Ухвала суду № 139764474, 09.09.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/646/26

Провадження №1-кс/157/366/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

09 вересня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Слідчий суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62023140130000434 від 21.11.2023 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України,

встановив:

Прокурор Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що на розгляді у Камінь-Каширському районному суді знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62023140130000434 від 21.11.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191,ч. 2 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою у співучасті з директором ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» ОСОБА_6 та головним бухгалтером вказаного підприємства ОСОБА_7 , умисно, з корисливих мотивів, упродовж 2019-2021 років, заволодів грошовими коштами вказаного державного підприємства шляхом надання реквізитів банківського рахунку, відкритого в КБ «ПриватБанк», на який безпідставно перерахувались грошові кошти з банківського рахунку ДП «СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», відкритого в АТ «Ощадбанк», за нібито надані послуги з поточного ремонту приміщень, придбання щебеню та канцтоварів, які фактично не надавалися.

Так, на початку липня 2019 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, за місцем роботи у адміністративному приміщенні ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» за адресою: вул. Ковельська, 42, м. Камінь-Каширський, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на заволодіння коштами державного підприємства під час реалізації своїх повноважень. Розуміючи, що зазначений злочинний умисел він виконати самостійно не зможе, ОСОБА_6 до його реалізації вирішив залучити головного бухгалтера підприємства ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_4 .

У той же період часу та в тому ж місці ФОП ОСОБА_4 погодився на злочинну пропозицію ОСОБА_6 , направлену на заволодіння коштами державного підприємства, тобто вступив з останнім у попередню злочинну змову.

Усвідомлюючи, що ОСОБА_6 , як директор підприємства та розпорядник рахунків, а також головний бухгалтер ОСОБА_7 мали право підпису для здійснення операцій за рахунками державного підприємства, ОСОБА_4 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на заволодіння коштами державного підприємства, надав реквізити банківського рахунку, на який у подальшому на підставі платіжних доручень перераховувались грошові кошти державного підприємства, у тому числі за послуги, які фактично не надавались.

У подальшому, на банківський рахунок ФОП ОСОБА_4 , реквізити якого надав останній для реалізації спільного з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , злочинного умислу, направленого на заволодіння коштами державного підприємства, упродовж 2019-2021 років було перераховано кошти державного підприємства на суму 1511540,2 грн за послуги з поточного ремонту приміщень, придбання щебеню та канцтоварів, які ФОП ОСОБА_4 не надавались, відповідні договори про надання таких послуг з ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» не укладались, акти виконаних робіт, накладні та інші первинні документи не виготовлялись та не підписувались.

При цьому, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 достовірно знали, що послуги з поточного ремонту приміщень у ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», придбання щебеню та канцтоварів, за які перераховано грошові кошти на суму 1511540,20 грн, ФОП ОСОБА_4 не надавались та не підтверджені будь-якими первинними документами.

Після надходження грошових коштів на банківський рахунок

ФОП ОСОБА_4 по вищевказаним платіжним дорученням, останній, реалізовуючи попередньо розроблений з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочинний план, спрямований на заволодіння грошовими коштами державного підприємства, здійснив ряд видаткових фінансових операцій зі зняття готівки з банкоматів та через касу банку.

Отже, ОСОБА_4 , за попередньою змовою у співучасті з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , умисно, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, заволодів грошовими коштами ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», чим завдав державному підприємству матеріальних збитків на суму 1511540,20 гривень.

У подальшому, ОСОБА_4 , будучи фізичною особою-підприємцем, за попередньою змовою з директором ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» ОСОБА_6 та головним бухгалтером вказаного підприємства ОСОБА_7 , після заволодіння майном державного підприємства, з корисливих мотивів, діючи умисно, у період з 09.07.2019 по 06.12.2021 легалізували (відмили) майно - грошові кошти на загальну суму 1511540,20 грн, одержані повністю злочинним шляхом.

15 лютого 2024 року, у порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, ОСОБА_4 повідомлено про те, що він підозрюється у співучасті у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в особливо великих розмірах, у набутті та розпорядженні коштами, щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансових операцій з таким майном, вчинене особою, яка знала, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 05.02.2022 виїхав за межі України через пункт пропуску Шегині-Медика в напрямку Республіки Польща, у зв`язку з чим 22.02.2024 ОСОБА_4 оголошено в розшук. У подальшому, 12.02.2025 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в міжнародний розшук.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 12.02.2025 задоволено клопотання слідчого та в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України, обрано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду 20.03.2026 дано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 . У подальшому, за результатами досудового розслідування обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України скеровано до Камінь-Каширського районного суду, ухвалою якого 08.04.2026 у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

У подальшому, у порядку міжнародного співробітництва, на підставі Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року, Федеральним Міністерством юстиції Федеративної Республіки Німеччина прийнято рішення про видачу до України ОСОБА_4 для притягнення до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_4 07.09.2026 передано в порядку екстрадиції. Старшим оперуповноваженим ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, ОСОБА_8 07.09.2026 складено протокол про затримання ОСОБА_4 07.09.2026 о 17 год 40 хв.

Так, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що стимулюватиме обвинуваченого переховуватися від органів досудового слідства, прокурора та суду. Враховуючи, що останній 05.02.2022 перетнув державний кордон України та тим самим намагався ухилитися від кримінальної відповідальності, а тому в органу досудового розслідування існують обґрунтовані підстави вважати наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачений може переховуватись від суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 , завдяки здобутим зв`язкам серед посадових осіб правоохоронних органів, може вживати незаконних заходів спрямованих на уникнення від кримінальної відповідальності, як особисто так через знайомих, може знищити, сховати або спотворити будь-який із документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що становить ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 може вживати незаконних заходів спрямованих на уникнення від кримінальної відповідальності, як особисто так через знайомих, може впливати на потерпілих, свідків - погрозами, підкупом та залякуванням, схиляти їх до дачі неправдивих показань, у тому числі шляхом умовлянь, підкупу, погроз, створювати штучні докази своєї невинуватості, що становить ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України.

Наявний ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - спілкуватись із службовими особами правоохоронних органів, узгоджувати з ними процесуальну поведінку, домовлятись про зміст свідчень, сприяти розголошенню даних кримінального провадження, що утворює ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що утворює ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений матиме можливість переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При застосуванні більш м`яких запобіжних заходів буде неможливо запобігти вказаним у клопотанні ризикам з наведених вище підстав.

Посилаючись на зазначені обставини, прокурор просить застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 подав заперечення на клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у якому зазначив, що вважає зазначене клопотання необґрунтованим, таким, що не відповідає вимогам КПК України та практиці Європейського суду з прав людини, і таким, що не підлягає задоволенню.

Зокрема, клопотання прокурора в частині обґрунтування ризиків, передбачених п. 2-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, фактично дослівно відтворює текст норми закону без наведення жодного конкретного факту чи доказу.

В обґрунтування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду прокурор посилається виключно на факт перетину ОСОБА_4 державного кордону України 05.02.2022, однак, станом на дату виїзду за кордон, ОСОБА_4 не мав процесуального статусу підозрюваного, не був повідомлений про кримінальне переслідування щодо нього, не викликався до слідчого чи прокурора і не мав жодних процесуальних обов`язків, від виконання яких міг ухилятися.

Обґрунтування ризику знищення, приховування або спотворення документів зводиться до абстрактного припущення про «здобуті зв`язки серед посадових осіб правоохоронних органів» без наведення жодного факту чи доказу існування таких зв`язків.

На спростування ризику незаконного впливу на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні зазначив, що із самого клопотання вбачається, що органом досудового розслідування вже допитано ряд свідків, отримано висновки декількох судових експертиз. Тобто на момент подання клопотання доказова база у справі вже сформована.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення не підкріплений жодними фактичними даними чи доказами.

Також зазначив, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 виділено в окреме провадження з матеріалів кримінального провадження № 62022140130000054, за яким, за версією органу досудового розслідування, діяли за попередньою змовою групою осіб також директор ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» ОСОБА_6 та головний бухгалтер підприємства ОСОБА_7 . Основне кримінальне провадження щодо зазначених осіб вже перебуває на розгляді суду на стадії підготовчого судового провадження. При цьому жодному з обвинувачених за цим провадженням запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не застосовувався. За таких обставин застосування до ОСОБА_4 особи, роль якої, за версією слідства, є похідною від дій службових осіб підприємства, - найсуворішого запобіжного заходу, за відсутності такого заходу щодо інших співучасників того самого діяння, є проявом невиправданої вибірковості та не узгоджується з принципом рівності учасників кримінального провадження перед законом і судом.

Прокурором у клопотанні не наведено жодного обґрунтування того, чому саме більш м`які запобіжні заходи, зокрема особисте зобов`язання, є недостатніми для нівелювання наведених ризиків, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Посилаючись на викладене, просить відмовити у задоволенні клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та у разі встановлення слідчим суддею підстав для застосування запобіжного заходу застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заперечив проти клопотання з підстав, зазначених у поданому письмовому запереченні. Зауважив, що висновки слідчого судді при обранні запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України на мають преюдиційного значення під час розгляду цього клопотання. У разі встановлення підстав для застосування запобіжного заходу, просив застосувати більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти клопотання та погодився з позицією захисника. Підтвердив, що виїхав за межі України до початку повномасштабного вторгнення і не повертався саме з цих причин, а не ухилявся від слідства. Про підозру, яку зачитували його матері, він не був повідомлений, тому про провадження та свій статус він дізнався тільки після затримання у травні 2026 року. ОСОБА_4 зауважив на відсутності ризиків, зазначених у клопотання прокурора. Він буде перебувати за своїм місцем проживання з матір`ю та дочкою, виконувати процесуальні обов`язки обвинуваченого.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, ознайомившись із долученими до клопотання матеріалами та дослідивши докази, зібрані під час досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання прокурора належить відмовити.

Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Згідно з нормами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Частиною першою статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що на розгляді у Камінь-Каширському районному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62023140130000434 від 21.11.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.

У порядку ст. 278 КПК України 15.02.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України шляхом вручення такого повідомлення матері ОСОБА_9 .

Обставинами, що підтверджують підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, є зібрані у кримінальному провадженні докази, зокрема заява про вчинення кримінальних правопорушень, показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , висновки експерта № СЕ-19/103-23/5051-ЕК від 17.05.2023 за результатами судової економічної експертизи, № СЕ-19/103-23/6909-ЕК від 18.07.2023, висновок аналітичного дослідження № 22/03-20-08-11/35097450 від 04.08.2023 про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» щодо наявності ознак правопорушень, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом та інших правопорушень за період з 01.01.2019 по 31.12.2021, висновок експерта № СЕ-19/103-23/4326-ПЧ-ЕК від 19.07.2023 за результатами судової почеркознавчої експертизи, яким зафіксовані підписи осіб, зокрема ФОП ОСОБА_4 на фінансових, бухгалтерських документах.

Аналіз матеріалів кримінального провадження свідчить про те, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, які є умисними відповідно особливо тяжким та нетяжким злочинами, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років та від п`яти до восьми років відповідно.

Постановою старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_18 від 22.02.2024 оголошено розшук ОСОБА_4 , а постановою цього ж слідчого від 11.02.2025 ОСОБА_4 оголошено у міжнародний розшук.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_19 від 12.02.2025 щодо ОСОБА_4 в порядку ч. 6 ст. 193 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з акту від 07.09.2026 старший інспектор з особливих доручень відділу супроводження розшуку осіб Управління взаємодії з Інтерполом та Європолом Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ України полковник поліції ОСОБА_20 передав, а старший оперуповноважений ТУ ДБР у м. Львові капітан ДБР ОСОБА_8 прийняв виданого (екстрадованого) з Федеративної Республіки Німеччина, громадяни України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Старшим оперуповноваженим ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_8 07.09.2026 складено протокол про затримання ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, 07 вересня 2026 о 17 год 40 хв.

Оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні зокрема умисного особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, враховуючи долучені стороною обвинувачення матеріали провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що є доведеними ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування або незаконно впливати на потерпілих, свідків.

Слідчий суддя вважає необґрунтованими ризики знищити, сховати або спотворити документи, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення враховуючи, що документальна доказова база вже сформована, а стороною обвинувачення не доведено яким саме іншим чином обвинувачений може перешкоджати провадженню, а також відсутні докази притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 в минулому, тому слідчий суддя вважає недоведеними ризики, передбачені п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги пунктів 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Згідно з поясненнями, викладеними стороною захисту у запереченні на клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які не заперечуються стороною обвинувачення, ОСОБА_4 здійснює виховання та утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на його утриманні перебуває непрацездатна матір ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , він має постійне місце проживання, що в сукупності свідчить про міцні соціальні зв`язки ОСОБА_4 за місцем постійного проживання. Крім того, слідчий суддя враховує, що особа обвинувачується у ненасильницьких злочинах, тому відсутня потреба ізолювати обвинуваченого від суспільства задля уникнення ризиків, запобігти яким можливо застосовуючи більш м`який запобіжний захід.

Слідчий суддя констатує, що прокурором при розгляді цього клопотання не доведено недостатність застосування до ОСОБА_22 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам. На думку слідчого судді застосування запобіжного заходу, передбаченого ст. 181 КПК України, у виді домашнього арешту з покладенням обов`язків забезпечить неможливість втілення ризиків у реальні прояви негативної поведінки обвинуваченого.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи зазначене вище, дослідивши надані сторонами кримінального провадження пояснення та матеріали, оцінюючи докази в їх сукупності, слідчий суддя вважає, що з метою запобігання ризикам, встановленим під час розгляду клопотання, є підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, тому в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою належить відмовити.

Керуючись ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці до 09 листопада 2026 року.

Покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- не залишати місце проживання квартиру АДРЕСА_2 з 22 години до 07 години наступного дня;

- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з міста Каменя-Каширського Волинської області без попередження прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Ухвалу для виконання направити до Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 14.09.2026 о 18:00.

Слідчий суддя ОСОБА_23