Ухвала суду № 139776612, 16.09.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/4948/26

Провадження № 2/337/3426/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі судді Завгороднього Є.В., розглянувши заяву позивача у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2026 позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

Ухвалою суду від 04.08.2026 відкрито спрощене провадження у справі, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті.

17.08.2026 від позивача надійшла заява про закриття провадження та повернення судового збору через відсутність предмета спору, у зв`язку з тим, що відповідач станом на 17.08.2026 погасила заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщовідсутній предмет спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Водночас, положення ч. 3 ст. 142 ЦПК України передбачають, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова від 05.08.2026 у справі № 953/10140/25) дійшов висновку, що частина 3 статті 142 ЦПК України є спеціальною процесуальною нормою права, яка уточнює правові наслідки відмови позивача від позову. Вона встановлює правила, які підлягають застосуванню в певних випадках, визначених такою нормою, а загальна норма (ч. 1 ст. 142 ЦПК України) встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання. У поданій справі позивач відмовився від позовних вимог у зв`язку з добровільною сплатою заборгованості після пред`явлення позову, а тому з урахуванням вимог ч. 3 ст. 142 ЦПК України КЦС ВС зробив висновок про навність правових підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат (судового збору) у повному обсязі. Тобто Верховний Суд виснував, що у випадку добровільної сплати заборгованості відповідачем після пред`явлення позову сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача, а не поверненню з державного бюджету.

Таким чином, з огляду на закриття провадження з підстав, пов`язаних ізaобровільною сплатою заборгованості після пред`явлення позову, сплачений судовий збір поверненню з державного бюджету не підлягає. Водночас, позивач не позбавлений права звернення із клопотанням про стягнення судового збору з відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 141-142, 255, 260, 352-353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивача в частині закриття провадження задовольнити.

Провадження у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 закрити.

В задоволенні клопотання позивача в частині повернення судового збору з державного бюджету відмовити.

Роз`яснити позивачу положення ч. 3 ст. 142 ЦПК України щодо права звернення до суду і заявою про стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача у разі доведення, що підстави для закриття провадження виникли унаслідок задоволення позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ