Рішення № 139770, 05.07.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.07.06 р. Справа № 36/211

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Будко Н.В.

при секретарі: Луценко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Петровське Луганської області

до відповідача: Донецького казенного заводу хімічних виробів м.Донецьк

про: стягнення 92 222грн. 56коп.

За участю:

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - підприємець;

від відповідача: Клименков М.О. - нач. юр. відділу по дов. №20/03-2006 від 03.01.2006р., Джаран Л.А. - головний бухгалтер по дов. №20/11-2006р. від 04.07.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, ОСОБА_1 м.Петровське Луганської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача - Донецького казенного заводу хімічних виробів м.Донецьк, про стягнення основного боргу в сумі 48 975грн. 12коп., суми інфляції - 10 315грн. 79коп., 3% річних в сумі 2 931грн. 65коп. та моральної шкоди в сумі 30 000грн.

У ході розгляду спору позивач надав заяву б/н від 05.07.2006р. у якій просить внести зміни до позовної заяви та вважати позивачем Приватного підприємця ОСОБА_1, діючого на підставі свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_1.

В обґрунтування вимог посилається на патент НОМЕР_2, договір НОМЕР_3, додаткову угоду НОМЕР_4, акт від 01.06.2004р., акти звірки взаєморозрахунків, розрахунки.

Відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки позов пред'явлений фізичною особою а не приватним підприємцем.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін судом встановлено, що 10.06.2003р. ОСОБА_1 та відповідач уклали ліцензійний договір НОМЕР_3 про видачу ліцензії на використання винаходу, захищеного патентом на винахід НОМЕР_2.

За умовами даного договору позивач „Ліцензіар” надав відповідачу „Ліцензіату” на термін дії договору і за винагороду, сплачувану відповідачем, не виключну ліцензію на використання винаходу, захищеного патентом, на території в обсязі 270т., при цьому відповідачу надається право на використання продукції за ліцензією, включаючи її виготовлення та продаж, а також інше впровадження в господарчий обіг речовин, виготовлених на підставі винаходу.

27.06.2003р. сторони уклали додаткову угоду НОМЕР_4 до договору, якою у зв'язку із зміною юридичного статусу замінили „Ліцензаря” ОСОБА_1 на Приватного підприємця ОСОБА_1 а також визначили, що позивач „Ліцензіар” надав відповідачу „Ліцензіату” на термін дії договору і за винагороду, сплачувану відповідачем, не виключну ліцензію на використання винаходу, захищеного патентом, на території в обсязі 331 т., при цьому відповідачу надається право на використання продукції за ліцензією, включаючи її виготовлення та продаж, а також інше впровадження в господарчий обіг речовин, виготовлених на підставі винаходу. Крім того, п.4 цієї додаткової угоди сторони продовжили строк дії договору до 30.12.2004р.

У відповідності з п.6.1 договору за надання прав на використання винаходу, відповідач сплачує позивачу винагороду (роялті) - 3,5% від вартості продукції в оптових цінах виробника (без ПДВ) за ліцензію, а також спеціальної продукції згідно калькуляції виробника.

Ці виплати здійснюються відповідачем шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на протязі 20 днів, наступних за звітним періодом.

Згідно акту від 01.06.2004р., підписаного обома сторонами, у відповідності з ліцензійним договором НОМЕР_3 за період з 10.06.2003р. по 01.06.2004р. виготовлено та реалізовано амоніт Г-5 у кількості 319,992т. на загальну суму в оптових цінах виробника 1 399 289грн. 04коп. Розмір винагороди (роялті) складає 48 975грн. 12коп.

Однак відповідач взяті на себе за договором зобов'язання не виконав, розмір винагороди (роялті) в сумі 48 975грн. 12коп. позивачу до теперішнього часу не оплатив. Докази погашення боргу суду не представлені.

Факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, патентом НОМЕР_2, договором НОМЕР_3, додатковою угодою НОМЕР_4, актом від 01.06.2004р., актами звірки взаєморозрахунків, вина відповідача у невиконанні договірних зобов'язань доведена, у зв”язку з чим суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 48 975грн. 12коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані 3% річних в сумі 2 931грн. 65коп. та сума інфляції - 10 315грн. 79коп., які підлягають стягненню з відповідача частково, з моменту виникнення права вимоги з 21.06.2004р.: 3% річних в сумі 2 851грн. 33коп. та сума інфляції - 9 990грн. 96коп.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 30 000грн.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

У статті 1167 Цивільного кодексу України містяться загальні норми про підстави цивільно-правової відповідальності відшкодування моральної шкоди, відповідно до яких відносяться: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Однак обов'язок довести відсутність вини у заподіянні моральної шкоди законодавством покладений на відповідача, тоді як позивач повинен довести факт заподіяння йому моральної шкоди відповідачем.

Ухвалою від 19.06.2006р. суд зобов'язав позивача представити докази, які підтверджують завдання позивачу моральної шкоди з вини відповідача. Такі докази позивач суду не представив, тобто згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Враховуючи те, що факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру не знайшов свого підтвердження при розгляді спору, суд у вимогах позивача у частині стягнення моральної шкоди в сумі 30 000грн. також відмовляє у зв'язку з недоведеністю.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, суд вважає необґрунтованими та до уваги не приймає.

Оскільки спір виник з вини відповідача судові витрати покладаються на нього пропорційно задоволеній частині позову.

Зайве сплачене держмито в сумі 215грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі вищенаведеного, згідно ст.ст.509,525,526,614,625,1162 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22,33,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Петровське Луганської області до Донецького казенного заводу хімічних виробів м.Донецьк про стягнення 92 222грн. 56коп. задовольнити частково.

Стягнути з Донецького казенного заводу хімічних виробів, ЄДРПОУ 14311844, м.Донецьк, вул. Софієвська,1, на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_1АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, основний борг в сумі 48 975грн. 12коп., суму інфляції - 9 990грн. 96коп., 3% річних в сумі 2 851грн. 33коп., держмито в сумі 618грн. 17коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути Приватному підприємцю ОСОБА_1 м.Петровське Луганської області зайве сплачене державне мито в сумі 215грн.

Видати довідку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Будко Н.В.