Ухвала суду № 139755625, 03.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26630/26

Провадження № 1-кс/761/16473/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва про арешт майна у кримінальному провадженні №42026102100000016 від 27.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України

У С Т А Н О В И В:

Прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням у кримінальному провадженні №42026102100000016 про арешт майна.

З матеріалів клопотання вбачається, що приблизно на початку грудня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_4 , який є співзасновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Берегиня», код ЄДРПОУ 38671786 та офіс якого розташований за адресою: м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 25-А, приміщення № 7, навпроти Святошинського районному суду м. Києва, з метою отримання правової допомоги, у справі щодо розірвання шлюбу. Під час першої зустрічі ОСОБА_4 , позиціонуючи себе як адвокат, озвучив вартість послуг та надав перелік необхідних документів.

Наступна зустріч відбулася 19.12.2025, під час якої ОСОБА_3 разом із дружиною надали необхідні документи для розлучення. В свою чергу під час даної зустрічі ОСОБА_4 почав обговорювати питання мобілізації, вказуючи на небезпеку перебування на вулиці через діяльність працівників ТЦК та високу ймовірність загибелі в разі відправлення на передову. Після цього, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні в цьому, шляхом надання порад та усуненням перешкод з корисливих мотивів повідомив ОСОБА_3 , що може сприяти у вирішенні питань щодо переведення до небойових військових частин за грошову винагороду в розмірі 8000 доларів США, а також запропонував послуги з незаконного переправлення через державний кордон України. Після чого, роз`яснив ОСОБА_3 умови та вартість незаконного перетину кордону, яка становила від 12 000 до 20 000 доларів США залежно від обраного способу. Зокрема, за 12 000 доларів США особі пропонувалось самостійно перейти кордон за вказівками куратора, після чого на іншій стороні її мала чекати особа з документами. Варіант за 20 000 доларів США передбачав безпосереднє перевезення на автомобілі до будь-якого міста Європи. Після розмови ОСОБА_4 надав свою візитівку як адвоката.

За результатами зустрічі ОСОБА_3 констатував, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, пов`язаного з організацією незаконних каналів виїзду за кордон.

У подальшому, 31.03.2026 о 12 год. 34 хв. ОСОБА_4 , продовжуючи свій протиправний умисел, спрямований організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні в цьому, шляхом надання порад та усуненням перешкод з корисливих мотивів, під час зустрічі із ОСОБА_3 розповів останньому, що може організувати перетин кордону шляхом фіктивного внесення до відповідних баз даних Міністерства юстиції України, а також застосунків «Дія» та «Резерв+», інформації про наявність в особи трьох дітей та відповідно надання статусу багатодітного батька. Зазначені зміни в базах даних, за словами ОСОБА_4 , здійснюються шляхом хакерського проникнення. Вартість того, щоб додати одну дитину до баз даних (якщо 2 вже є) та підготувати відповідні документи складатиме 8700 доларів США з урахуванням комісії для перерахування зазначених коштів на криптогаманець. ОСОБА_3 в свою чергу повідомив, що у нього є знайомий ОСОБА_5 , у якого є двоє дітей та йому потрібно додати третю дитину. ОСОБА_6 відповів, що кошти потрібні наперед та потрібно перелік документів: копія паспорту, коду, свідоцтва про шлюб та свідоцтва про народження дітей. Під кінець зустрічі ОСОБА_4 додав, що зазначена сума це собівартість, ціна вказаної послуги «на ринку» складає приблизно 15 000 доларів США, тому потрібно буде доплатити 1-2 тис. доларів США.

Далі, 13.04.2026 приблизно о 18 год. під час контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту ОСОБА_3 , за попередньою домовленістю по мобільному телефону із ОСОБА_4 , зустрілися поблизу офісу «Київстар», що по вул. Дегтярівській, 53 у м. Києві в автомобілі NISSAN» моделі «ROGUE» д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_4 , де ОСОБА_3 передав останньому 8 700 доларів США. В свою чергу ОСОБА_4 сказав 16.04.2026 підвезти копії документів на ОСОБА_7 , про які він говорив раніше ОСОБА_3 .

16.04.2026 ОСОБА_3 в офісі розташованому за адресою: АДРЕСА_1 передав обумовлені документи ОСОБА_4 , який в свою чергу повідомив, що приблизно 20-21 квітня 2026 року відомості щодо третьої дитини ОСОБА_7 з`являться у за стосунку «Дія», а паперові документи він підготує протягом двох тижнів, останні в свою чергу будуть підставою для звільнення з військової служби та подальшого безперешкодного законного перетину державного кордону України,

24.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

24.06.2026 органом досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва №761/19993/26 від 25.05.2026 під час обшуку в робочому кабінеті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 вилучено: флеш накопичувач АРАСЕR 64 Gb; два аркуші паперу з рукописними написами на яких містяться документи та відомості щодо ОСОБА_3 ; дві візитівки із відомостями щодо ОСОБА_4 , як адвоката.

26.06.2026 вилучені речі за адресою: м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 25-А, а саме: флеш накопичувач АРАСЕR 64 Gb; два аркуші паперу з рукописними написами на яких містяться документи та відомості щодо ОСОБА_3 ; дві візитівки із відомостями щодо ОСОБА_4 , як адвоката, які перебували в володінні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які визнані речовими доказами.

24.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Прокурор надав до суду заяву, в якій просив розглянути клопотання за його відсутності та задовольнити його з підстав, які у ньому наведені.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч.4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши матеріали справи слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Підставою для накладення арешту на майно є факт вилучення вищевказаних предметів, які мають доказове значення вчинення кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту на вказані речові докази є їх збереження, оскільки їх повернення призведе до неминучого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, з метою уникнення винною особою кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

Слідчий суддя враховує, що вилучене майно має суттєве значення для досудового розслідування цього кримінального провадження, а також може бути використане як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Арешт майна є необхідним для забезпечення збереження речових доказів, про що зазначається у клопотанні слідчого.

Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст.173 КПК України сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Таким чином, клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене 24.06.2026 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва №761/19993/26 від 25.05.2026 за адресою: м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 25-А вилучено: флеш накопичувач АРАСЕR 64 Gb; два аркуші паперу з рукописними написами на яких містяться документи та відомості щодо ОСОБА_3 ; дві візитівки із відомостями щодо ОСОБА_4 , як адвоката, які перебували в володінні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для забезпечення їх зберігання як речових доказів у кримінальному провадженні №42026102100000016 заборонивши вчиняти дії щодо користування, відчуження та розпорядження вказаним майном.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1