Рішення № 139764553, 14.09.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/2593/26

Провадження № 2/159/1995/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 вересня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі ТОВ «Таліон Плюс») через систему «Електронний суд» звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що 13.02.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і відповідач ОСОБА_1 уклали у формі електронного документа з використання електронного підпису договір кредитної лінії №390972625, на підставі якого відповідач отримав кредит (перший транш) в розмірі 7000,00 грнстроком на 5 років до 15.03.2030, зі сплатою процентів від 0,68% до 0,98% в день.

В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 15000 грн.

На підставі договору факторингу №МВ-ТП/50 від 26.08.2025,укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», право вимоги за кредитним договором №390972625 від 13.02.2025 перейшло до позивача.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань, позивач просить стягнути загальний розмір заборгованості в сумі 45704,81 грн, з них: 14998,90 грн основна сума боргу, 30705,91 грн заборгованість за процентами, 0,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту, а також просив стягнути 2662,40 грн судового збору і 5000 грн витрат на правничу допомогу.

08.06.2026 після усунення позивачем визначених в ухвалі суду від 28.05.2026 недоліків, суд відкрив провадження у справі, на підставі пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 ЦПК України визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 10.08.2026 суд за клопотанням сторони позивача витребував у АТ «Універсал Банк» та АТ КБ «ПриватБанк» докази, які надійшли до суду 24.08.2026 та 04.09.2026 відповідно.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, не заперечила проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 двічі в судове засідання не з`явився, бувповідомлений про дати судових засідань шляхом скерування ухвали про відкриття провадження і судових викликів до електронного кабінету відповідача в системі «Електронний суд», що підтверджено довідками про доставку електронних документів 10.06.2026, 12.08.2026. Клопотань, заяв від відповідача не надходило, правом подати відзив відповідач не скористався.

Враховуючи згоду позивача та керуючись положеннями статті 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення 14.09.2026.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

13.02.2025 відповідач ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи на вебсайті www.moneyveo.ua створив Особистий кабінет позичальника, подав заявку на отримання коштів в кредит, вказав свої персональні дані, номер банківської карти для перерахування коштів. Після чого у системі BankID Національного банку пройшов ідентифікацію, ознайомився із паспортом споживчого кредиту продукту «Смарт» і використовуючи персональний одноразовий ідентифікатор КВСХ уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» електронний договір кредитної лінії №390972625.

За умовами договору:

- кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі 7000 грн, (п.2.2);

- другий та решта траншів за договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором. Надання кожного додаткового траншу за договором збільшує загальний розмір кредиту на суму такого траншу (п. 2.4).

- кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника (п.2.5),

- дисконтний період, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також повернути суму кредиту, становить 30 днів (п.3.1) і може бути продовжений позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки) за умови якщо позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовження дисконтного періоду не обмежена (п.3.2). Для здійснення першої пролонгації позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за період 30 днів проценти у розмірі 1428 грн та нараховану комісію за надання кредиту в розмірі 350 грн (п.3.3);

- позичальником використовується платіжна карта НОМЕР_1 (п.5.1);

- позичальник в будь-який час протягом дисконтного періоду дії договору може отримати черговий транш в межах визначеного кредитодавцем максимально доступного позичальнику розміру кредиту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, в тому числі при частковому погашенні кредиту. Надання позичальнику кожного нового траншу за цим договором відбувається на підставі укладеного із кредитодавцем договору про внесення змін до цього договору, який сторони домовилися іменувати додатковою угодою. У разі якщо позичальник бажає отримати черговий транш шляхом перерахування суми кредиту на його рахунок за реквізитами платіжної картки, іншої ніж зазначена в п.5.1 Договору. Сторони у додатковій угоді додають до тексту реквізити іншої платіжної картки (п.6.1, 6.2).

- рекомендована дата дострокового повного повернення суми кредиту є дата закінчення дисконтного періоду кредитування, а саме 30 днів 03.10.2025 (п.7.1);

- в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернута позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору 5 років; дострокове припинення дії договору в порядку передбаченому п.9.1.1.2 або п.9.1.1.7 (п.7.2);

- кінцева дата повернення кредиту 15.03.2030 (п.7.3);

- протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплачувати не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. Після закінчення дисконтного періоду проценти сплачуються щоденно (п.7.4.1, 7.4.2);

- процентна ставка за договором є фіксованою (п.8.2). За період від дати видачі кредиту (13.02.2025) до 15.03.2025 проценти нараховуються за дисконтною процентною ставкою 0,68 % в день (п.8.7.1). У разі якщо позичальник вчинить дії для пролонгації, то за період з наступного дня після 15.03.2025 проценти нараховуються за ставкою 0,98 % в день (п.8.7.2);

- комісія за надання кредиту становить 350 грн (п.8.5), яку позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. Визначеного на момент укладення договору, а саме 15.03.2025. У випадку отримання протягом дисконтного періоду кредитування додаткових траншів комісія, що нараховується за видачу таких траншів, повинна бути сплачена позичальником в першу після отримання траншу обов`язкову дату платежу за договором, але не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування (визначеного на момент відповідної додаткової угоди з урахуванням можливих пролонгацій) (п.7.5),

- за порушення будь-якого з платежів передбачених цим договором на 14 і більше календарних днів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5000% від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання, але не більше половини суми кредиту, яка була в користуванні позичальника на дату в яку платіж мав бути сплачений (п.12.3);

- у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу сплачується прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються сума кредиту та нараховані проценти за користування кредитом;у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору (п.7.8);

- кредитодавець має право в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, відступити права грошової вимоги за договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти та банківські метали у кредит, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу (п.9.1.1.5);

- у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення договору (п.9.1.1.7).

У Паспорті споживчого кредитування продукту «СМАРТ» основні умови кредитування визначені наступним чином: кредитна лінія з лімітом 7000 грн, строк кредитування до 1826 днів, дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження та поновлення.

На виконання умов кредитного договору 13.02.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 7000 грн, перерахувавши зазначену грошову суму на платіжну картку № НОМЕР_2 , яку відповідач вказав у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 13.02.2025, що підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 390972625/24042026/Э від 24.04.2026, повідомленням ТОВ «ПрофітГід» про підтвердження перерахування 13.02.2025 на картку відповідача № НОМЕР_3 коштів в розмірі 7000 грн, номер транзакції 43950-95023-83323, а також випискою АТ «Універсал Банк» про рух коштів за належною ОСОБА_1 банківською карткою № НОМЕР_2 за 13.02.2025 з підтвердженням проведення операції «payway1*tr7аv» у розмірі 7000 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 13.02.20256 первісний кредитор нарахував передбачену п. 8.5 договору комісію в сумі 350 грн та за 1 день відсотків за дисконтною процентною ставкою 0,68% в день на суму кредиту 7000 грн, що становить 47,6 грн (7000х0,68%).

14.02.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до договору № 390972625, яка підписана відповідачем електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора 1049, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на 2111 грн (другий транш), шляхом безготівкового переказу на платіжну картку позичальника № НОМЕР_3 (п.1.1, 1.3). Після надання цього траншу сума кредиту становить 9111 грн (п.1.2).

З моменту отримання цього траншу базова процентна ставка за договором становить 0,98% в день від суми залишку кредиту (п.1.4).

Сторони підтвердили, що на момент укладення цієї додаткової угоди сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить 47,60 грн, сума нарахованої та несплаченої комісії за надання кредиту становить 350 грн (п.1.5, 1.7).

Відповідно до п.1.6 Додаткової угоди кредитодавцем нараховується комісія за надання кредиту в розмірі 105,55 грн, яка має бути сплачена не пізніше 15.03.2025.

На виконання умов Додаткової угоди 14.02.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на платіжну картку відповідача 4441111035945694 кошти у розмірі 2111 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 390972625/24042026/Э від 24.04.2026, повідомленням ТОВ «ПрофітГід» (номер транзакції 43950-95023-83323, а також випискою АТ «Універсал Банк» про рух коштів за належною ОСОБА_1 банківською карткою № НОМЕР_2 за 14.02.2025 з підтвердженням проведення операції «payway1*tr7аv» у розмірі 2111 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 14.02.2025 первісний кредитор нарахував передбачену п.1.6 Додаткової угоди комісію в сумі 105 грн та за 1 день відсотків а дисконтною процентною ставкою 0,68% в день на суму кредиту 9111 грн, що становить 61,95 грн (9111х0,68%).

15.02.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до договору № 390972625, яка підписана відповідачем електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора 9208, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на 2889 грн (третій транш), шляхом безготівкового переказу на платіжну картку позичальника № НОМЕР_3 (п.1.1, 1.3). Після надання цього траншу сума кредиту становить 12000 грн (п.1.2).

З моменту отримання цього траншу базова процентна ставка за договором становить 0,98% в день від суми залишку кредиту (п.1.4).

Сторони підтвердили, що на момент укладення цієї додаткової угоди сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить 109,55 грн, сума нарахованої та несплаченої комісії за надання кредиту становить 455,55 грн (п.1.5, 1.7).

Відповідно до п.1.6 Додаткової угоди кредитодавцем нараховується комісія за надання кредиту в розмірі 144,45 грн, яка має бути сплачена не пізніше 15.03.2025.

На виконання умов Додаткової угоди 15.02.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на платіжну картку відповідача 4441111035945694 кошти у розмірі 2889 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 390972625/24042026/Э від 24.04.2026, повідомленням ТОВ «ПрофітГід» (номер транзакції 43957-35028-07153, а також випискою АТ «Універсал Банк» про рух коштів за належною ОСОБА_1 банківською карткою № НОМЕР_2 за 15.02.2025 з підтвердженням проведення операції «payway1*tr7аv» у розмірі 2889 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 15.02.2025 первісний кредитор нарахував передбачену п.1.6 Додаткової угоди комісію в сумі 144,45 грн та за 1 день відсотків а дисконтною процентною ставкою 0,68% в день на суму кредиту 2889 грн, що становить 19,65 грн (2889х0,68%).

З 16.02.2025 до 15.03.2025 первісний кредитор нараховував проценти із застосуванням дисконтної процентної ставки 0,68% в день на суму кредиту 12000 грн, що становить 81,60 грн (12000х0,68%).

Починаючи з 16.03.2025 до 21.03.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» нараховувало проценти за ставкою 0,98 % в день на суму кредиту 12000 грн, що становить 117,60 грн (12000х0,98%).

21.03.2025 відповідач вніс платіж в сумі 3610 грн, з яких 600 грн віднесені кредитодавцем на погашення комісії, 3119,60 на погашення відсотків, 0,40 грн на часткове погашення тіла кредиту.

З 21.03.2025 до 28.04.2025 первісний кредитор нараховував проценти за ставкою 0,98% в день на суму кредиту 11999,60 грн (12000-0,40), що становить 117,60 грн (11999,60х0,98%).

28.04.2025 відповідач вніс платіж в сумі 15 грн, який віднесений на часткове погашення відсотків.

З 28.04.2025 до 01.05.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» нараховувало відсотки за ставкою 0,98% в день від тіла кредиту 11999,60 грн (по 117,60 грн в день).

01.05.2025 відповідач вніс платіж в сумі 4807 грн, з яких 4806,60 грн віднесені кредитодавцем на погашення відсотків, 0,40 грн на часткове погашення тіла кредиту.

З 02.05.2025 до 09.05.2025 включно первісний кредитор нараховував проценти за ставкою 0,98 % в день на суму кредиту 11999,20 грн (11999,60-0,40), що становить 117,59 грн (11999,20х0,98%).

10.05.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до договору № 390972625, яка підписана відповідачем електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора 4485, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на 3000 грн (четвертий транш), шляхом безготівкового переказу на платіжну картку позичальника № НОМЕР_4 (п.1.1, 1.3). Після надання цього траншу сума кредиту становить 14999,20 грн (п.1.2).

З моменту отримання цього траншу базова процентна ставка за договором становить 0,98% в день від суми залишку кредиту (п.1.4).

Сторони підтвердили, що на момент укладення цієї додаткової угоди сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить 1058,31 грн, заборгованість за комісією відсутня (п.1.5, 1.7).

Відповідно до п.1.6 Додаткової угоди кредитодавцем нараховується комісія за надання кредиту в розмірі 150,00 грн.

На виконання умов Додаткової угоди 10.05.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на платіжну картку відповідача № НОМЕР_5 кошти у розмірі 3000 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 390972625/24042026/Э від 24.04.2026, платіжним дорученням про переказ та зарахування грошових коштів на банківську карту отримувача від 10.05.2025, а також випискою АТ КБ «ПриватБанк» про рух коштів за належною ОСОБА_1 банківською карткою № НОМЕР_5 за 10.05.2025 з підтвердженням проведення операції «PointV. ID платежу: 2642434932» у розмірі 3000 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 10.05.2025 первісний кредитор нарахував передбачену п.1.6 Додаткової угоди комісію в сумі 150,00 грн та з 10.05.2025 до 20.06.2025 нараховував проценти із застосуванням дисконтної процентної ставки 0,98% в день на суму кредиту 14999,20 грн, що становить 146,99 грн (14999,20х0,98%). Також 14.06.2025 первісний кредитор нарахував неустойку в розмірі 3749,80 грн.

У цей період (з 10.05.2025 до 20.06.2025) відповідач вніс два платежі:

- 15.06.2025 на суму 35 грн, який був зарахований на часткове погашення відсотків;

- 20.06.2025 в сумі 10950 грн, з якого 150 грн зараховано на погашення комісії (150 грн), 3749,80 грн на погашення неустойки, 7049,90 грн на погашення відсотків, 0,30 грн на часткове погашення тіла кредиту.

З 20.06.2025 по 26.08.2025 первісний кредитор нараховував проценти за ставкою 0,98% в день на суму кредиту 14998,90 грн (14999,20-0,30), що становить 146,99 грн (14998,90х0,98%). Також 10.08.2025 за невиконання грошового зобов`язання 14.06.2025 первісний кредитор нарахував неустойку в розмірі 3749,65 грн.

У період з 20.06.2025 по 26.08.2025, а саме 19.08.2025, відповідач вніс платіж на суму 15 грн, який був зарахований на часткове погашення відсотків.

Станом на 26.08.2025 (відступлення прав вимоги) загальний розмір облікованої заборгованості перед первісним кредитором становить 28581,88 грн, з них: 14999,90 грн тіло кредиту, 9833,33 грн заборгованість за відсотками, 3749,65 грн штрафні санкції (неустойка).

26.08.2025 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу № МВ-ТП/50, у цей же день первісний кредитор скерував відповідачу повідомлення № 390972625/26082025/Э про відступлення права вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 26.08.2025 до договору факторингу №МВ-ТП/50 від 26.08.2026 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28581,88грн, (14999,90грн тіло кредиту, 9833,33 грн проценти, 3749,65 грн неустойка).

ТОВ «Таліон Плюс» після придбання права вимоги в межах строку кредитування за період з 26.08.2025 до 15.01.2026 включно нарахувало відповідачу проценти за користування кредитом за ставкою 0,98% в день від тіла кредиту 14998,90 грн, що становить 146,99 грн (14998,90х0,98%).

З 16.01.2026 ТОВ «Таліон Плюс» припинило нарахування процентів за користування кредитом, в цей же день позивач на адресу відповідача направив повідомлення № ТП/390972625 про дострокове розірвання кредитного договору.

Після відступлення права вимоги відповідач платежів на погашення кредитної заборгованості не вносив.

Згідно із розрахунком позивача загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 49454,46 грн, з яких 14998,90 грн тіло кредиту, 30705,91 грн проценти (9833,33+20872,58), 0,00 грн комісія, 3749,65 грн грн неустойка.

До стягнення позивачем заявлено лише заборгованість в розмірі 45704,81 грн, яка складається з 14998,90 грн тіла кредиту, 30705,91 грн процентів, 0,00 грн комісії.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).

В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закону).

Відповідно до статті 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

У постанові від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19 Верховний Суд сформував висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.

Суд встановив, що кредитний договір та додаткові угоди, про які йдеться у справі, за формою відповідають вимогам законодавства, підписані відповідачем одноразовими ідентифікаторами. ОСОБА_1 при укладенні договору та додаткових угод пройшов ідентифікацію, погодився на запропоновані умови кредитування і скористався кредитом, який перерахований на його карткові рахунки.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Крім того, проведення відповідачем часткової оплати на повернення кредиту, що відображено у розрахунках заборгованості, також засвідчує існування між сторонами кредитних правовідносин.

Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначив, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Також у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц зазначено, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №911/3685/17 та від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18.

Предметом даного позову є стягнення фактором заборгованості за договорами кредитної лінії.

У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

На підставі договору факторингу № МВ-ТП/50 від 26.08.2025, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс»,позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №390972625 від 13.02.2025.

Позивач на підтвердження права вимоги до відповідача надав копію договору факторингу № МВ-ТП/50 від 26.08.2025, докази оплати за договором платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №2045 від 17.09.2025, витяг з реєстру, до якого за порядковим номером 64 включений боржник ОСОБА_1 за кредитним договором №390972625 від 13.02.2025, тому суд вважає, що ТОВ «Таліон Плюс» підтвердило факт переходу до нього права вимоги за договором кредитної лінії №390972625 від 13.02.2025, укладеним між ОСОБА_1 і ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості первісному кредитору, тому, враховуючи доведеність позивачем переходу до нього право вимоги, позовні вимоги є підставними.

При вирішенні питання розміру заборгованості суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина перша четверта статті 1056-1 ЦК України).

За приписами до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

При вирішенні вимог щодо стягнення процентів має значення строк виконання відповідного зобов`язання і природа нарахованих процентів.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами Договору кредитної лінії №390972625 від 13.02.2025 уразі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення договору (п.9.1.1.7).

З матеріалів справи суд встановив, що зобов`язання в силу статті 611 ЦК України є порушеними, у зв`язку з затриманням позичальником сплати процентів за користування кредитом, а тому позивач, попередньо повідомивши відповідача про дострокове розірвання договору, правомірно звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення з ОСОБА_1 кредитних коштів.

Позивачем, окрім тіла кредиту в розмірі 14998,90 грн, заявлена до стягнення заборгованість за відсотками в розмірі 30705,91 грн, нарахованими первісним кредитором до 26.08.2025 та позивачем після відступлення прав вимоги.

Відповідно до вимог частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК).

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Позивач довів суду використання та неповернення відповідачем кредитних коштів (тіла кредиту), а також відсотків за користування кредитом, нарахованих первісним кредитором та позивачем в межах строку кредитування за обумовленими в договорі процентними ставками 0,68% та 0,98%, що відповідає приписам статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якими передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 498-IX та набрала чинності 24.12.2023.

А тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками є правомірною

Також правомірним є нарахування комісії з огляду на таке.

Умовами кредитного договору №390972625 від 13.02.2025 та Додатковими угодами від 14.02.2025, 15.02.2025, 10.05.2025 передбачено нарахування комісії, пов`язаної з наданням кредиту яка, становить 350,00 грн, 105,00 грн, 144,45 грн, 150 грн відповідно (п.7.5 Договору, п.1.6 Додаткових угод).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості. Така форма витрат як комісія існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Наведене узгоджується з правовим висновком, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Встановлення обов`язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору.

Сплата комісії за надання кредиту передбачена умовами кредитного договору та додатковими угодами, є складовою загальних витрат за кредитом.

Разом з тим, з наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку заборгованості вбачається, що частину сплачених відповідачем коштів із платежу від 20.06.2025 первісним кредитором було зараховано на погашення неустойки, нарахованої 14.06.2025 в розмірі 3749,80 грн, що не відповідає вимогамзаконодавства.

За приписами ч.4 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного договору позику, так і на час розгляду цієї справи.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, то неустойка йому не може бути нарахована у будь-якому випадку. З огляду на зарахування первісним кредитором частини коштів із платежу від 20.06.2025 на погашення неустойки, заборгованість за кредитом підлягає перерахуванню.

Перераховуючи заборгованість, суд враховує, що станом на 20.06.2025 розмір заборгованості за кредитним договором № 390972625 від 13.02.2025 нарахований первісним кредитором правильно з урахуванням внесених відповідачем платежів: 21.03.2025 в сумі 3610 грн, 28.04.2025 в сумі 15 грн, 01.05.2025 в сумі 4807 грн та 15.06.2025 в сумі 35 грн, які, з урахуванням визначеної в договорі черговості платежів (п.7.5, п. 7.8), зараховані на погашення комісії, відсотків та часткове погашення тіла кредиту.

Враховуючи неправомірність нарахування 14.06.2025, в період дії воєнного стану, неустойки, заборгованість за кредитним договором на 20.06.2025 складається з 14999,20 грн тіла кредиту, 7049,90 грн відсотків та 150 грн комісії.

Внесений 20.06.2025 платіж в розмірі 10950 грн необхідно зарахувати на погашення комісії (150 грн), відсотків (7049,90 грн), а решту 3750,10 грн (10950-150-7049,90) необхідно зарахувати на часткове погашення тіла кредиту, після чого на 21.06.2025 заборгованість за кредитом буде складатися лише з тіла кредиту в розмірі 11249,10 грн (14999,20-3750,10).

В подальшому, починаючи з 21.06.2025 до 26.08.2025 (67 днів до відступлення права вимоги) та з 27.08.2025 до 15.01.2026 (142 дні в межах заявлених позивачем позовних вимог), тобто за 209 днів, відсотки необхідно нараховувати за ставкою 0,98% в день від тіла кредиту 11249,10 грн, що становить 110,24 грн (11249,10х0,98%). Заборгованість за відсотками буде становити 23040,16 грн (110,24х209). Внесений відповідачем 19.08.2025 платіж в сумі 15 грн необхідно віднести на часткове погашення відсотків.

Отже, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 390972625 від 13.02.2025в розмірі 34274,26 грн, з них: 11249,10 грн - тіло кредиту, 23025,16 грн заборгованість за відсотками (23040,16-15).

Відповідач доказів належного виконання кредитних зобов`язань чи контррозрахунок заборгованості не надав.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги суд задовольнив на 75%, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати в розмірі 1996,80 гривень (2662,40х75%).

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 5000 грн витрат на правничу допомогу.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18)

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Крім того, відповідно до статті 137 ЦПК України суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони за критерієм співмірності із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі визначених у ст.137, 141 ЦПК України критеріїв.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10.01.2020, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010, №37246/04).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані суду: договір про надання правничої допомоги №5 від 02.12.2024, додаткова угода №3278 від 14.04.2026 до договору №5 від 02.12.2024 з адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій», акт приймання-передачі наданих послуг з погодженим переліком послуг та їх вартості, платіжна інструкція про оплату послуг.

Позивачем включені до відшкодування послуги з підготовки до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів, аналіз судової практики, надання юридичних консультацій (позиція «1»), підготовка та направлення повідомлення про оплату заборгованості (досудової вимоги) (позиція «2»), підготовка позовної заяви (позиція «3»).

Перевіривши зміст поданих позивачем документів,суд вважає, що включені в акт до відшкодування послуги з аналізу фактичних обставин справи, формування доказів, аналізу судової практики, надання юридичних консультацій, відносяться до робіт по складанню позовної заяви, а тому до відшкодування підлягають послуги щодо складання позовної заяви та оформлення досудової вимоги в розмірі 4000 грн (3500+500).

Враховуючи характер спірних правовідносин, малозначність справи, розмір заявленої кредитної заборгованості, часткове задоволення позову, обсяг правничої допомоги, яка реально та фактично була необхідною для захисту інтересів позивача, суд вважає необхідним застосувати приписи частини другої статті 141 ЦПК України та стягнути з відповідача 3000 гривень витрат на правничу допомогу (4000х75%), що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог, відповідає принципам розумності та справедливості.

Керуючись статтями 12, 13, 19, 76-81, 128, 137, 141, 247, 265, 268, 274, 280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 6, 207, 263, 512-514, 530, 536, 626-628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за договором кредитної лінії №390972625 від 13.02.2025в розмірі 34274 (тридцять чотири тисячі двісті сімдесят чотири) гривні 26 копійок, з них 11249,10 гривень тіло кредиту, 23025,16 гривень заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» судовий збір у розмірі 1996 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 80 копійок та 3000 (три тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код ЄДРПОУ 39700642, адреса: м.Чернігів, вул. Жабинського, 13.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 14.09.2026.

Головуючий:Т. В. ДЕНИСЮК