Ухвала суду № 139755636, 03.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26632/26

Провадження № 1-кс/761/16475/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва про арешт майна у кримінальному провадженні №42026102100000016 від 27.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України

У С Т А Н О В И В:

Прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням у кримінальному провадженні №42026102100000016 про арешт майна.

З матеріалів клопотання вбачається, що згідно інформації Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБ України ОСОБА_3 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, організував та здійснює підготовчі дії, спрямовані на незаконне переправлення військовозобов`язаних громадян України через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, а саме здійснюють підбір осіб, які підлягають мобілізації, узгодження маршрутів незаконного перетину кордону, надання інструкцій та координацію дій, вчинені з корисливих мотивів.

Допитаний як свідок ОСОБА_4 повідомив, що на початку грудня 2025 року він звернувся до адвоката ОСОБА_5 , офіс якого розташований по вул. Якуба Колоса в м. Києві навпроти Святошинського районному суду м. Києва, з метою отримання правової допомоги в справі про розірвання шлюбу. Під час першої зустрічі адвокат озвучив вартість послуг та надав перелік необхідних документів.

Наступна зустріч відбулася 19.12.2025, під час якої ОСОБА_4 разом із дружиною надали необхідні документи для розлучення. У ході розмови адвокат ОСОБА_6 почав обговорювати питання мобілізації, вказуючи на небезпеку перебування на вулиці через діяльність працівників ТЦК та високу ймовірність загибелі в разі відправлення на передову. Після цього ОСОБА_6 повідомив, що може сприяти у вирішенні питань щодо переведення до не бойових військових частин за грошову винагороду в розмірі 8000 доларів США, а також запропонував послуги з незаконного переправлення через державний кордон України.

Адвокат детально роз`яснив свідку умови та вартість незаконного перетину кордону, яка становила від 12 000 до 20 000 доларів США залежно від обраного способу. Зокрема, за 12 000 доларів США особі пропонувалось самостійно перейти кордон за вказівками куратора, після чого на іншій стороні її мала чекати особа з документами. Варіант за 20 000 доларів США передбачав безпосереднє перевезення на автомобілі до будь-якого міста Європи. За результатами зустрічі ОСОБА_4 констатував, що в діях адвоката вбачаються ознаки кримінального правопорушення, пов`язаного з організацією незаконних каналів виїзду за кордон.

У подальшому, під час особистих зустрічей ОСОБА_3 розповів ОСОБА_4 , що може організувати перетин кордону шляхом фіктивного внесення до відповідних баз даних Міністерства юстиції України, а також застосунків «Дія» та «Резерв+», інформації про наявність в особи трьох дітей та відповідно надання статусу багатодітного батька. Зазначені зміни в базах даних, за словами ОСОБА_3 , здійснюються шляхом хакерського проникнення. Вартість того, щоб додати одну дитину до баз даних (якщо 2 вже є) та підготувати відповідні документи складатиме 8700 доларів США з урахуванням комісії для перерахування зазначених коштів на криптогаманець. Зокрема, можуть посприяти в перетині кордону його знайомому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У ході чергової зустрічі ОСОБА_3 сказав надати ще 1500 доларів США в якості грошової винагороди за його злочинні послуги.

До вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженець міста Києва, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , співзасновник ТОВ «ЮК Берегиня», код ЄДРПОУ 38671786.

Крім цього, на виконання доручення прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києві від Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБ України надійшов лист від 10.06.2026 про те, що громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиняє дії щодо організації перетину державного кордону шляхом фіктивного внесення до відповідних баз даних Міністерства юстиції України, застосунків «Дія» і «Резерв+» інформації про наявність у особи трьох дітей, а також оформлення фіктивних підтверджуючих документів ряду громадян, серед яких є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (уродженець м. Боярка Київської обл., який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , моб. тел. НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_3

24.06.2026 органом досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва №761/25324/26 від 23.06.2026 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 вилучено: мобільний телефон «іPhone 14 Pro Max» ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 сім-карткою НОМЕР_6 , оглядом якого встановлено, що на останньому містяться дані та файли щодо обставин даного кримінального правопорушення.

26.06.2026 вилучені речі за адресою: АДРЕСА_3 , а саме мобільний телефон «іPhone 14 Pro Max» ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 сім-карткою НОМЕР_6 , які належать ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнані речовими доказами.

24.06.2026 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Прокурор надав до суду заяву, в якій просив розглянути клопотання за його відсутності та задовольнити його з підстав, які у ньому наведені.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч.4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши матеріали справи слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Підставою для накладення арешту на майно є факт вилучення вищевказаних предметів, які мають доказове значення вчинення кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту на вказані речові докази є їх збереження, оскільки їх повернення призведе до неминучого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, з метою уникнення винною особою кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

Слідчий суддя враховує, що вилучене майно має суттєве значення для досудового розслідування цього кримінального провадження, а також може бути використане як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Арешт майна є необхідним для забезпечення збереження речових доказів, про що зазначається у клопотанні слідчого.

Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст.173 КПК України сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Таким чином, клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене 24.06.2026 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва №761/25324/26 від 23.06.2026 за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: мобільний телефон «іPhone 14 Pro Max» ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 сім-карткою НОМЕР_6 , які належать ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 для забезпечення їх зберігання як речових доказів у кримінальному провадженні №42026102100000016 заборонивши вчиняти дії щодо користування, відчуження та розпорядження вказаним майном.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1