12-f28607e443b1 від 19 серпня 2025 року та довідку ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» № КД-000025870 від 16 січня 2026 року. Позивач також зазначив, що комісія прямо передбачена договором та врахована в загальній вартості кредиту, а понесені витрати на правничу допомогу підтверджені договором, актом наданих послуг і платіжним документом.

Після подання відзиву позивач скористався правом, передбаченим статтею 49 ЦПК України, та подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій повністю виключив вимогу про стягнення 8 000 грн. 00 коп. пені/неустойки.

В остаточній редакції позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 8 148 грн. 00 коп., з яких: 4 000 грн. 00 коп. - основний борг; 3 458 грн. 00 коп. - проценти; 690 грн. 00 коп. - комісія. Також позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 грн. 00 коп.

Суд приймає заяву про зменшення позовних вимог та розглядає справу в межах остаточно визначеного позивачем предмета спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази окремо та в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 19 серпня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит з оплатою частинами (Надійний) № 6543266.

Відповідно до пунктів 2.2.1-2.2.3 договору відповідачу надано кредит у розмірі 4 000 грн. 00 коп. строком на 360 днів, із 19 серпня 2025 року до 13 серпня 2026 року, зі сплатою процентів за фіксованою ставкою 0,95 % на день.

Пунктом 2.2.5 договору визначено, що перший обов`язковий платіж відповідач повинен був сплатити 17 вересня 2025 року. Кількість мінімальних обов`язкових платежів становила одинадцять.

Пунктами 2.2.8 та 6.2 договору передбачено сплату одноразової комісії за надання кредиту в розмірі 17,25 % від суми кредиту, що становить 690 грн. 00 коп. Комісія нараховувалася в день надання кредиту та підлягала сплаті в порядку, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач підписав договір одноразовим ідентифікатором «746080», який був направлений 19 серпня 2025 року о 18 год. 32 хв. 44 сек. на електронну адресу danil.emec@ukr.net.

Договір також підписаний кваліфікованим електронним підписом уповноваженого представника кредитодавця з накладенням кваліфікованої електронної позначки часу.

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , пройшов ідентифікацію через систему BankID НБУ за даними АТ «СЕНС БАНК». У договорі зазначено паспортні дані відповідача, РНОКПП, дату народження, електронну адресу, номер телефону та реквізити платіжної картки.

Сукупність зазначених доказів підтверджує, що відповідач пройшов процедуру ідентифікації, ознайомився з умовами кредитування та акцептував пропозицію позивача шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Доказів несанкціонованого використання персональних даних відповідача, втрати ним контролю над електронною адресою чи банківським рахунком, а також звернення до правоохоронних органів у зв`язку з можливим шахрайством суду не надано.

Таким чином, доводи відповідача про неукладення договору спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

На виконання умов договору позивач 19 серпня 2025 року перерахував 4 000 грн. 00 коп. на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Факт перерахування коштів підтверджується електронною платіжною інструкцією № f4772000-7510-4f10-bf12-f28607e443b1 від 19 серпня 2025 року, яка містить дату та суму платежу, ім`я одержувача - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , маску платіжного інструмента та інші реквізити операції.

Виконання цієї платіжної операції додатково підтверджується довідкою ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» № КД-000025870 від 16 січня 2026 року.

Відомості про одержувача коштів та маска платіжної картки у платіжній інструкції збігаються з даними відповідача і платіжної картки, зазначеними в договорі.

Ненадання позивачем виписки з банківського рахунку відповідача не спростовує платіжної інструкції та довідки платіжної установи, які в сукупності дозволяють ідентифікувати платіж, одержувача, суму та платіжний інструмент.

Відповідач не надав банківської виписки, довідки банку або іншого доказу того, що платіжна картка № НОМЕР_1 йому не належала чи кошти в сумі 4 000 грн. 00 коп. на неї не надходили.

При цьому суд виходить не лише з відсутності доказів відповідача, а насамперед із достатності та взаємної узгодженості доказів, поданих позивачем.

Отже, факт надання відповідачу кредиту в розмірі 4 000 грн. 00 коп. є доведеним.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач не сплатив перший обов`язковий платіж 17 вересня 2025 року та не виконав наступних обов`язків щодо погашення заборгованості.

Пунктом 6.13 договору передбачено, що в разі прострочення першого або мінімального обов`язкового платежу на шістдесят другий календарний день кредитодавець має право вимагати повного погашення кредиту, навіть якщо остаточний строк його повернення ще не настав.

Відповідно до пункту 6.13.1 договору вимога направляється на електронну адресу позичальника та/або до його особистого кабінету, а позичальник зобов`язаний повністю погасити заборгованість протягом тридцяти календарних днів із дня отримання вимоги.

18 листопада 2025 року позивач направив на електронну адресу відповідача вимогу про дострокове повернення кредиту. Факт направлення підтверджується електронними відомостями із зазначенням дати, часу, адреси одержувача та статусу «Message is sent».

Позивач надав відповідачу тридцять календарних днів для усунення порушення, однак до 18 грудня 2025 року заборгованість не була погашена.

Отже, на час звернення позивача до суду передбачений договором строк виконання вимоги про дострокове повернення кредиту сплив, а право кредитодавця вимагати повернення всієї суми боргу настало.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості проценти в сумі 3 458 грн. 00 коп. нараховані за період із 19 серпня до 17 листопада 2025 року включно, тобто за 91 день користування кредитом, виходячи з такого розрахунку: 4 000 грн. ? 0,95 % ? 91 день = 3 458 грн.

Суд перевірив наведений розрахунок та встановив, що він є арифметично правильним, відповідає умовам договору й охоплює період правомірного користування кредитом до пред`явлення вимоги про його дострокове повернення.

Відповідач власного розрахунку заборгованості не подав, конкретних помилок у кількості днів, розмірі процентної ставки або сумі нарахованих процентів не зазначив.

Установлена договором процентна ставка становить 0,95 % на день, а зазначений у договорі денний процентний показник, розрахований з урахуванням загальних витрат за кредитом, становить 0,998 %, що не перевищує встановленої законом граничної денної процентної ставки в розмірі 1 %.

Щодо комісії в сумі 690 грн. 00 коп. суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Комісія в сумі 690 грн. 00 коп. передбачена пунктами 2.2.8 та 6.2 договору як одноразовий платіж за надання кредиту. Її розмір визначено у твердій грошовій сумі та у процентному співвідношенні до розміру кредиту.

Інформація про комісію була включена до договору до його підписання відповідачем, урахована в загальній вартості кредиту, орієнтовній реальній річній процентній ставці та денному процентному показнику.

Зазначена комісія не є щомісячною платою за надання інформації про стан кредитної заборгованості або за інші дії, які відповідно до закону повинні виконуватися безоплатно. Вона має одноразовий характер і пов`язана з наданням кредиту.

За таких обставин саме по собі заперечення відповідача проти назви цього платежу не доводить нікчемності відповідної умови договору. Підстав для відмови у стягненні комісії в сумі 690 грн. 00 коп. суд не встановив.

Первісно заявлену вимогу про стягнення пені/неустойки в розмірі 8 000 грн. 00 коп. позивач виключив із предмета спору шляхом подання заяви про зменшення позовних вимог.

У зв`язку із цим суд не вирішує питання про стягнення пені та не включає її до суми заборгованості, яка підлягає стягненню.

Стосовно клопотання відповідача про витребування оригіналу електронного кредитного договору суд зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 100 ЦПК України суд може витребувати оригінал електронного доказу, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Водночас відповідач просив витребувати договір № 71397675 від 25 серпня 2025 року, який не є предметом цього спору. Спір виник із договору № 6543266 від 19 серпня 2025 року.

Електронна копія договору № 6543266, відомості про його підписання, довідка про ідентифікацію відповідача та протокол перевірки кваліфікованого електронного підпису наявні в матеріалах електронної справи.

Відповідач не навів конкретних розбіжностей між поданою копією договору і його електронним оригіналом. Тому передбачені частиною п`ятою статті 100 ЦПК України підстави для витребування оригіналу електронного доказу відсутні.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду наперед установленої сили.

Досліджені докази є взаємно узгодженими та підтверджують укладення сторонами договору № 6543266 від 19 серпня 2025 року, отримання відповідачем 4 000 грн. 00 коп., порушення строків виконання зобов`язання, направлення вимоги про дострокове повернення кредиту та наявність непогашеної заборгованості.

Водночас доводи відзиву значною мірою стосуються іншого кредитного договору № 71397675 від 25 серпня 2025 року, який не є предметом цієї справи, а тому не спростовують доказів, поданих на підтвердження вимог за договором № 6543266.

Таким чином, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 8 148 грн. 00 коп., з яких: 4 000 грн. 00 коп. - основний борг; 3 458 грн. 00 коп. - проценти; 690 грн. 00 коп. - комісія.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав договір № 20-08/25 від 20 серпня 2025 року, витяг з акта приймання-передачі наданої правничої допомоги № 2-МК від 14 січня 2026 року та платіжну інструкцію про перерахування адвокату 135 000 грн. 00 коп. за сукупністю справ, зазначених в акті.

У витягу з акта безпосередньо зазначені ОСОБА_2 і РНОКПП НОМЕР_2 . Вартість аналізу матеріалів та формування правової позиції визначена в сумі 500 грн. 00 коп., а вартість підготовки позовної заяви і судового супроводу - 4 000 грн. 00 коп.

Отже, зв`язок заявлених витрат із цією справою та факт їх понесення позивачем підтверджені належними доказами.

Разом із тим відповідач у відзиві заперечив проти розміру витрат і навів доводи щодо їх неспівмірності, що є підставою для перевірки заявленої суми відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України.

Суд враховує, що справа є малозначною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судові засідання не проводилися, спірні правовідносини мають типовий характер, а підготовлені представником позивача документи значною мірою ґрунтуються на усталених правових позиціях.

Беручи до уваги обсяг фактично виконаної роботи, складність справи, ціну позову після зменшення вимог, принципи розумності, необхідності та пропорційності, суд вважає обґрунтованим відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. 00 коп.

Витрати в розмірі 4 500 грн. 00 коп. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом виконаної роботи, тому в стягненні решти цих витрат у сумі 1 500 грн. 00 коп. необхідно відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки остаточно заявлені вимоги про стягнення заборгованості задовольняються повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 12, 13, 19, 76-81, 89, 100, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, статтями 8, 12, 16 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», код ЄДРПОУ 39861924, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, заборгованість за договором № 6543266 від 19 серпня 2025 року в загальному розмірі 8 148 грн. 00 коп., з яких: 4 000 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту; 3 458 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами; 690 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією., судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. 00 коп.

У стягненні решти заявлених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500 грн. 00 коп. відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування оригіналу електронного кредитного договору № 71397675 від 25 серпня 2025 року відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 16.09.2026

Суддя Л.В. Комаревцева