Ухвала суду № 139762728, 10.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/36828/26

Провадження № 1-кс/947/13364/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання т.в.о. слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12026162260000325 від 11.06.2026 року відносно:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Баш Гарвенд, Агдамського району, Азербайджанської Республіки, з середньою освітою, одруженого, ФОП, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 3 ст. 240 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026160000000325, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1, ч. 3 ст.240 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснює Спеціалізована екологічна прокуратура (на правах управління) Одеської обласної прокуратури.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 , як підприємця який займається вирощуванням ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників, з метою скорочення виробничих витрат, у період з січня по березень 2026 року більш точний час не встановлено, виник злочинний намір на самовільне зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення для посіву і вирощування ягід на території Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області.

Діючи умисно, він через власні зв`язки з представниками органів місцевого самоврядування з`ясував відомості про земельні ділянки, які не передані у власність та користування, які вирішив самовільно зайняти.

Усвідомлюючи протиправність своїх дій та відсутність у нього передбачених законом правових підстав для користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення комунальної власності, ОСОБА_4 не пізніше 28 березня 2026 року, самовільно зайняв 26 земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 5125484700:01:001:0741, 5125484700:01:001:0742, 5125484700:01:001:0799, 5125484700:01:001:0800, 5125484700:01:001:0743, 5125484700:01:001:0801, 5125484700:01:001:0744, 5125484700:01:001:0745, 5125484700:01:001:0762, 5125484700:01:001:0763, 5125484700:01:001:0764, 5125484700:01:001:0765, 5125484700:01:001:0768, 5125484700:01:001:0766, 5125484700:01:001:0767, 5125484700:01:001:0769, 5125484700:01:001:0770, 5125484700:01:001:0771, 5125484700:01:001:0772, 5125484700:01:001:0773, 5125484700:01:001:0774, 5125484700:01:001:0775, 5125484700:01:001:0776, 5125484700:01:001:0777, 5125484700:01:001:0778, 5125484700:01:001:0779, шляхом посіву насіння баштанних культур (ягід кавуна), а також несформовані в Державному земельному кадастрі земельні ділянки межі яких не визначені в натурі, шляхом будівництва меліоративної системи та споруд (штучних басейнів, водозабірних споруд та вузлів), призначених для видобування, накопичення прісних підземних вод, у тому числі зрошення земельних ділянок, загальною площею 387280,57 м?, які перебувають у комунальній власності Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області.

Зокрема, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у порушення ст.ст. 116, 123 - 125 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 24, 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 13 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», а саме за відсутності документів, які посвідчують право власності чи право користування земельними ділянками, а також дозвільних документів для виконання будівельних робіт, здійснив шляхом організації проведення наразі невстановленими працівниками будівельних робіт із самовільного будівництва споруд у вигляді штучного басейну, риття для нього котловану та прокладення полімерних труб для здійснення зрошення землі, а також забезпечив посів насіння баштанних культур (ягід кавуна) на самовільно зайнятих земельних ділянках сільськогосподарського призначення комунальної власності Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області.

Не маючи відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування про передачу зазначених земельних ділянок у власність чи користування та не набувши у встановленому законом порядку права користування ними, ОСОБА_4 фактично встановив над ними своє господарське панування та використав їх для здійснення сільськогосподарської діяльності, а саме вирощування ягід кавуна та їх зрошення.

Таким чином, ОСОБА_4 у період з 28 березня 2026 року по 07 вересня 2026 року продовжує самовільно займати земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності загальною площею 387280,57 м? та використовувати їх без належних правових підстав.

Унаслідок зазначених протиправних дій законному володільцю та власнику земельних ділянок - Ширяївській селищній ради Березівського району Одеської області заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 411 999,53 грн.

Кім того, ОСОБА_4 з метою підвищення врожайності при вирощуванні ягід кавуна на самовільно зайнятих земельних ділянках, діючи за попередньою змовою з наразі невстановленими особами, 28 березня 2026 року організував буріння артезіанської свердловини глибиною 29 метрів (географічні координати 47°18?52.36?N, 30°14?42.62?E) для видобування прісних підземних вод.

Буріння свердловини здійснено на не сформованій у Державному земельному кадастрі та не визначеній в натурі земельній ділянці сільськогосподарського призначення за межами села Осинівка Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області, яка знаходиться поблизу до самовільно зайнятих земельних ділянок комунальної власності, а також поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 5125484700:01:001:0416.

Поруч зі свердловиною ОСОБА_4 облаштував штучний басейн площею 348 м?, який збудований у котловані із використанням гідроізоляційних будівельних матеріалів, який частково розташований на несформованій земельній ділянці поруч зі свердловиною та частково розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 5125484700:01:001:0416.

Упродовж квітня травня 2026 року, ОСОБА_4 , діючи за відсутності Спеціального дозволу на користування надрами (геологічного вивчення та видобування підземних питних вод), маючи підготовлені знаряддя та засоби (матеріально-технічну базу споруд та устаткування), організував незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення підземних питних вод в обсязі 1500 м3 з незаконно пробуреної артезіанської свердловини за координатами (географічні координати 47°18?52.36?N, 30°14?42.62?E.

Після чого за допомогою меліоративної системи організував використання питних вод шляхом їх перекачування до штучного басейну та зрошення самовільно зайнятих земель сільськогосподарського призначення (поля на якому вирощувались ягоди кавуна).

Внаслідок самовільного користування надрами самовільного видобування підземних питних вод в обсязі 1500 м3 ОСОБА_4 заподіяні збитки Державі в розмірі 337 950 (триста тридцять сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн.

За вищевикладених обставин, 07.09.2026 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 197-1, ч. 3 ст. 240 КК України .

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, в цілях запобігання настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з таким клопотанням про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу засву у розмірі 900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Позиції учасників судового засідання.

Прокурор надав короткий виклад обставинам кримінального правопорушення, вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити у повному обсязі. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 9000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, посилаючись на обставини викладені в клопотанні, зокрема на наявні ризики передбаченні ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтованість підозри та майнового стану підозрюваного.

Захисник підозрюваного долучив документи, які характеризують особу підзахисного. Проти задоволення клопотання заперечував вказуючи на те, що прокурором не обгрунтовано недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, заялені стороною обвинувачення ризики є необгрунтованими, а розмір застави є непомірним, оскільки не відповідає, ані майновому стану підозрюваного, ані ймовірно завданої шкоди. Повідомив, що підзахисний погшоджується з підозрою, готовий співпрацювати зі слдідством. Звернув увагу на місцність соціальних зв`язків підзахисного. З урахуванням чого просив застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, а в разі задоволення визначити помірний розмір застави.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.

Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Висновки слідчого судді.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

07.09.2026 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених

- ч. 1 ст. 197 - 1 КК України самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику;

- ч. 3 ст. 240 КК України незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується стороною обвинувачення наступними матеріалами кримінального провадження:

- рапортом о/у СКП ВП № 2 Березівського РВП ГУНП в Одеській від 11.06.2026 відповідно до якого під час відпрацювання території Осинівської сільської ради Березівського району Одеської області отримано інформацію про те, що невстановлені особи навесні 2026 року здійснили самовільне буріння артезіанської свердловини неподалік автодороги між с. Осинівка та с. Олександро-Вовкове Березівського району Одеської області, з якої здійснюється забір підземних прісних вод для зрошення баштанних культур, що вирощуються на земельних ділянках сільськогосподарського призначення комунальної власності;

- протоколом огляду місця події від 26.06.2026 відповідно до якого слідчим проведено огляд земельної ділянки, де розташована артезіанська свердловина, а також виявлено та вилучено обладнання для забору, накопичення, перекачування та використання підземних вод для зрошення земельних ділянок, а саме: водяний електричний насос марки «MAXIMUS», водяний електричний насос марки «DONGYIN», бензиновий генератор марки «YAMAHA», дві бензинові мотопомпи марки «Vitals», бензиновий генератор марки «KONNER», бензиновий генератор марки «POWER ON PRO», бензинову мотопомпу марки «WETRON», які належать ОСОБА_4 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 01.07.2026, відповідно до якого він за вказівкою ОСОБА_4 28.03.2026 разом з місцевим мешканцем ОСОБА_8 здійснив буріння свердловини на вказаній ОСОБА_4 земельній ділянці, розташованій між с. Осинівка та с. Олександро-Вовкове Березівського району Одеської області, для подальшого використання води з метою поливу через крапельну систему кавунів та динь;

- протоколом допиту ОСОБА_4 від 01.07.206, відповідно до якого він надав вказівку ОСОБА_7 здійснити буріння свердловини, а подальшому біля свердловини за допомогою будівельної техніки облаштував басейн для накопичення води, який застелив чорною плівкою, після чого організував прокладення поліетиленових труб та системи крапельного поливу, а 23.05.2026 здійснив висадку насіння кавуна. Крім того, він повідомив, що на початку червня 2026 року привіз на земельну ділянку електричні водяні насоси, бензинові генератори та бензинові мотопомпи для забору води зі свердловини та її подальшого перекачування до системи поливу, при цьому зазначив, що всі роботи на вказаній земельній ділянці організовував особисто;

- протоколом огляду місця події від 04.07.2026 з додатками, відповідно до якого слідчим проведено огляд земельної ділянки, де розташована артезіанська свердловина, а також виявлено та вилучено обладнання для забору, накопичення, перекачування та використання підземних вод для зрошення земельних ділянок, а саме: водяний електричний насос марки «SABMERSIBLE», водяний електричний насос марки «OPTIMA»; 2 бензинові мотопомпи марки «NPO», бензиновий генератор марки «POWER ON PRO», які належать ОСОБА_4 ;

- протоколом огляду місця події від 27.07.2026 з додатками, відповідно до якого слідчим проведено огляд земельної ділянки, де розташована артезіанська свердловина, а також виявлено та вилучено обладнання для забору, накопичення, перекачування та використання підземних вод для зрошення земельних ділянок, а саме: водяний електричний насос марки «OMHI Agwa Power» та бензинову мотопомпу марки «Lifan 168 F-2»;

- розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок з кадастровими номерами 5125484700:01:001:0741, 5125484700:01:001:0742, 5125484700:01:001:0799, 5125484700:01:001:0800, 5125484700:01:001:0743, 5125484700:01:001:0801, 5125484700:01:001:0744, 5125484700:01:001:0745, 5125484700:01:001:0762, 5125484700:01:001:0763, 5125484700:01:001:0764, 5125484700:01:001:0765, 5125484700:01:001:0766, 5125484700:01:001:0767, 5125484700:01:001:0768, 5125484700:01:001:0769, 5125484700:01:001:0770, 5125484700:01:001:0771, 5125484700:01:001:0772, 5125484700:01:001:0773, 5125484700:01:001:0774, 5125484700:01:001:0775, 5125484700:01:001:0776, 5125484700:01:001:0777, 5125484700:01:001:0778, 5125484700:01:001:0779 та несформованих земельних ділянок загальною площею 38,728057 га, проведеним Державною екологічною інспекцієюПівденно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) відповідно до якого розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття вказаних земельних ділянок, становить 411 999,53 грн;

- розрахунком розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, проведеним Державною екологічною інспекцієюПівденно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), відповідно до якого розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного користування надрами, становить 337 950,00 грн.

- протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13

- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_14 при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотанні сторони обвинувачення, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 197-1, ч. 3 ст. 240 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Слідчий суддя враховує, і те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію. Тому слідчий суддя, вважає, що тяжкість обвинувачення, хоча й не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати.

Все вищевказане в сукупності обґрунтовує ризик переховування.

Як вбачається з клопотання досудове розслідування передбачає проведення великого обсягу слідчих дій, пов`язаних з встановленням місцезнаходження та вилучення відповідних документів, які можуть містити відомості про самовільне зайняття земельних ділянок та незаконний видобуток корисних копалин, що під час проведення обшуків органом досудового розслідування виявлені не були, а тому є вірогідність того, що підозрюваний має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження (п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Крім того, слідчий суддя вважає наявним існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків, експертів та в рамках даного кримінального провадження.

Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику.

Слідчий суддя також погоджується з доведенням наявності ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки досудове розслідування перебуває в активній фазі, та наразі органом досудового розслідування проводиться ряд оперативно (розшукових) заходів з метою встановлення всіх обставин вчинення злочину та причетних до його вчинення осіб, існує об`єктивна необхідність у відшуканні речей та документів (знарядь ймовірно вчиненого злочину), які можуть мати доказове значення для даного кримінального провадження та які станом на теперішній час органом досудового розслідування встановлені не були. Тому на цьому етапі слідства ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином є вкрай обґрунтованим.

Водночас, сторона обвинувачення посилається й наявність в рамках даного кримінального провадження й ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, при цьому, ані слідчим у письмовому клопотанні, ані прокурором в судовому засіданні не було наведено належного обґрунтування щодо причетності підозрюваного до вчинення ще інших кримінальних правопорушень, у зв`язку із чим, слідчий суддя відхиляє відповідні доводи сторони обвинувачення.

Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

Враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, роль підозрюваного ОСОБА_4 , а також наявність встановлених вище ризиків протиправної поведінки підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку про необхідність застосування до останнього більш суворого запобіжного заходу.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 197-1, ч. 3 ст. 240 КК України, а також наявних в рамках означеного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо лише шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (до даної категорії належить підозрюваний), складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим, абз. 2 зазначеної ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави підозрюваному визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, які вказують на те, що ОСОБА_4 міг отримати від незаконної діяльності значну суму коштів.

Також, слідчий суддя бере до уваги майновий стан підозрюваного.

Так, підозрювапний є власникоком:

- Житлового будинку загальною площею 43,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

- Житлового будинку загальною площею 42,5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1

Також ОСОБА_4 є власником чотирьох транспортних засобів:

-вантажний автомобіль марки MERCEDES BENZ 609D;

-легковий автомобіль марки MERCEDES BENZ VITO 108;

-легковий автомобіль марки MERCEDES BENZ 208D;

-легковий автомобіль марки NISSAN BLUEBIRD.

Дружині ОСОБА_4 належить квартира в місті Одеса, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до договору купівлі - продажу вартість квартири складає 928 200 грн.

Також у власності дружини перебувають 2 транспортних засоби:

-вантажний автомобіль марки MERCEDES BENZ SPRINTER 211 CDI;

-легковий автомобіль марки NISSAN X - TRAIL;

Зважаючи на характер злочинів у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та наявності значних матеріальних ресурсів, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

З огляду на викладене вище, зокрема, беручи до уваги вагомі обставини, що доводять існування ризиків передбачених п.п. 1-4 ст. 177 КПК України, характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 його, а також високий майновий стан підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, щодо встановлення виключного випадку, який потребує постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі, 241 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб та складає 802 048 гривень, оскільки саме такий розмір застави зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків. Визначення застави у меншому розмірі на даному етапі кримінального провадження, на переконання слідчого судді, не зможе запобігти встановленим ризикам.

За описаних вище обставин запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялися б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Водночас, зазначений у клопотанні слідчого розмір застави 2 995 200 грн., на даному етапі кримінального провадження, слідчий суддя вважає необґрунтовано завищеним.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.

Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 177-178, 182, 184, 194, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Держаній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 05 листопада 2026 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 241 (двісті сорок одного ) прожиткового мінімума для працездатних осіб станом на 2026 рік, що становить 802 048 (вісімсот дві тисячі сорок вісім ) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , строком до 05 листопада 2026 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками визначеними слідчим/прокурором з приводу обставин викладених у повідомленні про підозру ;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, та заставодавцю наслідки невиконання вимог ч. ч.8, 10, 11 ст. 182 КПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1