Ухвала суду № 139757211, 15.09.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5882/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, податкового повідомлення-рішення та зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення.

У прозові позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку № 9209/6/24-13-24-12 від 27.05.2024 прийняте ГУ ДПС у Чернівецькій області та зобов`язати ГУ ДПС у Чернівецькій області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку 2-ї групи з 31.12.2023;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000/6598/Ж10/24-13-24-12/ НОМЕР_1 від 19.06.2024 прийняте Головним управлінням Чернівецькій області, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового забезпечення за платежем Єдиний податок з фізичних осіб в сумі 31839,23 грн (в т.ч. основне зобов`язання 28944,75 грн та штрафна (фінансова санкція 2894,48 грн).

Представником позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та визнання причин пропуску поважними. В обґрунтування зазначав, що про оскаржувані рішення позивачу йому стало відомо 31.10.2024 після отримання листа Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 24.10.2024. Враховуючи наведене, представник позивача вважає, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення до суду з даним позовом.

Під час розгляду справи по суті відповідач у відзиві не навів заперечення щодо наведених представником позивача обставин у заяві про поновлення строків звернення до суду та визнання причин пропуску поважними, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Розглянувши заяву про поновлення строків звернення до суду та визнання причин пропуску поважними, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі ст. 64 Конституції України, не може бути обмежене (п. 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 № 9-зп, абз. 7 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11 - рп/2012).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Частиною 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах.

Питання додержання строку звернення до суду з позовом в частині оскарження податкових повідомлень-рішень (як у випадку використання процедури адміністративного оскарження спірного рішення, так і у випадку її не використання) було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.

26.11.2020 Верховний Суд ухвалив постанову у справі № 580/3469/19, у якій сформулював висновок про те, що граматичне тлумачення змісту п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені ст. 102 Податкового кодексу України.

Виходячи з наведених вище мотивів, Верховний Суд сформулював такий правовий висновок: "Норма п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України. Водночас норма п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми ч. 1 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз. 3 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті".

У постанові від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював наступний правовий висновок: "Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається ч. 2 ст. 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 погодилася із правильністю наведених вище висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. У пункті 17 означеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (ч. 2 ст. 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування податкової накладної; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (ч. 4 ст. 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (п. 56.19 ст. 56 ПК України).

Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку (без використання процедури досудового вирішення спору) становив шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19 зауважила, що ч. 2 та 3 ст. 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Матеріалами справи підтверджується, що 24.04.2024 Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування і даних, відображених позивачем у податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2023 рік, про що складено акт про результати камеральної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування № 4413/Ж5/24-13-24-12/ НОМЕР_1 від 22.04.2024 (Т. 2 а.с. 187-189).

Вказаний акт камеральної перевірки надіслано 23.04.2024 відповідачем на адресу позивача рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (Т. 2 а.с.186, 190).

Згідно довідки Укрпошти рекомендоване поштове відправлення адресоване позивачу повернуто відповідачу із зазначенням причини повернення: "за закінченням терміну зберігання" (Т. 2 а.с. 190).

На підставі висновків акту камеральної перевірки, 27.05.2024 Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку № 9209/6/24-13-24-12 від 27.05.2024, яким позивача, як платника єдиного податку, виключено з Реєстру платників єдиного податку з 31.12.2023 (Т. 2 а.с. 192).

Вказане вище рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку надіслано 27.05.2024 відповідачем на адресу позивача рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (Т. 2 а.с. 191, 193, 193 на звороті).

Згідно довідки Укрпошти від 12.06.2024 рекомендоване поштове відправлення адресоване позивачу повернуто відповідачу із зазначенням причини повернення: "за закінченням терміну зберігання" (Т. 2 а.с. 193 на звороті).

Судом також встановлено, що на підставі висновків акту камеральної перевірки, 19.06.2024 Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області винесено податкове повідомлення-рішення № 00000/6598/Ж10/24-13-24-12/ НОМЕР_1 (Т. 2 а.с. 195).

Вказане вище податкове повідомлення-рішення надіслано 21.06.2024 відповідачем на адресу позивача рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (Т. 2 а.с. 192, 196, 196 на звороті).

Згідно довідки Укрпошти від 11.07.2024 рекомендоване поштове відправлення адресоване позивачу повернуто відповідачу із зазначенням причини повернення: "за закінченням терміну зберігання" (Т. 2 а.с. 196).

При цьому, позивач звернувся до суду з вказаним позовом тільки 19.12.2024, тобто поза межами строку звернення до суду.

Як видно матеріалів справи, позивачем пропущено строк на подання позову.

При наданні правової оцінки питанню дотримання позивачем строку звернення до суду, необхідно встановити день, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свої прав, свобод та інтересів.

У позові та заяві про поновлення строків звернення до суду та визнання причин пропуску поважними представник позивача зазначав, що про оскаржувані рішення позивачу йому стало відомо 31.10.2024 після отримання його представником листа Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 24.10.2024.

Матеріалами справи підтверджується, що за наслідками розгляду адвокатського запиту від 23.10.2024, листом від 24.10.2024 вх. № 17402/6/24-13-24-12 відповідач направив на адресу представника позивача наступні документи: акт камеральної перевірки від 22.04.2024; рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку № 9209/6/24-13-24-12 від 27.05.2024; податкове повідомлення-рішення №00000/6598/Ж10/24-13-24-12/2966400919 від 19.06.2024 (Т. 2. а.с. 174, 175).

Враховуючи наведене, суд приймає доводи представника позивача, що про оскаржувані рішення позивач дізнався тільки 31.10.2024 отримавши листом від 24.10.2024 вх. №17402/6/24-13-24-12.

Указаних доводів представника позивача відповідачем не спростовано. Відповідачем не доведено суду на підставі належних та допустимих доказів того, що позивач отримав оскаржувані рішення у цій справі.

Як убачається з матеріалів справи, доказів фактичного отримання позивачем поштових відправлень, які містили оскаржувані рішення, відповідачем не надано. Навпаки, поштові відправлення були повернуто контролюючому органу 12.06.2024 та 11.07.2024 із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання". Отже, зазначена обставина свідчить про те, що відповідні поштові відправлення не було фактично вручено позивачу.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що до жовтня 2024 року позивач був обізнаний про прийняття щодо нього оскаржуваних рішень.

Верховний Суд у постанові від 28.05.2026 у справі № 520/22570/25 вказав на те, що у спорах щодо оскарження податкових повідомлень-рішень сам по собі факт їх направлення контролюючим органом за податковою адресою платника не є достатньою підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду. Для вирішення цього питання суд повинен встановити, коли особа фактично дізналася або об`єктивно могла дізнатися про прийняття такого рішення.

За таких обставин оскаржувані позивачем рішення відповідно до приписів Податкового кодексу України не можуть вважатися врученими позивачу 12.06.2024 та 11.07.2024, відповідно відсутні підстави для висновку, що з вказаних дат розпочався перебіг установленого ч. 2 ст. 122 КАС України строку звернення до суду.

Інше тлумачення покладало б на особу наслідки пропуску строку звернення до суду незалежно від того, чи була вона фактично обізнана про існування рішення суб`єкта владних повноважень та про порушення ним її прав, що не відповідає завданню адміністративного судочинства та принципу ефективного судового захисту.

Отже, наведена послідовність дій позивача, за відсутності доказів його обізнаності про оскаржувані рішення до жовтня 2024 року, свідчить про те, що після фактичного виявлення порушення своїх прав він вживав заходів щодо їх захисту та не допускав бездіяльності протягом тривалого часу.

Зважаючи на встановлені обставини, суд приходить висновку, що причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом є об`єктивними та поважними.

З урахуванням того, що позивачем обґрунтовано пропуск строку звернення до суду поважними причинами, суд доходить висновку про доцільність поновлення строку звернення до суду з позовом.

Враховуючи вище викладені обставини, а також беручи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували твердження позивача стосовно причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, що викладені у заяву про його поновлення, суд приходить до висновку, що строк був пропущений з поважних причин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк звернення до адміністративного суду пропущено з поважних причин, тому клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оскільки наведені представником позивача причини пропуску строку звернення з цим позовом до суду суд визнав поважними, то на підставі ч. 1 ст. 121 КАС України такий строк належить поновити, а заяву про поновлення строку звернення до суду задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 241 - 243, 248 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Заяву про поновлення строку звернення до суду задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до адміністративного суду з даним позовом та поновити такий строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.К. Левицький