Рішення № 139760540, 14.09.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/5994/26

Провадження №2-а/463/57/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Нора Н.В.

з участю секретаря судового засідання Заверухи О.Б.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Шпакової Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серія ЛВ № 00939635 винесену 25.09.2025 року інспектором з паркування, управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Гревою Петром Григоровичем про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення правил зупинкис, стоянки транспортних засобів.

Позовні вимоги мотивує тим, що 15 вересня 2025 року інспектором з паркування, управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Гревою Петром Григоровичем винесено постанову серії ЛВ N? 00939635 про накладення адміністративного стягнення, в якій у режимі фото/відеозйомки зафіксовано порушення правил стоянки транспортного засобу (ПДР України) Honda ENS 1, д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: Львів, вул. Дорошенка, буд.41, а саме стоянку в межах тротуару, чим порушено п.15.10 (в) Правил дорожного руху. Відповідно до пп. «в» п. 15.10 ПДР України стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м. З наведеного слідує, що чинні ПДР, передбачають можливість стоянки легкового автомобіля на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м. Вказане є винятком із заборони, встановленої п.15.10 «б» ПДР. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року N?749/447/17, в якій зроблений висновок стосовно правильного Застосування п.15.10 «б» та «в». В даному випадку, як видно з наданої фотофіксації, автомобіль позивача був припаркований з дотриманням п.15.10 «в» ПД, а саме на краю тротуару. Автомобіль є легковим. Доводи відповідача про те, що позивач припаркував свій автомобіль не на краю тротуару, є помилковими, адже відповідно до п.1.10 ПДР автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. З наданої фотофіксації видно, що автомобіль позивача був припаркований на зовнішньому краю тротуару, який примикає до будівлі, що обмежує вулицю за шириною, тобто, з дотриманням положень п.15.10 «в» ПДР.

Ухвалою судді від 05.08.2026 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, який мотивує наступним. Позивач оскаржує постанову від 25 вересня 2025 року, не обґрунтовуючи пропуск строку звернення до суду. Водночас будь які пояснення не можуть бути покладені в основу висновків суду, якщо вони не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Позивачем не надано жодного документального чи іншого об`єктивного підтвердження обставин, які б свідчили про неможливість своєчасного оскаження постанови або існування перешкод, що унеможливлювали вчасно реалізувати своє право на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ 00939635 від 25.09.2025. За таких обставин вважаємо, що відсутні поважні причини пропуску строку звернення до суду та не можуть бути необґрунтованими, не підтверджені належними доказами та не можуть бути підставою для його поновлення, не кажучі вже про відсутність клопотання про поновлення строків на звернення до суду. Відповідно до наявних матеріалів фото фіксації, належний позивачу транспортний засіб був припаркований не на краю тротуару, що знаходиться біля полоси руху для транспортних засобів, а далеко за її межами, ближче до прилеглої будівлі, та, як зазначено самим позивачем на другому, із двох паралельних один до одного тротуарів. Паркування автомобіля у зазначеному місці ніяким чином не може трактуватися як таке, що здійснено на краю тротуару і передбачало уникнення руху транспортного засобу, тобто джерела підвищеної небезпеки, по тротуару. Отже, у постанові про адміністративне правопорушення наведено показання технічного приладу та технічного засобу, що мають функції фотозапису, а також працюючим в автоматичному режимі, засіб фотозапису, як це вимагається згідно із ст. 251 КУпАП, що доводить правомірність складеної постанови. Всі фотодокази наведені в матеріалах справи. Інспектором з паркування було належним чином розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому, за змістом ч. 2 ст. 33, 279-1 279-4 КУпАП, при вирішенні питання про накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність не враховується.

Позивач в судове засідання з`явився, позов підтримав просив задоволити.

Представник відповідача в судове засідання з`явилась, проти задоволення позову заперечила з підстав викладених у відзиві.

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Пункт 1.3. Правил дорожнього руху України визначає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Судом встановлено, що 15 вересня 2025 року інспектором з паркування, управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Гревою Петром Григоровичем винесено постанову серії ЛВ N? 00939635 про накладення адміністративного стягнення, в якій у режимі фото/відеозйомки зафіксовано порушення правил стоянки транспортного засобу (ПДР України) Honda ENS 1, д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: Львів, вул. Дорошенка, буд.41, а саме стоянку в межах тротуару, чим порушено п.15.10 (в) Правил дорожного руху.

Відповідно до п.15.10.в. ПДР України, стоянка на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м;

П.15.10 д)у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів;

Крім того, судовим розглядом встановлено з долучених позивачем фотознімків, на яких зафіксовано транспортний засіб Honda ENS 1, д.н.з. НОМЕР_1 , що відстань від припаркованого автомобіля до краю тротуарів, для руху пішоходів залишається не менше 2 м, і такий не створює перешкоду для руху пішоходів.

Відповідно до ч.3 ст.122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Із наданих позивачем фотознімків розташування транспортного засобу Honda ENS 1, д.н.з. НОМЕР_1 , який було зафіксовано в момент вчинення правопорушення у Львів, вул. Дорошенка, буд.41, 15.09.2025 р. о 11:57 год, суд вбачає, що позивачем не було допущено порушення Правил дорожнього руху України.

До такого висновку суд приходить з наступних підстав.

Відповідач вважає, що позивач допустив порушення п.15.10.в. ПДР України, стоянка на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м. При цьому відповідач вважає, що краєм тротуару є частина тротуару, яка межує із проїзною частиною дороги. Однак таке трактування краю тротуару не визначено ПДР. На думку суду тротуар у місця, де стояв автомобіль позивача, має два краї. В даному випадку від краю тротуару, де стояв автомобіль позивача залишилося більше 2 м для руху пішоходів. Окрім того, навіть якщо прийняти позицію відповідача про те, що автомобіль позивача стояв на іншому краю тротуару, жодних доказів того, яка відстань залишалася для руху пішоходів постанова та фотознімки не містять.

Суд ухвалюючи рішення також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені сторонами доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

З врахуванням наведеного, суд погоджується із доводами позивача про протиправність постанови серії ЛВ N? 00939635 від 25.09.2025 р., а тому оскаржувану постанову слід скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів представника відповідача в частині пропуску строку на оскарження постанови, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач стверджує, що про оскаржувану постанову не отримував, така не надходила на його адресу, стверджує, що отримав постанову за 10 днів до подання позову. Доказів того, що позивач отримував оскаржувану постанову раніше суду не надано.

Керуючись ст.ст. 9, 73-77, 90, 242, 244-246, 286 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позов задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серія ЛВ № 00939635 винесену 25.09.2025 року інспектором з паркування, управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Гревою Петром Григоровичем про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення правил зупинкис, стоянки транспортних засобів.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асингувань Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 665,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (місцезнаходження: Україна, 79008, Львівська обл., місто Львів, пл.Ринок, будинок 1 ЄДРПОУ: 44448833).

Суддя: Нор Н.В.