Єдиний державний реєстр судових рішень
КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
Справа №133/638/26
15.09.2026 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
у складі: головуючого судді Дем`янової Ж.М.,
за участі секретаря судового засідання Бірюкової Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Стислий виклад позицій учасників справи.
До суду 27.02.2026 надійшла позовна заява від ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 25.04.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 8991158, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти, а остання зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.
Позивач зазначає, що кредитний договір укладено в електронній формі шляхом прийняття відповідачем пропозиції укласти договір та його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у зв`язку з чим такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
24.12.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 24122025/3, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги до боржників. Згідно з Реєстром боржників від 24.12.2025 до зазначеного договору факторингу позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 8991158 у розмірі 29 700,00 грн.
Зазначена заборгованість складається з 11 000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 13 200,00 грн заборгованості за відсотками та 5 500,00 грн заборгованості за пенею і штрафами.
За твердженням позивача, відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, отримані кредитні кошти та нараховані платежі не сплатила. Після відступлення права вимоги платежів на користь позивача або первісного кредитора також не здійснювала. З моменту отримання права вимоги позивачем штрафні санкції не нараховувалися.
У зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 8991158 у розмірі 29 700,00 грн, а також понесені судові витрати.
Відповідач у справі доказів на спростування заявлених позивачем вимог не подала. Правом на відзив не скористалась.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 24.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.
Заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, інші процесуальні дії не вчинялись.
Позивач будучин належним чином повідомленим про розгляд справи в судове засідання не з`явився, у прохальній частину позовної заяви просив справу слухати у його відсутність, не заперечує, щодо винесення заочного рішення.
Відповідач будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, до суду не з`явилась, заяв до суду не подавала. На його поштову адресу направлявся рекомендований лист з повідомленням, який повернувся не врученим з відміткою «адресат відсутній».
У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.
У ситуації, що розглядається, суд прийшов до висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого рішення по справі не відкладаючи її розгляду.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, з ухваленням рішення.
Згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 25 квітня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 8991158.
Відповідно до умов зазначеного кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, наданими відповідачем з метою отримання кредиту, а позичальник зобов`язалася повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, визначені договором.
Згідно з пунктом 2.4 Кредитного договору кредит вважається наданим у день перерахування ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» суми кредиту за реквізитами, визначеними договором.
Пунктом 9.8 Кредитного договору передбачено, що відповідач підтвердила ознайомлення з умовами Правил надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», розміщених на веб-сайті кредитодавця, погодилася з ними та зобов`язалася їх дотримуватися.
Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який було надіслано на номер мобільного телефону відповідача, зазначений у договорі.
Факт укладення Кредитного договору № 8991158 та погодження відповідачем його умов підтверджується копією кредитного договору, долученою позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до наданих позивачем документів, відповідачу було надано кредитні кошти на умовах, визначених Кредитним договором, а обов`язок позичальника полягав у поверненні отриманих коштів та сплаті передбачених договором платежів. Факт перерахування коштів підтверджується інформаційним повідомленням про перерахування коштів ТОВ «ПТЕЙК» за вих. №20251231-1.1 від 31.12.2025.
Судом також встановлено, що 24 грудня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 24122025/3, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги до боржників, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло такі права вимоги та зобов`язалося сплатити за них визначену договором плату.
Згідно з пунктом 1.1 Договору факторингу № 24122025/3 клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників, у тому числі права вимоги щодо основного зобов`язання, плати за кредитом, пені за порушення грошових зобов`язань та інших платежів, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до пункту 1.2 Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором щодо відповідних боржників та набуває відповідні права вимоги.
Перехід права вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ» підтверджується копією Договору факторингу № 24122025/3 від 24 грудня 2025 року, Актом прийому-передачі Реєстру боржників та витягом з Реєстру боржників, долученими до матеріалів справи.
Відповідно до Реєстру боржників від 24 грудня 2025 року до Договору факторингу № 24122025/3 від 24 грудня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 8991158 у загальному розмірі 29 700,00 грн, з яких:
- 11 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу;
- 13 200,00 грн - заборгованість за відсотками;
- 5 500,00 грн - заборгованість за пенею та штрафами.
Отже, внаслідок укладення Договору факторингу та передачі відповідного права вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло статусу нового кредитора за грошовими зобов`язаннями ОСОБА_1 , що виникли на підставі Кредитного договору № 8991158.
Судом встановлено, що після переходу права вимоги відповідач не здійснила погашення заборгованості за кредитним договором. Доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань, у тому числі доказів погашення основної суми боргу, процентів, пені та штрафів, матеріали справи не містять.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 8991158 становить 29 700,00 грн, у тому числі 11 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 13 200,00 грн - заборгованість за процентами та 5 500,00 грн - заборгованість за пенею та штрафами.
При цьому позивач зазначає, що з моменту набуття права вимоги, а саме з 24 грудня 2025 року, ним не здійснювалося нарахування відповідачу будь-яких штрафних санкцій.
Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості повністю або частково, а також доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості матеріали справи не містять.
Зміст спірних правовідносин становлять цивільні правовідносини, що виникли з приводу укладення та виконання кредитного договору, надання кредитних коштів, переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до нового кредитора на підставі договору факторингу та стягнення заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, судом встановлено, що між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ОСОБА_1 існують правовідносини, у яких позивач є новим кредитором за Кредитним договором № 8991158, а відповідач - боржником, яка не виконала належним чином свої грошові зобов`язання, у зв`язку з чим, відповідно до наданих позивачем доказів та розрахунку, утворилася заборгованість у розмірі 29 700,00 грн.
Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В силу пункту 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Як вже було встановлено судом, кредитні договори у справі, що підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразових ідентифікаторів, який були надіслані на номер мобільного телефону відповідача, що повністю узгоджується із процедурою укладення кредитного договору, визначеною Законом України «Про електронну комерцію».
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд зобов`язаний надати належну оцінку поданим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, перевіривши їх належність, допустимість, достовірність та достатність, доходить таких висновків.
Судом встановлено, що 25 квітня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 8991158.
Зазначений кредитний договір укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до статей 205, 207, 638, 639 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором є одним із передбачених законом способів підписання електронного правочину.
Отже, укладення кредитного договору в електронній формі відповідає вимогам законодавства та саме по собі не свідчить про відсутність між сторонами договірних правовідносин.
Надана позивачем копія Кредитного договору № 8991158 містить умови щодо порядку надання та повернення кредиту, розміру процентів, строку кредитування, відповідальності позичальника та інших умов кредитування, що свідчить про погодження сторонами відповідних умов договору.
Доказів того, що Кредитний договір № 8991158 відповідачем не укладався, не підписувався із застосуванням передбаченого договором способу електронної ідентифікації або що його умови були іншими, ніж зазначені позивачем, матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що первісний кредитор виконав свій обов`язок щодо надання відповідачу кредитних коштів, що підтверджується наданими позивачем доказами перерахування кредитних коштів відповідно до умов Кредитного договору № 8991158.
Таким чином, суд вважає доведеним як факт укладення Кредитного договору № 8991158, так і факт виникнення у відповідача грошового зобов`язання перед первісним кредитором.
Відповідно до умов Кредитного договору відповідач зобов`язалася повернути отримані кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та інші передбачені договором платежі у строки та порядку, визначені договором.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений строк.
Судом також встановлено, що 24 грудня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 24122025/3, відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги до боржників.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.
За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Перехід права вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ» підтверджується Договором факторингу № 24122025/3 від 24 грудня 2025 року, Актом прийому-передачі Реєстру боржників та витягом з Реєстру боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 8991158.
Таким чином, суд вважає доведеним факт набуття позивачем права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів виконання відповідачем грошового зобов`язання перед первісним кредитором або новим кредитором матеріали справи не містять.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості та витягом з Реєстру боржників за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 29 700,00 грн, з яких 11 000,00 грн основна сума боргу, 13 200,00 грн заборгованість за процентами та 5 500,00 грн заборгованість за пенею та штрафами.
Щодо вимоги про стягнення основної суми заборгованості суд виходить із того, що відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов`язана повернути отримані кредитні кошти.
Згідно з наданим позивачем розрахунком залишок заборгованості за основною сумою кредиту становить 11 000,00 грн.
Доказів повного або часткового погашення відповідачем зазначеної суми, які б свідчили про інший розмір основної заборгованості, матеріали справи не містять.
Факт надання відповідачу кредитних коштів інформаційним повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» за вих. № 20251231-1.1 від 31.12.2025, долученим до матеріалів справи, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» перерахувало надані за Кредитним договором № 8991158 кредитні кошти на платіжну картку відповідача.
Таким чином, судом встановлено не лише факт укладення сторонами Кредитного договору № 8991158, а й факт його виконання кредитодавцем у частині надання кредитних коштів. Доказів того, що кредитні кошти відповідачу фактично не надавалися, матеріали справи не містять.
Отже, вимога про стягнення 11 000,00 грн основної суми заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає, що відповідно до статей 1048, 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання процентів за користування кредитними коштами, а позичальник зобов`язаний їх сплатити відповідно до умов договору.
Згідно з розрахунком позивача за відповідачем утворилася заборгованість за процентами у розмірі 13 200,00 грн.
Розмір процентів та порядок їх нарахування визначені умовами Кредитного договору № 8991158. Доказів сплати відповідачем зазначеної суми процентів або доказів неправильності їх розрахунку матеріали справи не містять.
При цьому суд враховує, що позивач набув право вимоги 24 грудня 2025 року та, як зазначено у позовній заяві, після переходу права вимоги не здійснював подальшого нарахування штрафних санкцій.
За таких обставин суд вважає доведеною заборгованість відповідача за процентами у розмірі 13 200,00 грн, яка підлягає стягненню.
Разом з тим суд не погоджується з позивачем щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача 5 500,00 грн пені та штрафів.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Разом із тим при вирішенні питання щодо можливості стягнення неустойки суд має враховувати спеціальні положення законодавства, прийняті у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.
Крім того, неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплачені позичальником за період прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором, підлягають списанню кредитодавцем.
З огляду на те, що Кредитний договір № 8991158 укладено 25 квітня 2025 року, а заявлена до стягнення сума 5 500,00 грн визначена позивачем як пеня та штрафи за прострочення виконання грошового зобов`язання, така заборгованість виникла у період дії воєнного стану в Україні.
Отже, з урахуванням положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правові підстави для стягнення з відповідача неустойки у розмірі 5 500,00 грн відсутні.
Таким чином, вимога позивача про стягнення 5 500,00 грн пені та штрафів задоволенню не підлягає.
При цьому суд враховує, що позивач набув право вимоги за кредитним договором на підставі договору факторингу. Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу права вимоги. Отже, набуття позивачем права вимоги не створює для нього більших прав щодо стягнення неустойки, ніж мав первісний кредитор.
Оцінюючи доводи позивача в цій частині, суд виходить із того, що факт зазначення пені та штрафів у Реєстрі боржників та у розрахунку заборгованості сам по собі не є достатньою правовою підставою для їх стягнення, оскільки відповідна вимога повинна відповідати імперативним приписам законодавства, чинним на момент виникнення та пред`явлення такої вимоги.
Водночас відповідачем не надано доказів погашення основної суми кредиту та процентів, а також доказів, які б спростовували факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, переходу права вимоги до позивача або правильність визначення основної суми заборгованості та процентів.
Таким чином, оцінюючи надані позивачем докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що позивач довів факт укладення Кредитного договору № 8991158, факт надання відповідачу кредитних коштів, факт переходу права вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ», наявність заборгованості за основною сумою кредиту та процентами, а також неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань.
Водночас вимога про стягнення 5 500,00 грн пені та штрафів не підлягає задоволенню з огляду на положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
З відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 8991158 у загальному розмірі 24 200,00 грн, з яких:
- 11 000,00 грн основна сума боргу;
- 13 200,00 грн заборгованість за процентами.
У задоволенні позовної вимоги про стягнення 5 500,00 грн пені та штрафів слід відмовити.
Розподіл судових витрат у справі.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви до суду ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом, долученим до матеріалів справи.
Оскільки позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 8991158 задоволено частково, а саме на суму 24 200,00 грн із заявлених 29 700,00 грн, що становить 81,48 % позовних вимог, судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 169,36 грн.
В іншій частині судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 512-514, 516, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 638, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд, -
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором № 8991158 від 25 квітня 2025 року в розмірі 24 200 (двадцять чотири тисячі двісті) гривень 00 копійок, з яких:
-11 000 (одинадцять тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за основною сумою кредиту;
-13 200 (тринадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2 169 (дві тисячі сто шістдесят дев`ять) гривень 36 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА
Судове рішення № 139772818, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 15.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 133/638/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: