Ухвала суду № 139765057, 15.09.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12953/26

Провадження № 2/161/6542/26

У Х В А Л А

15 вересня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Шестерніна В.Д.

за участю секретаря Рудчик А.В.

представника відповідача адвоката Борзова Я.Е. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

16.06.2026 АТ «Акцент-Банк» через систему «Електронний суд» звернулося в суд з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 01.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

25.08.2026 представник відповідача адвокат Борзов Я.Е. через систему «Електронний суд» подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 15.09.2026 вказане клопотання було залишене без задоволення.

Після цього, в судовому засіданні представник відповідача клопотав про оголошення перерви в судовому засіданні з метою забезпечення можливості письмово оформити заяву про відвід судді.

Під час оголошеної перерви представник відповідача адвокат Борзов Я.Е. через систему «Електронний суд» подав заяву про відвід судді Шестерніна В.Д. від розгляду вказаної справи. Вказана заява мотивована тим, що суддя відмовив у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, не врахувавши обов`язкові правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 13.09.2023 у справі №204/2321/22 та від 03.06.2021 у справі №9901/82/21. За позицією заявника, ці обставини свідчать про наявність обгрунтованих і реальних сумнівів щодо безсторонності судді.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши заяву про відвід, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені ст. ст. 36, 37 ЦПК України.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначено ст. 40 ЦПК України.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки предстаник відповідача подав заяву про відвід у судовому засіданні, то питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (її) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Білуха проти України», «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»). Будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід (рішення у справах «Делкурт проти Бельгії»).

Аналіз змісту заяви про відвід свідчить, що фактичною підставою для відводу судді є незгода представника відповідача з процесуальним рішенням суду щодо відхилення його клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, що в силу приписів ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу. Інших обставин, які могли б слугувати підставою для відводу, судом не встановлено.

Отже, в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 36, 39-41, 247, 260, 261 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви представника відповідача адвоката Борзова Ярослава Едуардовича про відвід судді Шестерніна В.Д. від розгляду цивільної справи №161/12953/26 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін