Ухвала суду № 139762726, 11.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/29944/26

Провадження № 1-кс/947/13516/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12026162480001294 від 18.07.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Київського районного суду м. Одеси надійшло на розгляд клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12026162480001294 від 18.07.2026 року відносного ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

З клопотання вбачається, що СВ Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026162480001294 від 18.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження, за обставин викладених у клопотанні, 19.07.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Наразі відносно підозрюваного ОСОБА_4 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави у сумі 266 240 гривень, строк дії якого спливає 15.09.2026 року.

Оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного продовжують існувати, а завершити досудове розслідування до завершення строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного не видається за можливе, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу.

У судовому засіданні:

Прокурор обґрунтував подане клопотання, вимоги якого підтримав та просив задовольнити.

Захисник підозрюваного проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а у разі задоволення клопотання зменшити розмір застави.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника, повідомив, що погоджується з підозрою.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 19.07.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому йому злочині стороною обвинувачення підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 18.07.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 18.07.2026, протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресо.: АДРЕСА_1 , протоколом огляду предмету від 18.07.2026, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.07.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 18.07.2026, протколом огляду предмету від 18.07.2026, висновком експерта від 18.07.2026 №СЕ-19/116-26/19178-НЗПРАП та іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

На переконання слідчого судді, дії, у ймовірному вчиненні яких наразі підозрюється ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто є кримінально караними. Тому немає підстав для висновків, що такі дії не можуть становити жодного злочину. Водночас, описана у клопотанні слідчого та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 307 КК України, і такі докази є достатніми щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Разом із тим, слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі провадження він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності чи достовірності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньо для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

Також, обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 перевірялася під час першочергового застосування запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.07.2026 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.09.2026 року, з визначенням розміру застави у сумі 266 240 гривень.

Сторона обвинувачення посилається на те, що завершити досудове розслідування до моменту спливу запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 тобто до 15.09.2026 року, не представляється можливим, оскільки необхідно здійснити ряд процесуальних дій, а саме: в порядку заходів забезпечення кримінального провадження отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновки експерта за результатами судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; за результатами проведення необхідних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій вирішити питання щодо зміни раніше повідомленої підозри з урахуванням встановлених під час досудового розслідування обставин кримінального правопорушення; виконати інші слідчі (розшукові) дії, у проведенні яких може виникнути необхідність за результатами оцінки отриманих доказів.

У зв`язку із чим, постановою в.о. Київської окружної прокуратури м. Одеси строк досудового розслідування кримінального провадження № 12026162480001294 від 18.07.2026 року було продовжено до 3 місяців, а саме до 19.10.2026 року.

З огляду на що, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу.

При вирішенні питання щодо продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні у випадку направлення обвинувального акту до суду, а також суспільно-небезпечний характер злочину, та вважає доведеним стороною обвинувачення продовження існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя приймає до суспільно-небезпечний характер злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 .

В розрізі продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя бере до уваги, що стороною обвинувачення зазначається про те, що на теперішній час у кримінальному провадженні не встановлено та не допитано всіх свідків. При цьому, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_4 до суду, з великою вірогідністю можливо припускати допит таких осіб безпосередньо в судовому засіданні судом, позаяк суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення (за винятком випадків, передбачених ст. ст. 225, 615 КПК України).

Знову ж таки, слідчий суддя бере до уваги, встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, викладені вище обставини свідчить про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Слідчий суддя звертає увагу, що злочин, у вчиненні якого наразі обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 має корисливий характер та ймовірно підозрюваний мав на меті отримання незаконного доходу внаслідок незаконного придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів. Ймовірно отримані грошові кошти внаслідок інкримінованого йому протиправної діяльності, на думку слідчого судді, можуть бути джерелом доходу останнього. Відтак, на переконання слідчого судді, означені обставини у повному обсязі підтверджують продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється.

Викладене в сукупності, свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлення продовження ризиків.

Крім того, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

Більш того, слідчий суддя звертає увагу на суспільно-небезпечний характер інкримінованого підозрюваному злочину, пов`язаного із незаконним придбанням, зберіганням з метою збуту наркотичних засобів, які створюють загрозу для здоров`я та життя людей та вважає недоцільним застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а також продовження існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку останнього можливо шляхом продовження дії відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

В частині визначеної ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень, слідчий суддя приходить до переконання, що підозрюваний не сплатив попередньо визначену суму застави, врахувавши обставини цього кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього в якості альтернативного запобіжного заходу заставу, зменшивши її до 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом за 2026 рік, що становить 66 560 гривень.

На думку слідчого судді визначений розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 під загрозою звернення застави в дохід держави та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, у випадку її внесення, а тому такий розмір застави буде слугувати засадам кримінального провадження.

У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 15 жовтня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор".

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумумів для працездатних осіб, що складає 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень/

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного строком до 15.10.2026 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками визначеними слідчим, прокурором, з приводу обставин викладених у повідомленні про підозру;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, та заставодавцю наслідки невиконання вимог ч. ч.8, 10, 11 ст. 182 КПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1