Ухвала суду № 139754926, 15.09.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 вересня 2026 року Справа № 480/6857/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Шаповала М.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дії відповідача на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.09.204 визнано протиправною відмову ГУ ПФУ в Сумській області щодо нарахування та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і зобов`язано здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з законом про Державний бюджет України на відповідний рік), починаючи з 17.07.2018. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1211,20 гривень.

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду. У поданій заяві просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо виконання рішення суду від 06.09.2024 у справі № 480/6857/24, які проявилися у застосуванні для розрахунку заборгованості за період з 17.07.2018 по 31.10.2024 та поточних щомісячних нарахувань з 01.01.2025 іншої розрахункової величини (зокрема 1600 грн чи прожиткового мінімуму), ніж фактична мінімальна заробітна плата, встановлена законом на відповідний рік;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області усунути допущені порушення шляхом проведення перерахунку заборгованості та здійснення подальших щомісячних нарахувань і виплат підвищення до пенсії, виходячи виключно з фактичного розміру двох мінімальних заробітних плат, встановлених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням раніше виплачених сум.

Дослідивши заяву та додані до неї документів, суд визнає, що заява не відповідає вимогам законодавства, що ставляться до такої заяви і тому підлягає поверненню виходячи з наступного.

Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Практика Європейського суду з прав людини (справи "Юрій Миколайович Іванов проти України", "Горнсбі проти Греції") говорить, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.

Відповідно до Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129), суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 1291 Основного Закону України).

Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення в процесуальному законодавстві України. Так, стаття 14 КАС України передбачає, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Слід зазначити, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.

Згідно із частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом в Україні є Закон № 1404-VIII.

Частина перша статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону № 1404-VIII).

За статтею 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до абзацу 10 частини 1 статті 167 КАС України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Так, ст. 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; ; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; .

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. . У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Однак, з наданих позивачем матеріалів судом не встановлено, що державним виконавцем вчинені всі дії, визначені Законом України "Про виконавче провадження" щодо примусового виконання рішення суду.

Суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що розрахунок, здійснений з урахуванням фактичної мінімальної заробітної плати за кожен рік, зобов`язання відповідача надалі щомісячно виплачувати підвищення у розмірі двох мінімальних заробітних плат позивачу не було предметом розгляду справи № 480/6857/24, а тому не може бути предметом розгляду у даній справі на стадії виконання рішення суду від 06.09.2024.

Звертаючись з позовом до суду, позивач сам визначив позовні вимоги, а саме, окрім іншого, просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з законом про Державний бюджет України на відповідний рік), починаючи з 17.07.2018. Разом з тим, розрахунок пенсії з урахуванням фактичної мінімальної зарплати за кожен рік судом не проводився та не досліджувався, тому він не був предметом розгляду у даній справі.

ОСОБА_1 вже зверталася 14.02.2025 р. (а.с. 28,29) із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду і вказувала, що ГУ ПФУ в Сумській області застосовувало до розрахунку її підвищеної пенсії не розмір мінімальної заробітної плати згідно із Законом України Про Державний бюджет на відповідний рік, а розмір прожиткового мінімуму.

Тобто, той факт, що позивачка ОСОБА_1 вже достовірно знала про порушення своїх прав при виконанні судового рішення станом на лютий 2025 року і в своїй заяві від 14.02.2025 р. просила встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

Тому посилання позивачки ОСОБА_1 на те, що вона не пропустила десятиденний строк звернення до суду із заявою про визнання дій ГУ ПФУ в Сумській області протиправними в порядку ст. 383 КАС України є безпідставним та спростовується її ж особистими заявами та документами, які сама ОСОБА_1 надавала 14.02.2025 року, 11.03.2025 року до суду (а.с. 41-44), а також письмовою відповіддю ГУ ПФУ в Сумській області від 21.03.2025 р. з додатками (а.с. 59 - 64).

Враховуючи викладені обставини, а також висновки Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2020 у справі № 813/5500/14, відповідно до ст. ст. 167, 383 КАС України подана позивачем скарга підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву позивача про визнання протиправними дії відповідача на виконання рішення суду у справі № 480/6857/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя М.М. Шаповал